Ухвала суду № 58283922, 08.06.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 323/4072/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/778/760/16 Головуючий в 1-й інстанції: Галчанський С.В.

Єдиний унікальний № 323/4072/14-к

Категорія: ст.ст. 113, 15 ч.3, 113,

258-3 ч.1, 263 ч.1, 263-1 ч.2 КК України Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого-судді Жовніренко В.П.

суддів: Гріпаса Ю.О., Фоміна В.А.

при секретарі Корнієнко О.О.

за участю:

прокурора Нестеренка С.О.

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисників обвинувачених адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22014080000000048, щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 113, ч. 3 ст. 15, ст. 113, ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 113, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1 КК України,

встановила:

До суду апеляційної інстанції на вирок Оріхівського районного суду Запорізької області від 08 лютого 2016 року з апеляційним скаргами звернулись:прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6, обвинувачений ОСОБА_2, захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, в яких:

прокурор просить оскаржуваний вирок щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_3 скасувати повністю, у зв'язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ОСОБА_2 ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Ухвалити новий вирок, яким:

призначити ОСОБА_2 покарання: за ч. 1 ст. 263 КК України - 4 роки 6 місяців позбавлення волі; за ч. 2 ст. 263-1 КК України - 5 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 258-3 КК України - 8 років позбавлення волі; за ч. З ст. 15, ст. 113 КК України - 10 років позбавлення волі; за ст. 113 КК України - 15 років позбавлення волі; відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді 15 років позбавлення волі;

визнати ОСОБА_3 винним та призначити покарання: за ч. 1 ст. 263 КК України - 3 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 263-1 КК України - 5 років позбавлення волі; за ст. 113 КК України - 10 років позбавлення волі; відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді 10 років позбавлення волі, а також обрати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та взяти його під варту у залі суду.

Не оспорюючи доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень та кваліфікацію його дій, апелянт вважає, що, призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд не в повній мірі врахував обставини скоєння обвинуваченим кримінальних правопорушень, ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими та особливо тяжкими, необґрунтовано визнав в якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, щире каяття, позитивну характеристику та хронічні хвороби, а саме:

- ОСОБА_2 вину визнав частково, не шкодував про вчинення злочинів проти суспільства та засад національної безпеки України, не висловлював бажання виправитися та припинити свою злочинну діяльність, у зв'язку з чим - формальне, часткове визнання ним обставин вчинених злочинів - неправомірно визнано судом як щире каяття, яка є обставиною, що пом'якшує покарання;

- ОСОБА_2 з квітня 2014 року не проживає за місцем реєстрації, за допомогою до медичних закладів не звертався, тому характеристика з місця проживання та довідки про наявність у нього хронічних захворювань будь-яким чином не впливають на ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, не співвідносяться з характером діянь і суб'єктивним відношенням обвинуваченого до інкримінованих йому дій, тому безпідставно визнані судом обставинами, які пом'якшують покарання.

Таким чином, апелянт вважає, що обставини, які пом'якшують вину ОСОБА_2, взагалі відсутні, тому не можуть бути враховані при призначенні строку покарання.

Крім того, на думку апелянта, при постановленні вироку щодо ОСОБА_3 суд порушив вимоги ст. 374 КПК України і допустив протиріччя між мотивувальною і резолютивною частинами вироку.

Так, суд відповідно до ст. ст. 84, 85, 86 КПК України дослідив, визнав належними і допустимими докази вини ОСОБА_3, які зазначив у вироку: протокол проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_2 від 25.10.2014 р. (т. 2 а.п. 1-5); протоколи огляду місця події від 24.06.2014 р., залізничної колії та опори № 1 пікету № 7-8 залізничного мосту залізничного перегону «ОСОБА_7 - Оріхівська, розташованого на 252 кілометрі Придніпровської залізниці (т. 2 а.п. 1-12, 13-27); висновок експерта №294 від 29.08.2014 р. (т. 3 а.п. 6-12); протокол огляду місця події від 08.07.2014 р., лісосмуги на території піщаного кар'єру, неподалік м. Оріхова (т. 2 а.п. 109-118); висновок експерта № 76 від 29.08.2014 р. (т. 3 а.п. 31-84); висновок експерта № 363/ЗТ від 17.09.2014 р. (т. 3 а.п. 86-92); протокол обшуку від 08.07.2014 р. домоволодіння ОСОБА_2 і ОСОБА_3 за адресою: Запорізька область, м. Оріхів, пров. Зої Космодемонської, буд. 21 (т. 2 а.п. 119-126); висновок експерта № 77 від 30.10.2014 р. (т. 3 а.п. 152-167); протоколи тимчасового доступу до речей та документів від 17.10.2015 р., які містять інформацію про вхідні та вихідні з'єднання телефонних номерів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (т. 2 а.п. 166-244); протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 24.07.2014 та CD-R диску №59/5/2-318т номеру мобільного телефону, який належав ОСОБА_2 (т. 6 а.п. 78, 86); показання свідків, допитаних під час судового розгляду: ОСОБА_8 (т. 4 а.п. 160-171, 194-197), ОСОБА_9 (т. 4 а.п. 181-184), проте жодний з наданих письмових доказів суд не визнав недопустимим та неналежним, внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, не відкинув без наведення мотивів такого рішення, послався на них, як на докази на підтвердження встановлених судом обставин, та, незважаючи на це, визнав вину ОСОБА_10 недоведеною і в резолютивній частині визнав його невинуватим у інкримінованих йому злочинах, при цьому, жодних підстав і мотивувань визнання невинуватим ОСОБА_10, суд у вироку не навів, у зв'язку з їх відсутністю.

Отже, на думку прокурора, визнавши ОСОБА_10 невинуватим у скоєнні інкримінованих йому діянь, передбачених ст. 113, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1 КК України, суд не застосував закон, який повинний був застосувати, чим неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність;

обвинувачений ОСОБА_2 просить врахувати, що він має низку хронічних захворювань, був неодноразово прооперований, та призначити йому покарання із застоуванням ст. 69 КК України;

захисник ОСОБА_5 просить оскаржуваний вирок щодо ОСОБА_2 змінити, призначивши ОСОБА_2 більш м'яке покарання, посилаючись на те, що судом при призначенні обвинуваченому покарання не було належним чином враховано, що ОСОБА_2 визнавав вину у скоєних ним злочинах в повному обсязі, щиро розкаявся та неодноразово наголошував на тому, що дуже жалкує та винить себе, підтвердив усі обставини, що повязані зі вчиненням злочинів та були встановлені досудовим слідством, активно співпрацював з органами досудового слідства і суду та сприяв розкриттю злочинів, а також, що родині ОСОБА_2 погрожували, про що свідчать CMC повідомлення на телефон його дружини ОСОБА_11

У запереченнях обвинувачений ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а оскаржуваний вирок без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Оскаржуваним вироком

ОСОБА_2визнано винуватим та засуджено:

- за ст. 113 КК України до 12 років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 15, ст. 113 КК України до 10 років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 258-3 КК України до 10 років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 263 КК України до 4 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 263-1 КК України до 7 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим,ОСОБА_2 призначено остаточне покарання у виді 12 років позбавлення волі.

Оскаржуваним вироком, до набрання ним законної сили, запобіжний захід ОСОБА_2 залишений у виді тримання під вартою, початок строку відбування покарання постановлено рахувати з часу затримання - з 08.07.2014 року, в який на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахований строк попереднього увязненняОСОБА_2 з 08.07.2014 року по 08.02.2016 року, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі;

ОСОБА_3 визнано невинуватим у предявленому обвинуваченні, передбаченому ст. 113, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1 КК України, у звязку з недоведеністю його вини у вчинені інкримінованих йому діянь.

Застосований обвинуваченомуОСОБА_3запобіжний захід у вигляді тримання під вартою скасований, звільнений з-під варти в залі суду.

Визнаючи ОСОБА_3 невинуватим у вчиненні інкримінованих йому злочинів, суд послався на ст. 7, 17, 92 ч. 1 КПК України, а також ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, та рішення: Шабельник проти України 2009 року, Жогло проти України 2008 року, Жуковський проти України 2012 року.

Цивільний позов Державного підприємства «Придніпровська залізниця» задоволений повністю та постановлено стягнути зОСОБА_2на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» майнову шкоду у сумі 964 175 грн. 00 коп.

Вирішена доля речових доказів на підставі ст. 100 КПК України.

Як вказано у вироку суду, судом визнано доведеним обвинувачення у такому формулюванні.

Протягом березня травня 2014 року на території Донецької області створено так звану «Донецьку народну Республіку» (далі ДНР), яка згідно зі статті 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» відноситься до терористичної організації та займається вчиненням актів тероризму, залякуванням населення, вбивством громадян, захопленням адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі.

Основною метою діяльності вказаної терористичної організації є зміна меж території і державного кордону України, створення незаконного державного утворення ДНР, вчинення терористичних актів та диверсій на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

14.04.2014 року ОСОБА_2, знаходячись біля будівлі актового залу Донецької обласної державної адміністрації по вул. Університетській у м. Донецьку, діючи умисно, достовірно усвідомлюючи, що створення ДНР відбулось всупереч положенням Конституції України, завдяки збройному захвату органів державної влади вказаного регіону, з метою вчинення терористичних злочинів, вступив до складу терористичної організації ДНР, погодившись на пропозицію про такий вступ, яку отримав від учасника терористичної організації ДНР на прізвисько «Мексиканець».

Для набрання статусу члена терористичної організації та виконання поставлених перед ним завдань, ОСОБА_2 від невстановленої слідством особи на імя «Володимир» (прізвисько «Гром») отримав автомат Калашникова АК-74, 120 патронів калібру 7,62 мм та військову форму. Окрім цього, для засекречення дійсних прізвища, імені та по батькові, ОСОБА_2 були надані прізвиська: «Іванич» та «Старшина».

У подальшому, протягом квітня липня 2014 року, ОСОБА_2, будучи озброєним автоматичною вогнепальною зброєю АК-74, приймав участь у зазначеній терористичній організації, а саме відповідав за харчове забезпечення членів батальйону «Восток» - структурного підрозділу ДНР, чергував на блокпості «Пески» у м. Донецьку та приймав участь у терористичній групі, діяльність якої була спрямована на вчинення диверсій на обєктах, які для держави України мають важливе народногосподарське значення.

Також, у червні 2014 року ОСОБА_2, знаходячись на захопленій бойовиками ДНР території 4-ї бази військової частини внутрішніх військ у м. Донецьку, від одного з командирів батальйону «Восток» на імя Заур, отримав завдання вчинити диверсію, а саме здійснити підрив залізничного та автомобільного мостів у м. Оріхів Запорізької області, які мають важливе народногосподарське значення, з метою недопущення своєчасних поставок військової техніки та озброєння Збройним Силам України на територію Донецької і Луганської областей, де проходить антитерористична операція. Для вчинення даних диверсій, ОСОБА_2 залучив свого знайомого ОСОБА_12 на прізвисько «Анадоль», який погодився сприяти останньому у вчинені протизаконного діяння.

18.06.2014 року для виконання запланованої диверсії з підриву мостів, ОСОБА_2, діючи умисно, знаходячись на блокпості «Пески» в м. Донецьку, від бойовиків батальйону «Восток» отримав вогнепальну зброю, боєприпаси, вибухові речовини та вибухові пристрої, а саме: пять бойових гранат РГД-5, бойову гранату Ф-1, сім бойових підривників дистанційної дії УЗРГМ (УЗРГМ-2), тротилові шашки масою 200 грам кожна, у кількості 23 одиниці, бойову мінометну міну, дві бойові протипіхотні осколкові міни МОН-50, бойову реактивну протитанкову гранату РПГ-18, дві бойові реактивні протитанкові гранати РПГ-26, бойовий реактивний піхотний вогнемет РПО-А «Шмель», дві бойові малогабаритні реактивні вогнемети МРО-А, пять автоматів Калашникова АК-74, армійську гвинтівку «СВД», 125 бойових патронів калібру 5,45 мм, 8 бойових патронів калібру 7,62 мм, один карабін «СКС», 30 патронів калібру 7,62 мм, чотири протитанкові міни ТМ-62М, два бойових запали.

Далі, для забезпечення безперешкодного перевезення вантажу з м. Донецька до м. Оріхів Запорізької області, ОСОБА_2 за попередньою змовою, діючи умисно разом з ОСОБА_12, перелічене раніше озброєння сховали у вугілля, яке знаходилось у кузові вантажного автомобілю «ЗІЛ 130», державний номер якого невстановлений.

Після чого, в ніч з 18 на 19 червня 2014 року, ОСОБА_2 разом із ОСОБА_12 на вказаному вантажному автомобілі виїхали з м. Донецька до м. Оріхів Запорізької області, тобто перевезли вогнепальну зброю, боєприпаси, вибухові речовини та пристрої без передбаченого законом дозволу,

19.06.2014 року, близько 02 години 00 хвилин, ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_12, заїхали до ОСОБА_13, який є троюрідним братом останнього, якому ОСОБА_2, знаходячись у дворі будинку №41 по вул. Шевченка с. Копані Гуляйпільського району Запорізької області, передав для пристрілу карабін «СКС» та 30 патронів калібру 7,62 мм. Після цього, у дворі будинку ОСОБА_13 перевантажили перелічене раніше озброєння з вантажного автомобіля марки «ЗІЛ 130» до легкового автомобіля ВАЗ 2106, який належить на праві власності ОСОБА_13, та направились до м. Оріхів Запорізької області.

Прибувши до місця свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 Космодем`янської, буд. 21, ОСОБА_2, діючи спільно із ОСОБА_12, склали (вивантажили) з легкового автомобіля марки ВАЗ 2106 привезену зброю, боєприпаси та вибухівку у дворі будинку, де і зберігав до 20.04.2014 року.

Того ж дня ОСОБА_2 окремо від іншої зброї та боєприпасів сховав чотири протитанкові міни у палісаднику свого двору в кущах рослин малини та дві гранати РГД-5 із запалами поклав у ящик столу в приміщенні кухні зазначеного будинку, які в подальшому були виявлені та вилучені під час санкціонованого обшуку 08.07.2014 року.

Далі, 20.06.2014 року, ОСОБА_2, з метою незаконного зберігання та подальшого можливого збуту невстановленим слідством особам, діючи спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_12 та рідним сином - ОСОБА_3, перенесли з території домоволодіння та завантажили до багажнику автомобілю НОМЕР_1, раніше зазначене озброєння, яке разом з ОСОБА_12 перевезли до території піщаного карєру, який знаходиться на виїзді з м. Оріхів у напрямку с. Новоандріївка Оріхівського району Запорізької області, де і сховали, закопавши у землю в лісосмузі, які були вилучені 08.07.2014 року під час огляду місця події.

Крім цього, 08.07.2014 року під час санкціонованого обшуку за адресою: Запорізька область, м. Оріхів, пров. Зої Космодем`янської, буд. 21 співробітниками УСБУ в Запорізькій області було виявлено та вилучено дві пачки з патронами калібру 5,6 мм у кількості 90 одиниць, патрони калібру 12,7 мм у кількості 4 одиниць, патрони калібру 14,5 мм у кількості 3 одиниць, які ОСОБА_2 придбав приблизно у 2000 році у невстановленої слідством особи та з того часу зберігав за місцем проживання.

Згідно з висновком експерта, предмети, вилучені 08.07.2014 року у лісосмузі на території піщаного карєру, на виїзді з м. Оріхів, у напрямку с. Новоандріївка Оріхівського району Запорізької області, а саме :

- три гранати РГД-5 є частинами вибухових пристроїв;

- граната Ф-1 - є частиною вибухового пристрою;

- пять бойових запалів є боєприпасами і є вибуховими пристроями;

- 3 корпуси бойових ручних осколкових гранат РГД-5, 1 корпус бойової осколкової оборонної гранати Ф-1 та 5 бойових уніфікованих підривників дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГМ-2), у сукупності є вибуховими пристроями та відносяться до боєприпасів;

- тротилові шашки є конструктивно оформленими зарядами пресованої вибухової речовини;

- мінометна міна 832 ду є корпусом саморобного вибухового пристрою;

- дві міни МОН-50 є частинами вибухових пристроїв;

- запал є вибуховим пристроєм;

- запал ЗПТ-150 у сукупності із запальною трубкою - відноситься до боєприпасів і призначена для ініціювання вибуху одиночного заряду вибухової речовини;

- РПГ-18 - є бойовою реактивною протитанковою гранатою РПГ-18, яка відноситься до боєприпасів;

- дві РПГ-26 є бойові реактивні протитанкові гранати РПГ-26, які відносяться до боєприпасів;

- РПО-А є бойовий реактивний піхотний вогнемет РПО-А «Шмель», який відноситься до боєприпасів;

- два МРО-А є бойовими малогабаритними реактивними вогнеметами МРО-А, які відносяться до боєприпасів.

Згідно з висновком експерта, предмети, вилучені 08.07.2014 року у лісосмузі на території піщаного карєру, на виїзді з м. Оріхів, у напрямку с. Новоандріївка Оріхівського району Запорізької області, а саме :

- пять автоматів Калашникова АК-74 є вогнепальною, стрілецькою, автоматичною зброєю;

- гвинтівка «СВД» - є вогнепальною, стрілецькою, нарізною зброєю;

- 125 патронів калібру 5,45 мм є боєприпасами для автоматичної зброї;

- 8 патронів калібру 7,62 мм є боєприпасами для автоматичної зброї.

Згідно з висновком експерта, предмети вилучені 08.07.2014 року під час обшуку у будинку № 21 по пров. Зої Космодем`янської у м. Оріхів Запорізької області, а саме:

- дві гранати РГД-5 є корпусами бойових грант РГД-5;

- два бойових запали є бойовими підривниками дистанційної дії, які відносяться до боєприпасів; корпуси бойових гранат та бойові підривники дистанційної дії типу УЗРГМ-2, у сукупності є бойовими ручними наступальними осколковими гранатами РГД-5, які відносяться до боєприпасів;

- 4 патрони калібру 12,7 мм є бойовими пострілами патронного зарядження;

- 3 патрони калібру 14,5 мм є бойовими пострілами патронного зарядження.

Згідно з висновком експерта, предмети, вилучені 08.07.2014 року під час обшуку у будинку № 21 по пров. Зої Космодем`янської у м. Оріхів, є боєприпасами, спортивно-мисливськими патронами калібру 5,6 мм у кількості 90 одиниць, які призначені для стрільби з нарізної зброї.

Згідно з висновком експерта, предмети добровільно видані ОСОБА_13 09.07.2014 року, а саме:

- карабін СКС є вогнепальною стрілецькою зброєю;

- 30 патронів є боєприпасами, військовими патронами калібру 7,62 мм.

В подальшому, 22.06.2014 року ОСОБА_2 з метою доведення свого злочинного плану до кінця, направленого на проведення диверсії - підриву мостів у м. Оріхів Запорізької області та з метою підсилення травматичної дії вибухового пристрою, діючи умисно, знаходячись за місцем свого фактичного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7 Космодем`янської, буд. 21, за попередньою змовою із ОСОБА_12 та ОСОБА_3, дав вказівку останньому придбати два годинники у вигляді будильника та батарейки, які у сукупності з іншими складовими повинні становити вибуховий пристрій та після їх придбання останнім, разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_3 виготовили два вибухових пристрої, кожен з яких складався із детонатору та будильника з елементами живлення.

Інструкції по виготовленню вибухових пристроїв ОСОБА_2 разом з ОСОБА_12 отримували у телефонному режимі від ОСОБА_14 на прізвисько «Професор», який є членом терористичної організації «ДНР» та володів навиками у підривній діяльності.

Наступного дня, 23.06.2014 року ОСОБА_2, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на виготовлення вибухового пристрою, у телефонній розмові з ОСОБА_14, зясував, що вказані пристрої не спрацюють через недостатню кількість напруги, яка потрібна для приведення детонатору у дію та подальшого вибуху, тому з метою збільшення сили вибуху пристрою, знаходячись за місцем фактичного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6 Космодем`янської, буд. 21, ОСОБА_2 разом із ОСОБА_12 і ОСОБА_3 додатково приєднали до вибухових пристроїв елементи живлення, щоб збільшити напругу.

Один вибуховий пристрій ОСОБА_2 разом із ОСОБА_12 і ОСОБА_3 цього ж дня випробували на подвірї домоволодіння.

Інший вибуховий пристрій, який складався з детонатору, будильника та елементів живлення, приєднали до чотирьох протитанкових мін, який в подальшому був ними використаний під час диверсії, 24.06.2014 року під час вибуху залізничного мосту у м. Оріхів Запорізької області.

Після цього, з метою доведення свого злочинного плану до кінця, направленого на проведення диверсії з підриву залізничного мосту у м. Оріхів Запорізької області, 23.06.2014 року о 23 годин 40 хвилин ОСОБА_2 за попередньою змовою та спільно із ОСОБА_12 та ОСОБА_3, діючи умисно, завантажили вибуховий пристрій до кабіни вантажного автомобіля «ЗІЛ 130», на якому вирушили до залізничного мосту, який розташований на залізничному перегоні «ОСОБА_7 Оріхівська», 252 км Придніпровської залізниці, на виїзді з м. Оріхів Запорізької області.

Прибувши в район розташування даного залізничного мосту, ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою та спільно із ОСОБА_12, взяли із собою вибуховий пристрій та направились в сторону мосту, а ОСОБА_3, відповідно до раніше узгодженого плану дій, залишився у вказаному вантажному автомобілі з метою недопущення потрапляння очевидців на місце скоєння кримінального правопорушення, під час встановлення останніми вибухового пристрою та задля забезпечення швидкого відходу з місця вчинення злочину у разі виникнення непередбачуваних обставин.

Далі ОСОБА_2 та ОСОБА_12, діючи відповідно до злочинного плану, піднялись на залізничний міст, де через існуючий отвір у залізничному полотні, ОСОБА_2 спустився на опору № 1 пікету № 7-8 залізничного мосту, а ОСОБА_12 - передав йому сумку з вибуховим пристроєм. Після цього ОСОБА_2 привів вибуховий пристрій в уповільнену дію, шляхом встановлення стрілки будильника (таймера) на півтори години назад, щоб мати час спокійно покинути місце закладки вибухового пристрою та відїхати на безпечну відстань. Довівши свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_3 на автомобілі «Зил 130» залишили місце скоєння злочину.

Приблизно о 01 год. 45 хв. 24.06.2014 року, внаслідок спрацювання закладеного ОСОБА_2, ОСОБА_12 та ОСОБА_3 вибухового пристрою, шляхом вибуху, було пошкоджено залізничну колію та опору № 1 пікету № 7-8 залізничного мосту залізничного перегону «ОСОБА_7 Оріхівська», що розташований на 252 кілометрі Придніпровської залізниці, який має стратегічно важливе народногосподарське значення для економічного звязку між підприємствами центральних, північних і східних областей України, внаслідок чого ДП «Придніпровська залізниця» завдано шкоду в розмірі 964 175,00 грн.

Згідно з висновком експерта та наданими на дослідження матеріалами, вилученими 24.06.2014 року в ході огляду місяця події ділянки місцевості біля опори № 1 пікету № 7-8 залізничного мосту залізничного перегону «ОСОБА_7 Оріхівська», виявлено сліди вибухової речовини тротил.

Крім цього, наприкінці червня 2014 року, ОСОБА_2, знаходячись на захопленій бойовиками ДНР території 4-ї бази військової частини внутрішніх військ у м. Донецьку, від одного з командирів батальйону «Восток» на імя Заур, отримав нове завдання на вчинення диверсії, а саме на пошкодження та зруйнування обєктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення на територіях Оріхівського, Пологівського, Гуляйпільського, Токмацького та Чернігівскього районів Запорізької області. Для вчинення даних диверсій, ОСОБА_2 залучив свого знайомого ОСОБА_12, на прізвисько «Анадоль», який погодився сприяти останньому у вчиненні протизаконних дій.

На виконання злочинного плану, наприкінці червня 2014 року ОСОБА_2, знаходячись на блокпості «Пески» у м. Донецьку, отримав від бойовиків батальйону «Восток» необхідні вибухові речовини, вибухові пристрої та боєприпаси, а саме: пять мін з маркуванням СПМ 15-6-90 МС, одну протитанкову міну МОН-100, куски невідомої речовини коричневого кольору зі слідами надколу, три тротилові шашки по 200 грам кожна, та одну тротилову шашку вагою 400 грам, сім пакетів з речовиною пластичної форми світлого кольору, три паперові пакунки з патронами (маркування 73-17) у кількості 60 штук, одну гранату Ф-1, одну мінометну міну, девять детонаторів УЗРГМ, шнур червоного кольору з білою речовиною, пять червоних сигнальних ракет, шість бухт проволоки, електродетонатори у кількості 27 одиниць, батарейки «Філіпс» у кількості 8 одиниць, чотири вироби (з маркуванням КТ83-А-0980 дві одиниці, Т2803А0277, Т2803А0278) з приєднаними до них проводами.

Після цього, 04.07.2014 року ОСОБА_2 з метою забезпечення виконання наказу щодо проведення ряду диверсій на території Запорізької області, залучив мешканців м. Волновахи Донецької області ОСОБА_15 та ОСОБА_16, з якими його познайомив ОСОБА_12, які погодились сприяти останньому у вчиненні протизаконних дій.

Того ж дня, ОСОБА_2, за попередньою змовою з ОСОБА_12, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, діючи умисно, з метою зберігання раніше вказаного озброєння завантажили частину вибухових речовин та вибухових пристроїв у легковий автомобіль НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_15, який разом з ОСОБА_16 перевіз вказане озброєння для зберігання до ангару за адресою: Донецька область, м. Волноваха, вул. Ватутіна, 89, який належав ОСОБА_15

Залишену частину озброєння, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_12, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, 07.07.2014 року, діючи умисно, з метою зберігання зброї, знаходячись на блокпосту «Пески» у м. Донецьку, знову завантажили у легковий автомобіль НОМЕР_2 ОСОБА_15, перевезли за місцем проживання останнього - Донецька область, м. Волноваха, вул. Ватутіна, 89, де склали у гараж. Із собою ОСОБА_2 та ОСОБА_12 також перевезли два автомати Калашникова, які вони отримали для чергування на блокпості «Пески».

Крім цього, для якісного виготовлення вибухових пристроїв та безперебійного їх спрацювання необхідних для вчинення диверсій, разом з ними поїхав ОСОБА_14, який також дав добровільну згоду на вчинення протизаконних дій.

07.07.2014 року для забезпечення безперешкодного перевезення вибухових речовин, вибухових пристроїв та боєприпасів на територію Запорізької області з метою вчинення диверсій, ОСОБА_2, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_12, знаходячись у гаражі ОСОБА_15 за адресою: Донецька область, м. Волноваха, вул. Ватутіна, 89, за допомогою спеціальних інструментів, зняли бокові обшивки салону автомобіля НОМЕР_2, який належить ОСОБА_15, де у конструктивних порожнинах автомобіля сховали частину озброєння.

Залишки зброї та вибухових речовин у вигляді двох автоматів Калашникова АК-74, 30 патронів калібру 5,45 мм, двох електродетонаторів, та пластичну речовину вагою 1164 грам, ОСОБА_15 сховав у одній із кімнат гаражу. Іншу частину озброєння: два електродетонатори, елементи живлення та пластичну речовину світло-кремового кольору вагою 990 грам, ОСОБА_2 помістив у багажне відділення свого мопеду «Dio Honda».

В подальшому, о 05 годин 00 хвилин 08.07.2014 року, з метою полегшення перевезення схованого ними озброєння на територію Запорізької області та для маскування факту перевезення зброї, ОСОБА_2 і ОСОБА_14 окремо один від одного, на мопедах, які привезли 07.07.2014 року з блокпосту «Пески», виїхали з м. Волновахи Донецької області до м. Гуляйполе Запорізької області, а ОСОБА_12 разом з ОСОБА_15 і ОСОБА_16 поїхали на автомобілі Volkswagen Transporter іншою дорогою, при цьому попередньо домовились зустрітись у с. Залізничне Гуляйпільського району Запорізької області.

Однак у обговорене місце ОСОБА_2 доїхати не зміг, оскільки разом із ОСОБА_14 був затриманий співробітниками УСБ України в Запорізькі області поблизу с. Рівнопілля Гуляйпільського району Запорізької області.

Згідно з висновком експерта, предмети, вилучені 08.07.2014 року під час огляду місця події біля с. Кінські Роздори на автошляху Запоріжжя - Маріуполь, а саме:

- сім пакетів з пластичною речовиною світлого кольору є вибуховою речовиною пластид, вагою 42635 грам;

- мінометна міна є частиною саморобного вибухового пристрою з вибуховою речовиною;

- куски невідомої речовини зі слідами надколу є вибуховою речовиною (сплав тротилу з гексогеном) вагою 2030 грам;

- пять детонаторів типу МД-5М є боєприпасами;

- шнур червоного кольору з речовиною у середині є детонуючим шнуром ДШЕ-12 з вибуховою речовиною ТЕН, вагою 12,5+0,5 грам;

- електродетонатори у кількості 27 одиниць є боєприпасами;

- пять мін з маркуванням СПМ 15-6-90МС є споряджені вибуховою речовиною, вагою 1 000 грам у кожній;

- одна протитанкова міна МОН-100 є спорядженою вибуховою речовиною, вагою 2 000 грам;

- три тротилові шашки вагою 200 грам кожна є вибуховими речовинами бризантної дії;

- одна тротилова шашка вагою 400 грам є вибуховою речовиною бризантної дії;

- одна граната типу Ф-1 є споряджена вибуховою речовиною, вагою 50-56 грам;

- два детонатори (УЗРГМ) з чекою є боєприпасами.

Згідно з висновком експерта, предмети, вилучені 08.07.2014 року під час огляду місця події біля с. Кінські Роздори на автошляху Запоріжжя - Маріуполь, а саме 60 патронів є боєприпасами, військовими патронами.

Згідно з висновком експерта, предмети, вилучені 09.07.2014 року під час проведення огляду приміщення гаражу домоволодіння ОСОБА_15 за адресою: Донецька область, м. Волноваха, вул. Ватутіна, буд. 89, а саме:

- пластична речовина кремового кольору є пластичною вибуховою речовиною бризантної дії, загальною вагою 1 164 грам;

- два електродетонатори є бойовими електродетонаторами, у сукупності з якими можливо виготовити вибуховий пристрій (вибухові пристрої).

Згідно з висновком експерта, предмети, вилучені 09.07.2014 року під час проведення огляду приміщення гаражу домоволодіння ОСОБА_15 за адресою: Донецька область, м. Волноваха, вул. Ватутіна, буд. 89, є:

- два автомати Калашникова АК 74 є вогнепальною, стрілецькою, автоматичною зброєю, калібру 5,45 мм;

- 30 патронів є боєприпасами, калібру 5,45 мм.

Згідно з висновком експерта, предмети, вилучені 08.07.2014 року у ОСОБА_2 біля с. Рівнопілля, Гуляйпільського району, Запорізької області, а саме:

- два циліндричних предмети з приєднаними дротами є електродетонаторами, які відносяться до боєприпасів та є вибуховими пристроями;

- пластична речовина є пластичною вибуховою речовиною (пластит) вагою 990 грм.

- надані на дослідження пластична вибухова ПВР у сукупності з наданими на дослідження електродетонаторами та елементами живлення являються вибуховим пристроєм саморобного виготовлення.

Продовжуючи злочинний намір, ОСОБА_2 на виконання отриманого від одного з командирів батальйону «Восток» на імя Заур, завдання на вчинення диверсії, а саме на пошкодження та зруйнування обєктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення на територіях Оріхівського, Пологівського, Гуляйпільського, Токмацького та Чернігівського районів Запорізької області, залучив до виконання цього злочинного наміру ОСОБА_12, на прізвисько «Анадоль», ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_14, які погодились сприяти останньому у вчиненні протизаконних дій.

З цією метою вчинення диверсій, направлених на ослаблення держави шляхом вибухів, спрямованих на зруйнування та пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_14, в період часу з 04.07.2014 по 07.07.2014 року, діючи умисно, із зони Антитерористичної операції, а саме з блокпосту «Пески», розташованого у м. Донецьку, перевезли в автомобілі НОМЕР_3, який належить на праві власності ОСОБА_15, вогнепальну зброю, боєприпаси та вибухові речовини і пристрої до помешкання ОСОБА_15 за адресою: Донецька область, м. Волноваха, вул. Ватутіна, 89.

07.07.2014 року з метою забезпечення безперешкодного перевезення вибухових речовин, вибухових пристроїв та боєприпасів на територію Запорізької області, з метою вчинення диверсій, ОСОБА_2, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_12, знаходячись у гаражі ОСОБА_15 за адресою: Донецька область, м. Волноваха, вул. Ватутіна, 89, за допомогою спеціальних інструментів зняли бокові обшивки салону автомобіля НОМЕР_2, який належить ОСОБА_15, де у конструктивних порожнинах автомобіля сховали частину озброєння.

Залишки зброї та вибухових речовин у вигляді двох автоматів Калашникова АК-74, 30 патронів калібру 5,45 мм, двох електродетонаторів та пластичну речовину вагою 1 164 грам, ОСОБА_15 сховав у одній із кімнат гаражу. Іншу частину озброєння: два електродетонатори, елементи живлення та пластичну речовину світло-кремового кольору вагою 990 грам, ОСОБА_2 помістив у багажне відділення свого мопеду «Dio Honda».

В подальшому, о 05 годин 00 хвилин 08.07.2014 року, з метою полегшення перевезення схованого ними озброєння на територію Запорізької області та для маскування факту перевезення зброї, ОСОБА_2 і ОСОБА_14 окремо один від одного, на мопедах, які привезли 07.07.2014 року з блокпосту «Пески», виїхали з м. Волновахи Донецької області до м. Гуляйполе Запорізької області, а ОСОБА_12 разом з ОСОБА_15 і ОСОБА_16 поїхали на автомобілі Volkswagen Transporter іншою дорогою, при цьому попередньо домовились зустрітись у с. Залізничне Гуляйпільського району Запорізької області.

Однак довести свій злочинний намір до кінця ОСОБА_2 не зміг, з причин, що не залежали від його волі, оскільки разом із ОСОБА_14 був затриманий співробітниками Служби безпеки України поблизу с. Рівнопілля Гуляйпільського району Запорізької області.

Таким чином, обвинувачений (підсудний)ОСОБА_2визнається винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених:

ст. 113 КК України - вчинення з метою ослаблення держави вибуху, спрямованого на зруйнування та пошкодження обєкту, який має важливе народногосподарське значення;

ч. 3 ст. 15, ст. 113 КК України - незакінчений замах на вчинення з метою ослаблення держави вибухів, спрямованих на зруйнування та пошкодження обєктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення;

ч. 1 ст. 258-3 КК України - участь у терористичній організації;

ч. 1 ст. 263 КК України - придбання, носіння, зберігання, передача вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу;

ч. 2 ст. 263-1 КК України - незаконне виготовлення вибухового пристрою, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та апеляційних скарг, прокурора, який підтримав скаргу прокурора та заперечував проти скарг обвинуваченого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_5, обвинувачених та їх захисників, які підтримали скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_5 та заперечували проти скарги прокурора, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до норм, передбачених ч. 1 ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції переглядається в межах апеляційних скарг.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями кримінального процесуального закону є такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обгрунтоване рішення.

Відповідно до вимог п.1 ч. 3 ст. 374 КПК України при визнанні особи виправданою в мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, яке предявлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Зазначені вимоги кримінального процесуального закону при ухваленні вироку щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судом не дотримані.

Так, суд, зазначивши у вироку формулювання обвинувачення, яке було предявлене ОСОБА_3 за ст. ст. 113, 263 ч. 1, 263-1 ч. 2 КК України та визнаючи його недоведеним, не зазначив підстави для його виправдання і мотиви, з яких відкинув докази обвинувачення.

Як вбачається із матеріалів провадження, стороною обвинувачення були надані докази вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих ним злочинів, які були досліджені у судовому засіданні, проте суд, виправдовуючи ОСОБА_3 у їх вчиненні, не зазначив у вироку ці докази та не зазначив, чому докази обвинувачення фактично не є ними.

Крім того, суд, ухвалюючи щодо ОСОБА_2 обвинувальний вирок, а щодо ОСОБА_3 виправдувальний вирок, допустив протиріччя, оскільки при формулюванні обвинувачення щодо ОСОБА_2, яке визнав доведеним за ст. ст. 113, 15 ч. 3 ст. 113, 258-3 ч. 1, 263 ч. 1, 263-1 ч. 2 КК України, зазначив, що він діяв за попередньою змовою з ОСОБА_12 та ОСОБА_3, а далі, формулююючи обвинувачення, яке було предявлене ОСОБА_3 за ст. ст. 113, 263 ч. 1, 263-1 ч. 2 КК України, згідно з яким він діяв за попередньою змовою з ОСОБА_12 та ОСОБА_2, визнає його недоведеним.

Також, визнаючи предявлене ОСОБА_3 обвинувачення недоведеним та визнаючи його невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 113, 263 ч. 1, 263-1 ч. 2 КК України, суд не враховує при цьому покази ОСОБА_2 у суді першої інстанції про те, що його син ОСОБА_3 нічого не знав про його злочинні дії.

Крім того, при розгляді провадження щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у суді першої інстанції була порушена таємниця наради суддів, оскільки із матеріалів провадження вбачається, що вирок суду фактично ухвалювався не в нарадчій кімнаті.

За таких обставин вирок підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду провадження у тому ж суді першої інстанції в іншому складі суду зі стадії підготовчого судового засідання.

По провадженню обвинувачений ОСОБА_2 тримається під вартою до набрання вироком законної сили.

Підставою для обрання обвинуваченому такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, було визначено, починаючи зі стадії досудового розслідування і у подальшому під час судового розгляду, наявністю ризиків, які унеможливлювали обрання відносно обвинуваченого іншого, більш мякого запобіжного заходу.

У звязку з тим, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції і під час апеляційного розгляду сторонами, у тому числі стороною захисту, не заявлялись клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу, колегією суддів не встановлені підстави для зміни зазначеного запобіжного заходу на більш мякий вид, то строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 належить продовжити до 06.08.2016 року.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 задоволенити частково.

Вирок Оріхівського районного суду Запорізької області від 08 лютого 2016 року щодо обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати та призначити новий розгляд провадження у тому ж суді першої інстанції в іншому складі суду зі стадії підготовчого судового засідання.

Запобіжний захід ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді тримання під вартою продовжити до 06.08.2016 року.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

В.П. ОСОБА_17 ОСОБА_18 Фомін