Ухвала суду № 58289609, 07.06.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/918/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Письменний О. А.

УХВАЛА

Іменем України

07.06.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів Дуковського О.Л., Єгорової С.М.,

за участю секретаря Яковлєвої Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19.02.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» і ОСОБА_5, за участю третьої особи: Органу опіки та піклування Знам`янської районної державної адміністрації, про визнання недійсним іпотечного договору,-

Встановила:

У жовтні 2015 року ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, звернулася в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» і ОСОБА_5, за участю третьої особи: Орган опіки та піклування Знам`янської районної державної адміністрації, яким просила визнати недійсним іпотечний договір, укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6, посвідчений 13.12.2007 року приватним нотаріусом Знамянського районного нотаріального округу ОСОБА_7 в реєстрі №1641.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що її мати, ОСОБА_6, уклала 13 грудня 2007 року з ПАТ (ЗАТ)КБ «ПриватБанк» кредитний договір №KGZWGA01580002, відповідно до якого отримала кредит в сумі 40000 грн.

Зазначає, що для забезпечення виконання умов укладеного кредитного договору, між ОСОБА_6І та ПАТ (ЗАТ)КБ «ПриватБанк», 13 грудня 2007 року укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Знамянського районного нотаріального округу ОСОБА_7 у реєстрі за №1642.

Вказує, що предметом іпотеки,відповідно до зазначеного договору, є належний на праві приватної власності ОСОБА_6 будинок, який розташований за адресою: вул.Щорса, №9, с.Петрове, Знамянський район, Кіровоградська область.

Посилаючись на те, що ОСОБА_6 не мала права передавати в іпотеку вищезазначений жилий будинок, а іпотекодержатель не мав права приймати його в іпотеку, так як і нотаріус у свою чергу не мав права посвідчувати такий договір,оскільки у ньому від дня свого народження і до цього часу зареєстровані та проживають двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_8, 20 червня 2000 р.н, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

Враховуючи вищевикладене, просить визнати укладений іпотечний договір недійним та вирішити питання про судові витрати.

Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19.02.2016 задоволено позов ОСОБА_2

Визнано недійсним іпотечний договір укладений 13 грудня 2007 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Знамянського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_7 в реєстрі за № 1642.

Стягнуто з ОСОБА_6 та публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі по 243,60 грн. з кожного відповідача.

Відповідач, ПАТ КБ «Приват Банк», подало апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Вказує, що позивач звернувся до суду поза межами строку позовної давності та при укладення іпотечного договору Банком не здійснено жодних порушень.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк», дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернулася до суду в межах строку позовної давності, а також укладення іпотечного договору відбулося з порушенням вимог ч.6 ст.203 ЦК України та ч.1 ст.215 ЦК України, а саме: невиконання вимог закону щодо отримання згоди органу опіки та піклування, у звязку з чим він є недійсним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 13 грудня 2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №KGZWGA01580002, згідно з яким банк надав позичальнику кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 13 грудня 2007 року по 13 грудня 2017 року, у вигляді неповнювальної лінії в сумі 40000 грн. на споживчі цілі, а також у розмірі 4875 грн. на сплату страхових платежів у випадках та в порядку передбачених умовами договору, зі сплатою 1,25% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитним договором (а.с. 7-8,56).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором (а також усіх додаткових угод до нього) між іпотекодержателем - ЗАТ КБ «Приватбанк» та іпотекодавцем - ОСОБА_6 13 грудня 2007 року укладено іпотечний договір, за умовами якого остання передала банку в іпотеку належний їй на праві власності житловий будинок з господарчими і побутовими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Знам'янський район, село Петрове, вулиця Щорса, будинок,9, розташований на земельній ділянці, переданій іпотекодавцю для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вказаний іпотечний договір посвідчено нотаріусом 13 грудня 2007 року та зареєстровано в реєстрі за №1641. Заборона відчуження зареєстрована в реєстрі цього ж дня за №1642 (а.с. 4-5).

Витягом з реєстру прав власності підтверджується, що ОСОБА_6 належить житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями і спорудами, розташований за адресою: вул. Щорса, 9, с. Петрове,. на підставі свідоцтва про право власності від 23 листопада 2007 року, виданого на підставі рішення Петрівської сільської ради від 23 листопада 2007 року №78 (а.с. 81).

13 грудня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2В укладено договір поруки, за яким остання виступає поручителем перед Банком за виконання взятих ОСОБА_6 на себе зобовязань за кредитним договором №KGZWGA01580002 від 13.12.2007 року(а.с.52-53).

ОСОБА_2 є матірю двох дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, 02 лютого 2007 р.н.(а.с. 10,11).

В анкеті - заяві про отримання кредиту в сумі 40000 грн., на ремонт будинку, від 07 грудня 2007 року, ОСОБА_6 зазначила, що її дочка, ОСОБА_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.54-55).

У тексті договору поруки від 13.12.2007 року зазначено місце проживання поручителя, ОСОБА_2, за адресою: село Петрове, вулиця Чкалова,7 (а.с.53).

Відповідно до довідки Петрівської сільської ради від 28 листопада 2007 року, за адресою: вулиця Щорса, 9 село Петрове, проживає одна ОСОБА_6 (а.с. 88).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9, який станом на 28 листопада 2007 року займав посаду сільського голови с.Петрове, не зміг пояснити походження даної довідки, та вказав, що інформація, яка в ній міститься, не відповідає дійсності. Показав, що ОСОБА_2 та її неповнолітні діти - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до 12.10.2010 року проживали за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, а з 12.10.2010 року по 20.09.2011 року вибули до буд. №7 по вул. Чкалова в с.Петрове, оскільки придбали там житло в 2008 році.

Після продажу будинку по вул.Чкалова №7 в селі Петровому Макаренко з дітьми повернулися на постійне проживання до ІНФОРМАЦІЯ_5, що належить ОСОБА_6

Зазначена інформація підтверджується записами Погосподарської книги № 7 за 2006-2010 роки, згідно якої у домоволодінні, яке розташоване за адресою: вул. Щорса, 9, с. Петрове, проживали та були зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4С.(а.с.26-27), та повторною довідкою Петрівської сільської ради від 04 липня 2014 року (а.с. 13).

У довідці Петрівської НВК "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" зазначено, що відповідно до особової справи та класних журналів, ОСОБА_3 у 2007-2008 роках разом зі своїми батьками та сестрою проживала ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 108).

Таким чином, судом достовірно встановлено та перевірено факт проживання ІНФОРМАЦІЯ_6 позивачки ОСОБА_2 та її неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на час укладення ОСОБА_6 та ПАТ (ЗАТ)КБ «ПриватБанк» спірного іпотечного договору від 13 грудня 2007 року.

За змістом частини першої статті 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» (у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти члени сім`ї наймача або власника;жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов`язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

За змістом статі 12 «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» (у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та ;особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна.

Зі змісту статей 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства» та статті 12 «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», слідує, що одним із пріоритетних завдань органу опіки та піклування є охорона та захист прав неповнолітніх дітей. Для реалізації зазначеного завдання органи опіки та піклування повинні перевіряти, чи не порушуються права неповнолітніх дітей під час учинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, та надавати свій дозвіл для вчинення таких правочинів.

Отже, у разі вчинення правочину стосовно нерухомого майна (договір іпотеки), право власності на яке або право користування яким мають діти, попередня згода органу опіки та піклування є обовязковою.

Тому висновок суду першої інстанції про те, що спірний кредитний договір був укладений в порушення вимог чинного законодавства у сфері охорони і дотримання прав дітей є обґрунтованим.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що ОСОБА_2 не є стороною іпотечного договору. Відповідно, не можна стверджувати напевне, що вона була повідомлена про його умови.

Тому твердження відповідача, про те, що строк позовної давності в даному спорі починає перебіг з дня укладення спірного іпотечного договору є безпідставним.

Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_2 в даному спорі діє в інтересах і від імені своїх неповнолітніх дітей, які ще не набули процесуальної правоздатності і не можуть самостійно захистити свої порушені права.

З огляду на викладене, відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни в порядку ст. 309 ЦПК України оскаржуваного рішення суду першої інстанції, постановленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» відхилити.

Рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19.02.2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: