Рішення № 58277932, 23.05.2016, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/978/16-ц

Провадження № 2/553/421/2016

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23.05.2016м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Крючко Н.І.

при секретарі - Босяк К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» в особі представника за довіреністю ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» в особі представника за довіреністю ОСОБА_2 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 07.12.2007 року на загальну суму 5100 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80%, посилаючись на те, що 07.12.2007 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 5100,00 грн. В порушення умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, в звязку з чим станом на 31.01.2016 року утворилась заборгованість в сумі 17 441 грн. 76 коп.

Представник позивача в судове засідання не зявився, але від нього надійшла заява, в якій вони просять розглядати справу у відсутність їх представника та зазначають, що не заперечують проти заочного розгляду справи та задоволення позову в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, не попередивши суд про причини своєї неявки, хоча про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Статтею 224 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд приходить до висновку про можливість заочного розгляду даної справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає до задоволення за наступних обставин.

Судом встановлено, що 18.08.2006 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 був укладений 07.12.2007 року, кредитний договір №б/н, відповідно до якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 5100,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на залишок заборгованості за кредитом.

В порушення умов договору відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, в звязку з чим станом на 31.01.2016 року утворилась заборгованість в сумі 17441,76 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом 4570,50 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом 9776,63 грн.; 1787,88 грн. заборгованість за пенею та комісією та у відповідності до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 806,75 грн. штраф (процентна складова).

Статтею 536 ЦПК України визначено, що за користування чужими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 546 ЦК України передбачена можливість забезпечення виконання зобовязання неустойкою.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання, а згідно п. 3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового стягнення за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

На підставі ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положення ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним свого зобовязання.

Поряд з цим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення заборгованості за кредитом 4570,50 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом 9776,63 грн.; 1787,88 грн. заборгованість за пенею та комісією є законними та обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Проте, суд не може погодитися з розміром нарахованого штрафу відповідно до Умов та правил надання банківських послуг розмірі 500,00 грн. штраф (фіксована сума) та штраф у розмірі 806,75 грн. (процентна складова), оскільки даний вид штрафних санкцій не може подвійно застосуватись до боржника у відповідності до правил та вимог ст. 549 ЦК України.

Таку правову позиції зазначено у Постанові від 21 жовтня 23015 року у справі 3 6-2003цс15 Верховного Суду України, згідно якої відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно правової відповідальності за одне і те саме порушення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» в частині стягнення штрафу у фіксованій та процентній складовій відповідно відповідно до Умов та правил надання банківських послугу є такими, що накладають на відповідача ОСОБА_3. подвійну цивільно правову відповідальність, яка є прямо забороненою Конституцією України, тому є необгрутованими в даній частині позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 551, 625, 629, 651, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 61, 88, 213-215, 224 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» в особі представника за довіреністю в особі представника за довіреністю ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором в сумі 16 135 грн. 01 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом 4570,50 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом 9776,63 грн.; 1787,88 грн. заборгованість за пенею та комісією на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. №29092829003111, МФО 305299).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» судовий збір в сумі 1378, 00 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Ленінського районного суду м. Полтави протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції може бути подано до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_4