Рішення № 58283463, 09.06.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 332/1870/15 Головуючий у 1 інстанції: Марченко Н.В.

№ провадження 22-ц/778/2378/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1В

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„09 червня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ «Надра» в особі представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 31 березня 2016 року у справі за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ПАТ КБ «Надра», ОСОБА_4 про визнання поруки припиненою, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року ПАТ КБ «Надра» звернулося до суду з позовом, уточненим у жовтні 2015 року, до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи вимоги тим, що 30 вересня 2005 року між ВАТ КБ „Надра", правонаступником якого є ПАТ КБ „Надра", та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №09/2005/0617Фжк, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 18000 доларів США, зі сплатою 12 % річних та кінцевим терміном повернення 22.09.2025 року.

З метою забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором того ж дня між ВАТ КБ „Надра" та Ясницькою ( після реєстрації шлюбу 25.11.2006 року ОСОБА_5) Н.В. укладено договір поруки, за умовами якого вона поручилась солідарно з ОСОБА_6 у повному обсязі відповідати за виконання зобов»язань останньої за кредитним договором.

У зв»язку зі зміною прізвища поручителя між банком та відповідачами 28.11.2011 року була укладена додаткова угода.

Також в порядку забезпечення виконання зобов'язань щодо погашення кредиту за договором іпотеки від 03.08.2007 року ОСОБА_4 передала в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1.

20.02.2012 року між банком та ОСОБА_4 був укладений договір про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору № 09/2005/0617 Фжк від 30.09.2005 року, за умовами якого кредитор надав позичальнику грошові кошти у сумі 17841, 71 грн.( кредит № 2), з фіксованою процентною ставкою у розмірі 15%, а, починаючи з 20.02.2013 року, позичальнику по кредиту № 2 встановлюється змінювана процентна ставка з щорічним переглядом, яка розраховується на підставі формули: Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб у гривні за 12 місяців станом на день направлення повідомлення позичальнику, поручителю про розмір змінюваної процентної ставки + маржа банку у розмірі 5%, строком до 19.02.2015 року. За додатковою угодою № 1 від 20.02.2012 року сторони домовились про збільшення терміну загальної та спеціальної позовної давності до 20 років.

Того ж дня між банком та ОСОБА_5 була укладена додаткова угода № 1 до договору поруки від 30.09.2005 року, за умовами якої вона поручилася перед кредитором за належне виконання ОСОБА_4 зобов»язань, що витікають з кредитного договору №09/2005/0617 Фжк від 30.09.2005 року та договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 20.02.2012 року. Поручитель зобов»язався виконати зобов»язання в тому ж порядку, який встановлено до позичальника кредитним договором та додатковими угодами до кредитного договору.

Посилаючись на те, що через неналежне виконання ОСОБА_4 зобов»язань за кредитним договором (кредит № 1 та кредит № 2) станом на 30.07.2015 року у неї виникла заборгованість перед банком у сумі 419301,36 грн., вказану заборгованість просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку.

У січні 2016 року ОСОБА_5 звернулася із зустрічним позовом до ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 про визнання поруки припиненою, зазначивши, що за договором поруки №09/2005/0617 Фжк від 30 вересня 2005 року та за додатковою угодою №1 до нього від 20.02.2012 року вона поручалася за належне виконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором №09/2005/0617Фжк від 30.09.2005року та за договором від 20 лютого 2012 року про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору №09/2005/0617Фжк від 30.09.2005року. За умовами договору від 20.02.2012 року банк надав позичальнику кредит для рефінансування заборгованості за відсотками та комісією (Кредит № 2) в розмірі 17841,71 грн. (п.п. 1,2.1.3 договору про внесення змін та доповнень), з процентною ставкою в розмірі 15%, строком до 19.02.2015 р.

З 1 квітня 2013 року банк без її повідомлення та згоди збільшив процентну ставку по кредиту № 2 з 15 % до 22,9%, чим збільшив обсяг її відповідальності, порушив п.1.3 договору від 20.02.2012 року про внесення змін до кредитного договору, яким передбачено, що про встановлений розмір змінюваної процентної ставки, про новий графік платежів банк має письмово повідомляти цінним листом з описом вкладення позичальника і поручителя не пізніше як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься змінювана процентна ставка, вона не була попереджена про збільшення строку позовної давності. Крім того, їй, як поручителю, не було своєчасно направлено вимогу про наявність боргу у позичальника та вимогу про необхідність виконання обов»язків за боргами ОСОБА_4

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_5 просила визнати договір поруки №09/2005/0617Фжк від 30.09.2005 року та додаткову угоду № 1 до нього від 20.02.2012 року припиненими.

Рішенням Заводського районного м. Запоріжжя від 31 березня 2016 року зустрічний позов ОСОБА_5 задоволено в повному обсязі.

Визнано договір поруки №09/2005/0617Фжк від 30.09.2005 року та додаткову угоду №1 від 20.02.2012 року до договору поруки № 09/2005/0617Фжк від 30.09.2015 року, що були укладені між ОСОБА_5 та ПАТ КБ «Надра», припиненими.

Позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором в розмірі 414051,36 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 3654 грн. 00 коп.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Надра» в особі представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині відмови у позові до ОСОБА_5 та про задоволення її зустрічного позову скасувати та ухвалити нове рішення про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_4 та ОСОБА_7

В частині стягнення та розміру стягнутої з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором рішення банком не оскаржується.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_7 і стягуючи суму кредитної заборгованості у розмірі 414051,36 грн. лише з позичальника ОСОБА_4, відмовляючи у солідарному стягненні вказаної суми з ОСОБА_7, як з поручителя, суд послався на те, що мало місце збільшення обсягу відповідальності без згоди поручителя, а тому відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України порука припинилася.

З вказаними висновками суду погодитися не можна з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам ухвалене по справі рішення в оскаржуваній частині в повній мірі не відповідає.

Судом встановлено, що 30 вересня 2005 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ „Надра", та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №09/2005/0617Фжк, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 18000 доларів США, зі сплатою 12 % річних та кінцевим терміном повернення до 22.09.2025 року.

Згідно п.п.3.2,3.3 договору повернення кредиту позичальник здійснює шляхом перерахування на рахунок банку мінімального платежу у розмірі 199,72 доларів США, щомісячно до 20 числа поточного місяця.

З метою забезпечення належного виконання зобов»язань за вказаним кредитним договором того ж дня між ВАТ КБ „Надра", правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра», та Ясницькою ( після реєстрації шлюбу 25.11.2006 року ОСОБА_5) Н.В. було укладено договір поруки, за умовами якого(п.п.1.1;1.2) вона поручилась солідарно з ОСОБА_6 у повному обсязі відповідати за виконання зобов»язань останньої за кредитним договором(а.с.8).

20 лютого 2012 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 був укладений договір про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору № 09/2005/0617 Фжк від 30.09.2005 року, за умовами якого кредитор надав позичальнику грошові кошти у сумі 17841, 71 грн. на для погашення нарахованих та прострочених відсотків та комісії за кредитним договором від 30.09.2005 року ( кредит № 2), з фіксованою процентною ставкою у розмірі 15%, а, починаючи з 20.02.2013 року, позичальнику по кредиту № 2 встановлюється змінювана процентна ставка з щорічним переглядом, яка розраховується на підставі формули: Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб у гривні за 12 місяців станом на день направлення повідомлення позичальнику, поручителю про розмір змінюваної процентної ставки + маржа банку у розмірі 5%.

Про встановлений розмір змінюваної процентної ставки, про новий графік платежів банк письмово повідомляє листом з описом вкладення позичальника, поручителя не пізніше як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься змінювана процентна ставка.

Зміна змінюваної процентної ставки буде проводитись кожні 12 місяців та 16 календарних днів дії змінюваної процентної ставки на підставі формули.

Щомісячна сума мінімального необхідного платежу по кредиту № 2 складає 620,20 грн., кінцевий термін повернення кредиту № 2 19.02.2015 року(п.1.3).

Порядок погашення суми основної заборгованості по кредиту № 2 відбувається шляхом внесення мінімального необхідного платежу щомісяця до 20 числа поточного місяця.(п.2.4.1).

Щомісячна сума необхідного платежу по кредиту № 1 вказана у графіку, що міститься у додатку до договору(п.1.1.1), кінцевий термін повернення кредиту № 1-22.09.2025 року.

За додатковою угодою № 1 від 20.02.2012 року сторони домовились про збільшення терміну загальної та спеціальної позовної давності до 20 років(а.с.18).

Того ж дня між банком та ОСОБА_5 була укладена додаткова угода № 1 до договору поруки від 30.09.2005 року, за умовами якої вона поручилася перед кредитором за належне виконання ОСОБА_4 зобов»язань, що витікають з кредитного договору №09/2005/0617 Фжк від 30.09.2005 року та договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 20.02.2012 року(а.с.19).

Поручитель зобов»язався виконати зобов»язання в тому ж порядку, який встановлено до позичальника кредитним договором та додатковими угодами до кредитного договору.

У квітні 2015 року ПАТ КБ «Надра» звернулось до суду з позовом про стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заборгованості, розмір якої, уточнений станом на 30.07.2015 року, становив 419301 грн. 36 коп., з яких 14685,55 доларів США, що складає еквівалент 324162, 34 грн. станом на 30.07.2015 року,- заборгованість за тілом кредиту № 1, 2606,50 грн. заборгованість за тілом кредиту № 2, заборгованість по сплаті відсотків за кредитом № 1 2634,36 доларів США, що складає еквівалент 58149,70 грн., заборгованість по відсоткам за кредитом № 2 245,75 грн., заборгованість по сплаті комісії за кредитом № 1- 319, 46 доларів США, що складає еквівалент 7051, 63 грн., штрафи за порушення додаткової угоди 5388,91 грн. та 64,10 грн., пеня за кредитом № 1 21452, 41 грн., 180,02 грн. пеня по кредиту № 2.

Стягуючи частково вказану суму заборгованості з позичальника ОСОБА_4, з врахуванням внесених нею платежів у сумі 200 доларів США, що складає еквівалент 5240 грн., а всього 414051,36 грн., суд виходив з доведеності невиконання ОСОБА_4 умов кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість перед банком, враховуючи, що згідно наданих банком розрахунків, останній платіж за кредитом № 1 був здійснений ОСОБА_4 07.11.2014 року, за кредитом № 2 23.01.2015 року, а потім вже у травні 2015 року, після звернення банку із позовом про стягнення заборгованості(а.с.114).

Заперечення ОСОБА_4 проти правильності розрахунку у зв»язку з безпідставним підвищенням процентної ставки за користування кредитом № 2, суд правомірно не прийняв до уваги, оскільки застосування банком з квітня 2013 року, згідно розрахунку, змінюваної процентної ставки, визначеної як 22,9%, замість фіксованої у розмірі 15% було передбачено умовами п.1.3 договору від 20.02.2012 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 30.09.2012 року, погоджених сторонами, про зміну ставки ОСОБА_4 була проінформована повідомленням від 27.03.2013 року( а.с.190).

Вимоги до ОСОБА_5, як поручителя ОСОБА_4, про стягнення заборгованості позивач обґрунтовував тим, що згідно договору поруки від 30.09.2005 року та додаткової угоди до вказаного договору від 20.02. 2012 року ОСОБА_5 погодилася виконувати умови як кредитного договору від 30.09.2005 року, так і умови договору від 20.02.2012 року про внесення змін та доповнень до раніше укладеного кредитного договору.

Згідно ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов»язання, а також у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові по справі № 6-20цс 11 від 21 травня 2012 року, збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов»язання виникає у разі підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення) розміру неустойки тощо.

Таким чином, припинення поруки у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується.

Особливістю припинення поруки з підстав зміни зобов»язання без згоди поручителя є те, що поручитель у разі зміни зобов»язання без його згоди не лише не відповідає за повернення боржником збільшеної суми боргу, а й з моменту такого збільшення його обов»язок за договором поруки повністю припиняється перестає існувати.

Зміна зобовязання щодо розміру процентної ставки за користування кредитом у кредитному договорі, забезпеченого порукою, тягне і зміни у договорі поруки та за своєю правовою природою фактично є і зміною відповідних умов договору поруки.

Згідно з ч.1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, а відповідно до ст. 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Підписуючи 20.02.2012 року додаткову угоду до договору поруки, ОСОБА_5 погодилася із зміною первісних його умов , взявши на себе зобов»язання виконувати умови кредитного договору із змінами і доповненнями від 20.02.2012 року, які передбачали надання ОСОБА_4 кредиту № 2 та встановлення змінюваної процентної ставки при його поверненні з 20.02.2013 року.

За визначенням ч.4 ст. 1056-1 ЦК України у редакції, що діє з 10.01.2009 року у зв»язку з прийняттям Закону України від 12.12.2008 року, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов»язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов»язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов»язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка.

Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_5 про визнання поруки припиненою, суд виходив з того, що банком не була дотримана передбачена ч.4 ст. 1056-1 ЦК України та п. 1.3 кредитного договору процедура повідомлення поручителя про застосування змінюваної процентної ставки з 12.04.2013 року, розрахованої по зазначеній у договорі формулі станом на 28.03.2013 року, не врахувавши, що п.1.3 договору були врегульовані умови, які встановлюють односторонню зміну умов договору без укладання додаткових угод, на які погодилась поручитель.

Між тим, процедура зміни договору шляхом прийняття позичальником та поручителем пропозиції кредитора про зміну умов договору щодо процентної ставки визначена у п.8.1 договору і передбачає складання між сторонами додаткової угоди.

Таким чином, висновок суду про те, що встановлення змінюваної процентної ставки з 12.04.2013 року являлося зміною умов основного зобов»язання, яке призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя, не погоджується з фактичними обставинами справи, зокрема, з умовами договорів від 20.02.2012 року, а тому підстав у розумінні ч.1 ст. 559 ЦК України для такого висновку суд не мав.

Крім того, в порушення вимог ч.4 ст. 10 ЦПК України суд не перевірив належним чином і доводи позивача про належне інформування як позичальника, так і поручителя про встановлений розмір змінюваної процентної ставки шляхом направлення повідомлення цінним листом з описом вкладення, враховуючи, що відповідно до доданих до апеляційної скарги копії повідомлень вбачається, що такі повідомлення направлялися 27.03.2013 року на адресу як ОСОБА_8П.(а.с.190), так і ОСОБА_5В.(а.с.235-239).

Не можна погодитися і з висновком суду про припинення поруки ОСОБА_5 у зв»язку з укладанням 20.02.2012 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 додаткової угоди № 1 про збільшення терміну загальної і спеціальної позовної давності до 20 років(а.с.18), оскільки за нормою ч.4 ст.559 ЦК України строк поруки не є строком для захисту порушеного права, яким є позовна давність.

Порука це строкове зобов»язання і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, сплив цього строку припиняє суб»єктивне право кредитора. Цей строк визначає існування самого зобов»язання поруки і відноситься до преклюзивних.

Таким чином, і право кредитора, і обов»язок поручителя після закінчення цього строку припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

Оскільки вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов»язання має бути пред»явлено в межах строку дії поруки(6 місяців, 1 рік чи будь-якого іншого строку, встановленого сторонами у договорі), то збільшення позичальником та кредитором терміну позовної давності, як строку захисту порушеного права, на обсяг і порядок відповідальності поручителя не впливають.

За вказаних обставин колегія суддів вважає, доводи ОСОБА_5 про припинення поруки з передбачених ч.1 та ч.4 ст. 559 ЦК України підстав, тобто як внаслідок збільшення обсягу відповідальності, так і у зв»язку із тим, що сплинув 6-місячний строку для пред»явлення вимог, матеріалами справи не підтверджуються, а тому рішення в частині задоволення зустрічного позову підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про визнання поруки припиненою слід відмовити.

По справі встановлено, що неналежне виконання зобов»язань за кредитним договором щодо внесення щомісячних платежів було допущено з листопада 2014 року, а позов як до позичальника, так і до поручителя, було заявлено у квітні 2015 року. При цьому, виходячи з положень ч.1 ст. 555 ЦК України, пред»явленням вимоги до поручителя є як направлення йому вимоги про погашення боргу, так і пред»явлення до нього позову.

Згідно зі ст.. 543 ЦК України у разі солідарного обов»язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов»язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Оскільки вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором були заявлені як до позичальника ОСОБА_4, так і поручителя ОСОБА_5, припинення поруки якої по справі не доведено, рішення суду по відмову у солідарному стягненні з поручителя суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 414051 грн. 36 коп. підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення, яким вказану суму стягнути з ОСОБА_5, як поручителя, солідарно з ОСОБА_8

У зв»язку з цим підлягає скасуванню і рішення в частині стягнення з ОСОБА_4 судового збору у розмірі 3654 грн., з ухваленням в цій частині нового, яким в порядку ст. 88 ЦПК України сума судового збору за подачу позову та апеляційної скарги всього у сумі 7673 грн. 40 коп. підлягає стягненню з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави у розмірі 1827 грн. з кожної та 2009 грн. 70 коп. на користь ПАТ КБ «Надра» з кожної.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «Надра» в особі представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 31 березня 2016 року по даній справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_5, задоволення зустрічного позову ОСОБА_5 та в частині стягнення судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту:

Стягнути з ОСОБА_5, як поручителя, солідарно з ОСОБА_8 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором у розмірі 414051 грн. 36 коп.

Стягнути з ОСОБА_8 та ОСОБА_5 судовий збір за подачу позову та апеляційної скарги у розмірі 1827 грн. з кожної на користь держави та у розмірі 2009 грн. 70 коп. з кожної на користь ПАТ КБ «Надра».

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ПАТ КБ «Надра», ОСОБА_8 про визнання поруки припиненою відмовити.

В решті рішення не оскаржувалось.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: