Рішення № 58275405, 06.06.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/4309/15-ц

Провадження № 2/161/964/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2016 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого судді Івасюти Л.В.

при секретарі Заболотько Д.М.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Луцької міської ради, ОСОБА_5 про визнання договору укладеним, визнання права власності на майно, визнання договорів дарування та купівлі-продажу недійсними, скасування запису державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 24 березня 2015 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, Луцької міської ради, ОСОБА_6 про визнання договору укладеним, визнання права власності на майно, визнання договорів дарування та купівлі-продажу недійсними, скасування запису державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Позов мотивує тим, що 17 серпня 2007 року між нею та ОСОБА_7 було укладено попередній договір про укладення в майбутньому у строк до 31.12.2007 року договору купівлі-продажу квартири. До встановленого договором строку основний договір укладений не був, однак позивачка вважає, що виконала усі умови, необхідні для укладення основного договору купівлі-продажу. Також позивачу стало відомо, що 13.02.2014 року між ОСОБА_7 та відповідачем ОСОБА_4 укладено договір дарування цієї ж квартири, а в подальшому 07.05.2015 року квартира була продана ОСОБА_4 відповідачу ОСОБА_6, тому позивач змушена звернутись за захистом її порушених прав до суду.

Посилаючись на наведене, позивач просить суд визнати укладеним договір купівлі-продажу квартири на умовах, визначених попереднім договором про укладення в майбутньому договору купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрованим у реєстрі за № 2204, визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, визнати недійсним договір дарування квартири від 13.12.2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Куртою Наталією Володимирівною та зареєстрований у реєстрі за № 126, визнати недійсним договір купівлі-продажу від 07.05.2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Рачковою Т.О., зареєстрований в реєстрі за № 927, скасувати запис державного реєстратора, приватного нотаріуса Рачкової Т.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 21172604 від 07.05.2015 року.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав з наведених у позовній заяві мотивів.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, одночасно подав заяву про застосування строків позовної давності від 27.04.2015 року.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до змісту ст.635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена - у письмовій формі.

Стаття 655 ЦК України закріплює законодавче визначення договору купівлі-продажу, згідно з яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну. Ціна товару - це грошова сума, яка підлягає сплаті покупцем за одержану від продавця річ.

За загальним правилом (частина перша статті 692 ЦК України) оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Однак, сторони можуть відійти від цього положення, застосувавши розстрочення платежу (частина друга статті 692 ЦК України). Укладення такого договору між фізичними особами, зокрема при купівлі-продажу житлового будинку, законом не заборонено.

У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором.

Якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати (частина третя статті 692 ЦК України), або розірвання договору з підстав, передбачених статтею 651 ЦК України (постанова від 6 червня 2012 р. № 6-46цс12).

Відповідно до п.38 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року за № 20/5: правочини про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється. При посвідченні правочинів про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна. В разі наявності заборони правочину про відчуження майна, обтяженого боргом, посвідчується лише у разі згоди кредитора і набувача на переведення боргу на набувача. За п.47 згаданої Інструкції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин: договори про відчуження або заставу майна (майнових прав) посвідчуються нотаріусом після перевірки відсутності заборони на

відчуження або арешту за даними Єдиного реєстру заборон відчуження

об'єктів нерухомого майна. У разі наявності заборони договори про відчуження майна, обтяженого боргом, посвідчуються за умови згоди кредитора на

заміну боржника (переведення боргу).

Як слідує із змісту ст.ст.257, 267 ч.4 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з матеріалів справи, попередній договір між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 про укладення в майбутньому договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 було укладено 17.08.2007 року . Договір посвідчено приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Волинської області ОСОБА_8 та зареєстровано в реєстрі за № 2204. Пункт 1 цього договору вказує на надання нотаріусу продавцем усіх необхідних правовстановлюючих документів.

Крім того зазначено, що продовження терміну для укладання договору купівлі-продажу допускається за додатковим погодженням питання між сторонами, яке має бути оформлене відповідною нотаріально посвідченою угодою.

Перехід права власності за п.2.2. договору сторони обумовили під час укладання основного договору, який за п.1 договору сторони зобов'язувались укласти до 31.12.2007 року. У відповідності до п.2.4. договору продаж квартири сторони обумовили за ціною 197500 (сто дев'яносто сім тисяч п'ятсот) гривень, що становило 39500 (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот) доларів США за офіційним курсом НБУ на день укладення договору, при цьому сторони вказали, що станом на момент укладення цього договору покупцем сплачено продавцю 35000 (тридцять п'ять тисяч доларів) США авансу з договірної суми (п.3 договору). Пунктами 5, 6 та 7 договору були передбачені штрафні санкції та порядок врегулювання спорів, а в п.8 вказано, що зобов'язання по укладенню основного договору припиняються, якщо жодна із сторін не звернеться до другої сторони з пропозицією про підписання основного договору протягом трьох днів від дати, зазначеної в пункті 1 договору (тобто 31.12.2007 року).

Як вбачається з актового запису про смерть №774 від 18 травня 2013 року,

ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. (а.с.63).

Допитана в судовому засіданні 25.01.2016 року в якості свідка позивач ОСОБА_3 пояснила, що станом на момент укладення попереднього договору 17.08.2007 року продавцем ОСОБА_7 їй не було повідомлено про наявність у нього кредитного договору з Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» від 15.02.2006 року з відповідним іпотечним обтяженням, на суму 20800 (двадцять тисяч вісімсот) доларів США та датою остаточного повернення кредиту 12.02.2016 року. Про існування таких зобов'язань ОСОБА_7 повідомив її через два тижні після підписання попереднього договору. При цьому позивач не змогла пояснити суду, чому вона почала сплачувати кредитні зобов'язання за ОСОБА_7, при тому, що вона передала в момент укладення попереднього договору 35000 (тридцять п'ять тисяч доларів) США, а також вказала, що фактично між нею та ОСОБА_7 була усна домовленість про повернення їй останнім сплачених кредитних коштів. Крім того, позивач не змогла пояснити необхідності, адреси призначення та підстави надіслання ОСОБА_7 нотаріально посвідченої заяви від 19.11.2007 року з пропозицією до продавця квартири прибути в нотаріальну контору до 31.12.2007 року для укладення основного договору купівлі-продажу, як і не пояснила, чому жодна зі сторін попереднього договору не прибула в нотаріальну контору 17.12.2007 року у зв'язку з повідомленням ОСОБА_7 від 03.12.2007 року про його готовність укласти основний договір купівлі-продажу .

Також ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_1 не повідомили суду жодних поважних причин, які перешкодили б позивачу звернутись до суду з позовом до ОСОБА_7 про зобов'язання укласти основний договір купівлі-продажу чи визнання договору купівлі-продажу укладеним в межах трирічного строку позовної давності, передбаченого ст.ст.257, 261 ЦК України.

Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 дали аналогічні показання.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 пояснив, що сторони про наявність іпотечного обтяження та кредитних зобов'язань щодо предмета договору купівлі-продажу його не повідомили, а у разі його обізнаності про такі обставини, він такий договір не посвідчував.

Крім того, ухвалою апеляційного суду Волинської області від 18.03.2015 року у справі № 161/9476/14-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерний комерційний банк «Райффайзенбанк Україна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області Курта Наталія Володимирівна про визнання договору укладеним, визнання права власності на майно та визнання договору дарування недійсним, - за фактично ідентичною мотивацією позову та тими ж позовними вимогами, апеляційним судом було прийнято відмову позивача ОСОБА_3 від позову у даній справі.

Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Луцької міської ради про визнання договору укладеним, визнання права власності на майно, визнання договору дарування недійсним підлягають відхиленню, оскільки позивачем не наведено жодних доказів відповідності волі та волевиявлення сторін попереднього договору від 17.08.2007 року укласти основний договір купівлі-продажу квартири до 31.12.2007 року, в тому числі повністю розрахуватися покупця з продавцем, а з боку продавця - передати покупцю - об'єкт нерухомості, адже ОСОБА_7, за свідченнями ОСОБА_3, не повідомив останню про наявність у нього кредитних та іпотечних зобов'язань перед банком, при тому, що жодні поважні причини, що перешкоджали б сторонам укласти основний договір купівлі-продажу і після 31.12.2007 року, в тому числі в межах строку позовної давності з боку позивача, були відсутні.

Також, позовні вимоги позивача до ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу недійсними, скасування запису державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, виходячи з вищенаведеного, підлягають відхиленню за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ч.1 ст.257, ч.1 ст.261, ч.3 ст.635, ст.ст.638, 655 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Луцької міської ради, ОСОБА_5 про визнання договору укладеним, визнання права власності на майно, визнання договорів дарування та купівлі-продажу недійсними, скасування запису державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В.Івасюта