Рішення № 58272574, 10.06.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.06.16р. Справа № 904/3413/16За позовом Фермерського господарства "АГРОЕКСПРЕС", с.Березанка Чернігівський район Чернігівська область

до Приватного підприємства "ИМЕТ", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу у розмірі 100 952,28 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 05.03.16р.;

від відповідача - ОСОБА_2, адвокат, договір про надання правової допомоги № 01/06 від 01.06.16р.

Суть спору:

Фермерське господарство "АГРОЕКСПРЕС" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить суд стягнути з Приватного підприємства "ИМЕТ" (далі - відповідач) суму 89 973, 34 грн. основного боргу, 13 624, 12 грн. пені, 1 425, 90 грн. інфляційних, 928, 92 грн. 3% річних, а всього суму 100 952, 28 грн. заборгованості за порушення виконання зобовязань за договором №3 купівлі-продажу від 11.09.15р

Відповідач проти позову заперечує, вказує на необґрунтованість вимог позивача з огляду на часткове погашення відповідачем суми основного боргу.

В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

11.09.2015 року між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) укладено договір №3 купівлі-продажу (далі - Договір), за умовами якого продавець зобовязується передати у власність покупцю плодоовочеву продукцію (товар), а покупець зобовязується прийняти товар та оплатити його (п.п.1.1 Договору).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).

Найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю товарної позиції та загальна

вартість за конкретну партію товару вказуються у видаткових накладних на відпуск продукції, які є підтвердженням асортименту, кількості, ціни та загальної вартості зазначеної партії товару (п.1.2 Договору)

За умовами пункту 2.3 Договору розрахунки за товар здійснюються шляхом попепередньої чи послідуючої оплати протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання товару покупцем за накладною на відпуск продукції.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товар на суму 94 973, 34 грн., що підтверджується видатковою накладною з підписами та відбитками печатки підприємств обох сторін (а.с.24), проте відповідач взяті на себе зобовязання в частині повної та своєчасної оплати товару виконав частково, у звязку із чим у останнього виникла основна заборгованість перед позивачем в розмірі 84 973,34 грн.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.7.1 Договору за прострочення платежів покупець повинен сплатити пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивачем нараховано до сплати відповідачу пеню за період з 22.12.15р. по 17.04.16р. у розмірі 13 624, 12 грн., 3% річних за той самий період у розмірі 14 476, 10 грн., а також інфляційні за період з січня 2015 року по березень 2016 року у розмірі 1 425, 90 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Позовна заява подана до суду 27.04.2016 року (а.с.3).

В ході судового розгляду справи встановлено, що після звернення позивача з даним позовом до суду відповідачем здійснено погашення суми основного боргу у розмірі 84 973, 34 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями №504 від 06.05.16р., №512 від 11.05.16р. та №3552 від 31.05.16р., отже ці грошові вимоги в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч. 1 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування пені, суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені за період з 22.12.15р. по 17.04.16р. на суму 13 475, 85 грн., а також 3% річних за період з 22.12.15р. по 17.04.16р. на суму 928, 92 грн., тоді як в решті нарахувань розміру пені та 3% річних відмовляє за безпідставністю.

Щодо нарахування розміру інфляційних, суд визнає їх обґрунтованими, вірно розрахованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Викладене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "ИМЕТ" (49064, Дніпропетровськ, пр.Сергія Нігояна, буд.68; код ЄДРПОУ 30206843) на користь Фермерського господарства "АГРОЕКСПРЕС" (15530, Чернігівська область, с.Березанка, вул. Радянська, 47А; код ЄДРПОУ 37330991) суму 13 475, 85 грн. (тринадцять тисяч чотириста сімдесят пять грн. 85 коп.) пені, 928, 92 грн. (девятсот двадцять вісім грн. 92 коп.) 3% річних, 1 425, 90 грн. (одна тисяча чотириста двадцять пять грн. 90 коп.) інфляційних, 1 511, 91 грн. (одна тисяча пятсот одинадцять грн. 91 коп.) судового збору.

В частині позовних вимог на суму 84 973, 34 грн. - провадження у справі припинити.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Повний текст підписаний 10.06.2016р.