Постанова № 58268627, 13.06.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2016 року 810/1689/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

23 травня 2016 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "СЕВАСТОПОЛЬЕНЕРГО" (далі - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач) про:

- визнання неправомірними дій відповідача щодо невизнання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 р. від 29 лютого 2016 р. № НОМЕР_1;

- зобов'язання відповідача визнати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2015 р. від 29 лютого 2016 р. № НОМЕР_1 такою, що подана в день її фактичного отримання відповідачам - 29 лютого 2016 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено у визнанні податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 р. від 29 лютого 2016 р. № НОМЕР_1 податковою звітністю з посиланням на те, що, на думку відповідача, названа декларація була заповнена позивачем відповідно до вимог ст. 48 ПК України. Крім того, зазначив, що повідомлення про невизнання звітних документів від 1 березня 2016 р. № 1638/10/10-1315-02-56 складено відповідачем без визначення коду причини відмови у визнанні податковою звітністю поданої позивачем декларації (а.с. 2-5).

Відповідач позов не визнав, у його задоволенні просив відмовити посилаючись на те, що при заповненні податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 р. від 29 лютого 2016 р. № НОМЕР_1 позивачем у графі 6 було зазначено податкову адресу: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8, корпус Є, разом з тим місцезнаходженням юридичної особи (позивача) згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8 Є.

7 червня 2016 р. представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача при вирішенні названої заяви покладався на розсуд суду.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

29 лютого 2016 р. позивачем було подано до відповідача податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2015 р. від 29 лютого 2016 р. № НОМЕР_1 (далі - декларація № НОМЕР_1) (а.с. 7-10).

1 березня 2016 р. листом № 1638/10/10-13-5-02-56 відповідач повідомив позивача про те, що останнім декларація № НОМЕР_1 подана з невірно вказаними реквізитами, а тому на підставі п. 48.7 ст. 48 ПК України не вважається поданою (далі - лист № 1638/10/10-13-5-02-56) (а.с. 11).

У зв'язку з тим, що позивач вважає такі дії відповідача протиправними, ним було подано даний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані ПК України.

Згідно з вимогами п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до вимог п. 48. 1 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Як убачається з п. 48.2 ст. 48 ПК України, обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Згідно з вимогами п. 48.3 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно з вимогами п. 48.4 ст. 48 ПК України в окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Як убачається з п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України, податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Відповідно до вимог п. 48.7 ст. 48 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Порядок подання податкової звітності до контролюючого органу визначається ст. 49 ПК України.

Згідно з вимогами п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Як убачається з п. 49.8 ст. 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється (пункт 49.10 статті 49 Податкового кодексу України).

Цією ж статтею передбачено, що у випадку подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Наявні матеріали справи свідчать про таке.

Спірні правовідносини, що є предметом розгляду, стосуються питання правомірності відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації № НОМЕР_1, вирішення даного публічно-правового спору пов`язується з оцінкою цього документу в частині відповідності порядку його заповнення вимогам чинного податкового законодавства.

Як вже зазначалося, 29 лютого 2016 р. позивачем було подано до відповідача податкову декларацію № НОМЕР_1 (а.с. 7-10).

1 березня 2016 р. листом № 1638/10/10-13-5-02-56 відповідач повідомив позивача про те, що останнім декларація № НОМЕР_1 подана з невірно вказаними реквізитами, а тому на підставі п. 48.7 ст. 48 ПК України не вважається поданою (а.с. 11).

Згідно з поясненнями представника відповідача в судовому засіданні 7 червня 2016 р. податкову декларацію № НОМЕР_1 не було визнано податковою звітністю у зв'язку з тим, що позивачем у графі 6 названої декларації було зазначено податкову адресу: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8, корпус Є, разом з тим місцезнаходженням юридичної особи (позивача) згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8 Є.

Проте, суд вважає помилковим таке твердження відповідача, враховуючи таке.

Згідно з вимогами п. 45.2 ст. 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до вимог ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 р. № 755-IV (далі - Закон № 755-IV) Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Як убачається з ч. 2 ст. 17 названого Закону, в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб, зокрема, про адресу місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 18 Закону 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем у податковій декларації № НОМЕР_1 було зазначено адреса його місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8, корпус Є (а.с. 7-10).

Згідно з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань місцезнаходженням позивача є: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8 Є.

Жодних записів про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу або про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань у зазначений період не вносилось.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що є однаковими адреси, а саме, зазначена у декларації - 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8, корпус Є та зазначена у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8 Є.

Крім того, судом враховано, що зазначена у декларації адреса дозволяє відповідачу ідентифікувати платника податків - позивача.

Доказів того, що на момент отримання відповідачем податкової декларації № НОМЕР_1 місцезнаходження позивача за адресою, вказаною позивачем у декларації, не було підтверджено у передбаченому Законом 755-IV порядку, відповідачем суду не надано.

За таких обставин, твердження відповідача стосовно наявності у декларації № НОМЕР_1 недостовірних даних щодо місцезнаходження позивача суд вважає безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.

При вирішенні справи судом враховано, що відповідачем було прийнято та визнано податковою звітністю податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 1 квартал 2016 р., у якому зазначено податкову адресу: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8, корпус Є (а.с. 30-33).

Наведене свідчить, що відповідачем вже визнавалася податковою звітністю подана позивачем у 2016 р. звітність із зазначенням названої адреси.

За таких обставин рішення відповідача про відмову у визнанні податковою звітністю декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 р. від 29 лютого 2016 р. № НОМЕР_1 є необґрунтованим та неправомірним.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, чого не було зроблено відповідачем.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби Київської області щодо невизнання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 р. № НОМЕР_1, поданої публічним акціонерним товариством "Енергетична компанія "СЕВАСТОПОЛЬЕНЕРГО" 29 лютого 2016 р.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби Київської області визнати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2015 р. № НОМЕР_1, подану публічним акціонерним товариством "Енергетична компанія "СЕВАСТОПОЛЬЕНЕРГО", такою, що подана у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби Київської області - 29 лютого 2016 р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.