Ухвала суду № 58286784, 08.06.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/9478/13-ц

Провадження № 4с/201/30/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Ткаченко Н.В.

при секретарі Кірієнко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 (заінтересовані особи ОСОБА_2, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 ) на дії та бездіяльність державного виконавця,

В С Т А Н О В И В:

01.02.2016р. представник ОСОБА_1 ОСОБА_4 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця (а.с. № 2-3).

15.02.2016р. представником заявниці в порядку усунення недоліків скарги, було подано її уточнення (а.с. № 16-17).

В обґрунтування вимог скарги, представник заявниці ОСОБА_4 (діє на підставі довіреності від 09.09.2015р. - а.с. № 4) в судовому засіданні посилався на те, що постановою старшого державного виконавця ВРВ ДДВС МЮУ ОСОБА_3 від 20.01.2016р. було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з тих підстав, що у виконавчому документі відсутній строк предявлення його до виконання та відсутній ЄДРПОУ. Вважаючи, що виконавчий лист, виданий судом відповідає положенням ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а державним виконавцем порушено строки відкриття виконавчого провадження, то представник заявниці просив визнати незаконними дії державного виконавця ВПВР ДДВС МЮУ ОСОБА_3 щодо строків розгляду питання про відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі № 201/9478/13ц (провадження № 4с/201/51/2015) від 25.11.2015р., виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська щодо зобовязання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області узгодити документи щодо звернення стягнення на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_2, та знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Яснополянська, 76, відповідно до процедури, яка регламентована Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом МЮУ № 512/5 від 02.04.2012р., Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом МЮУ від 27.10.1999р. № 68/5 та іншими нормативними актами. Зобовязати ВПВР ДДВС МЮУ винести постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 201/9478/13ц (провадження № 4с-201/51/2015) від 25.11.2015р. та постановити окрему ухвалу про порушення старшим державним виконавцем ВПВР ДДВС МЮУ ОСОБА_3, направивши її до МЮУ для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов та до МВС України для внесення у ЄРДР.

Заінтересована особа ОСОБА_2 разом із своїм представником ОСОБА_5 (діє на підставі договору про надання правової допомоги від 06.06.2016р. - а.с. № 77) в судовому засіданні заперечували проти задоволення скарги, вважали дії державного виконавця правомірними. Просили в задоволені скарги відмовити в повному обсязі.

Представник заінтересованих осіб УДВС ГТУЮ Дніпропетровської області та ВПВР ДДВС МЮУ - ОСОБА_6 (діє на підставі довіреностей від 22.02.2016р. № 09-54/1096 та № 09-54/1095 - а.с. № 79-80) в судовому засіданні також заперечувала проти задоволення скарги, вважаючи дії державного виконавця щодо відмови у відкритті виконавчого провадження правомірними. Також вважала, що підстав для винесення окремої ухвали немає. Просила в задоволені скарги відмовити.

Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи є поштове повідомлення (а.с. № 75), про причини не явки суд не сповістив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності заінтересованої особи Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ ОСОБА_3

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріли справи, дослідивши матеріали виконавчого провадження, копія якого долучена до матеріалів справи, вважає за можливе вимоги скарги задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Статтею 384 ЦПК України встановлено, що скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до ст. 385 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, або у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 246/17 відкритого 20.01.2016р., виконавчий лист № 201/9478/13-ц (провадження 4с/201/51/2015), виданий Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 22.12.2015р. надійшов до МЮУ, що підтверджується копією реєстраційно-контрольної картки № 1053-0-33-16 та 18.01.2016р. був направлений до виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби (а.с. № 54).

20.01.2016р. старшим державним виконавцем ВПВР ДДВС МЮУ ОСОБА_3 було винесено постанову про відмову у відкриті виконавчого провадження (а.с № 62-64).

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, виконавчий лист до відділу примусового виконання рішень було направлено з МЮУ 18.01.2016р. та в межах 3-денного строку, старшим державним виконавцем Кошкер І.А. було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Таким чином, судом не встановлено порушень з боку старшого державного виконавця строків винесення постанови про відмову у відкритті провадження та в задоволені скарги представника ОСОБА_1 щодо порушення старшим державним виконавцем строків винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження слід відмовити.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено вимоги до виконавчого документу за умови дотримання яких, державний виконавець на підставі ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» виносить постанову про відкриття.

Як вбачається з постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 20.01.2016р., підставами для відмови були відсутність у виконавчому документі строку його предявлення до виконання та не зазначення у виконавчому документі коду ЄДРПОУ боржника (а.с. № 63).

Проте, суд вважає що відмова у відкритті провадження з цих підстав є необґрунтованою, виходячи з наступного.

Як вбачається з копії виконавчого листа, який знаходиться в матеріалах виконавчого провадження, він (лист) містить дані що строку предявлення виконавчого листа до виконання, а саме, «01.12.2016р.» та не містить відомості про ЄДРПОУ боржника (а.с. № 57).

Верховним Судом України у справі № 6-45цс14 була викладена Правова позиція, яка містить наступне: Вимоги до змісту виконавчого листа встановлені частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що потрібно зазначати у виконавчому листі індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (фізичної особи), а пунктом 6 частини першої статті 26 цього Закону встановлено, що у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам статті 18 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження. Разом з тим, відповідно до пункту 3 частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну. Отже, не можна погодитись з висновком суду касаційної інстанції про те, що відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Таким чином, суд вважає що старшим державним виконавцем Кошкер І.А. під час винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження 20.01.2016р. було порушено норми Закону України «Про виконавче провадження», а саме: необґрунтовано відмовлено у відкритті з підстав відсутності у виконавчому листі посилання на строк його предявлення до виконання (як встановлено судом, виконавчий лист містить строк предявлення, а саме, він зазначений як «01.12.2016р.»); необґрунтовано відмовлено у відкритті виконавчого провадження через відсутність коду ЄДРПОУ боржника, виходячи зі змісту Правової позиції Верховного Суду України у справі №6-45цс14, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обовязковою для всіх судів України.

Таким чином, суд вважає за можливе вимоги скарги в частині визнання незаконною постанови державного виконавця Кошкер І.А. від 20.01.2016р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі № 201/9478/13ц (провадження № 4с/201/51/2015) від 25.11.2015р., виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська щодо зобовязання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області узгодити документи щодо звернення стягнення на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_2, та знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Яснополянська, 76, відповідно до процедури, яка регламентована Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом МЮУ № 512/5 від 02.04.2012р., Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом МЮУ від 27.10.1999р. № 68/5 та іншими нормативними актами - задовольнити.

Що стосується вимог скарги про зобовязання винести постанову про відкриття провадження, то в цій частині вимог також слід відмовити, виходячи з наступного.

В пункті 18 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання рішень у цивільних справах» зазначено, що суд не має права зобов'язувати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадженняможуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

З огляду на те, що питання про відкриття виконавчого провадження належить до виключної компетенції державного виконавця, то суд позбавлений права зобовязати його вчинити ці дії з огляду на положення Постанови ВССУ № 6 від 07.02.2014р.

Що стосується вимог скарги про винесення окремої ухвали, то в задоволені цієї частини слід відмовити з наступних підстав.

Під час надання представником заявниці пояснень, він не наполягав на винесені окремої ухвали (а.с. № 91 № з/п 42), а лише у судових дебатах представник заявниці змінив свою думку щодо винесення окремої ухвали та наполягав на задоволені цих вимог (а.с. № 91 зворотна сторона дія № з/п 48).

З огляду на те, що судом відповідно до ст. 211 ЦПК України під час розгляду справи не встановлювалися причини та умови, що сприяли вчиненню державним виконавцем порушення закону, через те, що представник заявниці під час судового слідства не наполягав на винесені окремої ухвали, то суд вважає за можливе в задоволені вимог представника ОСОБА_1 про винесення окремої ухвали відмовити.

З огляду на те, що сторонами не надано суду доказів понесення витрат, повязаних з розглядом скарги, то відповідно до ст. 387 ЦПК України, дані витрати не розподілено.

З огляду на те, що відповідно до Закону України «Про судовий збір», сплата судового збору за скаргами на дії ДВС не передбачена, то ці витрати також не розподіляються між сторонами.

На підставі викладеного, керуючись Правовою позицією Верховного Суду України у справі № 6-45цс14, Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання рішень у цивільних справах», ст. 18, 26 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 8, 10, 11, 57-60, 208-210, 293, 383 - 385, 387 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 (заінтересовані особи ОСОБА_2, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3) на дії та бездіяльність державного виконавця - задовольнити частково.

Визнати незаконною постанову державного виконавця Кошкер Івана Анатолійовича від 20.01.2016р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа по справі № 201/9478/13ц (провадження № 4с/201/51/2015) від 25.11.2015р., виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська щодо зобовязання Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області узгодити документи щодо звернення стягнення на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_2, та знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Яснополянська, 76, відповідно до процедури, яка регламентована Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства Юстиції України № 512/5 від 02.04.2012р., Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства Юстиції України від 27.10.1999р. № 68/5 та іншими нормативними актами.

В задоволені іншої частини скарги ОСОБА_1 (заінтересовані особи ОСОБА_2, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 ) на дії та бездіяльність державного виконавця відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Н.В. Ткаченко