Постанова № 58276686, 27.05.2016, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/973/16-а

Провадження № 2-а/361/86/16

27.05.2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2016 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Маценко Н.П.

при секретарі Телепі Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС України у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії

в с т а н о в и в:

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в якому просить визнати протиправною відмову ГУ ДСНС України у Київській області від 09.12.2015 року надати йому довідку про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках із включенням відомостей про отримання винагороди за максимально допустиму дозу радіації у сумі 500 карб.; зобов'язати ГУ ДСНС України у Київській області надати йому довідку про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках із включенням відомостей про отримання винагороди за максимально допустиму дозу радіації у сумі 500 карб.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що перебуваючи на службі на посаді заступника начальника по політичній частині 10-ої самостійної воєнізованої пожежної частини МВС по охороні місті Бровари 26 та 27 квітня 1986 року відряджений у зону відчуження до м. Прип'ять для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Під час виконання службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 26 по 27 квітня 1986 року отримав радіаційну дозу опромінення у 26,96 БЕР. Внаслідок захворювання пов'язаного із роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС отримав інвалідність другої групи, у зв'язку з цим має пільги та компенсації встановлені ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи».

09.12.2015 року звернувся до відповідача із заявою про надання довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану за роботу в зоні відчуження з урахуванням всіх виплат.

15.12.2015 року йому видана довідка про заробітну плату без урахування одноразової винагороди за роботу у зоні відчуження з посиланням на ту обставину, що одноразова грошова винагорода не є складовою частиною при врахуванні заробітку для обчислення пенсії. З підстав визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії змушений звернутися до суду.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подав заяву, в якій просив суд розглянути дану справу без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач Головне управління ДСНС України у Київській області у судове засідання не з'явилося, про день і час розгляду даної справи повідомлялося належним чином, про причини неявки суд не повідомило, заява про розгляд справи у відсутності представника управління до суду не надходила.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач по даній справі є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), про що свідчить посвідчення НОМЕР_1, видане 28.12.2015 року та вкладка до посвідчення № 100739.

Згідно із довідкою Сер. КИО-І за № 186069 ОСОБА_1 є інвалідом другої групи з 16.12.2002 року; причина інвалідності захворювання пов'язане із виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до маршрутного листа від 10.12.2015 року підполковник внутрішньої служби ОСОБА_1 брав участь у заходах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та знаходився у 30-ти км зоні відчуження ЧАЕС з 26 по 27 квітня 1986 року (номер наказу 386-86) кількість днів - 2; отримана доза опромінення складає 26,96 Бер. Інформація щодо отримання вказаної дози опромінення підтверджується також і карточкою обліку доз радіаційного опромінення.

09.12.2015 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про надання довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану за роботу в зоні відчуження з урахуванням всіх виплат.

15.12.2015 року ГУ ДСНС України у Київській області видало ОСОБА_1 довідку про заробітну плату одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження у 1986-1990 роках згідно із якою заробітна плата у зоні відчуження складає 81,60 карб.

Статтями 21 та 22 Конституції України передбачено, що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод не допускається.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що видача довідок про період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами.

Частиною 1 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. N 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Так, абзацом першим пункту 1 наказу МВС СРСР від 17.05.1986 № 0149 «Про додаткові виплати особистому складу органів та внутрішніх військ МВС СРСР, які зайняті на роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», було наказано, зокрема, міністру внутрішніх справ Української PCP дозволяти за погодженням з головою Урядової комісії з ліквідації аварії здійснювати у виняткових випадках оплату праці робітників, службовців, а також призваних на збори військовозобов'язаних, що зайняті на особливо важливих і відповідальних роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у III зоні небезпеки у 5-кратному розмірі у порівнянні зі встановленими чинним законодавством нормами, у II зоні - у 4-кратному розмірі, у І зоні - у 3-кратному розмірі.

Абзацом другим пункту 1 цього наказу передбачалося у такому ж порядку і розмірах виплачувати грошове забезпечення військовослужбовцям, особам начальницького та рядового складу, що були зайняті на зазначених роботах у І - III зонах небезпеки, виходячи з посадових окладів, а особам офіцерського і начальницького складу, прапорщикам та мічманам - також окладів за військовим і спеціальним званням.

Крім того, підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, установ та організацій, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і попередженням забруднення навколишнього середовища» встановлено, що оплата праці працівників, зайнятих на роботах в третій, другій та першій зонах небезпеки, здійснюється відповідно у чотирьох-, трьох- і двохкратному розмірах, понад середньомісячну плату, виходячи з тарифної ставки (окладу), встановленому за місцем роботи.

Гранично допустима доза опромінення станом на 1986 рік була передбачена нормами радіаційної безпеки (НРБ-76), затвердженими Головним Державним санітарним лікарем СРСР 7 червня 1976 року, №141-76 і становила для населення 0,5 БЕР на рік, для персоналу 5 БЕР на рік, вищевказані норми були основним документом, який регламентував рівень впливу іонізуючого випромінювання.

У відповідності до розпорядження Міністрів СРСР «Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати» №964-рс від 17 травня 1986 року, в тих випадках, коли працівник отримав гранично допустиму дозу радіації йому виплачується одноразова винагорода, якщо ця особа відноситься, серед інших, до офіцерського і начальницького складу органів внутрішніх справ в розмірі трьох місячних окладів грошового утримання по посаді і спеціальному званню, що становить 500 карбованців.

Згідно з розпорядженням КМУ №1006-р від 25.11.1993 р., учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС співробітники МВС, віднесені до першої категорії, а також ті, що отримали в 1986-1987 роках дозу опромінення в 25 БЕР і більше, мають право на перерахування їх грошового утримання за період роботи в зоні відчуження із розрахунку посадових окладів і окладів за спеціальними званнями, що діяли в період роботи в зоні ЧАЕС, у кратних розмірах, відповідно до зон небезпечності, де вони несли службу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також передбачено, що пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Будь-яких заперечень, які б спростовували доводи позивача відповідач до суду не надав.

При розгляді даної справи по суті встановлено, що 15.12.2015 року відповідач видав позивачу довідку про заробітну плату без включення до неї відомостей про отримання винагороди за отриману максимально допустиму дозу радіації в сумі 500 крб., вказані дії відповідача щодо видачі 15.12.2015 року довідки слід визнати протиправними. Разом тим, при розгляді даної справи по суті судом не встановлено обставин відмови відповідача 09.12.2015 року, оформленої листом № Г-77 у наданні ОСОБА_1 довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках із включенням відомостей про отримання винагороди за максимально допустиму дозу радіації у сумі 500 крб.

З урахуванням наведених обставин, суд вважає доводи позивача обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 70, 159-163 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДСНС України у Київській області щодо видачі ОСОБА_1 довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану ним за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках без включення відомостей про отримання винагороди за отриману максимально допустиму дозу радіації в сумі 500 крб.

Зобов'язати Головне управління ДСНС України у Київській області видати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану ним за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках з включенням відомостей про отримання ним винагороди за отриману максимально допустиму дозу радіації в сумі 500 крб.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів.

Суддя Н. П. Маценко