Рішення № 58272876, 26.05.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 14/18/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2016 Справа № 908/680/16

Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства Українська залізниця (адреса 03680 м. Київ, вул. Тверська, б. 5) в особі регіональної філії Придніпровська залізниця (адреса 49602 м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, б. 108)

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь (адреса 69008 м. Запоріжжя, Південне шосе, б. 72)

про стягнення заборгованості

За участю уповноважених представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 11.12.2015р.

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 20-415 від 11.03.2016р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

11 березня 2016 року Позивач - Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Відповідача - ОСОБА_1 акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь, про стягнення суми 14933,33 грн. збору за охорону вантажу.

Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи для розгляду між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.03.2016р. позовна заява прийнята до розгляду; порушено провадження у справі № 908/680/16; судове засідання призначено на 29.03.2016р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.03.2016р., на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 12.04.2016р. У судовому засіданні 12.04.2016р. оголошено перерву до 19.04.2016р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.04.2016р., в порядку ст. 69 ГПК України, строк розгляду спору у справі продовжено на пятнадцять днів до 26.05.2016р.; на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 23.05.2016р.

У судовому засіданні 23.05.2016р. оголошено перерву до 26.05.2016р.

26.05.2016р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

08.04.2016р. до суду від відповідача надійшло письмове клопотання про зупинення провадження в справі до завершення процедури реорганізації Державного підприємства Придніпровська залізниця та переходу прав та обовязків до правонаступника (до внесення до Єдиного Державного Реєстру відомостей про припинення діяльності Державного підприємства Придніпровська залізниця (ЄДРПОУ 01073828).

Розглянувши клопотання, суд відмовив у його задоволенні з підстав, викладених у мотивувальній частині рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги викладені у позовній заяві, зазначивши, зокрема, про наступне. У вересні-жовтні 2015 р. на станцію Запоріжжя-Ліве на адресу відповідача прибували вагони з вантажем, який підлягає охороні, за накладними, згідно з переліком, у графі 49 яких є відмітка Охорона залізниці. По станції Запоріжжя-Ліве локомотивом залізниці здійснювалося предявлення вагонів із вантажем, які прибули на колії парків А та Б станції Запоріжжя-Ліве для обробки та подачі на підїзні колії відповідача під вантажні операції. У звязку з несвоєчасним вивезенням вагонів із вантажем локомотивом відповідача з колій станції Запоріжжя-Ліве, після проведення комерційного та технічного огляду, працівниками станції були складені акти загальної форми ГУ-23, згідно з переліком, про затримку з вини клієнта з зазначенням часу. У звязку з несвоєчасним забиранням вагонів зі станції Запоріжжя-Ліве з вини відповідача, за накопичувальними картками № 18099057, 06109061, № 23109063 нарахована плата за охорону вантажу в розмірі 14933,33 грн. Дані картки були підписані представником відповідача з обмовками. Нарахована сума не сплачена. У звязку з чим, на підставі ст.ст. 2, 46, 129 Статуту залізниць України, п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами, п. 3 Правил складання актів, п. 31.5 Р.2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та повязані з ними послуги, позивач просить стягнути з відповідача збір за охорону вантажу в розмірі 14933,33 грн.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, який надійшов до суду 11.04.2016р., та додаткових поясненнях, які надійшли до суду 23.05.2016р. та 25.05.2016р. В обґрунтування заперечень посилається на наступне. По-перше, протягом вересня-жовтня 2015р. між ПАТ Запоріжсталь та ПАТ Українська залізниця були відсутні будь-які договірні відносини. Разом з тим, між відповідачем та ДП Придніпровська залізниця було укладено договір ПР/М-07-3/1-1509/НЮдч-20/2007/2018 від 24.07.2007р. про експлуатацію залізничної підїзної колії ВАТ Запоріжсталь, яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці. На сьогодні ДП Придніпровська залізниця продовжує існувати як самостійна юридична особа: в Єдиному державному реєстрі сайті Міністерства Юстиції України містяться відомості, що ДП Придніпровська залізниця не припинило своє існування, а лише перебуває в стані припинення. Таким чином, позовна заява подана до суду неналежним позивачем та подана юридичною особою, порушення прав якої не відбулося. По-друге, по накопичувальній картці № 18099057 плата за охорону металобрухту у вагонах № 66938655, № 66935438, № 65301475 у сумі 576,58 грн. предявлена відповідачеві безпідставно, оскільки вантаж, який було перевезено у зазначених вагонах (код вантажу 511 скрап чавунний) не входить до Переліку вантажів, які мають супроводжуватися відомчою воєнізованою охороною при перевезенні залізничним транспортом. Отже, в залізничних накладних № 66938655, № 66935438, № 65301475 залізницею неправомірно нарахована плата за охорону вантажу на станції призначення. По-третє, по накопичувальній картці № 06109061 плата за охорону металобрухту у вагонах № 53485900, № 68609882, № 68748227 в сумі 2018,01 грн. також нарахована неправомірно. Зазначені вагони були предявлені відповідачеві для огляду та приймання 29.09.2015р. о 11:10 год. в поїзді, в складі якого знаходились вагони з технічними несправностями. Після усунення виявлених несправностей поїзд було повторно предявлено до огляду 30.09.2015р. о 06:00 год., і після проведення повторного технічного огляду предявлених вагонів, поїзд було забрано на підїзну колію ПАТ Запоріжсталь 30.09.2015р. о 07:00 год. Таким чином, несвоєчасна передача вагонів на підїзну колію спричинена безвідповідальними діями залізниці, яка перед подаванням вагонів під завантаження не перевірила технічну справність розвантажувальної системи вагонів. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

24.07.2007р. між Державним підприємством Придніпровська залізниця (залізниця за договором) та Відкритим акціонерним товариством Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь (найменування якого відповідно до п. 1.1 шістнадцятої редакції статуту ПАТ Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь змінено на Публічне акціонерне товариство Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь (власник за договором, відповідач) укладений договір № ПР/М-07-3/1-1509 НЮ20/2007/2018 про експлуатацію залізничної підїзної колії ВАТ Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь, яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.

Відповідно до п. 1 договору згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується підїзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці через стрілку № 12 до парної горловини парку А, через стрілку № 172 до парної горловини парку Б, яка обслуговується локомотивом власника. Межею підїзної колії є знаки Межа підїзної колії, які встановлено проти вхідних світлофорів ЧВ парку А станції Запоріжжя-Ліве і НБ станції Східна власника колії.

Відповідно до п.п. 5, 6, 8 договору на підїзну колію усі вагони передаються через інтервал 2,0 години (п.5). Вагони для підїзної колії подаються локомотивом залізниці. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії (п. 6). З підїзної колії вагони повертаються через інтервал часу 30 хвилин (п. 8).

Згідно з п. 14 договору в редакції додаткової угоди № 6 від 12.11.2009р. із протоколом розбіжностей від 15.12.2009р., власник колії сплачує залізниці плату за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та повязані з ними послуги, тарифне керівництво № 1. Усі належні залізниці платежі вносяться згідно з чинного законодавства (ст. 62 Статуту залізниць України) по передоплаті через розрахунковий підрозділ залізниці.

Пунктом 19 договору сторони передбачили, що з усіх питань, що не передбачені цим договором, сторони керуються Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та чинним законодавством.

Відповідно до п. 20 договір укладається терміном на 5 років із 01.09.2007 р. по 31.08.2012 р. включно. Сторонами до договору укладалися додаткові угоди. Додатковою угодою від 27.11.2015 р. пункт 20 договору викладений в іншій редакції, визначено, що дія договору продовжується до 01.07.2016 р. включно.

Додатковою угодою № 20 від 22.12.2015 р. (з протоколом розбіжностей від 14.01.2016 р.) сторони виклали преамбулу договору № ПР/М-07-3/1-1509 НЮ20/2007/2018 від 24.07.2007р. в іншій редакції, зазначивши, що договір із однієї сторони укладається ОСОБА_1 акціонерним товариством Українська залізниця, виклали назву договору в редакції: Договір про експлуатацію залізничної підїзної колії ПАТ Запоріжсталь, яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровська залізниця ПАТ Укрзалізниця, а також виклали в пункті Місцезнаходження сторін та банківські реквізити реквізити Залізниці в іншій редакції.

У період часу вересень жовтень 2015р. на станцію Запоріжжя-Ліве на адресу відповідача прибули вагони з вантажем за наступними накладними: № 48337539, № 48337562, № 48337513, № 44769800, № 33520164, № 33488370, № 41507526, № 47727748, № 38486130, № 47723325, № 47688122, № 47684386, № 47618319, № 47618335, № 47618327, № 47712666, № 47676275, № 47712617, № 47712658, № 48649586, № 48649537, № 47859491, № 47859467, № 53696720, № 47791876, № 47580865, № 33495318, № 33495227, № 33495276, № 33506163, № 33487562, № 33487455, № 44749117, № 48973796, № 44812998, № 33591942, № 33589847, № 33589946, № 44813566, № 44804680, № 44813467, № 33591827, № 44799153, № 33591926, № 33655747, у графі 49 яких внесено запис Охорона залізниці.

У звязку з несвоєчасним вивезенням вагонів локомотивом ПАТ "Запоріжсталь" із колій станції Запоріжжя-Ліве після проведення комерційного та технічного огляду працівниками станції були складені Акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника (форма ГУ-23) № 4886 від 17.09.2015р., 4897 від 17.09.2045р., № 5050 від 28.09.2015р., № 5051 від 29.09.2015, № 5063 від 29.09.2015р., № 5054 від 29.09.2015р., № 5055 від 29.09.2015р., № 5058 від 29.09.2015р., № 5061 від 29.09.2015р., № 5064 від 29.09.2015р., № 5065 від 29.09.2015р., № 5056 від 29.09.2015р., № 5060 від 29.09.2015р., № 5069 від 30.09.2015р., № 5070 від 30.09.2015р., № 5071 від 30.09.2015р., № 5074 від 30.09.2015р., № 5077 від 30.09.2015р., № 5079 від 30.09.2015р., № 5076 від 30.09.2015р., № 5080 від 30.09.2015р., № 5082 від 30.09.2015р., № 5075 від 30.09.2015р., № 5081 від 30.09.2015р., № 5073 від 30.09.2015р., № 5083 від 30.09.2015р., № 5087 від 01.10.2015р., № 5090 від 01.10.2015р., № 5089 від 01.10.2015р., № 5092 від 01.10.2015р., № 5098 від 02.10.2015р., № 5102 від 02.10.2015р., № 5099 від 02.10.2015р., № 5103 від 02.10.2015р., № 5101 від 29.09.2015р., № 5105 від 02.10.2015р., № 5130 від 06.10.2015р., № 5133 від 06.10.2015р., № 5131 від 06.10.2015р., № 5132 від 06.10.2015р., № 5141 від 07.10.2015р., № 5151 від 07.10.2015р., № 5142 від 07.10.2015р., № 5150 від 07.10.2015р., № 5144 від 07.10.2015р., № 5148 від 07.10.2015р., № 5140 від 07.10.2015р., № 5147 від 07.10.2015р., № 5143 від 07.10.2015р., № 5146 від 07.10.2015р., № 5175 від 09.10.2015р., № 5178 від 09.10.2015р., № 5190 від 10.10.2015р., № 5191 від 10.10.2015. Підставами складання актів загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника (форма ГУ-23) слугували обставини з затримки вагонів на станції призначення після закінчення прийомоздавальних робіт з вини клієнта, із зазначенням часу затримки вагонів. Зазначені акти підписані представником відповідача з обмовками.

На підставі даних актів загальної форми ГУ-23, якими засвідчена затримка вагонів із вантажем, які підлягають охороні, з причини несвоєчасного вивезення локомотивом відповідача, за накопичувальними картками № 18099057 від 18.09.2015р., № 06109061 від 05.10.2015р., № 23109063 від 21.10.2015р. позивачем нарахована відповідачеві плата за охорону вантажу у розмірі 14933,33 грн.

Вищезазначені накопичувальні картки були підписані представником відповідача з обмовками. Оплата за охорону вантажу відповідачем здійснена не була.

Враховуючи наявну заборгованість, ПАТ Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ПАТ Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь на свою користь плати за охорону вантажу у розмірі 14933,33 грн.

Згідно зі статтями 3, 8 Закону України Про залізничний транспорт законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України Про транспорт, цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обовязковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ст. 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою КМУ від 06.04.1998 р. № 457, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Згідно з ст. 5 Статуту залізниць України на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує: Правила перевезення вантажів (далі Правила); Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України; інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають, зокрема, порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, є обовязковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до п.п. 1.1, 2.1. Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених Наказом Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000р., зареєстрованих Мінюстом України 24.11.2000 р. за № 875/5096, до залізничних під'їзних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і належать підприємствам, підприємцям, організаціям, установам, незалежно від форм власності, а також громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності (далі - підприємство). Взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під'їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під'їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів (додатки 1 та 2). Договори про експлуатацію під'їзних колій укладаються між залізницею і власниками під'їзних колій у разі обслуговування під'їзної колії власним або орендованим локомотивом.

У разі обслуговування під'їзних колій локомотивом власника колії вагони подаються локомотивом залізниці на встановлені договором передавальні колії, на яких провадиться приймання і здавання вагонів. Подальше перевезення вагонів, розставлення їх на місцях навантаження і вивантаження і повернення на передавальні колії забезпечуються локомотивами власника під'їзної колії або його контрагентів (п. 2.5).

У пунктах 6, 9 договору № ПР/М-07-3/1-1509НЮ20/2007/2018 встановлено, що вагони для підїзної колії подаються локомотивом залізниці: на колії №№ 2-11 парку А станції Запоріжжя-Ліве, на колії №№ 32-36 парку Б станції Запоріжжя-Ліве. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Вагони, що повертаються з підїзної колії, доставляються локомотивом власника колії на приймально-здавальні колії парку А станції Запоріжжя-Ліве.

Статтею 46 Статуту залізниць визначено, що одержувач зобовязаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу, терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.

За змістом ст. 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Обставини, для засвідчення яких складається комерційний акт, наведені в ч. 2 ст. 129 Статуту. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми (ч. 4 ст. 129).

Відповідно до приписів п. 5.3 Розяснень Президії ВГСУ № 04-05/601 від 29.05.2002р. « Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» підставою для нарахування та стягнення збору за зберігання, в тому числі при затримці вагонів (контейнерів) на шляху перевезення, є акт загальної форми, який складається для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, і підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами, відповідно до Правил складання актів, Правил користування вагонами і контейнерами.

Статтею129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України за № 334 від 28.05.2002 р.

Згідно з Розясненням Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" оскільки стаття 908 ЦК України і стаття 307 ГК України визначили, що умови перевезень вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються не лише транспортними кодексами (статутами), а й іншими нормативно-правовими актами, то у господарського суду немає правових підстав не застосовувати норми Правил зберігання вантажів та Тарифного керівництва N 1.

Відповідно до п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.2002 р. № 334, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу чи вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної підїзної колії, порту, підприємства. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Відповідно до п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, в акті загальної форми вказується час (у година та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Надані до матеріалів справи акти загальної форми ГУ-23 на затримку вагонів містять усі необхідні реквізити, зокрема, в актах зазначено номери вагонів, час затримки. В актах зазначено, що час до 30 хвилин не нараховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Акти загальної форми, які покладено в підставу позову, підписані представником відповідача з обмовками: акт не обґрунтований, вини комбінату немає, згідно п. 10 договору на експлуатацію вагони прийняті на відповідальність комбінату.

Пунктом 10 договору № ПР/М-07-3/1-1509НЮ20/2007/2018 (у редакції додаткової угоди від 29.04.2008 р. з протоколом розбіжностей від 15.05.2008р.) встановлено максимальну добову переробну спроможність вантажно-розвантажувальних пунктів основних вантажів; встановлено час, за який нараховується плата за користування вагонами.

Разом з тим, інтервал подачі вагонів на підїзну колію встановлений пунктом 5 даного договору. Пунктом 5 договору (у редакції додаткової угоди № 5 від 18.06.2009 р. з протоколом узгодження розбіжностей від 21.07.2009 р.) встановлено, що на підїзну колію усі вагони передаються через інтервал 2,0 години.

Доказів подання вагонів залізницею з порушенням встановленого сторонами інтервалом часу відповідачем суду не надано.

Факт несвоєчасного вивезення вагонів з вантажем з вини відповідача суд вважає встановленим. Час затримки вантажу вказаний у актах загальної форми, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 31.1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та повязаних з ними послуг (Тарифне керівництво № 1), затвердженого наказом Міністерства транспорту та звязку України від 26.03.2009 р. № 317, плата за охорону та супроводження вантажів, що підлягають обовязковій охороні силами відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті, визначається за тарифами, наведеними в табл. 3, за тарифну відстань. У перевізних документах робиться відмітка Охорона залізниці (Охрана железной дороги).

Плата за охорону не нараховується, якщо супроводження й охорона вантажів, що підлягають охороні силами відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті, забезпечуються провідником відправника (одержувача), водночас за проїзд провідників плата визначається згідно з пунктом 16 цього розділу; відмітка "Охорона залізниці" ("Охрана железной дороги") у перевізних документах не проставляється (п. 31.2).

Згідно з п. 31.5 Збірника тарифів, якщо на станціях з причин, не залежних від залізниці, виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата згідно з табл. 4. Час затримки зазначається в акті загальної форми ГУ-23 з моменту її виникнення до закінчення. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

На перевізних документах (залізничних накладних), що покладені в підставу позову, містяться відмітки в графі 49 Охорона залізниці.

Проаналізувавши надані сторонами документи суд встановив, що нарахування позивачем збору за охорону вантажу, який перевезено за накладними № 44769800, № 33520164, № 33488370, № 41507526, № 47727748, № 38486130, № 47723325, № 47688122, № 47684386, № 47618319, № 47618335, № 47618327, № 47712666, № 47676275, № 47712617, № 47712658, № 48649586, № 48649537, № 47859491, № 47859467, № 53696720, № 47791876, № 47580865, № 33495318, № 33495227, № 33495276, № 33506163, № 33487562, № 33487455, № 44749117, № 48973796, № 44812998, № 33591942, № 33589847, № 33589946, № 44813566, № 44804680, № 44813467, № 33591827, № 44799153, № 33591926, № 33655747 є правомірним. При цьому, сума збору з охорону вантажу за вищезазначеними накладними складає 14356,75 грн.

Нарахування ж позивачем суми збору у розмірі 576,58 грн. за залізничними накладними № 48337539, № 48337562, № 48337513 є безпідставним, у звязку з наступним.

Наказом Міністерства Транспорту України № 18 від 20.01.1997р. «Про охорону і супроводження вантажів, що перевозяться залізничним транспортом України» затверджено Перелік вантажів, які повинні супроводжуватися особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті на всьому шляху прямування залізницями України.

Пунктом 7 Даного Переліку передбачено супроводження складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті вантаж брухт чорних металів усіх найменувань, крім брухту великогабаритного (виду 510), пресованого в пакети (видів 16-21, стружки металевої видів 22-24, скрапу видів 25, 511). Види брухту визначаються за класифікацією згідно з ДСТУ 4121-2002.

Відповідно до приписів Правил оформлення перевізних документів накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.

Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.

Так, відповідно до додатку № 3 «Пояснення щодо заповнення накладної» внесення відомостей у графу накладної № 49 про, зокрема, охорону залізниці, якщо вантаж підлягає обов'язковій охороні залізницею, покладаються саме на залізницю.

Як вбачається матеріалів справи, за залізничними накладними № 48337539, № 48337562, № 48337513 було перевезено вантаж: Лом чорних металів. Скрап чавунний вид 511.

З аналізу наведеного вбачається, що залізницею неправомірно зроблено відмітку про охорону вантажу в накладних № 48337539, № 48337562, № 48337513.

Слід також зазначити, що згідно з п. 27 Правил приймання вантажів до перевезення, за окремою угодою між відправником і залізницею під воєнізованою охороною залізниці можуть прийматися до перевезення вантажі, найменування яких відсутні в цьому Переліку.

В матеріали справи такої угоди сторонами надано не було. Як зазначив відповідач будь-яких письмових угод про охорону вантажу, що був відправлений за зазначеними вище накладними, між сторонами складено не було.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку про нарахування позивачем збору за охорону вантажу за накладними № 48337539, № 48337562, № 48337513 на суму 576,58 грн. є неправомірним та безпідставним.

За таких обставин, до стягнення з відповідача підлягає сума 14356,75 грн. збору з охорону вантажу.

Отже, позовні вимоги задовольняються частково.

Зазначеним вище спростовуються доводи відповідача, викладені у відзиві. Що стосується посилання відповідача не неправомірність нарахування позивачем збору за охорону вантажу у вагонах № 53485900, № 68609882, № 68748227 перевезених за накладними № 47727748, № 38486130, № 47723325. Оскільки зазначені вагони були предявлені відповідачеві для огляду та приймання 29.09.2015р. о 11:10 год. в поїзді, в складі якого знаходились вагони з технічними несправностями. Після усунення виявлених несправностей поїзд було повторно предявлено до огляду 30.09.2015р. о 06:00 год., і після проведення повторного технічного огляду предявлених вагонів, поїзд було забрано на підїзну колію ПАТ Запоріжсталь 30.09.2015р. о 07:00 год. Таким чином, несвоєчасна передача вагонів на підїзну колію спричинена безвідповідальними діями залізниці, яка перед подаванням вагонів під завантаження не перевірила технічну справність розвантажувальної системи вагонів. Суд спростовує наступним.

Відповідно до п. 11 Правил видачі вантажів якщо при передаванні вагонів чи контейнерів буде виявлено їх пошкодження, ознаки недостачі, псування або пошкодження вантажу на відкритому рухомому складі або в критих вагонах без пломб, коли таке перевезення передбачено Правилами, несправність пломб (ЗПП), їх відсутність, якщо у перевізних документах є відмітка про їх накладання, видача вантажу провадиться за участю представника залізниці із складанням у відповідних випадках комерційного акта. У таких випадках вагони, контейнери до перевірки вантажу пломбуються пломбами (ЗПП) станції із складанням акта загальної форми і до прибуття представника станції для перевірки вантажу не вважаються переданими в користування одержувачу. Знімаються ці пломби (ЗПП) в присутності представника залізниці.

Приписами ж п. 15 Правил складання актів передбачено, що у разі витікання, псування або підмочення вантажу внаслідок технічної несправності вагона (контейнера), крім комерційного акта, складається акт про технічний стан вагона (контейнера). Акт про технічний стан вагона (контейнера) складається в день виявлення несправності вагона (контейнера) і не пізніше дня складання комерційного акта. Про виявлену несправність і складений акт про технічний стан вагона (контейнера) зазначається в комерційному акті. Перший примірник акта про технічний стан вагона (контейнера) додається до першого примірника комерційного акта, другий залишається на станції.

Тобто, технічні несправності вагонів № 53485900, № 68609882, № 68748227 повинні були бути відображенні у комерційному акті та в акті технічного стану вагона.

Натомість сторонами, зокрема, відповідачем, в якості доказів щодо несправності вагонів ані комерційних актів, ані актів технічного стану вагонів в матеріали справи надано не було.

Посилання відповідача, що наявність несправностей вагонів зафіксовано в книзі ВУ-15, підписаній представниками відповідача та залізниці, також не приймається судом до уваги. Оскільки Книга ВУ-15 ЦЭ УЖДТ э документом внутрішнього розпорядку відповідача і зазначені відомості в ній не підтверджені належним чином. Як вже зазначалось, належними доказами несправності вагону є комерційний акт та акті технічного стану вагона.

Статтею 34 ГПК визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем в підтвердження обставин викладених у відзиві не надано належних та допустимих доказів.

Як вже зазначалось, 08.04.2016р. до суду від відповідача надійшло письмове клопотання про зупинення провадження по справі до завершення процедури реорганізації ДП Придніпровська залізниця та переходу прав та обовязків до правонаступника. Клопотання мотивовано тим, що позивач просить стягнути плату за охорону вантажу за вересень жовтень 2015р., тобто за період коли ці послуги надавалися Державним підприємством Придніпровська залізниця (ЄДРПО 01073828) та відносини між ПАТ Запоріжсталь і ДП Придніпровська залізниця регулювалися договором № ПР/М-07-3/1-НБ про експлуатацію залізничної підїзної колії. Згідно з постанови КМУ від 25.06.2014 р. № 200 ПАТ Українська залізниця утворене на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування шляхом злиття (перелік таких підприємств включає в т.ч. ДП Придніпровська залізниця). Припинення вважається завершеним із дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Втім, відповідно до відомостей ЄДР сайту Міністерства юстиції України ДП Придніпровська залізниця (ЄДРПО 01073828) своє існування не припинило, лише перебуває в стані припинення. Вважає, що відсутні підстави вважати позивача правонаступником прав та обовязків ДП Придніпровська залізниця до завершення процедури реорганізації та внесення в реєстр відповідних відомостей про припинення діяльності ДП Придніпровська залізниця.

Відповідно до заперечень до відзиву, які надішли до суду 23.05.2016р. від позивача, згідно з постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 р. № 200 створено ПАТ Українська залізниця, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1, зокрема, ДП Придніпровська залізниця. 21.10.2015 р. проведено державну реєстрацію ПАТ Українська залізниця, статутом визначено, що товариство є правонаступником усіх прав та обовязків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту. На базі ДП Придніпровська залізниця утворено відокремлений підрозділ ПАТ Укрзалізниця, який не має статусу юридичної особи регіональна філія Придніпровська залізниця ПАТ Українська залізниця. Тобто, ПАТ Укрзалізниця є правонаступником всіх прав та обовязків ДП Придніпровська залізниця, у звязку з чим 22.12.2015 р. було підписано додаткову угоду до договору між позивачем та відповідачем.

Клопотання відповідача про зупинення провадження в справі судом відхилено як необґрунтоване, виходячи з такого.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 р. № 200 утворено Публічне акціонерне товариство Українська залізниця, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (код згідно з ЄДРПОУ 00034045) (далі - Укрзалізниця), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування (далі - підприємства), які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

Згідно з додатком 1 до даної постанови Перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється публічне акціонерне товариство Українська залізниця до переліку увійшло Державне підприємство Придніпровська залізниця, код згідно з ЄДРПОУ 01073828.

21.10.2015 р. проведено державну реєстрацію ОСОБА_1 акціонерного товариства Українська залізниця, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 р. № 735 затверджений статут ОСОБА_1 акціонерного товариства Українська залізниця, відповідно до п. 2 якого ПАТ Укрзалізниця є правонаступником усіх прав і обовязків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

01.12.2015 р. складений заключний передавальний акт, відповідно до якого члени правління ПАТ Укрзалізниця прийняли майно, правонаступництво щодо якого, у тому числі усіх прав та обовязків, переходять до ПАТ Українська залізниця. Витяг із акту долучено до матеріалів справи.

Рішенням правління ПАТ Укрзалізниця від 16.11.2015 р. затверджено Положення про регіональну філію Придніпровська залізниця ОСОБА_1 акціонерного товариства Українська залізниця, відповідно до розділу 2 якого філія є відокремленим підрозділом товариства, який не має статусу юридичної особи. Філія не підлягає державній реєстрації; відомості про філію вносяться до реєстраційної справи товариства та включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обовязки переходять до правонаступників.

Згідно зі ст. 106 ЦК злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обовязків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами (ч. 2 ст. 107 ЦК).

Як зазначалося вище, сторонами в справі 22.12.2015 р. до договору № ПР/М-07-3/1-1509НЮдч-20/2007/2018 від 24.07.2007р. про експлуатацію залізничної підїзної колії ПАТ Запоріжсталь, яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, укладено додаткову угоду № 20, відповідно до якої преамбулу діючого договору в частині Залізниця викладено в іншій редакції, зазначено, що договір з однієї сторони укладений ОСОБА_1 акціонерним товариством Українська залізниця, в особі регіональної філії Придніпровська залізниця ОСОБА_1 акціонерного товариства Українська залізниця, викладено також пункт Місцезнаходження сторін та банківські реквізити реквізити Залізниці в іншій редакції. Зазначено, що дану додаткову угоду № 20 укладено в звязку з проведенням реєстрації ПАТ Укрзалізниця (код ЄДРПОУ 40075815), яке згідно з Законом України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування є правонаступником Укрзалізниці та підприємств і установ, реорганізованих шляхом злиття відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 Про утворення ОСОБА_1 акціонерного товариства Українська залізниця.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку заміни однієї з сторін її правонаступником.

Оскільки позов у даній справі предявлено ОСОБА_1 акціонерним товариством Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця, між ПАТ Укрзалізниця та ПАТ Запоріжсталь існують договірні відносини, заміна сторони у даній справі правонаступником не здійснюється, відповідно, у суду відсутні підстави для зупинення провадження в справі.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця до ОСОБА_1 акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь про стягнення збору за охорону вантажу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь ( 69008 м. Запоріжжя, Південне шосе, б. 72; код ЄДРПОУ 00191230) на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, б. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії Придніпровська залізниця (49602 м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, б. 108; код ЄДРПОУ 40081237) р/р 26034302527468 в Філії Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 305482, код ЄДРПОУ 40081237) суму 14 356 (чотирнадцять тисяч триста пятдесят шість) грн. 75 коп. збору за охорону вантажу, суму 1324 (одна тисяча триста двадцять чотири) грн. 79 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Повне рішення складено 30.05.2016р.

Суддя Л.М. Сушко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів із дня оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.