Постанова № 58270062, 01.06.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

01 червня 2016 року Справа № 814/422/16

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. при секретарі судового засідання Науменко О.Г. розглянувши адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

доБаштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, вул. Миколи Аркаса, 2, Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56100 проскасування податкового повідомлення - рішення, ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту також - позивач, ФОП ОСОБА_1) звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому, відповідно до уточнених позовних вимог, просив скасувати податкове повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі по тексту також - відповідач, ДПІ, контролюючий орган) від 20.11.2015 р. №000426817 в частині визначення основного податкового зобов'язання в сумі 43 123 гривень 17 копійок та штрафних санкцій в сумі 10 780 гривень 79 копійок.

В обґрунтування вимог позивач вказав, що 14.04.2004 р. між Снігурівською районною державною адміністрацією та позивачем укладено договір оренди земельної ділянки площею 26,01га.. 23.11.2010 р. між сторонами по угоді укладено договір про внесення змін до вищезазначеного договору оренди землі. Згідно з пунктом 7 наведеного договору орендна плата за землю визначається за згодою сторін і вноситься виключно в грошовій формі 100 грн. за 1 га землі, за 26,01 га - 2601 грн., а при донарахуванні заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій, контролюючим органом всупереч вимогам п. 289.1 ст. 289 ПК України та ст. ст.13, 18, 20 Закону України «Про оцінку земель» не враховано дійсну нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Відповідач (Баштанська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Миколаївській області) позов не визнав, зазначивши, що Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" внесеними змінами до Податкового Кодексу України (далі також - ПК України) розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки, що вказує на правомірність рішення ДПІ, якою для розрахунку взято інформацію про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із договору оренди.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 05.10.2000 р. як платник податків перебуває на податковому обліку в ДПІ. Основними видами діяльності позивача є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників.

Судом встановлено, що 14 квітня 2004 року між Снігурівською районною державною адміністрацією та позивачем укладено договір оренди земельної ділянки строком на 50 років. Зі змісту вказаного договору вбачаться, що позивачем прийнято в строкове платне користування земельну ділянку площею 26,01га. для здійснення підприємницької діяльності (вирощування і збір плодів горіхів), що знаходиться в межах Васильківської сільської ради, Снігурівського району, Миколаївської області. З пункту 4 договору оренди слідує, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 793875,40 грн.. В той же час пунктом 7 цього ж договору закріплено, що орендна плата вноситься виключно у грошовій формі та розмірі 40,00 грн. за один гектар на рік, за 26,01 га за один рік - 1040,40 грн..

23 листопада 2010 року між Снігурівською районною державною адміністрацією та позивачем укладено договір про внесення змін до договору оренди землі від 14.04.2004 р., пунктом сьомим якого визначено, що орендна плата за землю визначається за згодою сторін і вноситься виключно в грошовій безготівковій формі в розмірі 100 грн. за 1 га землі за рік, за 26,01 га - 2601,00 грн. Згідно з п.8 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації.

09.11.2015 р. ДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань відповідності розрахунку орендної плати землі до податкового законодавства за період 01.10.2012 р. по 01.10.2015 р., за результатами якої складено Акт № 275/17/НОМЕР_1 від 12.11.2015 р. (далі по тексту також - акт).

В ході перевірки розрахунку орендної плати за період з 01.10.2012 р. по 01.10.2015 р. відповідач дійшов висновку, що позивач за період 01.04.2014 р. по 01.10.2015 р. сплатив орендну плату в розмірі 0,252% від нормативної грошової оцінки зазначеної в договорі оренди, чим порушив п. п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288, п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, що стало потягло за собою заниження орендної плати за період з 01.04.2014 р. по 01.10.2015 р. на суму 47757 грн..

На підставі вищевказаного акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2015 р. №000426817, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 59696,25 грн. (з яких 47757 грн. - основний платіж, 11939,25 грн. - штрафні санкції).

Позивач, частково не погоджуючись з вищезазначеним повідомленням - рішенням оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку позиціям сторін, суд вважає за необхідне врахувати такі обставини та приписи законодавства.

Згідно зі ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

При цьому, питання оподаткування регулюються Податковим кодексом України і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Згідно з пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 Кодексу).

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу XIII Кодексу.

Пунктом 288.1 ст. 288 Кодексу визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (пункти 288.2 - 288.3 ст. 288 Кодексу).

Як встановлено підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII вищевказаного кодексу (п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України).

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що з набранням чинності ПК річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати. При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Статтею 1 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами; рентний дохід (земельна рента) - дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.

За приписами ч. 2 ст. 20 вказаного Закону дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Як зазначає представник позивача, нормативна грошова оцінка земельної ділянки в договорі (793875,40грн.) зазначена некоректно без проведення нормативно-грошової оцінки землі відповідно до приписів законодавства. Лише в 2016 році позивачем було ініційовано виготовлення технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в спеціалізованого суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «ЮГЗЕМСЕРВІС», яка пройшла обов'язкову державну експертизу землевпорядної документації в Головному управлінні Держгеокадастру у Миколаївській області, про що свідчить висновок від 18.02.2016 р. №63-10/19. Відповідно до витягу з технічної документації розмір земельної ділянки площею 26,01 га станом на 01.01.2016 р. з врахуванням усіх коефіцієнтів індексації - становить 200 468,53 грн.. При цьому, з часу укладення договору оренди земельної ділянки стану земельної ділянки не погіршився.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки, а отже, відповідач для визначення розміру орендної плати був зобов'язаний отримати витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель про розмір нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки, строк виготовлення якої не повинен був перевищувати 7 років. Вказані доводи відповідачем не спростовані.

Суд погоджується з твердженнями позивача про те, що відповідачем при донарахуванні заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій, не взято до відома об'єктивну нормативної грошової оцінки земельної ділянки та не витребувано від органів Держгеокадастру в Снігурівському районі витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, а отже, документально не підтверджено базовий розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Суд також вважає вмотивованими судження позивача про те, що неправильно зазначена грошова оцінка земельної ділянки в договорі оренди, не може бути підставою для нарахування податку.

При цьому, судом встановлено, що позивачем за розрахунковий період з 01.04.2014 р. по 01.10.2015 р. сплачено орендну плату в сумі 4387,23 грн..

Отже, враховуючи часткову оплату позивачем орендних платежів, сума орендної плати за земельну ділянку за період з 01.04.2014 р. по 01.10.2015 р., яку необхідно сплатити позивачу, становить 4 633,83 грн. (9021,06 грн. (орендна плата, що належить до сплати за перевірений період) - 4387,23 грн. (сплачена орендна плата)).

Таким чином, суд вважає доведеним, що відповідачем невірно визначено у податковому повідомленні-рішенні від 20.11.2015 року №000426817 розмір орендної плати, яку необхідно сплатити позивачу за користування відповідною земельною ділянкою за період з 01.04.2014 р. по 01.10.2015 р. У зв'язку чим оспорюване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню в частині нарахування позивачу орендної плати за землю у сумі 43 123 гривень 17 копійок та штрафних санкцій в сумі 10 780 гривень 79 копійок.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 11,70,71,86,159-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 20112015 року № 0004262817 в частині визначення основного податкового зобов'язання в сумі 43 123 гривні 17 копійок та штрафних санкцій в сумі 10 780 гривень 79 копійок.

Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області суму сплаченого судового збору в розмірі 525 гривень.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І.В. Желєзний