Ухвала суду № 58277884, 06.05.2016, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2106/13-а

Провадження № 6-а/553/7/2016

У Х В А Л А

Іменем України

06.05.2016м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі

головуючої судді: Крючко Н.І.,

при секретарі - Босяк К.О.,

за участі представника Полтавського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за клопотанням ОСОБА_2 про накладення штрафу на начальника ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України в Ленінському районі міста Полтави ОСОБА_4,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд із клопотанням про накладення штрафу на начальника ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України в Ленінському районі міста Полтави ОСОБА_4 як керівника суб?єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови Ленінського районного суду міста Полтави від 12 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 січня 2015 року.

В обґрунтування клопотання позивач зазначав, що в судовому рішенні від 12 червня 2013 року визначено такий спосіб виконання судового рішення: щомісячно, починаючи з 1 січня 2013 року, при зміні грошового утримання працюючого судді Апеляційного суду Полтавської області, здійснювати перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 відсотків від суми грошового утримання працюючого судді.

При цьому, в обґрунтування свого клопотання заявником вказувалось те, що відповідач - ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Полтави зазначене судове рішення не виконав. В місячний термін відповідач не подав до суду звіт про виконання судового рішення, а при зміні суддівської винагороди з 1 вересня 2015 року відмовив позивачу у перерахуванні щомісячного довічного грошового утримання.

Крім того, в клопотанні заявником вказано, що відповідач не виконує судове рішення в тій його частині, що починаючи з 1 січня 2013 року, при зміні грошового утримання працюючого судді Апеляційного суду Полтавської області відповідач зобов?язаний здійснювати перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 у розмірі 90 відсотків від суми грошового утримання працюючого судді.

В судове засіданні заявник позивач по справі ОСОБА_2 не зявився, але надав суду заяву, в якій прохав проводити судовий розгляд справи у його відсутність та при цьому надав письмові пояснення, в яких просив задовольнити клопотання та стягнути з начальника ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Полтави ОСОБА_4 двадцять мінімальних заробітних плат в розмірі 27560 грн., із яких 13780 гривень стягнути до Державного бюджету України, а іншу половину 13780 гривень на користь позивача. При цьому, заявником в письмовій заяві вказувалось про те, що в судовому рішенні Ленінського районного суду міста Полтави від 12 червня 2013 року зазначено такий спосіб виконання судового рішення: щомісячно, починаючи з 1 січня 2013 року, при зміні грошового утримання працюючого судді Апеляційного суду Полтавської області здійснювати перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 відсотків від суми грошового утримання працюючого судді. З 1 вересня 2015 року збільшився розмір мінімальної заробітної плати, а відтак і розмір щомісячного довічного утримання його - позивача, в звязку з чим, останній звернувся до відповідача із заявою про перерахування йому щомісячного довічного грошового утримання, надавши довідку про розмір грошового утримання працюючого судді, однак відповідач в перерахуванні щомісячного довічного грошового утримання відмовив, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про перерахування щомісячного довічного грошового утримання.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави проти задоволення клопотання заперечувала, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, при цьому вказуючи, що управлінням було виконано постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 12 червня 2013 року, проведено відповідні виплати і надано до суду звіт про виконання 29.11.2013 року.

При цьому, виходячи з змісту ст. ст. 2,6 КАС України в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені у майбутньому та ст.5 КАС України визначено, що у конкретній справі вирішується спір, предмет якого існує на час розгляду справи.

Зобовязання встановлені судом в рішенні суду, не можуть поширюватися на майбутнє. Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання та не може обмежувати волю законодавчого органу змінювати регулювання суспільних відносин.

При цьому, представник відповідача в обґрунтування своїх заперечень посилалась на положення ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статусу суддів» відповідно до яких, судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками пенсійного віку, встановленого статтею 26 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, передбачених ст. 37 ЗУ «Про державну службу», або за його вибором щомісячне грошове утримання. Згідно ст. 36 ЗУ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року щомісячне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 % грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страховий внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу». Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника консультанта народного депутата України з 01 червня 2015 року пенсії / щомісячне грошове утримання суддів у відставці в порядку та на умовах, визначених вищевказаними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці не перераховуються.

При цьому, звертав увагу суду на те, що у відповідності до положення ст. 267 КАС України право зобовязати субєкта владних повноважень не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений строк звіт має лише суд.

В судовому засіданні представник відповідача вказувала, що відповідно до п. 5.2 Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України №3-1 від 25.01.2008 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 року за №200/14891, документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.

Розпорядженням від 27.11.2013 року ОСОБА_2 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно постанови Ленінського районного суду м. Полтави № 1616/2106/13а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013 року, на підставі наданих позивачем довідок про розмір заробітної плати працюючого судді Апеляційного суду Полтавської області № 02-05/360 від 05.11.2012 року та №06-29/36 від 06.02.2013 року.

Зокрема, проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», починаючи з 01.01.2013 року у розмірі 90% від суми грошового утримання працюючого судді.

На підставі наданої ОСОБА_2 довідки про розмір заробітної плати працюючого судді Апеляційного суду Полтавської області № 06-29/375 від 16.12.2013 року разом і з заявою про перерахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 17.12.2013 року, було здійснено наступний перерахунок, за результатами якого у грудні 2013 року на особистий банківський рахунок ОСОБА_2 перерахована доплата за період з 01.01.2013 року по 30.11.2013 року в сумі 27143 грн. 22 коп..

З 01.12.2013 року розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці нараховується і виплачується з урахуванням постанови Ленінського районного суду м. Полтави № 1616/2106/13а: 01.12.2013 року 20498, 94 грн..

Наступне звернення з наданням копії довідки про розмір заробітної плати працюючого судді Апеляційного суду Полтавської області Черновим С.І. було надіслано до управління рекомендованим листом з повідомленням про врученням.

Однак, як було зазначено представником відповідача, що перерахунок на підставі наданої довідки про розмір заробітної плати працюючого судді Апеляційного суду Полтавської області № 06-29/195/6243/15 від 25.09.2015 року не було здійснено у звязку з відсутністю правових підстав, оскільки з 1 червня 2015 року пенсії / щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в прядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці не перераховуються, про що було розяснено ОСОБА_2 у листі від 15.10.2015 року за вих. № 6388/02-15, тому зважаючи на вказані вище обставини просила відмовити в задоволенні вказаного клопотання з підстав його безпідставності.

Вислухавши представника відповідача , дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання є таким, що підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування зобов?язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України.

Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов?язковими до виконання на всій території України.

Із частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб?єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб?єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до припису частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (частина друга статті 8).

Згідно пункту першого частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України (пункт два частини першої статті 9).

Частинами другою і третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов?язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов?язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно пункту четвертого частини першої статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України в резолютивній частині постанови суд може встановити строк для подання суб?єктом владних повноважень відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).

Згідно частини першої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов?язати суб?єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб?єкта владних повноважень про виконання постанови суду або у разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту та накласти на винну посадову особу, відповідальну за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат (частина друга статті 267 КАС).

Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина до Державного бюджету України (частина четверта статті 267 КАС).

Особа позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб?єктом владних повноважень відповідачем на виконання такої постанови суду або на порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду (частина дев?ята статті 267 КАС).

Так, судом встановлено, що згідно постанови Ленінського районного суду м. Полтави від 12 червня 2013 року, яка ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 січня 2015 року, залишена без змін, встановлено строк для подання субєктом владних повноважень відповідача ОСОБА_3 Пенсійного фонду України Ленінського району у м. Полтаві до суду звіту про виконання постанови, яка вимагає вчинення певних дій, в строк один місяць з моменту проголошення постанови.

Також слід вказати, що зі звіту про виконання судового рішення начальника ОСОБА_3 Пенсійного фонду Ленінського району у м. Полтаві ОСОБА_4 про виконання рішення суду, який надійшов до Ленінського районного суду м. Полтави 29 листопада 2013 року, вбачається, що рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 12.06.2013 року не виконано.

Судом встановлено, що постановою суду від 12.06.2013 року визначено спосіб виконання рішення суду,щомісячно, починаючи з 1 січня 2013 року, при зміні грошового утримання працюючого судді Апеляційного суду Полтавської області, здійснювати перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 відсотків від суми грошового утримання працюючого судді.

Всупереч постанові суду, яка є обовязковою до виконання Начальником управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтаві, зазначене судове рішення не виконано у спосіб визначений судом.

Більше того, субєктом владних повноважень при зміні суддівської винагороди з 1 вересня 2015 року, на звернення ОСОБА_2 про проведення перерахунку на підставі довідки про розмір заробітної плати працюючого судді Апеляційного суду Полтавської області № 06-29/195/6243/15 від 25.09.2015 року, було відмовлено ОСОБА_2 у перерахуванні щомісячного довічного грошового утримання, оскільки на думку начальника управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави ОСОБА_4 відсутні правові підстави для проведення перерахунку.

Судом встановлено, що факт відмови у проведенні перерахунку відповідача - ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Полтави при зверненні позивача ОСОБА_2 із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 1 вересня 2015 року, підтверджується зокрема і постановою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 11 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2016 року.

Вказані дії субєкта владних повноважень начальника управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави ОСОБА_4 є незаконними, оскільки УПФ України в Ленінському районі м. Полтави фактично мало можливість виконати постанову суду від 12.06.2013 року, але цього не було здійснено з їх боку.

Аналіз наведених вище правових норм дає суду право для висновку, що в порушення вимог статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Полтави з часу ухвалення постанови від 12 червня 2013 року, яка набрала законної сили 10 жовтня 2013 року, і до подачі звіту не вчинило жодних дій, направлених на виконання судового рішення. Натомість, у своєму звіті вказані формальні дії відповідача, які не в повному обсязі забезпечують виконання судового рішення.

Суд приходить до висновку, що причини не виконання судового рішення, наведені субєктом владних повноважень, є неповажними, в звязку з чим, суд визнає звіт неподаним в розумінні ст. 267 КАС України.

Крім того, суд враховує і ту обставину, що по факту невиконання судового рішення Ленінського районного суду міста Полтави від 12 червня 2013 року прокурором Полтавської області відкрито кримінальне провадження за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого частиною другою статті 382 Кримінального кодексу України.

При цьому, судом встановлено, що на момент винесення постанови Ленінського районного суду м. Полтави та звернення заявника до суду з клопотанням про накладення штрафу начальником ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави було призначено ОСОБА_4.

Так, згідно наказу від 30.03.2016 року № 12-ОС ОСОБА_3 пенсійного фонду України Ленінського району у м. Полтаві ОСОБА_4 звільнено з посади начальника управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві 31 березня 2016 року в порядку переведення до Полтавського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області.

Поряд з цим, згідно наказу № 331-о від 25.03.2016 року Пенсійного фонду України звільнено ОСОБА_4 з посади начальника управління Пенсійного фонду України Ленінського району у м. Полтаві в порядку переведення до Полтавського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на посаду першого заступника начальника Полтавського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області.

Судом встановлено, що фактично на день розгляду справи ОСОБА_3 пенсійного фонду України Ленінського району у м. Полтаві не ліквідовано та існує на стадії ліквідації, при цьому, функції голови ліквідаційної комісії покладено на ОСОБА_4 бувшого начальника УПФ Ленінського району у м. Полтаві, що свідчить про належність сторони відповідача по справі.

При цьому, судом достеменно встановлено, що правонаступником ОСОБА_3 пенсійного фонду України Ленінського району у м. Полтави є новостворене Полтавське обєднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області - першим заступником начальника, якого і являється ОСОБА_4, тобто останній також і в даний час входить до керівного складу новоствореного управління, що підтверджує висновки суду, щодо належності відповідача по справі.

Таким чином, керуючись положеннями ч.2, ч.4 ст. 267 КАС України суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання позивача та необхідність накладення на начальника управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави ОСОБА_4, як керівника субєкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови Ленінського районного суду міста Полтави від 12 червня 2013 року, займаючи посаду начальника УПФ України Ленінського району в м. Полтави, котрий на даний час обіймає посаду першого заступника Полтавського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, штраф саме у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, що становить 13780 грн., шляхом стягнення з начальника управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави ОСОБА_4, котрий на даний час обіймає посаду першого заступника Полтавського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь позивача ? частини штрафу у розмірі 6890 грн. та іншу частину ? частину штрафу у розмірі 6890 грн. на користь Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись Конституції України, ст.ст. 163, 267 Кодексу адміністративного судочинства України , - суд,-

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_2 про накладення штрафу на начальника ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України в Ленінському районі міста Полтави ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Накласти на начальника управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави ОСОБА_4, як керівника субєкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови Ленінського районного суду міста Полтави від 12 червня 2013 року, займаючи посаду начальника УПФ України Ленінського району в м. Полтави, котрий на даний час обіймає посаду першого заступника Полтавського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, штраф у розмірі десяти мінімальних плат у розмірі 13780 грн., шляхом стягнення з начальника управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави ОСОБА_4, котрий на даний час обіймає посаду першого заступника Полтавського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_2 6890 грн. та стягнення з начальника управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави ОСОБА_4, котрий на даний час обіймає посаду першого заступника Полтавського обєднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь Державного бюджету України 6890 грн..

Апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції може бути подано до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Полтави протягом пяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_5