Ухвала суду № 58282670, 08.06.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/514/2016(м)

263/11645/15-ц

Категорія 62 Головуючий у 1-й інстанції Томілін О.М.

Суддя-доповідач: Ткаченко Т.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

08 червня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого - Ткаченко Т.Б.,

суддів - Песоцької Л.І., Баркова В.М.,

секретар - Зливка І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Центральної (Жовтневої) районної адміністрації Маріупольської міської ради, про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи ОСОБА_3 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 04 травня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду із даною заявою, в якій просила обмежити цивільну дієздатність фізичної особи ОСОБА_3 В обґрунтування зазначеної заяви вказувала, що її батько, ОСОБА_3, на протязі багатьох років зловживає спиртними напоями, страждає на алкоголізм, внаслідок чого ставить себе та сім'ю у скрутне матеріальне становище. Медичних прогнозів на покращення здоров'я немає. Обмеження дієздатності ОСОБА_3 необхідно для призначення її піклувальником останнього.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 04 травня 2016 року в задоволенні заяви ОСОБА_2, заінтересовані особи Орган опіки та піклування Жовтневої (Центральної) районної адміністрації Маріупольської міської ради, про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги, обмеживши цивільну дієздатність ОСОБА_3

Зокрема зазначає, що суд посилаючись на принцип презумпції здорової особи не навів ніяку норму права, яка б це підтверджувала.

Судом дана невірна оцінка характеристики ОСОБА_3, складеної Жовтневим відділом поліції і відомостям Іллічівського відділу поліції відносно того, що ОСОБА_3 не проживає за адресою АДРЕСА_1

Судом не прийнято до уваги та не наведено в рішенні ті обставини, що ОСОБА_3 перебував на обліку в міській лікарні №7 м. Маріуполя, проходив лікування з діагнозом «алкогольний делірій».

Також судом не було надано належної оцінки таким фактам, як перебування ОСОБА_3 на обліку у Міському наркологічному диспансері міста Маріуполя з 2006 року; госпіталізації в 2015 році в хірургічне відділення Міської лікарні № 2 м. Маріуполя внаслідок зловживання алкоголем; відсутності роботи і доходу у нього з 1999 року; невиконання ОСОБА_3 обов'язків по сплаті комунальних послуг.

Судом порушені строки розгляду справи та без поважних причин неодноразово відкладався розгляд справи, у зв'язку з чим головуючому по справі неодноразово заявлявся відвід.

У рішенні неправильно викладена позиція заінтересованої особи відносно заявленої заявником вимоги, яку представник цієї особи відніс на розсуд суду.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності заінтересованої особи, яка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи та звернулась із заявою про розгляд справи без її участі.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення заявника ОСОБА_2 та ії представника ОСОБА_4, які підтримали апеляційну скаргу, просили рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення заяви ОСОБА_2, заперечення ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_5, які просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.

Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років.

Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, згідно ч.2 ст. 36 ЦК України, якщо вона зловживає спиртними н6апоями, наркотичн6ими засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд виходив з необґрунтованості вимог заявника та не надання заявником необхідних та достатніх доказів про те, що ОСОБА_3 є особою, яка зловживає спиртними напоями і тим самим ставить себе та свою сім'ю, а також інших осіб, які за законом він повинен утримувати, в скрутне матеріальне становище, як це передбачається положеннями ст. 36 ЦК України.

З таким висновком не можна не погодитися.

Як встановлено судом і це не заперечувалось сторонами, ОСОБА_3, який є батьком заявника, 12 квітня 2008 року подарував своїй дочці ОСОБА_2, квартиру АДРЕСА_1 (т.1 а.с.8, т.2 а.с. 38) та приблизно з цього часу вони почали проживати разом у вказаній квартирі.

Сторонами не заперечувалось, що ОСОБА_3 успадкував в 2015 році квартиру за адресою: АДРЕСА_1 що також підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Пахниць Н.В.. за реєстром № 3135 і витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 44642329 від 28 вересня 2015 року (т.3 а.с. 119, 120).

З 23 березня 2016 року ОСОБА_3 зареєстрований та проживає у зазначеній квартирі (т.3 а.с.35, 36,38).

З довідки - характеристики від 26 лютого 2016 року вбачається, що на час видачі довідки ОСОБА_3 вже проживав за зазначеною адресою, у зловживанні спиртними напоями, наркотичними засобами помічений не був, скарг не надходило (т.2 а.с.176).

Доводи апеляційної скарги щодо не проживання ОСОБА_3 у належній йому на праві власності квартирі, спростовуються як наведеними вище обставинами, так і актом обстеження житлових умов проживання від 27 квітня 2016 року ( т.3 а.с. 55).

З характеристики, наданої на запит суду Жовтневим ВП Маріупольського ВПГУ Національної поліції в Донецькій області, за попереднім місцем проживання в АДРЕСА_1 ОСОБА_3 характеризується з посередньої сторони, допускає скандали в сім'ї, у вживанні наркотичних засобів помічений не був, з особами, які ведуть антисоціальний образ життя, відносин не підтримує (т.1 а.с.249). З характеристики, наданої сусідами за вказаною адресою, ОСОБА_3 характеризується з позитивної сторони, спиртними напоями не зловживає (т.2 а.с. 77).

З наданих до матеріалів письмових доказів, а саме довідок дошкільних учбових закладів: ясла - садок № 120, ясла - садок № 108, будинку творчості дітей та юнацтва Приморського району м.Маріуполя , ОСОБА_3 характеризується тільки з позитивної сторони, як особа, яка не зловживає спиртними напоями ( т.1 а.с.163, 164, т.2 а.с.37).

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного хворого № 5835 ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікування з 06 травня 2015 року по 08 червня 2015 року з діагнозом: перфоративна виразка 12п. кишки з ускладненнями: розлитий гнійно - фібринозний перитоніт. Інтоксикація. Спайкова хвороба. Г.рання післяопераційна спайкова непрохідність (т.2, а.с. 137).

Ті обставини, що ОСОБА_3 з 2006 року знаходиться на обліку у Міському наркологічному диспансері м.Маріуполя, були предметом дослідження судом першої інстанції, що відображено в рішенні суду.

Як пояснив в апеляційному суді ОСОБА_3 в травні 2006 року дійсно мало місце алкогольне отруєння, до диспансеру він явився особисто, щоб вийти з цього стану, у зв'язку з чим і був поставлений на облік. Але з цього часу він більше ніякого лікування не проходив, потреби в цьому не виникало, спиртними напоями він не зловживав, а після перенесення у травні 2015 року хірургічного лікування, спиртні напої не вживає.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_3 працював на посаді сторожа в КДНЗЗР «Ясла - садок № 120 «Золота рибка» з 01 червня 2013 року по 16 грудня 2013 року (т.2 а.с.36), з 17 липня 2015 року він перебуває на обліку в Маріупольському міському центрі зайнятості як безробітний та отримує допомогу по безробіттю (т.2 а.с.141 - 142).

Доводи апеляційної скарги щодо зняття ОСОБА_3 з обліку у центрі зайнятості спростовується матеріалами справи.

Відповідно до пояснень ОСОБА_3 в суді першої інстанції і в апеляційному суді, він має як офіційні джерела доходів, так і не офіційні, працюючи часовим майстром. А тому ніколи матеріально не залежав від доньки ОСОБА_2, а тому не ставив її в тяжке матеріальне становище, з якою у нього виникли неприязні стосунки.

Ті обставини, що між сторонами виникли неприязні стосунки не заперечувала заявник в апеляційному суді, пояснив також, що між ними маються взаємні обвинувачення у скоєнні крадіжок належного кожному майна.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що ОСОБА_3 не виконує обов'язку з оплати комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_1 являються безпідставними, оскільки в 2008 року ОСОБА_3 передав у дар цю квартиру ОСОБА_2, і остання, як власник квартири повинна її утримувати. Крім того, будь яких претензій щодо повернення коштів, які остання понесла по оплаті комунальних послуг, до ОСОБА_3 заявником пред'явлено не було.

Отже, як під час розгляду справи судом першої інстанції, так і в апеляційному суді заявником та її представником не надано доказів, які б об'єктивно підтверджували, що ОСОБА_3 зловживає спиртними напоями, чим ставить себе та її в тяжке матеріальне становище, потребує лікування від алкоголізму та не може самостійно розпоряджатися своїми коштами.

Ті обставини, що ОСОБА_3 матеріально не залежить від своєї доньки, може самостійно розпоряджатися своїми коштами, підтверджується виписками з рахунків ПАТ КБ «ПриватБанк», з яких вбачається, що на його ім'я відкриті карткові рахунки, по яких він знімає грошові кошти та поповнює свій рахунок, використовує платіжну картку у торговій мережі, заборгованості по поверненню коштів не має ( т.2 а.с. 152 - 175).

Доводи заявника, що вона понесла витрати на придбання медпрепаратів під час проходження стаціонарного лікування ОСОБА_3 у період з 06 травня 2015 року по 08 червня 2015 року в міській лікарні № 2 м. Маріуполя, чим батько поставив її тяжке матеріальне становище, являється необґрунтованими, оскільки як вбачається з поставленого діагнозу, захворювання ОСОБА_3 не знаходиться в причинно - наслідкового зв'язку зі вживанням спиртних напоїв.

Крім того, ОСОБА_2, як донька, відповідно до норм Конституції України та Сімейного кодексу України, повинна піклуватися про свого непрацездатного батька, який потребував допомоги.

Відповідно до відомостей міської лірні № 7 м. Маріуполя ОСОБА_3 на психоневрологічному обліку не знаходиться. Зазначені обставини свідчать про те, що він не страждає ніяким захворюванням, яке б перешкоджало або позбавляло його можливості у реалізації цивільних прав та виконання обов'язків.

Порушення судом строків розгляду справи були викликані об'єктивними причинами, крім того, це порушення, відповідно до положень ст. 309 ЦПК України, не є підставою для скасування або зміни рішення суду.

Під час розгляду справи двічі заявлялось про відвід головуючого судді по справі. Зазначені заяви були розглянуті відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного викладу судом у рішенні позиції представника третьої особи щодо заяви ОСОБА_2 являються безпідставними, оскільки відповідно до положень ст. 215 ЦПК України в описовій частині рішення зазначається узагальнений виклад позиції відповідача, пояснень осіб, які беруть участь у справі. Крім того, вони спростовуються матеріалами справи, а саме записом фіксування судового засідання.

Колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотримання норм матеріального і процесуального права, в ньому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються допустимими доказами, дослідженими в судовому засіданні і підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Ніяких нових обставин чи доказів, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та рішення суду заявником та його представником не надано.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 04 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Т.Б.Ткаченко

Судді Л.І.Песоцька

В.М.Барков