Постанова № 58271184, 09.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/23849/15 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.

за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Ковтуна С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому просила:

визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської РДА в м. Києві у встановленні ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи та видачі посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської РДА в м. Києві визначити ОСОБА_4 статус особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2016 року позов задоволено.

Відповідач із таким рішенням не погодився, у поданій ним апеляційній скарзі просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні вимог позивача, при цьому вказує на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з викладених у скарзі мотивів, у свою чергу, представник позивача заперечила проти її задоволення та просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких фактичних обставин.

Як установлено судом, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до довідки акта огляду МСЕК серії АВ № 0082241 від 21.01.2014 (повторний огляд) є інвалідом з дитинства 3-ї групи, інвалідність встановлено до 01.02.2017, причина інвалідності "захворювання, пов'язане із аварією на ЧАЕС".

Поряд із цим, згідно з експертним висновком центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України «По встановленню причинного зв'язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС» від 30.12.2013 №2695-8264 встановлено, що захворювання (вроджена вада серця, дефект міжшлуночкової перетинки) пов'язане із впливом аварії на ЧАЕС.

Отримавши названий експертний висновок, ОСОБА_4 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації щодо встановлення їй статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи та видачі відповідного посвідчення.

Управління листом від 03.03.2014 №1466 повідомило заявника про те, що її особова справа була розглянута 25.02.2014 Комісією для розгляду питань пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Комісія вирішила, що підстав для визначення статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 1, немає, оскільки зв'язок захворювання з впливом аварії на ЧАЕС встановлено після досягнення повноліття.

Задовольняючи позов, суд попередньої інстанції мотивував своє рішення тим, що під час судового розгляду справи з огляду на наявні матеріали, було встановлено існування причинного зв'язку між захворюванням ОСОБА_4 та катастрофою на Чорнобильській АЕС, а тому відмова Управління у визнанні за позивачем відповідного статусу не може бути визнана обґрунтованою.

Апелянт, обґрунтовуючи доводи поданої ним скарги, акцентував увагу на тому, що Управління не наділене повноваженнями розглядати питання про визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та видавати відповідні посвідчення, оскільки таке рішення приймається Комісією для розгляду питань пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка є колегіальним постійно діючим дорадчим органом Київської міської державної адміністрації.

Перевіривши правову оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про таке.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 11 цього Закону до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п'ятої статті 17 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

При цьому згідно із ч. 3 ст. 12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на встановлення причинного зв'язку між погіршенням стану здоров'я і встановленням інвалідності та наслідками Чорнобильської катастрофи мають право особи, яким після досягнення повноліття не буде надано відповідно до частини першої статті 11 цього Закону статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, зокрема, з числа народжених після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до 1 або 2 категорії постраждалих, або матір'ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до 1 або 2 категорії постраждалих.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, належать неповнолітні діти, які народились після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, або народжені матір'ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

Судом першої інстанції правильно установлено, що батько позивача ОСОБА_5 був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії (серія НОМЕР_1) та копією вкладки до цього посвідчення НОМЕР_2.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_4 народилася із вродженою вадою серця, що було визнано лікарями та підтверджено посвідченням дитини, що потерпіла від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_3, виданого 27.02.1995. Діагноз який було встановлено після народження ОСОБА_4 підтверджують медичні обстеження, які були проведені в період з 2013 по 2015 різними медичними установами. Висновком ЦМЕК від 30.12.2013 № 2695-8264 також було підтверджено діагноз вродженої вади серця позивача та установлено зв'язок із впливом аварії на ЧАЕС із визначенням позивачеві ІІІ групи інвалідності з наступним переоглядом 14.01.2017.

За таких фактичних обставин та нормативного регулювання, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого суду про наявність правових підстав для визнання за позивачем статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, позаяк наявними у справі матеріалами беззаперечно підтверджується те, що хвороба, яку ОСОБА_4 має від народження та у зв'язку із якою позивач стала інвалідом ІІІ груми, пов'язана із наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.

Поряд із цим, приймаючи рішення про визнання протиправною відмови Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації у встановлені позивачеві статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов'язуючи цей орган визначити ОСОБА_4 такий статус, Окружний адміністративний суд міста Києва залишив поза увагою те, що до компетенції відповідача не належить вирішення даного питання.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п. 10 цього Порядку видача посвідчень провадиться:

народним депутатам України, відповідальним працівникам Секретаріату Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищого арбітражного суду України, Прокуратури України, Кабінету Міністрів України, а також керівникам центральних органів виконавчої влади, Фонду державного майна України, Антимонопольного комітету України, головам обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, працівникам підприємств і організацій, розташованих у зоні відчуження, - Мінпраці;

іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.

Відповідно до п. 1 Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12 квітня 2011 року № 550 «Про утворення Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було утворено Комісію для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, як дорадчий орган виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

У подальшому, на виконання розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12 квітня 2011 N 550 "Про«утворення Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.97 N 51 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та постанови Кабінету Міністрів України від 02.12.92 N 674 "Про Порядок віднесення деяких категорій громадян до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з метою вирішення питань визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та громадян, віднесених до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Наказом Головного управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 20.05.2011 №202 було затверджене Положення про Комісію для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно із п. 1.1 цього Положення Комісія, постійно діючий колегіальний орган, що створюється як дорадчий орган виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для розгляду питань щодо встановлення (підтвердження) статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та осіб, віднесених до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також розгляду питань встановлення факту участі громадян у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Відповідно до п. 2.1 та 2.3 вказаного Положення основними завданнями Комісії є: розгляд питань щодо встановлення (підтвердження) статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та осіб, віднесених до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; прийняття рішень щодо видачі (відмови у видачі, вилучення) відповідних посвідчень згідно з Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно із п. 4 Положення № 202 Комісія розглядає питання визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та громадян, віднесених до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за поданням управлінь праці та соціального захисту районних в місті Києві державних адміністрацій, які завірені печаткою та підписом начальника управління праці та соціального захисту населення районної в місті Києві державної адміністрації.

Відповідно до п. 6 цього Положення рішення Комісії приймаються колегіально і є обов'язковими для виконання при видачі відповідного посвідчення, відмові у видачі або вилученні як такого, що видане безпідставно.

Отже, за змістом наведених норм, особа, для визначення статусу постраждалої від наслідків Чорнобильської катастрофи, звертається із заявою та підтверджуючими документами до відповідного органу праці та соціального захисту населення, яке направляє належним чином оформлене подання із поданими особою документами до Комісії, яка безпосередньо розглядає питання визначення відповідного статусу та приймає рішення, яке є обов'язковим.

Враховуючи, що рішення визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи приймається колегіальним дорадчим органом при КМДА - Комісією для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, натомість УПСЗН таких повноважень не має, суд попередньої інстанції дійшов помилкового висновку, зобов'язавши УПСЗН Дніпровської в м. Києві РДА визначити ОСОБА_4 статус особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно із листом відповідача від 03.03.2014 №1466 Управління повідомило заявника про те, що її особова справа була розглянута 25.02.2014 Комісією і саме Комісія вирішила, що підстав для визначення статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 1, немає.

Таким чином, належним відповідачем, уповноваженим вирішувати питання яке є предметом даного спору, є Київська міська державна адміністрація в особі комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проте судом попередньої інстанції її не було залучено до участі у справі.

Водночас, на стадії перегляду судового рішення у апеляційному провадженні залучення другого відповідача є неможливим, оскільки в такому разі розгляд справи має розпочинатися з початку, як того вимагають положення ч. 4 ст. 52 КАС України.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, правильно установив, що позивач має право на визначення за нею статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, проте безпідставно поклав на УПСЗН Дніпровської в місті Києві РДА обов'язок визначити позивачу такий статус, позаяк, до компетенції відповідача не належить вирішення даного питання, що вбачається також і з Положення про управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, яке затверджено Розпорядженням голови Дніпровської РДА в м. Києві від 24.01.2011 №25.

За таких обставин, судова колегія вважає необхідним відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

На думку колегії суддів, приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, визначених Положенням №202 та статтями 52, 159 КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду, який ухвалив рішення з порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 197, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

Повний текст постанови виготовлено 10 червня 2016 року.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.