Постанова № 58268661, 11.05.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2016 року м. Київ810/1997/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Суть спору: Державна податкова інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС у Одеській області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості зі стягнення заборгованості зі сплати земельного податку з фізичних осіб у сумі 100 103, 77 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що відповідачем не погашено податковий борг, який сформувався у результаті несплати у встановлені законом строки податкового зобов'язання зі сплати земельного податку у сумі 100 103,77 грн., визначеного податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 06.06.2013.

Також позивач зазначив про те, що вказана сума заборгованості зі сплати земельного податку з фізичних осіб є узгодженою, оскільки ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 у справі № 810/7054/13-а було залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 та залишено без змін постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2014, якою було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 06.06.2013.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що нарахування відповідної суми заборгованості зі сплати земельного податку з фізичних осіб є безпідставним та необґрунтованим, оскільки податкова вимога № 698-25 від 23.05.2014, на підставі якої контролюючим органом було нараховано відповідачу податковий борг зі сплати земельного податку, була скасована рішенням Головного управління Міндоходів в Одеській області № 586/м/15-32-25-01-08 від 02.07.2014.

Крім того, позивач зазначив про те, що ОСОБА_1 було подано до Вищого адміністративного суду касаційну скаргу на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2014 у справі № 810/7054/13-а та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014, а тому, як зазначає відповідач, податкова заборгованість не є узгодженою.

Позивач у судове засідання не зявився та надіслав на адресу суду клопотання № 357/9/15-54-10-00-21 від 27.04.2016 (вх. № 7349/16 від 05.05.2016) про здійснення розгляду справи без участі представника Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області у порядку письмового провадження.

Відповідач був належним чином проінформований про дату, час та місце судового засідання, однак рекомендована кореспонденція, яка була направлена на адресу відповідача, повернута до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи обмежені строки розгляду справи, недопущення їх порушення та безпідставного затягування вирішення спору, приймаючи до уваги, що наявні в матеріалах справи докази в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вищий адміністративний суд України в пункті 11 Листа від 30.11.2009 р. № 1619/10/ 13-09 зазначив, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.

На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зареєстрована платником податків, зборів та інших обовязкових платежів і перебуває на податковому обліку в Білоцерківській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-заготівельна фірма «Унікум» (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупцем) було укладено ряд договорів купівлі-продажу, за умовами яких покупцю було передано у власність нежилі будівлі.

Так, зокрема, між сторонами було укладено наступні договори:

- договір купівлі-продажу від 30.07.2010, зареєстрований за № 3815;

- договір купівлі-продажу від 10.08.2010 зареєстрований за № 3929;

- договір купівлі-продажу від 10.08.2010, зареєстрований за № 3926;

- договір купівлі-продажу від 30.07.2010, зареєстрований за № 3842;

- договір купівлі-продажу від 30.07.2010, зареєстрований за № 3812;

- договір купівлі-продажу від 30.07.2010, зареєстрований за № 3827;

- договір купівлі-продажу від 30.07.2010, зареєстрований за № 3830;

- договір купівлі-продажу від 30.07.2010, зареєстрований за № 3821;

- договір купівлі-продажу від 30.07.2010, зареєстрований за № 3824.

Відповідно до п. 1 вказаних договорів покупцем було придбано у власність наступні нежитлові будівлі:

- 1/2 частина нежилої будівлі, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Поштова, під № 30 та складається в цілому з прийомного пункту літ. «А», загальною площею 81,8 кв.м., І вимощення, № 1,2 огородження, та розташована на земельній ділянці, загальною площею 296 кв.м. (за договором купівлі-продажу від 30.07.2010, зареєстрованим за № 3815);

- 1/2 частина нежитлової будівлі, загальною площею 3775 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Вапняна (Ізвесткова), під № 30 та складається в цілому з літ. «А», адмінкорпусу, літ. «Б», «К» майстерні, літ. «В», трансформаторна підстанція, літ. «Г» виробничий корпус, літ. «Д»,»Е», «З», «І», «Л» склади, літ. «Ж» вагова, літ. «М», «Н» вбиральні, І мостіння, ІІ естакада, № 1-6 огорожа, що розташовані на земельній ділянці, загальною площею 9770 кв.м. (за договором купівлі-продажу від 10.08.2010, зареєстрованим за № 3929);

- 1/2 частина нежитлової будівлі, загальною площею 3775 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Вапняна (Ізвесткова), під № 30 та складається в цілому з літ. «А», адмінкорпусу, літ. «Б», «К» майстерні, літ. «В», трансформаторна підстанція, літ. «Г» виробничий корпус, літ. «Д»,»Е», «З», «І», «Л» склади, літ. «Ж» вагова, літ. «М», «Н» вбиральні, І мостіння, ІІ естакада, № 1-6 огорожа, що розташовані на земельній ділянці, загальною площею 9770 кв.м. (за договором купівлі-продажу від 10.08.2010, зареєстрованим за № 3926);

- 1/2 частина нежитлової будівлі, загальною площею 2675,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул.. Балтська дорога, під № 150, та складається в цілому з: літ. «А» лабораторія вагова, літ «Б»- «Л», «П» навіси, літ. «В» адміністративний будинок, літ. «Г» котельня, літ. «Д», «Е» майстерні, літ. «Ж», «З», «І» бокси, літ. «К» гараж, літ. «М» вбиральня, літ. «Н» трансформаторна підстанція, літ. «О» цех, «І» мостіння, « 1-3 огорожа, що розташовані на земельній ділянці, загальною площею 7294 кв.м. (за договором купівлі-продажу від 30.07.2010, зареєстрованим за № 3842);

-1/2 частина нежитлової будівлі, що знаходиться в м. Одеса, вул. Хайджибейська дорога, під № 28, та складається в цілому з прийомного пункту літ. «А», загальною площею 58,7 кв.м., І вимощення, № 1,2 огородження, та розташована на земельній ділянці 278 кв.м. (за договором купівлі-продажу від 30.07.2010, зареєстрований за № 3812);

- 1/2 частина нежитлових будівель, що знаходяться в м. Одеса, вул. Марсельська під № 15, та складається цілому з прийомного пункту літ. А», загальною площею 51,2 кв.м., гаражу літ. «Б», І вимощення, №1,2 огорожа, що розташовані на земельній ділянці, площею 446, кв.м.(за договором купівлі-продажу від 30.07.2010, зареєстрованим за № 3827);

- 1/2 частина нежитлових будівель, що знаходяться в м. Одеса, вул. Марсельська під № 15, та складається цілому з прийомного пункту літ. А», загальною площею 51,2 кв.м., гаражу літ. «Б», І вимощення, №1,2 огорожа, що розташовані на земельній ділянці, площею 446, кв.м.(за договором купівлі-продажу від 30.07.2010, зареєстрованим за № 3830);

- 1/2 частина нежитлових будівель, що знаходяться в м. Одеса, вул. Чепіги Отамана, під № 28, та складається в цілому з прийомного пункту літ «А», загальною площею 56,6 кв.м., І мостіння, № 1-2 огородження, та розташовані на земельній ділянці, площею 161 кв.м. (за договором купівлі-продажу від 30.07.2010, зареєстрованим за № 3821);

- 1/2 частина нежитлових будівель, що знаходяться в м. Одеса, вул. Чепіги Отамана, під № 28, та складається в цілому з прийомного пункту літ «А», загальною площею 56,6 кв.м., І мостіння, № 1-2 огородження, та розташоване на земельній ділянці, площею 161 кв.м. (за договором купівлі-продажу від 30.07.2010, зареєстрованим за № 3824).

Згідно довідки, виданої Державним підприємством «Центр Державного земельного кадастру» Одеська регіональна філія 23.06.2010 № 08-11/8744-Дв, відповідно до даних державного реєстру земель м. Одеси право власності, право користування земельними ділянками, на яких розташовані вищевказані нежитлові будівлі, не зареєстровано, кадастровий номер не присвоювався.

Відповідно п. 12 вказаних договорів питання про користування та володіння земельною ділянкою вирішуватиметься сторонами з урахуванням їх законних прав та інтересів та згідно Земельного кодексу України.

Судом встановлено, що облік сплати земельного податку з фізичних осіб за користування земельними ділянками, на яких розташовані обєкти нерухомого майна, що були придбані у власність позивачем на підставі вказаних договорів купівлі-продажу, здійснюється Державною податкової інспекцією у Суворовському районі м. Одеси Державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси Державної податкової служби було направлено відповідачу податкове рішення-повідомлення № НОМЕР_1 від 06.06.2013, яким визначено суму податкового зобовязання з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 100 103, 77 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем, про що свідчить рекомендоване повідомлення з відміткою про отримання 19.08.2013.

Надалі, Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області було направлено відповідачу податкову вимогу № 698-25 від 23.05.2014, яка була отримана позивачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням з відміткою про отримання 02.06.2014. Відповідно до вказаної вимоги, сума заборгованості позивача щодо сплати земельного податку з фізичних осіб становить 100 103, 77 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, не погодившись з прийняттям податкової вимоги № 698-25 від 23.05.2014 звернувся до Головного управління Міндоходів в Одеській області зі скаргою б/н віл 05.06.2014 про її скасування.

За результатами розгляду вказаної скарги Головним управлінням Міндоходів в Одеській області було прийнято рішення № 586/М/15-32-25-01-08 від 02.07.2014, яким було задоволено скаргу відповідача та скасовано податкову вимогу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Державної податкової служби від 23.05.2014 № 698-25.

Несплата відповідачем податкового боргу в сумі 100 103,77 грн., який був визначений на підставі податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 06.06.2013, стала підставою для звернення відповідача з адміністративним позовом про стягнення суми податкового боргу з фізичної особи.Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено, що кожна особа зобовязана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Згідно зі статтею 269 Податкового кодексу України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно до статті 270 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Пунктом 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно з п.286.5 ст. 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 Податкового кодексу України).

Відповідно до податкового повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 06.06.2013, граничним строком сплати орендного платежу за землю є 18.10.2013.

Проте, заборгованість зі сплати податкового боргу з фізичних осіб, яка була нарахована на підставі вказаного податкового повідомлення-рішення, позивачем сплачена не була, про що свідчить наявність недоїмки у розмірі 100 103,77 грн., яка визначена у обліковій картці особовому рахунку із земельного податку з фізичних осіб станом на 31.12.2014.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зверталась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворівському районі м. Одеси Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 06.06.2013.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2014 у справі 810/7054/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2014 було відмовлено у задоволенні позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 19.01.2016 у справі № 810/7054/13-а касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 залишено без змін.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Отже, виховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що грошове зобов'язання, визначне податковим повідомленням - рішенням № НОМЕР_1 від 06.06.2013, вважається узгодженим з 29.07.2014, а саме з дати набрання законної сили ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 у справі № 810/7054/13-а

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.

Згідно з пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Законодавець у п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановив, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області було направлено відповідачу податкову вимогу № 698-25 від 23.05.2014. Проте, вказана податкова вимога була скасована рішенням Головного управління Міндоходів в Одеській області № 586/М/15-32-25-01-08 від 02.07.2014.

Разом з тим, відповідачем не було здійснено оплату податного боргу, що визначена в податковому повідомленні-рішенні

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Таким чином, враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача.

Оскільки в порядку ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано доказів сплати заборгованості, сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) в дохід Державного бюджету України заборгованість з земельного податку в сумі 100 103 (сто тисяч сто три) грн. 77 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Дудін С.О.