Рішення № 58272767, 07.06.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.06.2016 Справа № 905/1222/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Мальцева М.Ю., при секретарі судового засідання Гусакові О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: приватного підприємства «ПКФ 3Д Лайф», м. Словянськ, м. Святогірськ, Донецька область

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Гласкомерц», м. Костянтинівка, Донецька область

про витребування майна зі зберігання

за участю представників сторін:

від позивача не зявився.

від відповідача ОСОБА_1- за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «ПКФ 3Д Лайф» звернулось з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Гласкомерц» про витребування майна зі зберігання, а саме вали за наступними родовими ознаками: вал хромовий гладкий №70308, вал хромовий з гравіруванням для нанесення візерунка на прокатне скло №70309 виробництва A+E.UNGRICHT GMBN+COKG/Roller+Engraving Tehnolodgy, Karstrasse 90, 41068 Monchengladbach, Німеччина у належному технічному стані.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на копію Договору купівлі-продажу №90 від 04.05.2012 р., копію Додатку № 1 до Договору-купівлі продажу № 90 від 04.05.2012 р., копію Додаткової угоди № 1 від 04.12.2012р., копію рахунку - фактури № СФ-0000004 від 04.05.2012 р., копію рахунку фактури № СФ-00000023 від 05.10.2012 р., копію платіжного доручення № 1 від 18.05.2012 р., копію платіжного доручення № 17 від 10.10.2012р., копію Договору відповідального зберігання №203 від 05.10.2012 р., акту прийому-передачі товарів на відповідальне зберігання від 05.10.2012 р., копію рахунку фактури №СФ-00000049 від 31.10.2012 р., копію платіжного доручення № 18 від 01.11.2012 р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.03.2016 р. було порушено провадження по справі № 905/1222/16.

10.05.2016 р. позивач, через канцелярію суду надав клопотання про долучення документів до справи, а саме: копію акту не видачі валів від 17.12.2013 р., копію актів огляду валів від 14.02.2013 р., акт від 10.11.2015 р., роздруківку інформації щодо ліквідації банків.

19.05.2016 р. представник відповідача надав клопотання про продовження розгляду справи на 15 днів, яке судом задоволено.

07.06.2016 р. відповідач, через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

ВСТАНОВИВ:

05.10.2012 р. між Приватним підприємством «ПКФ 3Д Лайф» (далі - позивач, клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гласкомерц»(далі відповідач, зберігач) був укладений Договір відповідального зберігання №203 (далі - Договір).

Відповідно до п.п.1.1.,.1.2. Договору предметом цього Договору є, прийняття та зберігання на складі, що належить зберігачу - вали прокатні для виробництва візерункового скла, далі іменовані "вали" на умовах визначених в цьому договорі. Зберігання валів здійснюється зберігачем в приміщенні, що охороняється, знаходиться за адресою: 85114, вул. Леніна, 208, м. Костянтинівка, Донецька область. На даному складі зберігач зобов'язаний приймати вали на зберігання і видавати їх за письмовою вимогою клієнта особам зазначеним клієнтом.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що за зберігання валів клієнт сплачує зберігачу винагороду в розмірі 100,00 грн. з урахуванням ПДВ в місяць.

Прийом товару зберігачем від клієнта і видача валів зберігачем клієнту (третім особам) здійснюється уповноваженим співробітником зберігача. При прийомі валів на відповідальне зберігання складається акт прийому-передачі товарів зберігання в 2 екземплярах (додаток 1 до Договору) по одному примірнику для кожної із сторін (п.4.1.,4.2. Договору).

Відповідно до акту прийому-передачі товарів на відповідальне зберігання від 05.10.2012 року, позивач передав, а відповідач прийняв: вал хромований гладкий №70309, вал хромований з гравіруванням №70308.

Неодноразово позивач на адресу відповідача звертався з проханням повернути вали зі зберігання., що підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до п. 3.2.7. Договору зберігач зобовязаний видати вали клієнту у повному обсязі або частково на першу вимогу.

Зберігач зобовязаний надати клієнту можливість перевіряти, оглядати і перераховувати товари на зберігання ( п.3.2.9. Договору).

Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір зберігання регулюється главою 66 Цивільного кодексу України

Відповідно до ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно зі ст. 938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Стаття 953 ЦК України передбачає, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Позивач просить повернути зі зберігання вали за наступними родовими ознаками вал хромовий гладкий №70308, вал хромовий з гравіруванням для нанесення візерунка на прокатне скло №70309 виробництва A+E.UNGRICHT GMBN+COKG/Roller+Engraving Tehnolodgy, Karstrasse 90, 41068 Monchengladbach, Німеччина у належному технічному стані, однак згідно з актом приймання передачі товарів на відповідальне зберігання від 05.10.2012 р. відповідачу передано вал хромовий гладкий №70309, вал хромовий з гравіруванням для нанесення візерунка на прокатне скло №70308. Доказів передання валів за наступними родовими ознаками: вал хромовий гладкий №70308, вал хромовий з гравіруванням для нанесення візерунка на прокатне скло №70309 у матеріалах справи не містяться.

Інші доводи сторін не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не мають значення для правильного вирішення спору по суті.

Факт витребування валів у Відповідача не підтверджено матеріалами справи, тому вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, ст.ст. 509,526,936,938,953 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.32,33,36,43,49,77,81-1, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «ПКФ 3Д Лайф», м. Словянськ, м. Святогірськ до товариства з обмеженою відповідальністю «Гласкомерц», м. Костянтинівка про витребування майна зі зберігання, а саме вали за наступними родовими ознаками: вал хромовий гладкий №70308, вал хромовий з гравіруванням для нанесення візерунка на прокатне скло №70309 виробництва A+E.UNGRICHT GMBN+COKG/Roller+Engraving Tehnolodgy, Karstrasse 90, 41068 Monchengladbach, Німеччина у належному технічному стані відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (складання).

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 07.06.2016 р.

Повне рішення складено 13.06.2016 р.

Суддя М.Ю. Мальцев