Постанова № 58279635, 31.05.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

755/7455/16-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2016 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа: Київський міський військовий комісаріат, про визнання незаконними дії суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач 29.04.2016 року звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання незаконними дій Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації щодо відмови у наданні статусу члена сім'ї загиблого (померлого), видачі посвідчення члену сім'ї загиблого (померлого) та зобов'язання відповідача вчинити дії - надати статус члена сім'ї загиблого (померлого) та видати відповідне посвідчення, в якому просить визнати незаконними дії відповідача щодо відмови у наданні статусу члена сім'ї загиблого (померлого) та видачі посвідчення члену сім'ї загиблого (померлого) ОСОБА_1, та просить зобов'язати відповідача надати позивачу ОСОБА_1 статус члена сім'ї загиблого (померлого) та видати посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого).

Заявлені вимоги вмотивовані тим, що позивач є вдовою військовослужбовця, інваліда війни, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. За життя ОСОБА_2 мав статус ветерана війни - інваліда війни 2 групи, яке отримав за наслідками служби в лавах Збройних Сил СРСР протягом 26 років, мав звання майора, приймав безпосередню участь у випробуванні ядерної зброї, проведеного на ракетному випробувальному полігоні Капустін Яр, внаслідок чого захворювання і причина смерті ОСОБА_2 пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при випробуваннях ядерної зброї, про що зазначено у Витягу з Протоколу №2334 від 14.08.2014 року, виданого Центральною військово-лікарською комісією Міністерства оборони України. Позивач після смерті чоловіка не одружувалася. Після смерті чоловіка ОСОБА_2 позивач звернулась до відповідача з приводу надання їй статусу члена сім'ї загиблого (померлого) та видачі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого), однак, отримала відмову, яку вважає протиправною в силу статей 7, 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що є підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04.05.2016 року вирішено питання про розгляд справи в скороченому провадженні.

Представником відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації направлені до суду письмові заперечення на позовну заяву, в яких відповідач просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Представником третьої особи - Київського міського військового комісаріату направлені до суду письмові пояснення по справі.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них закріплено в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-XII.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до інвалідів війни належать інваліди з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

Згідно з положеннями ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», чинність цього Закону поширюється на сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.

До членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать, серед іншого, один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.

За змістом статті 18 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», порядок виготовлення та видачі посвідчень і знаків для осіб, на яких поширюється чинність цього Закону встановлюється Кабінетом Міністрів України та міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.

Відповідно до пункту 4 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302 особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (стаття 10 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом «Посвідчення члена сім'ї загиблого».

Пунктом 7 цього Положення установлено, що «Посвідчення члена сім'ї загиблого» видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.

Судом встановлено, що 29.04.1964 року ОСОБА_2, 1936 року народження, та ОСОБА_4, 1942 року народження, зареєстрували шлюб, після реєстрації шлюбу подружжю присвоєно прізвище «ОСОБА_2», що підтверджено свідоцтвом про шлюб, виданим міським бюро ЗАГС Капустин Яр-1 Астраханської області, актовий запис №66.

За даними Довідки Військової частини 44401 МО РФ від 20.03.2007 року №696/84, військовою частиною 44401 підтверджено безпосередню участь ОСОБА_2 у випробуванні ядерної зброї, проведеного 06.10.1961 року в атмосфері на ракетному випробувальному полігоні Капустин Яр, в складі військової частини 29139.

Згідно Витягу з протоколу №602 від 07.08.2007 року засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, захворювання майора у відставці ОСОБА_2, 1936 року народження, з приводу яких він згідно свідоцтва про захворювання №228 від 03.08.1982 року ВВК при 28 військовому госпіталі був визнаний придатним до служби поза стрєм у мирний час, обмежено придатний 1 ступеню у військовий час, наявні у нього захворювання - так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при випробуванні ядерної зброї. Постанову по причинному зв'язку захворювання по свідоцтву про захворювання №228 від 03.08.1982 року - скасовано.

За даними Довідки до Акта огляду МСЕК Серії №КБ-1 №025171 від 18.09.2007 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, присвоєно другу групу інвалідності довічно, причиною якої зазначено: захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків служби при випробуванні ядерної зброї.

Згідно посвідчення НОМЕР_1, виданого 26.09.2007 року, ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

Згідно свідоцтва про смерть, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 78 років, актовий запис № 1078.

За даними Витягу із протоколу №2334 від 14.08.2014 року засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, захворювання майора у відставці ОСОБА_2, 1936 року народження, «Ішемічна хвороба серця. Хронічна серцево-судинна недостатність», що стало причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 і підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть НОМЕР_2, виданим 09.07.2014 року Центром первинної медико-санітарної допомоги №1 Дніпровського району м. Києва - захворювання і причина смерті, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при випробуванні ядерної зброї.

Судом встановлено, що предметом спору є дії Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації щодо відмови у наданні статусу члена сім'ї загиблого (померлого) та у видачі посвідчення члену сім'ї загиблого (померлого) позивачу ОСОБА_1, позивач просить зобов'язати відповідача надати їй статус члена сім'ї загиблого (померлого) та видати посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого).

Відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Дослідивши надані суду письмові докази, приймаючи до уваги письмові заперечення сторони відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та про безпідставність відмови відповідача у встановленні позивачу статусу члена сім'ї загиблого (померлого) та у видачі позивачу посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого), оскільки судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивач ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2, який до часу своєї смерті в порядку статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» мав статус інваліда війни 2 групи з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювань, одержаних під час ядерних випробувань, тому позивач, яка після смерті свого чоловіка, не одружилася вдруге, належить до членів сім'ї військовослужбовця, який помер внаслідок захворювання, одержаного внаслідок виконання обов'язків військової служби при випробуванні ядерної зброї, та, відповідно, позивач має право на встановлення їй статусу члена сім'ї загиблого та право на отримання посвідчення на підтвердження такого статусу.

Таким чином, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог позивача відповідними належними доказами та про неправомірність відмови відповідача в задоволенні заяви позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 10 Закону України Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. №302, ст. 8-11, 17-19, 41, 69-72, 86, 94, 99, 160-163, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа: Київський міський військовий комісаріат, про визнання незаконними дії суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації у встановленні ОСОБА_1 статусу члена сім'ї загиблого та у видачі посвідчення члена сім'ї загиблого.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації встановити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, статус члена сім'ї загиблого та видати ОСОБА_1 посвідчення члена сім'ї загиблого.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

С у д д я: