Рішення № 58286428, 12.05.2016, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/628/14-ц

Провадження № 2/209/153/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбари Г.А.,

при секретарі Герасимчук І.О.,

за участі представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ "ПриватБанк"звернулося до суду з позовом та, уточнивши позовні вимоги, просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість по відсоткам, нарахованим на прострочену заборгованість по кредиту за період з 07 лютого 2011 року по 07 лютого 2014 року у розмірі 4390,90 грн. за кредитним договором б/н від 06 грудня 2007 року.

На обґрунтування позову зазначено, що 06 грудня 2007 року ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_3 уклали кредитний договір б/н, відповідно до якого позичальник 06 грудня 2007 року отримала кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, а саме - вересень 2009 року. Згідно кредитного договору, позичальник зобов'язаний здійснювати поверненя кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені Тарифами та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом. Тож основними вимогами банку до боржника за кредитним договором є повернення наданих кредитних коштів та отримання відсотків за їх користування. Розрахунок відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. Позивач виконав у повному обсязі свої зобов'язання за кредитним договором та надав відповідачеві кредит у розмірі 5000 грн. В порушення умов кредитного договору та норм закону, відповідач свої зобов'язання не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та строки. У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань, станом на 07 лютого 2014 року відповідач має прострочену заборгованість в розмірі 3470,26 грн. Оскільки відсотки є платою за користування чужими коштами, ПАТ КБ "ПриватБанк" вважає за необхідне захистити свої права в судовому порядку та стягнути з ОСОБА_3 суму заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість за кредитом за період, відповідний загальному терміну позовної давності, а саме з 07 лютого 2011 року по 07 лютого 2014 року в розмірі 4390,90 грн., який був визначений за наступним розрахунком: від загального розміру заборгованості за відсотками, станом на 07 лютого 2014 року, віднімаємо розмір заборгованості за відсотками, які були нараховані до 07 лютого 2011 року. Останнім днем строку дії картки - грудень 2009 року визначено кінцеву дату для здійснення позичальником останнього щомісячного платежу по погашенню кредиту в розмірі та в строки, встановлені Тарифами при відсутності порушень по сплаті та простроченої заборгованості, а не кінцевий термін спливу виконання своїх грошових зобов'язань за кредитним договором б/н від 06 грудня 2007 року та припинення зобов'язань в цілому. У випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та наявності простроченої заборгованості по кредиту, зобов'язання сплатити відсотки за час фактичного користування кредитними коштами у позичальника виникає щомісячно, тим самим, позовна давність за вимогами кредитора про повернення процентів за користування кредитом, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов, , надав пояснення, аналогічні його обґрунтуванню, просить позов задовольнити. Також зазначив, що спочатку відповідачем сплачувався кредит, з грудня 2008 року почалося прострочення, яке поступово погашалося, а з лютого 2009 року сплачувалася частково, але з простроченням платежів і не у повному обсязі. Остання сплата була 27 квітня 2010 року. Всі умови договору зазначені у самому договорі. Факт видачі кредитної картки підтверджується заявою відповідача, підписаною останньою.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні, пояснив суду, що відповідач є інвалідом першої групи, вона паралізована, перенесла операцію на серці, яка потребувала значних коштів. Він не заперечує той факт, що відповідач брала кредит, але вона повертала його, сплачуючи щомісячні платежі. У 2009 році з кредитної картки пропали гроші. Зазначив, що позивачем пропущено строки позовної давності. оскільки кредит брався у 2006 році та до 2009 року, тож строки закінчилися у 2012 році, проте банк все одно продовжував нараховувати проценти. Просив застосувати позовну давність та відмовити в позові.

Вислухавши сторони та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що уточнений позов ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 06 грудня 2007 року між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПриватБанк» та відповідачкою ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого банк передав відповідачці кредитну карту зі строком дії до вересня 2009 року із встановленим початковим кредитним лімітом на суму 5000,00 грн., а відповідач зобов'язалася здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені Тарифами, та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлена відповідальність за порушення строку повернення кредиту та процентів за користування ним. .

Відповідно до п.п. 5.4, 5.5, 5.5.2 Умов та правил надання банківських послуг погашення відсотків за кредитом виконується щомісячно за попередній місяць, і за користування кредитом банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами банку, із розрахунку 360 календарних днів у році. Проценти за користування кредитом (у тому числі простроченим кредитом) нараховуються в останній операційний день місяця за кожен календарний день, виходячи за фактично використані кредитні кошти, із дня списання із карткового рахунку.

Згідно умов п.п. 5.5.1, 5.5.2 Умов та правил надання банківських послуг при непогашенні кредиту в термін, встановлений п.п. 5.2, 5.3., 5.4 заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою, і на залишок заборгованості з простроченої суми кредиту розрахунок відсотків здійснюється відповідно до п.5.5.2 з дати виникнення простроченої заборгованості. Розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється з дати списання з позичкового рахунка до майбутньої сплати відсотків, а також за період, що починається з попередньої дати сплати відсотків по поточну дату сплати відсотків. Розрахунок відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості за креитом на суму залишку заборгованості за кредитом .

Таким чином, умовами кредитного договору були встановлені окремі самостійні зобов'язання по поверненню кредиту та сплати відсотків за користування ним. А тому у відповідачки, при наявності простроченої заборгованості, щомісячно виникає обов'язок сплатити відсотки за час фактичного користування кредитними коштами. І відповідно право позивача на отримання відсотків за користування кредитом вважається порушеним з моменту недотримання відповідачем строку погашення кожного чергового платежу по сплаті відсотків.

Відповідачка взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконала, її заборгованість за кредитом станом на 14 листопада 2013 року становить 3470,26 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, перевіреним судом (а.с.114-116).

Згідно цього ж розрахунку загальний залишок заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами станом на 07 лютого 2014 року становить 6308,22 грн., в тому числі за період з 07 лютого 2011 року по 07 лютого 2014 року - 4390,90 грн.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ( ч.1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

За змістом статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, комісії).

Враховуючи те, що до дня звернення з позовом до суду сплив строк позовної давності на стягнення заборгованості за кредитом (тіло кредиту), позивач змінив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача лише нараховану заборгованість по процентам за користування кредитом, в межах строку позовної давності, тобто проценти нараховані протягом трьох років до звернення з позовом до суду.

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Оскільки кошти за кредитним договором в належному розмірі відповідачкою позивачу повернуто не було, проценти за кредитом підлягають стягненню з відповідачки у межах строку позовної давності, а саме за період з 07 лютого 2011 року по 07 лютого 2014 року.

Зазначене вище відповідає правовій позиції викладеній у постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року по справі №6-249цс15.

Відповідно ст. 88 ЦПК України з відповідачки також має бути стягнуто на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 243,60 грн.

Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по відсоткам за кредитним договором № б/н від 06 грудня 2007 року у розмірі 4390,90 грн., а також 243,60 грн. сплаченого судового збору, а всього 4634,50 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі протягом десяти днів після проголошення рішення апеляційної скарги через суд першої інстанції, що його ухвалив.

Суддя: Г.А. Байбара