Постанова № 58273884, 08.06.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2016 року Справа № 904/1514/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чимбар Л.О., Джихур О.В.

при секретарі судового засідання: Ковзиков В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_1, представник, дов. № 03 від 04.01.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2, представник, дов. №3- К від 04.10.2014р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Старкор" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2016р. у справі № 904/1514/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старкор", м. Дніпропетровськ

про стягнення 71 463,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2016 року (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ "Старкор" на користь ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" неустойку у розмірі 71 463,05грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1 378,00грн.

Рішення суду мотивоване порушенням відповідачем зобовязання щодо повної та своєчасної поставки товару ( балки підвісної).

Не погодившись з рішенням суду відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що :

- 19.04.2016 року розгляд справи в господарському суді Дніпропетровської області відбувся без представника відповідача, хоча останній 18.04.2016 року надав клопотання про відкладення розгляду справи;

- оскаржуване рішення не містить посилань на жоден письмовий доказ, який може підтверджувати наявність заборгованості ТОВ «Старкор» перед позивачем зі сплати неустойки за Договором ( зокрема, банківські виписки, акти звіряння взаєморозрахунків тощо);

- висновок суду про те, що граничний термін поставки узгодженої сторонами продукції 31.03.2015 року не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки листом від 29.04.2015 року № 213-278 позивач прийняв пропозицію внести зміни до п.1 Примітки до Специфікації №1 від 07.11.2014 року до Договору поставки № 11140730 від 07.11.2014 року, встановивши строк поставки Товару за Договором 21.05.20156 року.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні зазначили, що представник відповідача двічі не зявлявся в судове засідання, що дало право суду розглянути справу за наявними в ній доказами і без участі представника відповідача. Судом правильно встановлено, що строк поставки 400 шт. товару вартістю 120 480 грн. був перенесений на березень 2015р. Сторони не узгоджували наступне перенесення строку поставки на 21.05.2015р. У листах, на які посилається скаржник для підтвердження перенесення строку поставки, сторони обговорювали строк поставки товару (креслення М-14904), який не є предметом спору. Сторони не узгодили новий строк поставки до 21.05.2015р., оскільки скаржник не надав відповідь на лист № 213-278, яким погоджувався на строк поставки до 21.05.2015р. Просять рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

07.11.2014р. між ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна" (покупець) та ТОВ "Старкор" (постачальник) укладено договір поставки №11140730.

Згідно п.п. 1.1, 1.2, постачальник зобовязується передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити металеві вироби на умовах, викладених в цьому договорі.

Товар поставляється узгодженими партіями на умовах FCA м. Дніпропетровськ, згідно з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс-2010, які використовуються з урахуванням особливостей, повязаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також з урахуванням умов, обумовлених у цьому договорі.

Згідно п.п.2.1., 2.2. Договору, ціна за одиницю товару зазначається в Специфікаціях. Орієнтовна сума договору складає 600 000,00грн., в тому числі податок на додану вартість 100 000,00грн. Остаточна сума договору встановлюється сумою вартості всіх специфікацій.

Право власності на товар переходить з моменту поставки товару ( п.1.4 Договру).

Сторонами 07.11.2014р. підписана Специфікація №1 до Договору, згідно умов якої поставляється товар - балка підвісна, креслення М-14905 у кількості 200 штук, вартістю 412,00грн. без ПДВ на суму 82 400,00 без ПДВ; підвіска крайня, креслення М-14904, у кількості 200 штук, вартістю 90,00грн. без ПДВ на суму 18 000,00грн., а всього за цією Специфікацією на суму 120 480,00грн. разом з ПДВ.

Згідно п.1 Специфікації термін поставки товару 60 днів з моменту письмової заявки, допускається дострокова поставка за погодженням з покупцем

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.525, ст.526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

11.12.2014р. позивачем була подана заявка на виготовлення та поставку відповідачем товару по специфікації №1.

Листами вих.. №213-114 від 02.02.2015р. і №240315-1 від 24.03.2015р. сторони погодили, що поставка балки підвісної у кількості 200 штук та підвісної крайньої у кількості 200 штук буде здійснюватися до 31.03.2015р.

За видатковою накладеною № 7 від 31.03.2015р. відповідач передав позивачу підвіску крайню М-14904 кількістю 200 шт. на загальну суму 21 600 грн. з ПДВ.

Листом вих.№1 від 29.04.2015р. відповідач просив позивача перенести строки відвантаження балки підвісної у кількості 200 шт на 28.05.2015р.

Листом від 29.04.2015р. № 213-278 позивач погодив строки поставки до 21.05.2015р. (т.1 а.с.114).

Листом від 21.05.2015р. вих.№2 відповідач підтвердив готовність до відвантаження підвісної балки М-14905 у кількості 100шт (а.с.25 том 1).

На виконання умов Договору, Позивач здійснив Відповідачу наступні поставки балки підвісної М-14905 за видатковими накладними:

- №12 від 25.06.2015р. у кількості 50 штук на суму 24 720,00 грн. з ПДВ;

- №14 від 28.07.2015р. у кількості 27 шт. на суму 13 348,80 грн. з ПДВ;

- №15 від 25.08.2015р. у кількості 28 штук на суму 13 843,2 грн. з ПДВ.

За накладною з повернення № 83 від 29.01.2016р. 14 шт. балок з останньої поставки повернено відповідачу у звязку з невідповідністю по якості.

Всього поставлено 91шт.

В звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки товарів № 11140730 від 07 листопада 2014 року в частині повної та своєчасної поставки товару, ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна" звернулося до господарського суду із позовом про стягнення з ТОВ "Старкор" неустойку у розмірі 71 463,05 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ст..663 ЦК України, продавець зобовязаний передати покупцеві товар у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідач передав позивачу підвіску крайню М-14904 кількістю 200 шт. на загальну суму 21 600 грн. з ПДВ 31.03.2015р., тобто в строк погоджений сторонами листами вих.. №213-114 від 02.02.2015р. і №240315-1 від 24.03.2015р.

Оскільки листом вих.№1 від 29.04.2015р. відповідач просив позивача перенести строки відвантаження балки підвісної у кількості 200 шт. на 28.05.2015р., а позивач листом від 29.04.2015р. № 213-278 погодив строки поставки до 21.05.2015р., то саме до цього терміну відповідач повинен був поставити товар, так як позивач до цього терміну погодив збільшити строк виконання відповідачем свого зобовязання.

Відповідач поставив балку підвісну в меншій кількості та з порушенням строку. Замість 200 шт. було поставлено 105 шт., з яких 14 шт. було повернуто із-за невідповідності якості.

Відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.1 ст.549, ч.2 ст.551 ЦК України Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В пункті 9.2. Договору сторони зазначили, що у випадку прострочення поставки товару Постачальник сплачує Покупцю неустойку в розмірі 0,5% від вартості простроченого або недопоставленого товару за кожен день прострочення.

Неустойка підлягає нарахуванню з 21.05.2015р., а не з 31.03.2015р., як розрахував позивач та погодився суд.

За накладною №12 від 25.06.2015р. на суму 24 720,00 грн. неустойка за період з 21.05.2015р. по 24.06.2015р. (35 днів) складає 4 326 грн.;

за накладною №14 від 28.07.2015р. на суму 13 348,80 грн. за період з 21.05.2015р. по 27.07.2015р. (68 днів) неустойка складає 4 538,32 грн.;

за накладною №15 від 25.08.2015р. на суму 13 843,2 грн. неустойка за період з 21.05.2015р. по 24.08.2015р. (96 днів) складає 6 645,12 грн.

за не поставку 95 шт. на суму 46 968 грн. за період з 21.05.2015р. по 30.09.2015р. (133 дня) неустойка складає 31 233,72 грн.

Загальний розмір неустойки складає 46 743,16 грн. і підлягає стягненню з відповідача.

Посилання позивача у відзиві на апеляційну скаргу на те, що листом вих..№213-278 від 29.04.2015р. сторони погоджували поставку товару, який не є предметом позову не приймаються до уваги.

Позивач лист вих..№213-278 від 29.04.2015р. направляє на лист відповідача вих.№ 1 від 29.04.2015р. В листі останнього є посилання на договір № 11140730 від 07.11.2014р. та мова йде про балку підвісну лише неправильно зазначено № креслення М-14904, оскільки М-14904 це № креслення підвіски крайньої, яка вже була поставлена. І позивач встановлює термін поставки до 21.05.2015р. саме балки, а не підвіски.

У звязку з наведеним, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 101 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Старкор" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2016р. у справі № 904/1514/16 змінити.

Стягнути з ТОВ "Старкор" на користь ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" неустойку у розмірі 46 743,16 грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 895,70 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Повний текст постанови виготовлено 13.06.2016р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ О.В.Джихур

___ ОСОБА_3