Вирок № 58275401, 13.06.2016, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/981/16-к

Провадження № 1-кп/0158/61/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2016 року Ківерцівський районний суд Волинської області

в с к л а д і: головуючого судді Пономарьової О.М.

при с е к р е т а р і ОСОБА_1

з участю прокурора Матвіюка М.Ю.

потерпілого ОСОБА_2

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ківерці кримінальне провадження № 12016030100000288 про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

- 13.07.2015 року за вироком Ківерцівського районного суду Волинської області за ч. 3 ст. 185, ст.ст. 75, 76 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, Російська Федерація, жителя ІНФОРМАЦІЯ_7, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

- 23.02.2010 року вироком Ківерцівського районного суду Волинської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі. Відповідно до ухвали Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 23.04.2013 року звільненого умовно-достроково на невідбутий строк покарання 1 рік 7 місяців 2 дні,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України;

в с т а н о в и в:

24.03.2016 року близько 22 години ОСОБА_3, діючи умисно з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у приміщення, повторно, попередньо домовившись з ОСОБА_4, достовірно знаючи, що в приміщенні пилорами, яка розташована в с. Берестяне, вул Перемоги, 88, Ківерцівського району Волинської області, наявні металеві борони, через бетонну огорожу проник на територію пилорами. В той час ОСОБА_4 залишився біля огорожі і очікував передачі металевих борін від ОСОБА_3

В подальному ОСОБА_3, знаходячись на території пилорами, застосовуючи фізичну силу відчинив вхідні двері у приміщення пилорами, через які проник у середину, звідки викрав та виніс три металеві борони, які передав через огорожу ОСОБА_4, чим спричинили потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 1620 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю. Суду показав, що 24.03.2016 року близько 22 години, за його пропозицією, попередньо домившись із ОСОБА_4, прийшли до території пилорами, яка огороджена бетонним забором, після чого він зайшов до цеху, звідки викрав три металеві борони, які через бетонну огорожу передав ОСОБА_4, який чекав з протилежної сторони огорожі. Після цього викрадені борони перенесли до річки, де продали особі, з якою домовились попередньо. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Аналогічні покази щодо обставин вчинення крадіжки металевих борін з приміщення пилорами в судовому засіданні дав обвинувачений ОСОБА_4 Крім того, у вчиненому кримінальному правопорушенні щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Показання обвинувачених щодо обставин вчинення крадіжки, кількість викраденого та їх вартість в судовому засіданні ствердив потерпілий ОСОБА_2 Суду показав, що збитки, заподіяні злочином, відшкодовані. Щодо міри покарання - просить суворо не карати.

Враховуючи те, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 в повному обсязі визнали свою вину у вчинені інкримінованого їм кримінального правопорушення за обставинами, наведеними у обвинувальному акті, беручи до уваги те, що інші учасники судового розгляду не оспорюють вказані обставини, і судом встановлено, що останні правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували щодо розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинувачених та потерпілого.

За таких обставин суд вважає доведеною винуватість підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4 у таємному викрадені чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у інше приміщення, вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб та кваліфікує їх дії за ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченим, суд у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів; особи обвинувачених, які раніше притягалися до кримінальної відповідальності.

За місцем проживання ОСОБА_3 характеризується посередньо, ОСОБА_4 негативно.

Разом з тим, суд враховує обставини, які згідно зі ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинувачених, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди, заподіяної злочином.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Суд виключає з обвинувачення ОСОБА_3, ОСОБА_4 обтяжуючу обставину - рецидив злочину, оскільки як роз'яснено в пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.06.2010 року, якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК України, як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом ч. 4 ст. 67 КК України рецидив злочинів суд не може рахувати при призначенні покарання як обставину, що обтяжує покарання.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, беручи до уваги щире розкаяння обвинувачених, активне сприяння розкриттю злочину, те, що тяжких наслідків від злочину не наступило, викрадене повернуто потерпілому, а також враховуючи те, що злочин, вчинений ОСОБА_3 під час іспитового терміну, що свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3, а також попередження вчинення ним нових злочинів можливе лише у місцях позбавлення волі, а тому призначає покарання в межах санкції статі, за якою він притягується до кримінальної відповідальності із застосуванням ст. 71 КК України з призначенням покарання за сукупністю вироків.

Крім того, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, судимості за які не зняті і непогашені у встановленому законом порядку, та знову вчинив тяжкий злочин, що свідчать про небажання останнього ставати на шлях виправлення та суспільну небезпечність його, як особи, суд дійшов висновку, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_4, а також попередження вчинення ним нових злочинів можливе лише у місцях позбавлення волі, а тому призначає покарання в межах, встановлених санкцією статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності.

На досудовому слідстві відносно обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 обирався запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Підстав для зміни запобіжного заходу на більш суворий, суд не вбачає.

Судові витрати у справі, пов'язані із залученням експерта для проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі 703,68 грн. слід стягнути із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в дохід держави в рівних частинах.

Цивільний позов не заявлено.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

з а с у д и в:

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 13.07.2015 року, та остаточно призначити до відбуття ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

До набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_3 залишити попередньо обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_4 залишити попередньо обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Волинській області (отримувач коштів: УК у м. Луцьк 24060300, № рахунку 31112115700002, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ отримувача 38009628, банк отримувача: ГУДКСУ у Волинській області код банку отримувача 803014, код класифікації доходів: 24060300 «інші надходження») судові витрати в розмірі 703,68 грн., пов'язані із залученням експерта для проведення судової товарознавчої експертизи, в рівних частинах по 351,84 грн. з кожного.

Речові докази: три металевих борони, повернуті під розписку власнику ОСОБА_2, залишити останньому.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Ківерцівський районний суд.

Суддя Ківерцівського районного суду О.М. Пономарьова