Постанова № 58268342, 07.06.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року Справа № 803/744/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Хомяк М. І.,

за участю представника позивача Мельничука М. В.,

представника відповідача Новосада О. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Ківерцівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області звернулася з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №50976157 від 28.04.2016 року.

Ухвалою суду від 01.06.2016 року у даній справі допущено заміну позивача Ківерцівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області на його правонаступника - Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження №50976157 від 28.04.2016 року була направлена боржнику з порушенням строку, встановленого вимогами Закону України «Про виконавче провадження». Несвоєчасне повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження позбавило його права на виконання виконавчого документа у добровільному порядку, у зв'язку з чим позивач вважає оскаржувану постанову незаконною, відтак просить її скасувати.

У судовому засіданні представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив визнати протиправними та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження №50976157 від 28.04.2016 року, про стягнення з боржника виконавчого збору від 31.05.2016 року та про накладення штрафу від 31.05.2016 року.

У письмових запереченнях та у судовому засіданні представник відповідача заявлених вимог не визнав, посилаючись на те, що оскаржувані постанови прийняті відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, зазначив, що лише порушення строків направлення боржникові копії постанови про відкриття виконавчого провадження не є підставою для її скасування.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11.02.2016 року зобов'язано Ківерцівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю «Фурніро» за червень 2015 року.

На виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 11.02.2016 року видано виконавчий лист від 26.04.2016 року № 304/2016.

28.04.2016 року на підставі виконавчого листа від 26.04.2016 року № 304/2016 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Новосадом О. Ю. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 50976157 та встановлено термін добровільного виконання рішення суду до 05.05.2016 року.

31.05.2016 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Новосадом О. Ю. прийнято постанови у ВП № 50976157 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1360,00 грн. та про накладення штрафу у розмірі 850,00 грн.

Суд вважає, що доводи позивача про незаконність оскаржуваних постанов є необгрунтованими та безпідставними з огляду на таке.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV з наступними змінами та доповненнями.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, є заява стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно із частинами першою та другою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Частиною п'ятою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі (частина перша статті 31 Закону України «Про виконавче провадження»).

Як зазначалось вище 28.04.2016 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Новосадом О. Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50976157 по примусовому виконанню виконавчого листа від 26.04.2016 року № 304/2016. У даній постанові державним виконавцем вказано про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до 05.05.2016 року та зазначено, що у разі ненадання боржником документального підтвердження повного виконання рішення в наданий для самостійного виконання строк буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій.

З матеріалів справи вбачається, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження № 50976157 від 28.04.2016 року була направлена державним виконавцем 06.05.2016 року рекомендованим листом на адресу державної реєстрації Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, тобто на восьмий календарний (шостий робочий) день після її прийняття.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про порушення відповідачем вимог частини п'ятої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, недотримання строків направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження № 50976157 від 28.04.2016 року була отримана боржником лише 10.05.2016 року, що позбавило останнього права на добровільне виконання судового рішення, відтак це є підставою для скасування вищезазначеної постанови.

Однак, несвоєчасне направлення боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження не може бути єдиною та самостійною підставою для скасування такої постанови, у разі якщо вона прийнята відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів.

Отже, законодавство передбачає право боржника звернутись до державного виконавця із заявою про відкладення провадження виконавчих дій у разі несвоєчасного одержання боржником документів виконавчого провадження, в даному випадку копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 50976157 від 28.04.2016 року, внаслідок чого останній був позбавлений можливості добровільно виконати судове рішення.

З наданих у судовому засіданні пояснень представника позивача слідує, що Ківерцівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області не зверталася із заявою до державного виконавця про відкладення виконавчих дій, у зв'язку з несвоєчасним одержанням копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 50976157 від 28.04.2016 року.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту звернення боржника до державного виконавця із заявою про відкладення виконавчих дій, а також інші докази, які б свідчили про протиправність винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 50976157 від 28.04.2016 року.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що боржником 10.05.2016 року було подано апеляційну скаргу на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.02.2016 року, відтак у державного виконавця не було підстав для відкриття виконавчого провадження № 50976157, оскільки листом від 16.05.2016 року № 803/42/16/5948/16 Волинський окружний адміністративний суд повідомив Ківерцівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області про те, що вищезазначена постанова суду від 11.02.2016 року набрала законної сили 07.04.2016 року. Крім того, позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту прийняття судом апеляційної інстанції апеляційної скарги на рішення суду від 11.02.2016 року.

Доводи позивача про те, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 року № 892 «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби» та наказу Державної фіскальної служби від 24.02.2016 року № 158 «Про реорганізацію деяких територіальних органів ДФС у Волинській області» Ківерцівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС реорганізовано шляхом приєднання до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС, а тому в оскаржуваній постанові зазначено неіснуючого боржника, суд не бере до уваги, оскільки відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 28.04.2016 року Ківерцівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області з 26.02.2016 року перебуває в стані припинення, запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи відсутній.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що строк для добровільного виконання був нереальним, оскільки податковий орган не скористався правом відкласти вчинення виконавчих дій і протягом тривалого періоду (21 день) після закінчення встановленого у постанові строку не вчиняв дії по виконанню рішення суду.

У зв'язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 50976157 від 28.04.2016 року.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Згідно частини першої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частиною першою статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи.

Згідно із частиною першою статті 89 даного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З наведеного вбачається, що невиконання боржником рішення у строк, встановлений для добровільного виконання є підставою для стягнення з боржника виконавчого збору та накладення штрафу.

Судом встановлено, що державним виконавцем відповідно до статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» було надано строк для добровільного виконання виконавчого листа Волинського окружного адміністративного суду від 26.04.2016 року № 304/2016, а саме до 05.05.2016 року.

У зв'язку з невиконанням боржником у встановлений для добровільного виконання рішення строк державним виконавцем 31.05.2016 року були винесені постанови про накладення на боржника штрафу та стягнення виконавчого збору.

В судовому засіданні державний виконавець відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Новосад О. Ю. зазначив, що примусове виконання рішення суду від 11.02.2016 року розпочалося лише 31.05.2016 року шляхом складення акту державного виконавця про невиконання судового рішення та винесення постанов про накладення на боржника штрафу та стягнення виконавчого збору. Тобто у Ківерцівської ОДПІ після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження був 21 календарний день для добровільного виконання рішення суду. Однак, незважаючи на наявність достатнього часу, боржником жодних дій по виконанню не вчинено, як не вчинено і станом на день розгляду даної справи судом.

Наведене свідчить про те, що державний виконавець відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Новосад О. Ю., приймаючи 31.05.2016 року постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та про накладення штрафу, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої складено 13 червня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий - суддя О. О. Андрусенко