Постанова № 58270819, 08.06.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 червня 2016 року № 826/5581/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

до

Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників

про

визнання протиправними дій по складанню та затвердженню акту опису майна від 25.03.2016 № 8, відмови, відображеної в листі від 24.03.2016

№ 6455/10/28-10-23-26 та зобов'язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними дій по складанню та затвердженню акту опису майна від 25.03.2016 № 8, відмови, відображеної в листі від 24.03.2016 № 6455/10/28-10-23-26 та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за відсутності на те правових підстав відмовлено у прийнятті наданого для опису у податкову заставу майна, оскільки інформація щодо обсягу природного газу, власником якого є позивач отримана відповідачем у 20152 році від НАК "Нафтогаз України" не може бути підставою для відмови прийняття ліквідного майна в податкову заставу відповідно до положень пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України. Також позивач посилався на те, що він не відмовлявся від подання документів щодо ліквідного майна для опису у податкову заставу та допустив податкового керуючого для здійснення опису майна.

Представник позивача у судове засідання не прибув, через канцелярію суду подав заяву щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що відповідно до листів ПАТ "Укртрансгаз" та НАК "Нафтогаз України" газ в обсязі 2 061 805,1234 тис. куб.м. на зберіганні ПСГ "ПАТ" Укртрансгаз" відсутній. Також відповідач посилався на те, що позивачем на підтвердження наявності в нього газу в зазначених об'ємах не було надано місячних актів приймання-передачі природного газу, підписаних представниками ГТП та позивача.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд, ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

31.10.2014 Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників винесено постанову вимогу № 296-25, якою визначено загальну суму податкового боргу платника податків - Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 31.10.2014.

31.10.2014 Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, відповідно до якого вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків - Публічного акціонерного товариства "Укрнафта".

Міжрегіональним головним управлінням Державної фіскальної служби - Центральним офісом з обслуговування великих платників направлено Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" лист № 31473/10/28-10-23-26 від 04.09.2015 "Про надання інформації", в якому викладно прохання підтвердити наявність у підземних сховищах природного газу ПАТ "Укрнафта" в обсязі 2 061 805,134 тис. куб. м. та можливість опису зазначеного природного газу в податку заставу.

Листом № 14-6457/12-15 від 17.09.2015 Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" повідомила Міжрегіональному головному управлінню Державної фіскальної служби - Центральному офісу з обслуговування великих платників про те, що відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", постанов Кабінету Міністрів України №1729 від 27.12.01 "Про забезпечення споживачів природним газом" та №421 від 25.04.2008 "Деякі питання фінансово-господарської діяльності Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", розпоряджень Кабінету Міністрів України №328-р від 16.05.2007 "Про затвердження прогнозного балансу надходження та розподілу природного газу на 2007 рік", №57-р від 09.01.2008 "Про затвердження прогнозного балансу надходження та розподілу природного газу на 2008 рік" та №58-р від 09.01.2008 "Про закупівлю природного газу, видобутого ВАТ "Укрнафта" у 2006-2007 роках", природний газ в обсязі 2 061 805,134 тис. куб. м., видобутий ПАТ "Укрнафта" у 2006 році, був використаний населенням у 2007-2008 роках та документально не оформлений.

22.03.2016 Міжрегіональним головним управлінням Державної фіскальної служби - Центральним офісом з обслуговування великих платників на ім'я Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" було складено лист № 6089/10/28-10-23-26 "Про надання переліку ліквідних активів" в яким у відповідності до вимог статей 20, 89,91 Податкового кодексу України зобов'язано у термін до 24.03.2016 о 16.00 надати податковому керуючому, призначеному наказом № 109 від 03.02.2015 перелік активів ПАТ "Укрнафта". Також зазначеним листом повідомлено про те, що в разі ненадання переліку активів у встановлений строк, відповідно до пункту 89.5 статті 89, статті 91 Податкового кодексу України будуть вжиті заходи щодо опису майна (готової продукції), на яке платник набуде права власності у майбутньому.

Листом № 10/720 від 23.03.2016 "Про надання інформації щодо ліквідного майна Товариства, яке може бути використане як джерело погашення податкового боргу" Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" надало перелік активів для опису для опису у податкову заставу, а саме - природний газ обсязі 2 061 805,134 тис. куб. м. загальною вартістю 13 607 913 884,40 грн.

24.03.2016 Міжрегіональним головним управлінням Державної фіскальної служби - Центральним офісом з обслуговування великих платників на ім'я Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" було складено лист №6544/10/28-10-23-26 "Про надання переліку ліквідних активів", в якому з посиланням на лист Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" № 14-6457/12-15 від 17.09.2015 зазначено про те, що станом на 24.03.2016 у нього відсутні підстави для опису природного газу в обсязі 2 061 805 104,0 куб.м. виділеного ПАТ "Укрнафта" у податкову заставу листом № 10/270 від 23.03.2016 та запропоновано у термін до 25.03.2015 о 12.00 надати податковому керуючому, призначеному наказом № 109 від 03.02.2015 перелік активів ПАТ "Укрнафта" для подальшого їх опису у податкову заставу.

Листом № 10/742 від 23.05.2016 Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" у відповідь на лист №6544/10/28-10-23-26 від 24.03.2016 надало перелік активів для опису для опису у податкову заставу, а саме - природний газ в обсязі 2 061 805,134 тис. куб. м. загальною вартістю 13 607 913 884,40 грн. та повідомило про те, що інформація щодо обсягу природного газу в ПСГ ПАТ «Укртрансгаз», в тому числі і газу ПАТ «Укрнафта», отримана МГУ ДФС у 2015 році від НАК «Нафтогаз України», не є офіційними даними щодо обсягу природного газу, який може бути наданий в податкову заставу.

25.03.2016 Міжрегіональним головним управлінням Державної фіскальної служби - Центральним офісом з обслуговування великих платників складено акт опису майна № 8 відповідно до якого проведено опис в податкову заставу 320 свердловин на родовищах західного регіону України відповідно до переліку наведеного в акті. Супровідним листом № 6562/10/28-10-23-26 від 25.03.2016 зазначений акт направлено позивачу.

28.03.2016 Міжрегіональним головним управлінням Державної фіскальної служби - Центральним офісом з обслуговування великих платників на ім'я ПАТ "Укртрансгаз" складено лист № 6581/10/28-10-23-26 щодо підтвердження наявності у підземних сховищах природного газу ПАТ "Укрнафта" в обсязі 2 061 805,134 тис.м3.

Листом №5073/6-004 від 01.04.2016 ПАТ "Укртрансгаз" повідомило про те, що оскільки у ПАТ «Укрнафта» у 2007-2008 роках в підземних сховищах газу була відповідна кількість природного газу ПАТ «Укрнафта» видобутку 2006 року для подальшого споживання цих обсягів газу населенням, а також враховуючи факт визначення здійснення відбору цих обсягів газу з ПСГ відповідними розпорядженнями Кабінету Міністрів України про затвердження річних планових балансів надходження та розподілу природного газу на вказані періоди, були вжиті дії щодо оформлення споживання обсягів газу ПАТ «Укрнафта» видобутку 2006 року як такі, що відібрані Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» з ПСГ ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» та спожиті населенням у 2007-2008 роках відповідно до протокольного рішення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» №41 від 26.04.2008, з огляду на що серед обсягів природного газу, які знаходяться на зберіганні в ПСГ ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», обсяги природного газу ПАТ «Укрнафта», зазначені у запиті від 28.03.2016, відсутні.

Листом № 9348/10/28-10-17-02-26 від 22.04.2016 Міжрегіональне головне управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників повідомило Публічному акціонерному товариству "Укрнафта" з посиланням на лист №5073/6-004 від 01.04.2016 ПАТ "Укртрансгаз" про відсутність підстав для опису природного газу в обсязі 2 061 805,134 тис.м3 виділеного у податкову заставу листом № 10/742 від 25.03.2016.

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" вважаючи протиправними дії податкового органу по складанню та затвердженню акту опису його майна у податкову заставу № 8 від 25.03.2016 та вважаючи протиправною відмову, відображену в листі №6455/10/28-10-23-26 від 24.03.2016 по включенню природного газу ПАТ «Укрнафта» власного видобутку у 2006 році в обсязі 2 061 805,134 тис.куб.м до опису майна у податкову заставу звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктами 87.2 та 87.3 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків: майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави; майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління; майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження; кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім'я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005), отримані від замовників морських та річкових суден та інших плавучих засобів. Майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України; майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України; майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України "Про заставу"; кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Пунктом 89.1 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з пунктом 89.2 статті 82 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею. Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 89.4 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Пунктом 89.5 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі. Платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису. У разі якщо контролюючий орган приймає рішення про включення майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків з повідомленням про вручення. До прийняття відповідного рішення контролюючим органом платник податків не має права відчужувати таке майно. У разі порушення платником податків вимог цього пункту він несе відповідальність згідно із законом.

Відповідачем 31.10.2014 винесено вимогу № 296-25, якою визначено загальну суму податкового боргу позивача у розмірі 28 500 065,95 грн. станом на 31.10.2014 та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, відповідно до якого вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) позивача у податкову заставу.

Позивачем факт наявності заборгованості у розмірі 28 500 065,95 грн. та наявність у відповідача права на прийняття рішення про опис майна у податкову заставу не заперечується.

Листом № 10/720 від 23.03.2016 "Про надання інформації щодо ліквідного майна Товариства, яке можу бути використане як джерело погашення податкового боргу" позивачем у відповідь на лист відповідача № 6089/10/28-10-23-26 від 22.03.2016 яким його було зобов'язано у термін до 24.03.2016 о 16.00 надати податковому керуючому, призначеному наказом № 109 від 03.02.2015 перелік активів для опису у податкову заставу, надав перелік активів для опису у податкову заставу, а саме - природний газу у обсязі 2 061 805,134 тис. куб. м. загальною вартістю 13 607 913 884,40 грн.

Відповідачем опис активів, які були надані позивачем для опису у податкову заставу, а саме, природного газу у обсязі 2 061 805,134 тис. куб. м. загальною вартістю 13 607 913 884,40 грн. проведено не було з посиланням на лист Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" № 14-6457/12-15 від 17.09.2015, про що позивача повідомлено листом №6544/10/28-10-23-26 від 24.03.2016.

Листом № 10/742 від 26.05.2016 позивач повторно надав перелік активів для опису у податкову заставу, а саме - природний газ обсязі 2 061 805,134 тис. куб. м. загальною вартістю 13 607 913 884,40 грн. та повідомило про те, що інформація щодо обсягу природного газу в ПСГ ПАТ “Укртрансгаз”, в тому числі і газу ПАТ “Укрнафта”, отримана МГУ ДФС у 2015 році від НАК “Нафтогаз України”, не є офіційними даними щодо обсягу природного газу, який може бути наданий в податкову заставу.

До зазначеного листа позивачем було додано копії актів закачки Газу в ПСЕ та копії судових рішень у господарській справі № 6/521.

Зазначені факти сторонами не заперечуються.

Відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2011 у справі № 6/521 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» до Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про зобов'язання не чинити перешкоди у розпорядженні майно, яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду міста Києва від 19.05.2014, обставини перебування природного газу позивача власного видобутку 2006 року в обсязі 2061805,134 тис. куб.м. в підземних сховищах газу та газотранспортній системі Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» підтверджені первинними документами, поданими суду позивачем, та встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2009 р. по справі № 6/489, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2010.

Також зазначеним рішенням суду встановлено, що позивач має право вільно та без обмежень розпоряджатись зазначеним природним газом.

Частинами першою та другою статті 45 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини п'ятої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином факт перебування природного газу позивача власного видобутку 2006 року в обсязі 2061805,134 тис. куб.м. в підземних сховищах газу та газотранспортній системі Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» станом на 20.01.2011 та 19.05.2014 та наявність у позивача права вільно та без обмежень розпоряджатись зазначеним природним газом встановлено рішеннями суду, які набрало законної сили.

З огляду на зазначене факти викладені в листі № 14-6457/12-15 від 17.09.2015 Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" спростовуються фактами встановленими рішенням суду, яке набрало законної сили та в матеріалах справи наявні докази на підтвердження факту того, що станом на 25.03.2016 відповідач був обізнаний про вказані обставини.

Крім того, суд звертає увагу на факт того, що відповідачем не надано суду жодних обґрунтувань щодо правових підстав направлення Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" запиту щодо підтвердити наявність у підземних сховищах природного газу позивача в обсязі 2 061 805,134 тис. куб. м. та можливості опису зазначеного природного газу в податку заставу, як і доказів на підтвердження правомірності посилань на лист суб'єкта господарювання, який не є власником майна, яка підлягає опису у податкову заставу, а здійснює лише функції щодо його зберігання, як на обставину, яка зумовлює неможливість опису відповідного майна у податкову заставу, у той час, як положеннями чинного законодавства відповідних повноважень податкового органу не передбачено.

Також зазначеним рішенням суду встановлено, що позивач має право вільно та без обмежень розпоряджатись зазначеним природним газом.

Посилання відповідача на лист ПАТ "Укртрансгаз" № 5073/6-004 від 01.04.2016 не приймаються судом до уваги з огляду на те, що викладене у вказаному листі спростовується висновками рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2011 у справі № 6/521, яке набрало законної сили.

Зокрема, у вказаному рішенні зазначено наступне: "Суд критично оцінює доводи відповідачів щодо не можливості задоволення вимог позивача в силу того, що заявлені обсяги природного газу позивача в ПСГ та ГТС відповідача-1 відсутні, оскільки факт наявності газу встановлено рішеннями суду у справах № 6/489 та № 32/290.

Листом об’єднаного диспетчерського управління відповідача-1 від 24.11.2010 р. № 64-2156/2 щодо руху природного газу, видобутого ВАТ «Укрнафта», який був поданий відповідачем-1 та наявний в матеріалах справи, підтверджується факт закачування до ПСГ відповідача-1 1544070,386 тис.куб.м. природного газу позивача видобутку 2006 року.

Належних та допустимих доказів відсутності в ПСГ та ГТС відповідача-1 2061805,134 тис.куб.м. природного газу позивача видобутку 2006 року суду не подано."

Частинами першою, другою та сьомою статті 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 134 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до акту опису майна № 8 від 25.03.2016 у податкову заставу проведено опис 320 свердловин на родовищах західного регіону України відповідно до переліку наведеного в акті.

Факт того, що вказане в зазначеному акті майно позивачем не було включено до переліку активів, які позивач надав для їх включення до акту опису у податкову заставу підтверджується наявними в матеріалах справи копіями листів № 10/720 від 23.03.2016 та № 10/742 від 26.05.2016.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про те, що відповідачем за відсутності на те правових підстав не було здійснено опис у податкову заставу активів наданих позивачем, а саме - природного газу у обсязі 2 061 805,134 тис. куб. м. загальною вартістю 13 607 913 884,40 грн. та відмовлено у включенні відповідних активів до акту опису листі №6455/10/28-10-23-26 від 24.03.2016, та здійснено опис майна, яке не було визначено позивачем.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними дії Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників по складанню та затвердженню акту опису майна ПАТ «Укрнафта» у податкову заставу № 8 від 25.03.2016.

3.Визнати протиправною відмову Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, відображену в листі №6455/10/28-10-23-26 від 24.03.2016 по включенню природного газу ПАТ «Укрнафта» власного видобутку у 2006 році в обсязі 2 061 805,134 тис.куб.м до опису майна у податкову заставу.

4.Зобов'язати Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників здійснити опис природного газу ПАТ «Укрнафта» власного видобутку у 2006 році в обсязі 2 061 805,134 тис.куб.м у податкову заставу.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов