Справа № 752/19048/15-ц
Провадження по справі № 2/752/1325/16
РІШЕННЯ
Іменем України
02.03.2016 року року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Хоменко О.Л.,
при секретарі Янковенко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги мотивує тим, що 30.03.2006 року між АКБ «Правекс-Банк» правонаступником якого є ПАТ КБ «Правекс-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 418-010/06Р, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 15954,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з терміном повернення до 30.03.2012 року.
Відповідно до п.п.4.4, 4.5 кредитного договору, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом шляхом внесення коштів рівними частинами в сумі 222,00 доларів США щомісяця до 10-го числа наступного місяця та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами.
Пунктом 10.1 кредитного договору передбачено, що в разі порушення термінів погашення заборгованості за кредитом або внесенням відсотків за користування коштами, позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної процентної ставки, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за весь період прострочення.
30.03.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки №418-010/06Р, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 поручилася, що у разі порушення позичальником - ОСОБА_1 свого зобов'язання по своєчасному поверненню кредиту та процентів за користування кредитом, поручитель по вимозі банку поверне всю суму заборгованості по кредиту та сплатить проценти в повному обсязі за позичальника.
Згідно з п. 4.1 договору поруки, він набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 30.03.2015 року.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Позивач свої зобов`язання виконав належним чином, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредит, а відповідачем не виконуються умови договору кредиту - порушуються строки повернення кредиту та сплати процентів.
Станом на 02.06.2015 року загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 19 903,18 доларів США, з яких:
-заборгованість за кредитом в розмірі - 7585,00 доларів США;
-заборгованість за процентами в розмірі - 1991,00 доларів США;
-неустойка (пеня) за кредитом в розмірі - 8299,09 доларів США;
-неустойка (пеня) за процентами - 2028,09 доларів США.
Просить стягнути з відповідачів солідарно на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» зазначену суму заборгованості та сплачений по справі судовий збір.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав просить позов задовільнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав, надав письмові заперечення в яких посилається на те, що термін дії договору закінчився 30.03.2012 року. Позивач у передбачений законом термін тобто до 30.03.2015 року не вирішив питання про стягнення суми заборгованості, тому просить застосувати строк позовної давності та в позові відмовити.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні позов не визнали, надали письмові заперечення в яких пояснили, що існування зобов'язання поруки закінчилось 30.03.2015 року, а тому вимога банку є такою, що звернута до особи, яка не є поручителем, поза межами строку дії договору поруки.
Просять відмовити в задоволенні позову в зв'язку із пропуском строку позовної давності.
Суд, заслухавши сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 30.03.2006 року між АКБ «Правекс-Банк» правонаступником якого є ПАТ КБ «Правекс-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 418-010/06Р, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит в сумі 15954,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з терміном повернення до 30.03.2012 року.
Відповідно до п.п. 4.4, 4.5 договору, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом шляхом внесення коштів рівними частинами в сумі 222,00 доларів США щомісяця до 10-го числа наступного місяця та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами.
Згідно з п.10.1 кредитного договору передбачено В разі порушення термінів погашення заборгованості за кредитом або внесенням відсотків за користування коштами, позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної процентної ставки, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за весь період прострочення.
30.03.2006 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки №418-010/06Р, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 поручилася, що у разі порушення позичальником - ОСОБА_1 свого зобов'язання по своєчасному поверненню кредиту та процентів за користування кредитом, поручитель по вимозі банку поверне всю суму заборгованості по кредиту та сплатить проценти в повному обсязі за позичальника.
Згідно з п. 4.1 договору поруки, він набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 30.03.2015 року.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ч.2 ст. 251 ЦК України, терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Відповідно до п. 1.2 кредитного договору №418-010/06Р від 30.03.2006 року, кредит в сумі 15954 доларів США надається позичальнику терміном з 30.03.2006 року до 30.03.2012 року. Тобто, з умов кредитного договору, вбачається, що відповідач - ОСОБА_1Л зобов'язаний погасити отриманий кредит в термін до 30.03.2012 року.
У відповідності до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Ст.257 ЦК України визначено загальний строк позовної давності, який становить три роки.
Відповідно до ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
З урахуванням умов кредитного договору, договору поруки та положень ст.261 ЦК України, перебіг строку позовної давності щодо вимоги позивача про стягнення кредитного боргу з боржника або поручителя, починається наступного дня після дати 30.03.2012 року, тобто з 31.03.2012 року, та з урахуванням положень ст. 257 ЦК України щодо тривалості позовної давності такий строк закінчується 31.03.2015 року. Строк позовної давності не було перервано та не було зупинено.
Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановлено в договорі поруки.
Строк поруки не є строком для захисту порушеного права, це строк існування самого зобов'язання поруки. Тому право банку ПАТ КБ «Правекс-Банк» і обов'язок поручителя ОСОБА_2 після його закінчення припиняються.
Позовна заява була підписана представником позивача 17.11.2015 року та подана до суду 22.11.2015 року, тобто вказані дії вчинено після 31.03.2015 року, вже після закінчення строку позовної давності.
У відповідності до ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Згідно ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги
(стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Враховуючи, що кредитний договір №418-010/06Р та договір поруки №418-010/06Р укладений сторонами на визначений строк, термін дії кредитного договору закінчився 30.03.2012 року, позивач мав можливість з 31.03.2012 року звернутися до суду за захистом своїх прав протягом трьох років з дня закінчення терміну дії договору, тобто до 31.03.2015 року.
Проте позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором лише 20.11.2015 року, пропустивши встановлений законом строк позовної давності.
За таких обставин суд в задоволенні позовних вимог відмовляє.
Враховуючи наведене, та, керуючись ст.ст. 257, 261, 266, 267, 526, 530 ЦК України, ст.ст.10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя:
Судове рішення № 58280620, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 02.03.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 752/19048/15-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: