Постанова № 58271763, 09.06.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Харечко О.П.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

ПОСТАНОВА

іменем України

"09" червня 2016 р. Справа № 569/859/16-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "16" березня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання протиправними та зобов'язання вчинення певних дій ,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом та просив визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради які полягають у відмові видати довідку про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи. Також, просив зобов"язати відповідача видати довідку про взяття її на облік як внутрішньо переміщеної особи.

Постановою Рівненського міського суду від 16 березня 2016 року позов задоволено. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради видати ОСОБА_3 довідку про взяття його на облік як внутрішньо переміщеної особи.

В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову. Як на підставу для задоволення заяви апелянт посилався на те, що висновки суду не відповідають Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» .

Розглянувши справу в порядку, визначеному п.2 ч.1 ст.197 КАС України, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

За змістом ч. 2 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року №1053-р до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, включено м.Горлівка.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 є уродженцем м. Горлівки Донецької області.

Як вбачається із копії паспорта позивача серії НОМЕР_1, виданого Калінінським РВ Горлівського МУ ГУ МВС України в Донецькій області в липні 2012 року, 06.11.2012 року останнього було знято з місця реєстрації проживання за адресою АДРЕСА_1.

Згідно даних копії паспорта, з 23.11.2012 року по 18.10.2014 року позивач був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, а з 15 вересня 2015 року зареєстроване місце перебування ОСОБА_3 - АДРЕСА_3, що стало підставою для звернення позивача до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради з проханням видати довідку про взяття його на облік як внутрішньо переміщеної особи. Однак, згідно листа № Г-1722 від 03.11.2015 року позивачу було відмовлено у видачі вищевказаної довідки, мотивуючи це відсутністю відмітки про реєстрацію місця проживання у паспорті.

Суд першої інстанції надаючи правову оцінку діям відповідача щодо відмови у видачі довідки про взяття позивача на облік як внутрішньо переміщеної особи, дійшов висновків, що відповідач при відмові у видачі довідки діяв правомірно та в межах повноважень, оскільки позивач не надав документів, які б підтверджували те, що на момент виникнення обставин, визначених в ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» він мав реєстрацію в м. Горлівка.

Однак, суд зобов"язав Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради видати ОСОБА_3 довідку про взяття його на облік як внутрішньо переміщеної особи.

В свою чергу, судове рішення в частині задоволення позову не містить обґрунтувань згідно яких суд дійшов таких висновків. Суд посилався лише на лист управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 25 грудня 2015 року в якому зазначено терміни перебування позивача на обліках в Пенсійних фондах, який на думку суду підтверджує факт проживання ОСОБА_3 в населеному пункті де здійснювалася антитерористична операція.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками, виходячи з наступного.

Механізм видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, регулюється Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції (далі - Порядок), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №509 «Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції».

Порядком передбачено спосіб звернення до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, перелік документів, що подаються в такому випадку, та затверджено форму довідки. В свою чергу, наказом Міністерства соціальної політики України від 08.10.2014 року №738 затверджено форму заяви про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції.

Відповідно до п.3 Порядку, заява про взяття на облік повинна містити зокрема відомості про зареєстроване та фактичне місце перебування заявника.

Згідно з п.8 Порядку, заявнику може бути відмовлено у видачі довідки, якщо: 1) відсутні обставини, що спричинили переміщення особи з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції; 2) втрачено або викрадено документи, що посвідчують особу, яка переміщується, та підтверджують громадянство України, до їх відновлення. У разі відмови у видачі довідки на вимогу заявника письмово повідомляється про підстави для такої відмови.

Як убачається з матеріалів справи та підтверджується позивачем в позовній заяві єдиним підтвердженням проживання його на тимчасово окупованій території є те, що з 12.09.2012 року по 01.09.2014 року, йому як інвалід другої групи внаслідок загального захворювання нараховувалася та проводилася виплата в управлінні Пенсійного фонду в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області.

Проте, відомості, зазначені у листі управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не підтверджують факту проживання ОСОБА_3 на тимчасово окупованій території на момент виникнення обставин, визначених в ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», оскільки вказана обставина лише підтверджує той факт, що позивач в 2012 році був знятий з місця реєстрації в м. Горлівка та зареєстрований в с. Рудьківка Чернігівської області, а з 01.09.2014 року був взятий на облік як інвалід другої групи.

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. До вказаного переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, включено і м.Горлівка.

Однак, як при зверненні до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради так і до суду, позивач не надав доказів на підтвердження того, що він до часу переїзду в м. Рівне, проживав в м. Горлівка з часу визнання міста населеним пунктом, на території якого здійснюється антитерористична операція та де виникли обставини, зазначені у статті 1 «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», а тому у відповідача були відсутні підстави для взяття на облік як внутрішньо переміщену особу.

Суд апеляційної інстанції не заперечує того факту, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою їх обмеження. Проте, на виконання п.3 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції , заява про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи повинна містити як відомості про зареєстроване місце проживання так і фактичне місце перебування заявника. Оскільки позивачем не надано доказів як щодо реєстрації в м. Горлівказа так і фактичного місця проживання, на час виникнення обставин, зазначених у статті 1 «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», підстави для задоволення позову відсутні.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини, не надав їм належної оцінки, що призвело до ухвалення судового рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права та є безумовною підставою для скасування судового рішення відповідно до вимог ст.202 КАС України та прийняття нового - про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради задовольнити, постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "16" березня 2016 р. скасувати, прийняти нову постанову.

Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання дій протиправними і зобов"язання вчинити певні дії.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська

Н.М. Малахова

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_3

3- відповідачу/відповідачам: Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради вул.Соборна,12,м.Рівне,33028

4-третій особі: - ,