ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/592/16
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ясиновського І.Г.,
за участю: секретаря судового засідання Петренко О.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 Міністерства внутрішніх справ України в Полтавські області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Міністерство внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною, стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И В:
27 квітня 2016 року ОСОБА_3 (надалі також - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_4 Міністерства внутрішніх справ України в Полтавські області (надалі також - відповідач), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Міністерство внутрішніх справ України, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 17.05.2016 року про:
- визнання бездіяльності протиправною Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, що виразилась у відмові виплатити різницю одноразової грошової допомоги інваліду І групи - ОСОБА_3;
- стягнення коштів на користь інваліда І групи - ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 08592276) різницю одноразової грошової допомоги у розмірі 310866,40 грн. .
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем незаконно відмовлено ОСОБА_3 у виплаті одноразової грошової допомоги на підставі пункту 4 Порядку № 850 від 21.10.2015 року, висновок за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів прийнятий без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, чим були порушені його права, свободи та інтереси, що потребує судового захисту.
У своїх запереченнях від 06.06.2016 року представник відповідача ОСОБА_4 Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області посилався на те, що згідно довідки Полтавської обласної дирекції ВАТ НАСК "Оранта" від 14.05.2014 № 03-01/7676 у квітні 2000 року ОСОБА_3 звертався до ВАТ НАСК "Оранта" із заявою про виплату страхової суми з державного обовязкового особистого страхування працівників органів внутрішніх справ і 13.03.2001 йому було виплачено страхову суму в розмірі 920 грн. 00 коп. за визначену медико-соціальною експертною комісією ступінь страти працездатності в розмірі 20%. При цьому першу групу інвалідності ОСОБА_3 встановлено 24.02.2016, тобто більше, ніж через два роки з моменту первинного встановлення ступеня втрати працездатності. Таким чином, позивач не набув права на отримання одноразової грошової допомоги, а при розгляді заяви позивача про виплату одноразової грошової допомоги УМВС діяло виключно у межах повноважень та у спосіб, що встановлені чинним законодавством України, не допускаючи жодних порушень прав та законних інтересів ОСОБА_3
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у їх задоволенні.
Представник третьої особи у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України та 01.03.2000 року на підставі наказу № 18 о/с від 01.09.2015 року звільнений з органів внутрішніх справ України.
Відповідно до довідки МСЕК серії 10 ААА № 172664 від 07.05.2014 року ОСОБА_3 вперше встановлено 2 групу інвалідності з 17.04.2014 року захворювання повязане з проходженням служби в органах внутрішніх справ /а.с. 9/.
У подальшому згідно довідки МСЕК серії АГ № 0005035 ОСОБА_3 при повторному огляді встановлено 1 групу інвалідності з 24.01.2016 року - захворювання повязане з проходженням служби в органах внутрішніх справ /а.с. 11/.
11.02.2016 року позивач звернувся із заявою до голови ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області з метою отримання одноразової грошової допомоги, так як під час проходження служби отримав захворювання яке спричинило 1 групу інвалідності.
УМВС України в Полтавській області 29.01.2016 року складено висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію", згідно якого ОСОБА_3 нараховано одноразової грошової допомоги у розмірі 344500,00 грн, розмір одноразової грошової допомоги до виплати становить 310866,40 грн, з урахуванням раніше виплаченої суми у розмірі 33633,60 грн.
Вказаний висновок разом з заявою ОСОБА_3 та доданими до неї документами поданий УМВС України у Полтавській області до Міністерства внутрішніх справ України.
У відповідь на свою заяву позивач отримав лист ОСОБА_4 фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України у Полтавській області від 29.03.2016 року № 4/542, яким повідомлений про те, що йому відмовлено в отриманні одноразової грошової допомоги на підставі пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року.
Позивач не погодився з вказаною відмовою, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Надаючи оцінку позовним вимогам ОСОБА_3 про визнання бездіяльності протиправною ОСОБА_4 Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, що виразилась у відмові виплатити різницю одноразової грошової допомоги інваліду І групи - ОСОБА_3 та стягнення коштів на користь інваліда І групи - ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями ОСОБА_4 Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 08592276) різницю одноразової грошової допомоги у розмірі 310866,40 грн., суд зазначає наступне.
Згідно положень статті 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи.
Таким чином позивач відноситься до категорії осіб яким передбачена виплата одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію».
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначені Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 (далі Порядок № 850).
Так, пунктом 2 Порядку № 850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) працівника міліції - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми /пункт 4 Порядку № 850/.
Так, пунктом 8, 9 Порядку № 850 визначено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Таким чином, Міністерство внутрішніх справ є розпорядником коштів, який на підставі висновку та доданих документів приймає рішення при призначення грошової допомоги.
Натомість компетенція УМВС України у Полтавській області в питанні призначення одноразової грошової допомоги згідно діючого законодавства обмежується складенням висновку та спрямуванням поданого заявником пакету документів до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення.
В ході розгляду справи судом встановлено, що пакет документів поданий ОСОБА_3 до УМВС України у Полтавській області останнім до Міністерства внутрішніх справ України разом з висновком про можливість або не можливість здійснення виплати позивачу одноразової грошової допомоги направлявся, що сторонами не заперечується.
У подальшому УМВС України у Полтавській області отримало лист Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України від 11.03.2016 року № 15/2-784 /а.с. 40/, в якому вказано, що матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 повертаються без затвердження у звязку з невідповідністю вимогам пункту 4 постанови № 850 від 21.10.2015 року.
На підставі вказаного листа від 11.03.2016 року № 15/2-784 29.03.2016 року позивач отримав лист ОСОБА_4 фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України у Полтавській області № 4/542, яким останній повідомлений про те, що його матеріали на виплату повернуті ДФОП МВС України без затвердження через невідповідність вимогам пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року, оскільки вперше ОСОБА_3 було призначено відсоток непрацездатності 13.03.2000 року, а 1 групу інвалідності встановлено 24.02.2016 року.
Таким чином, жодного рішення щодо відмови у проведенні виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 УМВС України у Полтавській області не приймалось. Фактично, виходячи із обставин справи та наявних у справі матеріалів, судом встановлено, що відповідач у межах своїх повноважень повідомив позивача про повернення його пакету документів у зв'язку із не затвердженням МВС України.
З аналізу вказаних норм, вбачається, що рішення про призначення грошової допомоги приймає Міністерство внутрішніх справ України. УМВС України в Полтавській області в даному випадку здійснює виплати одноразової грошової допомоги лише після отримання прийнятого МВС рішення про її призначення.
За таких обставин, УМВС України у Полтавській області при розгляді заяви про призначення одноразової грошової допомоги та направленні пакету документів діяло виключно в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а тому позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності УМВС України в Полтавській області, щодо відмови у виплаті різниці одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Оцінюючи позовні вимоги позивача про стягнення на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань за зобовязаннями УМВС України у Полтавській області різницю одноразової грошової допомоги в сумі 310866,40 грн та про визнання протиправною бездіяльності УМВС України в Полтавській області, щодо відмови у виплаті різниці одноразової грошової допомоги ОСОБА_3, суд зазначає наступне.
Пунктом 9 Порядку № 850 встановлено, що МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Відповідно до пункту 10, 11 Порядку № 850 грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС.
Виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ.
Аналізуючи вказані норми, суд зауважує, що УМВС України в Полтавській області в даному випадку здійснює виплати одноразової грошової допомоги лише після отримання прийнятого МВС рішення про її призначення.
Крім того, суд зауважує, що на момент розгляду справи відсутні підстави вважати, що відповідач УМВС України в Полтавській області буде відмовлятися від здійснення дій по виплаті ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги на підставі підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850, у разі отримання відповідного рішення Міністерства внутрішніх справ України про призначення одноразової грошової допомоги у зазначеному розмірі, а тому позовні вимоги в цій частині є передчасними та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись вказаними нормами, суд вважає, що вимоги позовної заяви задоволенню не підлягають.
Позивач звільнений від сплати судового збору в силу вимог пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір, докази понесення витрат, повязаних з розглядом справи, сторонами не надано, відтак підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 Міністерства внутрішніх справ України в Полтавські області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Міністерство внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною, стягнення коштів - відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.
Повний текст постанови складено 13 червня 2016 року.
СуддяІ.Г. Ясиновський
Судове рішення № 58270183, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 08.06.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 816/592/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: