Вирок № 58280569, 26.05.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/13193/15-к

Провадження №1-кп/761/295/2016

В И Р О К

іменем України

26 травня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бугіль В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець м. Києва, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.191 КК України,

секретар судового засідання Ковальський С.Л.

за участі:

сторони обвинувачення - прокурор Пекельний В.О.

сторони захисту - адвокатів Задерей Т.В., Столяренко С.М., Столяренко Т.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_5

в с т а н о в и в :

Так, згідно протоколу №1 загальних зборів учасників ТОВ "Медіа-Фасад" від 01 червня 2010 року та наказу ТОВ "Медіа-Фасад" №1 від 10 червня 2010 року, ОСОБА_1 призначено директором ТОВ "Медіа-Фасад".

Відповідно до протоколу №7 загальних зборів учасників ТОВ "Медіа-Фасад" від 06 червня 2014 року прийнято рішення звільнити ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "Медіа-Фасад".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа-Фасад" (ЄДРПОУ №37147706) зареєстроване та здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_2, та створено з метою одержання прибутку і наступного його розподілу між учасниками Товариства. Основний вид діяльності Товариства є рекламна діяльність.

Товариство здійснює свою діяльність відповідно до Статуту, затвердженого Загальними Зборами Учасників ТОВ "Медіа-Фасад" від 22 вересня 2010 року та у новій редакції - 21.06.2013 року.

Згідно п. 14.1 Статуту від 22.09.2010 виконавчим органом Товариства є Директор.

Згідно п.14.2 Директор Товариства вирішує усі питання діяльності Товариства, за винятком тих питань, що належать до компетенції Загальних Зборів Учасників.

Відповідно до п.14.5 Директор Товариства діє від імені Товариства в межах, передбачених Статутом Товариства та чинним законодавством України.

Відповідно ч.3 ст.18 КК України службовими особами є особи, які постійно. Тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином ОСОБА_1, згідно покладених на нього прав та обобв'язків здійснював функції представника підприємства та є службовою особою.

Між тим, ОСОБА_1. обіймаючи посаду директора ТОВ " Медіа-Фасад", будучи службовою особою, використовуючи надані йому повноваження, пов'язані з адміністративно-господарськими та організаційно розпорядчими функціями, зловживаючи своїм службовим становищем, заволодів грошовими коштами ТОВ "Медіа-Фасад" за наступних обставин.

Ак. 13.11.2013 ТОВ "Медіа-Фасад" в особі ОСОБА_6,, який діяв на підставі довіреності, виданої 21.10.2013 стратегічним директором ТОВ "Медіа-Фасад" ОСОБА_7 і ТОВ "СП "Атад К" в особі директора ОСОБА_8 уклали договір №131120131 про надання послуг з проведення рекламних компаній. Згідно умов договору, ТОВ "СП Аад К" зобов'язується оплатити і прийняти надані послуги, на умовах визначених цим Договором і Додатками до нього.

27.11.2013 приблизно у період часу з 18.00 год. По 20.00 год., перебуваючи на Майдані Незалежності м. Києва, ОСОБА_9, будучи директором по маркетингу ТОВ "СП "Атад К", з метою виконання договору та оплати послуг з проведення рекламних компаній, які надає ТОВ "Медіа-Фасад", передав грошові кошти в сумі 16800 гривень директору ТОВ "Медіа-Фасад" ОСОБА_1 для внесення на розрахунковий рахунок товариства. У подальшому ОСОБА_1 отримані грошові кошти в сумі 16800 гривень на розрахунковий рахунок ТОВ "Медіа-Фасад" не вніс, а використав на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 протиправно використовуючи надані йому повноваження, заволодів грошовими коштами ТОВ "Медіа-Фасад" у сумі 16800 гривень, внаслідок чого товариству завдано матеріальної шкоди на зазначену суму.

Стороною обвинувачення дії ОСОБА_1 кваліфікуються як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України.

Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Обвинувачена ОСОБА_1 допитаний у суді, вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та надав показання, що він абсолютно не винуватий, також не погоджується із позовом, який був поданий. Звернув увагу суду на те, що номер договору, який присутній у розписці не співпадає із номер договору, який присутній у кримінальному провадженні. Жодного договору він не обговорював та не заключав. При зустрічі із ОСОБА_9 вони не обговорювали жодних питань, що стосуються роботи, вони зустрічались, як дві приватні особи.

В той період він працював на посаді директора ТОВ "Медіа Фасад" і він не заключав та не обговорював жодних договорів на розміщення реклами чи на аренду площі.

Так, у них була зустріч, з ОСОБА_9 і останній йому дав гроші, а він написав розписку але хоче ще раз наголосити, що номер договору, який присутній у розписці не співпадає із договором, який фігурує у справі.

Він заперчує факт передачі йому коштів з ціллю поставити їх на розрахунковий рахунок, і так йому передали суму, яка зафіксована у розписці.

На їхній зустрічі ОСОБА_8 не пред'являв йому жодних документів, що він представляє інтереси якогось товариства. Вони зустрічались, як дві фізичні особи. Вони зусрічались в 2013 році приблизно в кінці листопада. Окрім ОСОБА_9 він більше ні з ким не зустрічався. У останнього не було до нього жодних претензій.

Щодо надання за довогором будь яких послуг, він переговорів не вів, ні з ОСОБА_8 старшим ні з ОСОБА_9 молодшим. Жодних угод у них не було як письмових так у усних. Підпис на договорі, на який посилається сторона обвинувачення є не його, він не знав ні за ці платежі ні за цей договір. Гроші назад він йому не повертав.

Ще раз вказав, що нічого не знав про договір № 131120131 між ОСОБА_11 та ОСОБА_9. Він був директором товариства але печатка знаходилась у засновника. По документам засновником був Фірченко, якого ні разу в житі він бачив. Документи на печатку йому передавались через йог осина ОСОБА_12. Про даний договір та довіреність він дізнався лише на досудовому розслідуванні.

Також він не знає чи за час його перебування на посаді директора товариства на «Фасаді» булла розміщена реклама ОСОБА_9. В його обов'язки як директора не входив контроль за тим, що рекламують на екрані. Йому відома така особа як ОСОБА_7. Він займав посаду стратегічного директора. В його обов'язки входило спілкування з рекламодавцем та заключення договорів. Йому могло бути відомо щодо розміщення даної реклами та в нього є причини наговорювати на нього.

Допитаний у суді представник потерпілого ОСОБА_5 надав показання, що сума у розмірі 16 800 грн. у касу не надійшла. ОСОБА_1 займав посаду, директора ТОВ "Медіа Фасад", як йому відомо дане товариство займалося земельними послугами. На даний час кошти не повернуті.

Дана інформація у нього присутня із матеріалів кримінального провадження. АТЛД-К не пред'являв претензій ТОВ "Медіа Фасад". На підставі розписки 16 800 гривень були проведені по рахунку № 36. Дана сума була проведена по рахунку № 36, коли директором був не ОСОБА_1 а інша особа. Не знає чому ОСОБА_1 звільнився лише в червні.

Допитаний у суді свідок ОСОБА_9 надав показання, що він мав відношення до підприємства АТЛД-К. Підприємство займалось будівництвом. Заключався договір з ТОВ "Медіа Фасад" для проведення реклами. Не пам'ятаю хто саме з ТОВ "Медіа Фасад" заключав договір. З ОСОБА_1 він знайомий як з людиною, яка сказала йому, що зможе забезпечити рекламну продукцію. Приблизно наприкінці 2013 року у нього була зустріч з ОСОБА_1. Зустрівся з ОСОБА_1 щоб продовжити показ реклами на Будинку Профспілок. Проговорювали з ним суму за продовження показу реклами, вона становила 16 800 грн. При зустрічі вони були лише двоє і він особисто йому давав цю суму. Він не пам'ятає чи були складені якісь документи, які підтверджували факт передачі коштів. Через певний час після зустрічі його реклама транслювалась на Будинку Профспілок.

Він не займав жодної посади в ТОВ "АТЛД-К". Цю зустріч його попросила провести фірма, але довіреності він не має. На той час і зараз претензій до ОСОБА_1 не має.

Допитаний у суді свідок ОСОБА_7 надав показання, що у мене з ОСОБА_1 дружні стосунки, службові відносини. Йому відомо, що ОСОБА_8 був представником їхніх клієнтів, ОСОБА_1 вів з ними переговори, укладено договір, здійснено послуги і проведено оплату. Він був заступником директором ТОВ "Медіа Фасад". Знав про продовження послуг на 2-х денний термін на суму 16 000 грн. зі слів ОСОБА_1.

Планувалось підписати додаток до договору, але як йому стало відомо, що ОСОБА_1 були отримані кошті від ОСОБА_9, але на рахунках даних коштів не було.

В кінці жовтня на початку листопада 2013 року з'явився клієнт, йому сподобались послуги і він хотів продовжити договір. Клієнт замовив послуги, але оплата не надійшла, послуги не були надані у зв'язку з подіями на майдані-революцією. У нього фактична посада заступника директора ТОВ "Медія Фасад". Він не вів розмови, він повинен був забезпечити трансляцію послуг. ОСОБА_6 було повідомлено, що кошти передані ОСОБА_1 як передоплату.

В їхній компанії продажами послуг займались всі, в них небагато працівників. ОСОБА_1 повідомив, що кошти скоро надійдуть, коли він записував, що готова реклама. Зі слів клієнта оплата була здійснена. ОСОБА_1 формально був директором, але часто він не з'являвся. Питання трансляції міг вирішувати він. Діяльність підприємства здійснювалась навіть коли ОСОБА_1 не було на робочому місці. На підприємстві був бухгалтер, але він не знає чи він був офіційно працевлаштований. Наскільки він знає, то ОСОБА_1 іноді з'являвся на роботі, спілкувався з бухгалтером та підписував деякі документи. ОСОБА_1 не з'являвся на робочому місці в період приблизно з середини липня 2013 року до кінця листопада 2013 року. Перемови можуть вестись телефонним зв'язком, не обов'язково вони мають здійснюватись в офісі з клієнтом. Не пам'ятає яким чином укладався даний договір.

Послуги по подовженню договору не надавались у зв'язку з ситуацією в державі, яка була в 2013 році. ТОВ "Медіа Фасад" мало право надавати послуги. Він міг надавати довіреності. Йому не відомо хто укладав договір, ОСОБА_6 чи ОСОБА_1, та подробиці даного договору. Інформацію про те, які і коли рекламні ролики розміщувати йому повідомляв ОСОБА_1 На той момент ОСОБА_6 був технічним працівником і з його слів йому стало відомо, що ОСОБА_1 отримав грошові кошти.

На підтвердження події злочину та вини ОСОБА_1 у його вчиненні прокурором надані суду та безпосередньо у судовому засіданні дослідженні документи, а саме: Довідка видана директором ТОВ "СП "Атад-К" ОСОБА_8 щодо перерахування згідно з платіжним дорученням №1217 від 13.12.2013 року на користь ТОВ "Медіа-Фасад " 30000 гривень. а також про те, що 27.11.2013 року директору ТОВ "Медіа-Фасад" ОСОБА_1 було передано 16800 грн., для внесення на розрахунковий рахунок фірми ТОВ "Медіа-Фасад" та що загальна сума переведених коштів складає 46800 гривень; розписка від ОСОБА_1 згідно якої останній отримав від ОСОБА_8 16800 гривень на розміщення відеоролика "Партмарк Холл" в період с 28.11.2013 по 31.12.2013 року згідно додаткового графіка з додатком №1 к Договору датована 27.11.2013 року; довідка видана засновником ТОВ "Медіа-Фасад" ОСОБА_10 про те, що ТОВ "Медіа-Фасад" 13 листопада 2013 року було отримано на поточний рахунок від ПАТ "СП АТАД К" кошти за надання рекламних послуг в сумі 30000 грн.; наказ №1 ТОВ "Медіа-Фасад" про призначення ОСОБА_1 директором та створення штатного розкладу підприємства; протокол №7 загальних зборів учасників ТОВ "Медіа-Фасад" від 06.06.2014 року; виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "Медіа-Фасад"; довідка видана директором ТОВ "Медіа-Фасад" ОСОБА_6, про те, що ТОВ Медіа-Фасад" з лютого 2014 року по серпень 2014 року надходжень на поточний рахунок підприємства не надходило у зв'язку із відсутністю господарської діяльності; виписка по рахунку №26006735052320 з 01.112013 до 30.11.2013 ТОВ "Медіа-Фасад" надана АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК"; виписка по рахунку №26006735052320 з 01.12.2013 до 31.12.2013 ТОВ "Медіа-Фасад" надана АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК"; виписка по рахунку №26006735052320 з 01.01.2014 до 31.01.2014 ТОВ "Медіа-Фасад" надана АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК"; протокол №3 загальних зборів учасників ТОВ "Медіа-Фасад" від 22.09.2010 року; протокол №6 загальних зборів учасників ТОВ "Медіа-Фасад" від 21.06.2013 року; та характеризуючи документи.

Суд, допитавши обвинуваченого, представника потерпілого, заслухавши показання свідків, дослідивши надані сторонами документи та речові докази, оцінивши їх у сукупності дійшов до наступних висновків.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора, а обов'язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Згідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 86 КПК України зазначено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Враховуючи вище наведене суд приходить до висновку, що надані сторонами документи є належними доказами оскільки відповідають вимогам КПК України.

Так, у відповідності до ч.3 ст.18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Тобото, ОСОБА_1 був представником підприємства та службовою особою, що сторонами не оспорються та підтверджується наданими матеріалами кримінального провадження.

Згідно диспозиції частини 2 ст. 191 КК України привласнення - це незаконне безоплатне утримання майна ввіреного винному, або майна, яке перебуває в його віданні на законній підставі.

Зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння майном означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції всупереч інтересам служби для незаконного і безоплатного обертання чужого майна.

Отже, аналізуючи та оцінюючи у сукупності докази та показання надані сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доведена. Прийшовши до такого висновку, суд враховує наступне. Так, обвинувачений ОСОБА_1 будучи службовою особою, про що не заперечував, підтвердив у судовому засіданні факт своєї зустрічі з ОСОБА_8, отримання у нього коштів у сумі 16800 гривень та написання розписки від 27.11.2013 року в якій вказується, що дані кошти передаються для продовження транслювання рекламної продукції. Однак, з його показань вбачається, що він заперечує, що ці кошти передавалися для зарахування на розрахунковий рахунок підприємства, що дані кошти він отримав від ОСОБА_8 як від фізичної особи на власні нужди, хоча досі їх не повернув і вважає що дані відносини є цивільно-правовими. Також зазначив, що ОСОБА_8 до нього ніяких претензій не має про що підтвердив у судовому засіданні під час допиту у якості свідка.

Однак, на думку суду, такі твердження обвинуваченого є його позицією захисту з метою уникнення від відповідальності та користуванням того, що на підприємстві на якому ОСОБА_1 є директором, фактично, як видно з показань свідка ОСОБА_7, діяльністю щодо роботи з клієнтами які хотіли розмістити рекламну продукцію займалися усі співробітники компанії враховуючи їхню невелику кількість. Тобто, суд вважає, що твердження обвинуваченого, що в день зустрічі з ОСОБА_8 він не виконував функції директора та не перебував службовою особою, а кошти отримав від останнього для власних потреб, спростовуються самою розпискою яка була написана ОСОБА_1, в якій вказано що кошти передавалися для продовження транслювання реклами. Показаннями ОСОБА_8, який у судовому засідання підтвердив, що кошти передавав на прохання ТОВ "СП "Атад-К". Також, твердження ОСОБА_1 спростовуються в тому числі і відсутністю претензій з боку ОСОБА_8, оскільки як видно з його показань він передав ОСОБА_1 не власні кошти, а кошти компанії, а відповідно у нього особисто претензій до ОСОБА_1 не має і не може бути. Також, дані твердження підтверджують, що ОСОБА_1 був обізнаний про існування договорних відносин з ПАТ "СП "АТАД-К" щодо замовлення останнім послуг у ТОВ "Медіа-Фасад" на розміщення рекламної продукції. Факт обізнаності ОСОБА_1, та отримання останнім коштів від замовників підтвердив у судовому засіданні свідок ОСОБА_7

Факт ненадходження коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Медіа-Фасад" підтверджується свідком ОСОБА_7 та документами наданими стороною обвинувачення.

Тому до показань обвинуваченого ОСОБА_1, суд ставиться критично, вважає таку позицію обвинуваченого спробою ухилитися від покарання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, а саме, заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, передбачене ч.2 ст. 191 КК України доведена і він повинен нести відповідальність за вчинене.

При призначенні покарання ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлено.

Обставини, що обтяжують покарання стосовно обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлено.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину, сукупність всіх обставин його вчинення, дані про особу обвинуваченого, що обвинувачений не визнав свою вину, є особою раніше не судимою, характеризується позитивно. Тому, суд приходить до висновку, про можливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, тобто без реального відбування покарання і призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. 75, 76 КК України та застосуванням додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими фунціями.

Саме таке покарання на думку суду буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов по справі заявлений ТОФ "Медіа-Фасад" до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоду у сумі 100800 гривень відповідач не визнав та на думку суду він підлягає частковому задоволенню.

Так, у своєму позові позивач просить стягнути 84000 гривень збитків у вигляді фінансових санкцій, що будуть застосовані у майбутньому під час проведення перевірки органами фіскальної служби. Однак така вимога є незаконною оскільки шкода в даному випадку, ще не наступила і можливо не наступить, а тому суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача підлягає сума у 16800 гривень, яка безпосередньо не була внесена на рахунки товариства.

Судових витрат не має.

Речові докази: залишити при матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у вигляді позбавлення волі строком на - 2 (два) роки з застосуванням до нього додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права займати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями строком на 1(один) рік.

Звільнити засудженого ОСОБА_1, від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк терміном в - 1 (один) рік 6 (місяців) з застосуванням до нього додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права займати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями строком на 1(один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з?являтися в ці органи для реєстрації.

Позов ТОВ "Медіа-Фасад" до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОФ "Медіа-Фасад" 16800 (шістнадцять тисяч вісімсот) гривень матеріальної шкоди. В іншій частині позову відмовити.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк із моменту отримання його копії. Якщо вирок ухвалено без виклику особу, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя В.В. БУГІЛЬ