Ухвала суду № 58277889, 16.05.2016, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1133/14-ц

Провадження № 2/553/14/2016

У Х В А Л А

Іменем України

16.05.2016м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

Головуючої судді - Крючко Н.І.,

при секретарі - Босяк К.О.,

за участі:

представника позивача за первісним позовом відповідача ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2,

представника відповідача позивача - ОСОБА_3 ОСОБА_4,

представника третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору - відповідачки ОСОБА_5 ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору відповідачки ОСОБА_5 за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_6 про відвід головуючої судді Крючко Н.І. по цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики, визнання дійсним договору позики і додаткової угоди та особистою власністю грошових коштів, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання недійсним (фіктивним) договору позики,-

В С Т А Н О В И В :

24 березня 2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся з первісним позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.

В свою чергу, 11 квітня 2014 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним.

Згідно рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 05 травня 2014 року первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 основний борг в сумі 8750 грн..

В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

В задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено за необґрунтованістю.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 10 вересня 2014 року рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 05 травня 2014 року залишено без змін.

Згідно ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 26 листопада 2014 року рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 05 травня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 10 вересня 2014 року - скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

08 грудня 2014 року дана справа надійшла до Ленінського районного суду на новий судовий розгляд, згідно ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 26 листопада 2014 року.

11 грудня 2014 року вказана цивільна справа прийнята до провадження.

Згідно ухвали Ленінського районного суду м. Полтави від 29 грудня 2014 року залучено до участі у даній справі в якості третьої особи на стороні відповідача за первісним позовом, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5.

Ухвалою суду від 23 січня 2015 року зустрічний позов третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору за первісним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання недійсним (фіктивним) договору позики прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним.

04 квітня 2016 року позивачем за первісним позовом ОСОБА_1подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій останній просив: стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у сумі 8750 грн. основного боргу та 19714,04 грн. відсотків, а загалом 28464,04 грн., визнати дійсним, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_7, договір позики від 01.03.2011 року на суму 325 000 грн. та додаткову угоду до договору позики від 13.05.2013 року, визнати особистою власністю ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 495000 грн., які були повернуті ОСОБА_3 за договором позики від 01.03.2011 року.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 13 квітня 2016 року в задоволенні клопотання представника третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору відповідачки ОСОБА_5 ОСОБА_6 про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 (уточненої) від 04 квітня 2016 року - відмовлено, в звязку з необґрунтованістю та безпідставністю.

У судовому засіданні представник третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору відповідачки ОСОБА_5 за нотаріально посвідченою довіреністю - ОСОБА_6 подав письмову заяву про відвід головуючої судді Крючко Н.І., посилаючись на те, що головуючою суддею Крючко Н.І., на його думку, грубо та систематично порушуються процесуальні норми при розгляді даної справи, тому остання підлягає відводу.

В обґрунтування даної заяви останнім вказувалось про те, що головуючою суддею були допущені наступні порушення: в порушення вимог закону суддею було зобовязано сторону третьої особи з самостійними вимогами забезпечити в судове засідання спеціаліста, як обовязкову умову призначення у справі експертизи; під час допиту свідків судом неодноразово спотворювались факти і обставини, які останні повідомляли суду; в порушення вимог закону суд допустив зміну підстав та предмету позову, після початку слухання справи по суті, тому на думку заявника дані обставини виключать участь судді при розгляді даного спору.

В судове засідання представник третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору - відповідачки ОСОБА_5 ОСОБА_8 не зявився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча завчасно та належним чином був повідомлений про день та час слухання справи.

Представник позивача за первісним позовом - відповідача за зустрічними позовами адвокат ОСОБА_2 проти вказаної заяви заперечував, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість.

В судовому засіданні представник відповідача позивача - ОСОБА_3 ОСОБА_4, проти заявленої заяви заперечував, в звязку з її безпідставністю.

В судове засідання позивач за первісним позовом - відповідач за зустрічними позовами ОСОБА_1 не зявився, але надав на адресу суду заяву, в якій прохав проводити судовий розгляд справи у його відсутність.

Відповідач за первісним позовом та зустрічними позовами позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, але надав суду заяву, в якій прохав проводити судовий розгляд справи у його відсутність.

Третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_5 в судове засідання не зявилась, про причини своєї неявки суд не повідомила, хоча завчасно та належним чином була повідомлена про день та час слухання справи.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про відвід головуючої судді Крючко Н.І. за наступних обставин.

Частиною 1 статті 20 ЦПК України визначено перелік підстав для відводу судді, а саме суддя не може брати участі у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу) якщо:

1)під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання;

2)він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

3)він є членом сімї або близьким родичем сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;

4)якщо є інші обставини, які викликають сумнів в обєктивності та неупередженості судді;

5)було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 11-1 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 23 ЦПК України визначено, що в разі наявності обставин зазначених у ст. 20 ЦПК України суддя зобовязаний заявити самовідвід.

Слід зазначити, що законодавцем визначено, що право відводу є по своїй природі процесуальною гарантією забезпечення неупередженості та обєктивності суду та перелік підстав для відводу (самовідводу) наведений у статті 20 ЦПК України, є вичерпним.

Так, твердження заявника щодо зобовязання сторону третьої особи з самостійними вимогами забезпечити в судовий процес явку спеціаліста, як обовязкову умову призначення експертизи, спростовуються матеріалами справи.

Згідно журналу судового засідання від 22.06.2015 року, представником ОСОБА_5 ОСОБА_6 було заявлено клопотання про призначення судово технічної експертизи щодо достовірності наданих документів, а саме їх копій, як було встановлено судом і не заперечувалось учасниками процесу ( т.2 а.с.142-143), в звязку з чим в судовому засіданні було оголошено перерву для уточнення питання про можливість проведення даної експертизи саме з копій документів, оскільки їх оригінали були знищені сторонами по справі.

В наступному судовому засіданні по даній справі, проведеному 08.07.2015 року, не зважаючи на лист ХНДІСЕ ім. заслуженого професора ОСОБА_9 від 07.07.2015 року, на запит адвоката, в якому експертною установою вказувалось про надання виключно оригіналів документів для визначення абсолютного часу виконання штрихів рукописних записів у документах, а також виключення монтажу при створені копії документу ( т. 2 а.с.153), судом було задоволено в повному обсязі клопотання ОСОБА_6 та призначено по справі судово технічну експертизу (т.2 а.с. 162-168).

Відповідно до повідомлення ХНДІСЕ ім. заслуженого професора ОСОБА_9 від 19.10.2015 року, на підставі ст. 53 ЦПК України та п.п. 2.1, 4.11 Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» дану справу було повернуто до суду в звязку з неможливістю надання висновку ( т.2 а.с.176-177).

При цьому, будь-яких листів зобовязального характеру на адресу ОСОБА_5 та її представників чи ухвал суду, прийнятих в судовому засіданні, з приводу зобовязання останніх забезпечити явку спеціаліста, як обовязкової умови для призначення експертизи, судом не надавалося, не приймалося і матеріали справи не містять жодних документів з даного приводу та підтверджується журналом судового засідання.

Крім того, беззаперечним є той факт, що дане клопотання було задоволено судом без допуску спеціаліста, що вказує про неспроможність та безпідставність тверджень представника ОСОБА_5 з даного приводу.

Більше того, представником ОСОБА_5 ОСОБА_6 в судовому засіданні не було вказано в чому саме полягає упередженість та необєктивність судді Крючко Н.І. саме під час вирішення клопотання останнього про призначення експертизита його задоволення, що в свою чергу вказує про необґрунтованість та безпідставність заяви про відвід судді Крючко Н.І. та обґрунтованість доводів представників інших сторін з даного приводу.

Будь яких доказів на підтвердження своїх тверджень у вказаній частині представником ОСОБА_5 суду надано не було, що також свідчить про необґрунтованість заявленої заяви про відвід судді.

Поряд з цим, представником ОСОБА_5 ОСОБА_6 вказувалося на допущення суддею Крючко Н.І. грубих і неодноразових процесуальних порушень, що виразилися в приєднані заяви про зміну предмету та підстав позову ОСОБА_1 та спотворення тверджень свідків в судовому засіданні, не пояснивши при цьому, яким чином, та в який спосіб, судом було спотворено твердження, та яким чином було порушено процесуальні норми і які саме, що також вказує про надуманість підстав для заявлення відводу судді.

Як вбачається з матеріалів справи, уточнену позовну заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог від 04.04.2016 року було прийнято судом в судовому засіданні 04 квітня 2016 року з урахуванням думки усіх учасників процесу.

Більше того, ухвалою суду від 13.04.2016 року судом було вирішено клопотання ОСОБА_6 про залишення даної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Таким чином, з підстав, зазначених заявником для відводу головуючої судді, судом були прийняті окремі процесуальні документи у вигляді ухвал, порядок оскарження яких чітко визначений ЦПК України.

На даний час дані рішення суду в встановленому законом порядку жодним із учасників процесу не оскаржені та відповідно не скасовані судом вищої інстанції, що свідчить про надуманість та передчасність тверджень заявника щодо грубого та неодноразового порушення судом вимог чинного ЦПК України, що в свою чергу вказує про безпідставність заяви про відвід судді в даній частині.

Такими, що не заслуговують на увагу в силу надуманості, є твердження представника ОСОБА_5 ОСОБА_6 з приводу спотворення головуючою тверджень свідків, оскільки жодним чином аналіз доказів, в тому числі і показанням свідків, судом у даній справі не надавалося, що свідчить про субєктивність сприйняття даним представником сторони проведеного допиту свідків в ході судового розгляду.

У свою чергу, судом за участі представників усіх сторін, 10.12.2015 року було визнано явку ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 обовязковою, про що вказаним учасникам процесу направлено листа ( т2. а.с.225), 25.01.2015 року явку останніх в судове засідання було повторно визнано обовязковою та направлено листа відповідного змісту (т.2 а.с.242)

В судовому засіданні 29.02.2016 року було розпочато опитування ОСОБА_5 з приводу обставин справи та заявлених позовних вимог, котре було перервано в звязку з закінченням робочого часу, але в наступні судові засідання остання не зявлялася, не надавши суду документів на підтвердження поважності причини її неявки до суду.

В судових засіданнях судом щоразу вирішувались ряд клопотань сторони ОСОБА_5 з приводу виклику свідків, витребування та забезпечення доказів, приєднання до матеріалів документів, що підтверджується матераіами справи в їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, вбачається свідома поведінка з боку ОСОБА_5 та її представників щодо затягування розгляду даної справи саме з метою вишукання штучно створених підстав для звинувачень в необєктивності та упередженості, направлених безпосередньо в бік суду, саме для лобіювання інтересів ОСОБА_5 та усунення від розгляду у такий спосіб суддю, процесуальні рішення якої, останні не можуть оскаржити на даній стадії розгляду.

При цьому судом, фактично завершено зясування обставин у даній справі, в тому числі і допит свідків, заявлених ОСОБА_8, як представником ОСОБА_5 безпосередньо 25.01.2016 року, тобто під час зясування обставин у даній справі, свідок ОСОБА_10 була допитана безпосередньо в даному судовому засіданні і відвід судді на початку засідання, на час коли існували вказані обставини для відводу, заявлений не був, що в свою чергу підтверджує висновки суду щодо надуманості підстав для відводу судді Крючко Н.І. та в котре такі дії представника ОСОБА_5 свідчать про здійснення тиску на суддю з метою лобіювання інтересів довірителя останнього, дискредитації суду, в цілому як судового органу влади, та у звязку з неможливістю вплинути в інший спосіб на її незалежність для задоволення заявлених вимог, що вказує про необґрунтованість та безпідставність заявленої представником за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_6 заяви про відвід судді Крючко Н.І. головуючої по даній справі.

Таким чином, будь-яких обґрунтованих та законних підстав, передбачених ст. 20 ЦПК України, для відводу судді Крючко Н.І. представником позивача суду не зазначено та не надано, а матеріали справи ніяким чином не свідчать на наявність даного факту, що в свою чергу вказує на обґрунтованість тверджень представників іеших учасників в даній частині.

Частиною 3 статті 23 ЦПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим і постановленим до початку зясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Законодавцем визначено, що нічим не підтверджена вимога відводу не може бути задоволена. Особа, яка оголошує клопотання про відвід, повинна подати докази неможливості участі судді.

Більше того, законодавець у даній нормі статті закріплює, що відвід повинен бути вмотивованим.

Крім того, законодавець визначає, що дійсно положенням статті 27 ЦПК України надано право особам, які беруть участь у справі заявити відвід, але в свою чергу інститутом відводу потрібно дуже обережно користуватися та застосовувати його в разі наявності підстав і ні в якому разі не звертатися до нього без обґрунтування та зазначення мотивів. В свою чергу, законодавець у коментарі до статті 27 ЦПК України наводить приклад того, що якщо відвід головуючому судді з цивільної справи заявляється особою, яка бере участь у справі з якихось особистих причин, оскільки особа «образилась» на суддю, начебто за те, що той робив зауваження щодо його поведінки в цивільному процесі. Вказані речі є недопустимими і особам, які є учасниками удового процесу при наявності в них права на відвід, не слід забувати про їх процесуальних обовязок не зловживати в тому числі і таким досить дієвим правом, як визначає законодавець.

Таким чином, в обґрунтування своїх заперечень на дії головуючої по справі судді Крючко Н.І., заявником представником третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору відповідачки ОСОБА_5 за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_6, як в судовому засіданні, так і в своїй заяві, вмотивованих та дійсних обставин, які б свідчили про упереджене ставлення головуючої по справі судді Крючко Н.І. та підтвердили порушення нею процесуального законодавства, не надано. Інших обставин, а більше того доводів, на підтвердження упередженого та необєктивного ставлення головуючої по справі заявником зазначено та надано суду також не було.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 20,23 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору відповідачки ОСОБА_5 за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_6 про відвід головуючої судді Крючко Н.І. по цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики, визнання дійсним договору позики і додаткової угоди та особистою власністю грошових коштів, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання недійсним (фіктивним) договору позики відмовити за безпідставністю та необгрунтованістю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_11