Ухвала суду № 58271151, 06.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/59/16 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

06 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Чорної Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2016 року про повернення позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 13.10.2015 №0002073903,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 13.10.2015 №0002073903.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2016 року позовну заяву повернуто заявникові на підставі статті 108 КАС України у зв'язку із не усуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю - доповідача про обставини справи, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2016 року залишена без руху позовна заява Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» з наданням п'ятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали. Як на підставу для залишення позовної заяви без руху, суд першої інстанції послався на те, що позивачем не надано документу про сплату судового збору.

На виконання ухвали суду першої інстанції позивачем подано клопотання про врахування доводів щодо сплаченого судового збору та можливе відстрочення його сплати.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2016 року позовну заяву повернуто позивачу, оскільки останнім не усуненні недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до частини першої статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує податкові повідомлення - рішення від 13.10.2015 №0002073903, яким позивачу визначений штраф у розмірі 24690500,00 грн.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, в даному випадку судовий збір повинен складати 370357,5 грн, проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано документ про сплату судового збору у розмірі 1218,00 грн, який є меншим.

Згідно частини першої статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вказану статтю кореспондує частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір», згідно якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Зазначена норма визначає, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

В обґрунтування відстрочення сплати судового збору позивач посилався на скрутне фінансове становище, оскільки у товариства існує заборгованість з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Так, як зазначає позивач, заборгованість лише з податку на прибуток підприємств складає 562159157,00 грн на підтвердження чого надав витяг із головної книги за період січня - грудня 2015 року.

Отже, зазначені обставини можуть свідчити про неможливість сплати позивачем судового збору у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Проте, судом першої інстанції не було вирішено клопотання про врахування доводів щодо сплаченого судового збору та можливе відстрочення його сплати.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у необхідно вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до КАС України, Закону України «Про судовий збір», забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що приймаючи рішення про повернення позовної заяви, суд першої інстанції не врахував вищенаведене та необґрунтовано повернув позовну заяву.

Згідно з пунктом 4 статті 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення питання.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 160, 199, 204, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2016 року про повернення позовної заяви скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Ухвалу у повному обсязі складено 13.06.2016 року.

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Федотов І.В.

Губська Л.В.