Ухвала суду № 58271077, 08.06.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 червня 2016 року

справа № П/811/107/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Шальєвої В.А. Білак С.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської митниці ДФС

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.04.2016р. у справі № П/811/107/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Оіл"

до Кіровоградської митниці ДФС

про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Люкс Оіл» звернулось з позовом до Кіровоградської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рiшення про коригування митної вартостi товарiв № 901030000/2016/000006/2 вiд 22 сiчня 2016 року, скасування картки вiдмови в прийняттi митної декларацiї, митному оформленнi випуску чи пропуску товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення № 901030000/2016/00002 від 22 сiчня 2016 року.

Постановою Кіровоградського окружного адмiнiстративного суду вiд 04 квітня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рiшенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якiй просив спірне рішення скасувати та ухвалити нове рiшення, яким у задоволені позову відмовити.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рiшення — без змiн.

Сторони до суду не з’явилися. Про день, місце та час розгляду справи сторони повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи є належний доказ, що дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.

У зв’язку з неявкою сторін фіксування судового засідання не здійснювалось, відповідно ч.1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши доповiдача, перевiривши доводи апеляційної скарги, матерiали справи, колегiя суддiв вважає, що скарга не пiдлягає задоволенню.

Судом встановлено, що у грудні 2015 року в межах контракту № 16/11-15/Lux від 16.11.2015 року (з доповненнями від 22.12.2015 року, 23.12.2015 року, укладеного з компанією «Profit Energo», на митну територiю України позивачем ввезено товар (флюїд нафтовий ароматичний).

28 грудня 2015 року для здiйснення митного оформлення товару позивачем надана МД № 901030000/2015/006301, в якiй вартiсть товару визначена за цiною договору.

Вiдповiдачем зазначено, що позивачем занижено рiвень фактурної вартостi товару за відсутності числового значення складової митної вартості – вартість навантаження, відсутності відомостей щодо наявності чи відсутності вартості послуг за користування вагонами та відсутності інформації щодо первинного продажу товару від виробника.

Для спростування сумнiвiв у правильностi заявленої митної вартостi у декларанта витребувано додатковi документи, а саме: прайс-листи; прейскуранти на асортимент товару; каталоги виробника; висновки про якiснi характеристики товару; розрахунки цiн (калькуляцiю); виписки з бухгалтерської документацiї; договори з третіми особами.

У зв’язку з поданням декларантом не всiх додатково витребуваних документiв митницею рiшенням № 901030000/2016/000006/2 вiд 22 сiчня 2016 року скориговано заявлену позивачем митну вартiсть товару. Водночас позивачу видано картку вiдмови в прийняттi митної декларацiї, митному оформленнi чи пропуску товарiв i транспортних засобiв через митний кордон України № 901030000/2016/00002.

Отже, пiдставами для прийняття спірного рішення стала наявнiсть зв’язку мiж декларантом та продавцем товару, що вплинула на його митну вартiсть, а також обставини неподання декларантом сертифiкату якостi товару, документiв на пiдтвердження вартостi послуг з використання вагонiв, тощо.

Не погоджуючись з рiшенням митницi та карткою вiдмови у митному оформленнi, позивач звернувся з цим позовом.

Суд першої iнстанцiї дiйшов висновку, про наявність пiдстав для задоволення позову.

Колегiя суддiв погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає.

Вiдповiдно до статтi 49 Митного кодексу України митною вартiстю товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України, є вартiсть товарiв, що використовується для митних цiлей, яка базується на цiнi, що фактично сплачена або пiдлягає сплатi за цi товари.

Згiдно зi статтею 54 Митного кодексу України контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв здiйснюється митним органом пiд час проведення митного контролю i митного оформлення шляхом перевiрки числового значення заявленої митної вартостi.

В силу статтi 53 Митного кодексу України документами, якi пiдтверджують митну вартiсть товарiв, є:

1) декларацiя митної вартостi, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятiй i шостiй статтi 52 цього Кодексу, та документи, що пiдтверджують числовi значення складових митної вартостi, на пiдставi яких проводився розрахунок митної вартостi;

2) зовнiшньоекономiчний договiр (контракт) або документ, який його замiнює, та додатки до нього у разi їх наявностi;

3) рахунок-фактура (iнвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купiвлi-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, — банкiвськi платiжнi документи, що стосуються оцiнюваного товару;

5) за наявностi — iншi платiжнi та/або бухгалтерськi документи, що пiдтверджують вартiсть товару та мiстять реквiзити, необхiднi для iдентифiкацiї ввезеного товару;

6) транспортнi (перевiзнI) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включенi у вартiсть товару, а також документи, що мiстять вiдомостi про вартiсть перевезення оцiнюваних товарiв;

7) копiя iмпортної лiцензiї, якщо iмпорт товару пiдлягає лiцензуванню;

8) якщо здiйснювалося страхування, — страховi документи, а також документи, що мiстять вiдомостi про вартiсть страхування.

Згiдно iз частиною третьою статтi 53 Митного кодексу України , у разi якщо документи, зазначенi у частинi другiй цiєї статтi, мiстять розбiжностi, наявнi ознаки пiдробки або не мiстять всiх вiдомостей, що пiдтверджують числовi значення складових митної вартостi товарiв, чи вiдомостей щодо цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за цi товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходiв i зборiв зобов’язанi протягом 10 календарних днiв надати (за наявностI) такi додатковi документи:

1) договiр (угоду, контракт) iз третiми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарiв, митна вартiсть яких визначається;

2) рахунки про здiйснення платежiв третiм особам на користь продавця, якщо такi платежi здiйснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комiсiйних, посередницьких послуг, пов’язаних iз виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документацiї;

5) лiцензiйний чи авторський договiр покупця, що стосується оцiнюваних товарiв та є умовою продажу оцiнюваних товарiв;

6) каталоги, специфiкацiї, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копiю митної декларацiї країни вiдправлення;

8) висновки про якiснi та вартiснi характеристики товарiв, пiдготовленi спецiалiзованими експертними органiзацiями, та/або iнформацiя бiржових органiзацiй про вартiсть товару або сировини.

Вiдповiдно до частини четвертої цiєї статтi, у разi якщо орган доходiв i зборiв має обґрунтованi пiдстави вважати, що iснуючий взаємозв’язок мiж продавцем i покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартiсть, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходiв i зборiв, крiм документiв, зазначених у частинах другiй та третiй цiєї статтi, подає (за наявностI) такi документи: виписку з бухгалтерських та банкiвських документiв покупця, що стосуються вiдчуження оцiнюваних товарiв, iдентичних та/або подiбних (аналогiчних) товарiв на територiї України; довiдкову iнформацiю щодо вартостi у країнi-експортерi товарiв, що є iдентичними та/або подiбними (аналогiчними) оцiнюваним товарам; розрахунок цiни (калькуляцiю).

Згiдно iз частиною шостою статтi 54 Митного кодексу України митний орган може вiдмовити у митному оформленнi товарiв за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартiстю виключно за наявностi обґрунтованих пiдстав вважати, що заявлено неповнi та/або недостовiрнi вiдомостi про митну вартiсть товарiв, у тому числi невiрно визначено митну вартiсть товарiв, у разi: невiрно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартостi; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документiв згiдно з перелiком та вiдповiдно до умов, зазначених у частинах другiй – четвертiй статтi 53 цього Кодексу , або вiдсутностi у цих документах всiх вiдомостей, що пiдтверджують числовi значення складових митної вартостi товарiв, чи вiдомостей щодо цiни, що була фактично сплачена або пiдлягає сплатi за цi товари; невiдповiдностi обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартостi товару умовам, наведеним у главi 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально пiдтвердженої офiцiйної iнформацiї митних органiв iнших країн щодо недостовiрностi заявленої митної вартостi.

В силу приписiв частини сьомої цiєї статтi, у разi якщо пiд час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповнi та/або недостовiрнi вiдомостi про митну вартiсть товарiв, у тому числi невiрно визначено митну вартiсть товарiв, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартiсть вважається визнаною автоматично.

Згiдно зi статтею 55 Митного кодексу України у разi прийняття митним органом рiшення про коригування митної вартостi, воно обов’язково має мiстити, в тому числi, обґрунтування причин, через якi заявлену декларантом митну вартiсть не може бути визнано, а також посилання на наявну в митного органу iнформацiю (у тому числi щодо числових значень складових митної вартостi, митної вартостi iдентичних або подiбних (аналогiчних) товарiв, iнших умов, що могли вплинути на цiну товарiв), яка призвела до виникнення сумнiвiв у правильностi визначення митної вартостi та до прийняття рiшення про коригування митної вартостi, заявленої декларантом.

За приписами частин тринадцять та чотирнадцять статтi 58 МК України за наявностi достатнiх пiдстав вважати, що вiдносини, зазначенi у частинi дванадцятiй цiєї статтi, вплинули на цiну оцiнюваних товарiв, орган доходiв i зборiв повинен надати декларанту або уповноваженiй ним особi свої письмовi обґрунтування, що такий вплив мав мiсце. У разi вiдсутностi обґрунтувань з боку органу доходiв i зборiв необхiдно вважати, що взаємовiдносини, зазначенi у частинi дванадцятiй цiєї статтi, не вплинули на цiну оцiнюваних товарiв.

Аналiз наведених норм дає пiдстави дiйти висновку, що митнi органи мають виключну компетенцiю в питаннях перевiрки та контролю правильностi обчислення декларантом митної вартостi.

Однак законом чiтко встановлено умови, за наявностi яких у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документiв та вiдмови у митному оформленнi.

Такими iмперативними умовами є наявнiсть обґрунтованих сумнiвiв у правильностi зазначеної декларантом митної вартостi товарiв та/або iснування обґрунтованих пiдстав вважати, що iснуючий взаємозв’язок мiж продавцем i покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартiсть.

З аналiзу вказаних статей також вбачається наявнiсть у митного органу обов’язку зазначити конкретнi обставини, якi викликали вiдповiднi сумнiви, причини неможливостi перевiрки розрахунку митної вартостi на пiдставi наданих декларантом документiв, обґрунтувати необхiднiсть перевiрки спiрних вiдомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумнiви у їх достовiрностi. Крiм того, для витребування доказiв на спростування наявностi впливу взаємозв’язку покупця та продавця на митну вартiсть задекларованого товару митниця зобов’язана обґрунтувати обставини, якi свiдчать про ймовiрнiсть iснування такого взаємозв’язку.

Наявнi матерiали справи та змiст оскаржуваного рiшення свiдчать про те, що митниця всупереч приписам вищенаведених статей, не довела належними i достатнiми доказами обґрунтованiсть своїх вимог до декларанта щодо подання додаткових документiв.

Разом з цим, витребовуючи у декларанта iншi додатковi документи, митницею не конкретизовано, не встановлено, якi документи, наданi позивачем разом з електронною МД, мiстили розбiжностi та не пояснено сутi цих розбiжностей.

Вiдповiдно до ч. 2 ст. 19 Конституцiї України органи державної влади та органи мiсцевого самоврядування, їх посадовi особи зобов’язанi дiяти лише на пiдставi, в межах повноважень та у спосiб, що передбаченi Конституцiєю та законами України.

В даному випадку право митного органу на витребування додаткових документiв передує його обов’язок належним чином обґрунтувати сумніви, а також належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартiсть не може бути перевiрена на пiдставi документiв, наданих декларантом разом iз митною декларацiєю.

Матерiали справи свiдчать, що митницею вказаного обов’язку не виконано, витребувано у декларанта додатковi документи за вiдсутностi належним чином обґрунтованих пiдстав, вiдтак, прийнято незаконне рiшення про коригування митної вартостi у зв’язку з неподанням декларантом таких документiв.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.04.2016р. у справі № П/811/107/16 - залишити без змін.

Стягнути на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України ( Отримувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, рахунок отримувача: 31217206781004; КБКД 22030101; Код з ЄРДПОУ: 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська; Код банку отримувача (МФО): 805012 ) з бюджетних асигнувань Кіровоградської митниці ДФС несплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 10 774 (десять тисяч сімсот сімдесят чотири гривні) 39 коп.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Повний текст ухвали виготовлено 10.06.2016 року.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак