Постанова № 58268280, 07.06.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року Справа № 803/711/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Хомяк М. І.,

представника позивача Ковальчук Л. В.,

представника відповідача Ярошика Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМП» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СМП» (далі - позивач, ТзОВ «СМП») звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.03.2016 року № 0000711402, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД) у сумі 114778,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу про порушення позивачеми вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме щодо прострочення граничних термінів розрахунків по експортних операціях, є необґрунтованими. Зазначив, що відповідачем невірно обраховано строк, у який повинні були надійти кошти за поставлений товар, оскільки датою здійснення експорту є дата перетину товару митного кордону України, а не дата оформлення вантажно митних декларацій.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та просила їх задовольнити.

У письмових запереченнях та у судовому засіданні представник відповідача позовних вимог не визнав, посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні перевірки, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 24.03.2016 року № 0000711402 винесене відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у період з 24.02.2016 року по 01.03.2016 року посадовою особою ГУ ДФС у Волинській області на підставі направлення від 23.01.2016 року № 000144, згідно із п.75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 ст. 78 ПК України та відповідно до наказу ГУ ДФС у Волинській області від 23.02.2016 року №212 проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТзОВ «СМП» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій згідно інформації ПАТ КБ «Правекс-Банк» від 07.12.2015 року за № 8395/12-01-7БТ (вх. №24229/10 від 10.12.2015 року) по контракту від 03.07.2015 року № 03/07/15/4 та від 06.01.2016 року №79/12-01-7БТ (вх. №181/10 від 11.01.2016 року) по контракту від 07.08.2015 року № 07/08/15/2, ПАТ КБ «Промінвестбанк» від 04.01.2016 року № 20-9/10/2016/30 (вх. № 208/10 від 11.01.2016 року) по контракту від 14.11.2014 року № 38-ЕХ за період з 01.01.2015 року по 01.03.2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 10.03.2016 року № 75/03-20-14-02/31401373, яким встановлено порушення вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (а.с.7-11), а саме:

- за експортним контрактом від 07.08.2015 року № 07/08/15/2, укладеним між ТзОВ «СМП» та ОАО «Птицефабрика Городок», валютні кошти по вищезазначеному контракту в сумі 27072,40 дол. США (еквів. 649753,66 грн.) на валютний рахунок ТзОВ «СМП» не надійшли. Граничний термін надходження валютної виручки на суму 27072,40 дол. США закінчився 27.12.2015 року;

- за експортним контрактом від 14.11.2014 № 38-ЕХ, укладеним між ТзОВ «СМП» та ТзОВ «АРС», валютні кошти по вищезазначеному контракту в сумі 766000,00 рос. руб. (еквів. 252251,46 грн.) на валютний рахунок ТзОВ «СМП» не надійшли. Граничний термін надходження валютної виручки на суму 766000,00 рос. руб. закінчився 27.12.2015 року.

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки від 10.03.2016 року №75/03-20-14-02/31401373, позивачем було подано заперечення від 16.03.2016 року до ГУ ДФС у Волинській області. Листом ГУ ДФС у Волинській області від 23.03.2016 року №1499/10/03-20-14-02-09 повідомило позивача про те, що визначення контролюючим органом пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД є правомірним, висновок акта перевірки від 10.03.2016 року № 75/03-20-14-02/31401373 відповідає вимогам чинного законодавства, відтак підстави для задоволення вимог, викладених у запере реченнях, відсутні (а.с. 14-15).

На підставі акту перевірки від 10.03.2016 року № 75/03-20-14-02/31401373 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 24.03.2016 року №0000711402, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у сумі 114778,80 грн. (а.с. 12).

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивачем було подано скаргу (вх. 06.04.2016 року № 8571/6) до Державної фіскальної служби України. Рішенням Державна фіскальна служба України від 25.04.2016 року №9217/6/99-99-11-01.02.25 залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 24.03.2016 року №0000711402, а скаргу без задоволення (а.с. 16-18).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Постановою Правління Національного Банку України від 03.09.2015 року № 581 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Таким чином, проведення розрахунків у іноземній валюті підлягає зарахуванню на валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами встановлених законодавством України строків розрахунків за експортними, імпортними операціями визначено Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою постановою Правління Національного банку України від від 24.03.1999 року № 136.

Пунктом 5.9 даної Інструкції передбачено, що банк надає податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень в разі ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені в висновках) виручки, товарів по зовнішньоекономічних контрактах.

З системного аналізу наведених норм слідує, що в разі укладення зовнішньоекономічного контракту, на резидента покладено обов'язок дотримуватись строків надходження на валютні рахунки виручки в іноземній валюті. Порушення цих строків можливе лише за умови отримання спеціального дозволу, інакше воно тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Відповідно до частин другої - пятої статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності ТзОВ «СМП», зокрема, є оптова торгівля м'ясом і мясними продуктами, оптова торгівля харчовими оліями та жирами (а.с. 30).

Судом встановлено, що 14.11.2014 року між позивачем (продавець) та ТзОВ «АРС» (покупець) укладено договір № 38-ЕХ, відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставляти покупцю м'ясну продукцію (далі - продукція), а покупець зобов'язався купувати продукцію для подальшого її продажу продавцям. Відповідно до пункту 7.2 даного договору оплата продукції здійснюється на умовах 100% передплати протягом 7 днів з моменту отримання інвойсу (рахунку) (а.с.73-80).

На виконання умов вищезазначеного договору 28.09.2015 року позивачем через ТзОВ «Бумеранг» (перевізник) було відвантажено продукцію «половини туш свійських свиней ІІ категорії, охолоджені, необвалені зі шкіркою, з вирізкою, з щоковиною …, вагою 1800 кг.» на користь ТзОВ «АРС» у загальній сумі 2286000,00 рос. руб. (екв. 752436,90 грн.).

Вказана партія продукції було заявлена до митного оформлення у митному режимі «експорт» згідно вантажно-митної декларації від 28.09.2015 року № 205120000/2015/008119 (а.с. 21).

З листа Волинської митниці ДФС від 23.03.2016 року слідує, що згідно інформації бази даних ЄАІС ДФС фактичне вивезення вантажу за митною декларацією від 28.09.2015 року № 205120000/2015/008119 товару «половини туш свійських свиней ІІ категорії, охолоджені, необвалені зі шкіркою, з вирізкою, з щоковиною …», що переміщувався в адресу ТзОВ «АРС» (Російська Федерація), здійснено 30.09.2015 року о 12:20 год. (а.с. 22).

З матеріалів справи вбачається, що продукція, відвантажена 28.09.2015 року на користь ТзОВ «АРС», була частково оплачена останнім (передоплата становила 1520000,00 рос. руб.), заборгованість нерезидента ТзОВ «АРС» перед позивачем складає 766000,00 рос. руб.

Як встановлено судом, 27.01.2016 року ТзОВ «СМП» поштовим зв'язком направило до Господарського суду Волинської області позовну заяву про стягнення з ТзОВ «АРС» суми заборгованості за проданий товар у розмірі 1030270,00 рос. руб. (екв. 312820,88 грн.). Ухвалою судді Господарського суду Волинської області від 29.01.2016 року позовну заяву ТзОВ «СМП» прийнято до розгляду та порушено провадження у справі (а.с. 63-72).

Крім того, 07.08.2015 року між ТзОВ «СМП» (продавець) та ОАО «Птицефабрика Городок» (Республіка Білорусь, покупець) укладено контракт № 07/08/15/2, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити макухи соняшника (товар). Відповідно до пункту 4.2 даного контракту порядок платежа: 100 % від загальної суми партії товара здійснюється покупцем на протязі 14 календарних днів з дати відвантаження товару на адресу покупця. Датой відвантаження вважається дата календарного штемпеля станції відправки на з/д накладній. Продавець здійснює поставку товара на умовах DAР кордон України - кордан Республіки Білорусь. Станція призначення: Городок, Бел. ж. д. (а.с. 45-49).

На виконання умов вищезазначеного договору 28.09.2015 року позивачем як продавцем було заявлено товар «макуха соняшникова після пресування, вагою 102160 кг.» на користь ОАО «Птицефабрика Городок» у загальній сумі 27072,40 доларів США (екв. 585196,75 грн.) до митного оформлення у митному режимі «експорт» згідно вантажно-митної декларації від 28.09.2015 року № 205060000/2015/005498 (а.с. 19).

З листа Волинської митниці ДФС від 01.04.2016 року слідує, що згідно інформації бази даних ЄАІС ДФС фактичне вивезення вантажу за митною декларацією від 28.09.2015 року № 205060000/2015/005498 товару «макуха соняшникова після пресування …», що переміщувався транспортним засобом, здійснено 30.09.2015 року о 07:07 год. (а.с. 20).

З матеріалів справи слідує, що заборгованість нерезидента ОАО «Птицефабрика Городок» за відвантажений товар 28.09.2015 року перед ТзОВ «СМП» складає 27072,40 дол. США.

12.01.2016 року позивач звернувся до Економічного суду Мінської області (Республіка Білорусь) із заявою про порушення наказного провадження і винесення ухвали про судовий наказ, в якій просив стягнути з ОАО «Птицефабрика Городок» 30767,78 дол. США (основний борг - 27072,40 дол. США, пеня - 3695,38 дол. США). Ухвалою Економічного суду Мінської області відмовлено ТзОВ «СМП» в прийнятті заяви про порушення наказного провадження (а.с.50-56).

15.02.2016 року ТзОВ «СМП» подало до Економічного суду Вітебської області (Республіка Білорусь) заяву про порушення наказного провадження і винесення ухвали про судовий наказ, в якій просив стягнути з ОАО «Птицефабрика Городок» 30767,78 дол. США, що підтверджується відбитком штемпеля вхідної кореспонденції Економічного суду Вітебської області (а.с. 56-58).

Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган виходив з того, що граничним терміном надходження валютної виручки від контрагентів-нерезидентів є 27.12.2015 року, а моментом експорту слід вважати дату виписки вивізної вантажної митної декларації. З урахуванням наведеного контролюючий орган прийшов до висновку, що виручка резидента - ТзОВ «СМП» у іноземній валюті не була зарахована на валютні рахунки останнього в уповноважених банках у строки, встановлені постановою Національного банку України, що потягнуло за собою нарахування пені у розмірі 114778,80 грн.

Проте, з такими доводами, а відповідно і з розрахунками, суд не погоджується з з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу десятого статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та абзацу третього пункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року № 136, експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Абзацом тридцять восьмим статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Для застосування статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» моментом вчинення експортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, у випадку, коли перехід права власності на товар відбувається за межами митної території України, є момент фактичного перетину експортованим товаром митного кордону України.

Дата оформлення вантажної митної декларації не завжди збігається з датою фактичного перетину митного кордону України, оскільки сама вантажна митна декларація є документом, що підтверджує права особи на розміщення товарів у заявленому митному режимі і права та обов'язки зазначених у ній осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.

Згідно листів Волинської митниці ДФС від 23.03.2016 року та від 01.04.2016 року фактичне вивезення вантажу за митними деклараціями від 28.09.2015 року №205120000/2015/008119 товару «половини туш свійських свиней ІІ категорії, охолоджені, необвалені зі шкіркою, з вирізкою, з щоковиною …» та від 28.09.2015 року № 205060000/2015/005498 товару «макуха соняшникова після пресування …» здійснено 30.09.2015 року (а.с. 20, 22).

Отже, висновки контролюючого органу про те, що датою перетину експортованими товарами митного кордону є 28.09.2015 року є помилковими, оскільки відповідач необґрунтовано ототожнює фактичний перетин митного кордону із заявленням відповідних товарів до митного оформлення.

З вищенаведеного слідує, що граничним строком для надходження валютної виручки від контрагентів-нерезедентів є 29.12.2015 року, а першим днем, з якого починає нараховуватись пеня у порядку статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є 30.12.2015 року.

Таким чином, нарахування контролюючим органом пені за порушення платником податків строків здійснення розрахунків в іноземній валюті до 29.12.2015 року є неправомірним, тому сума пені, що розрахована відповідачем є необґрунтованою і повинна становити 109507,16 грн., з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, заборгованість нерезидента ТзОВ «АРС» перед ТзОВ «СМП» за відвантажену 28.09.2015 року продукцію згідно договору від 14.11.2014 року № 38-ЕХ складає 766000,00 рос. руб. (екв. 252220,82 грн.).

Отже, період, за який позивачу повина бути нарахована пеня за порушення термінів розрахунків за вищезазначеною експортною операцією, становить 28 днів, а саме період з 30.12.2015 року (перший день з якого починає нараховуватись пеня) по 26.01.2016 року включно (день перед подачею позивачем позовної заяви до Господарського суду Волинської області). Сума пені за вказаний період становить 21186,55 грн. (252220,82 х 0,3% = 756,662; 756,66 х 28 = 21186,55).

Водночас заборгованість нерезидента ОАО «Птицефабрика Городок» перед ТзОВ «СМП» за відвантажений 28.09.2015 року товар згідно контракту від 07.08.2015 року №07/08/15/2 складає 27072,40 дол. США. (екв. 626387,28 грн.).

Період, за який позивачу повина бути нарахована пеня за порушення термінів розрахунків за вищезазначеною експортною операцією, становить 47 днів, а саме період з 30.12.2015 року (перший день з якого починає нараховуватись пеня) по 14.02.2016 року включно (день перед подачею позивачем заяви до Економічного суду Вітебської області про порушення наказного провадження і винесення ухвали про судовий наказ). Сума пені за вказаний період становить 88320,60 грн. (626387,28 х 0,3% = 1879,16; 1879,16 х 47 = 88320,60).

Таким чином, сума пені за порушення граничних строків зарахування виручки в іноземній валюті за зовнішньоекономічними договорами від 14.11.2014 року № 38-ЕХ та від 07.08.2015 року № 07/08/15/2 в загальному розмірі складає 109507,16 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що контролюючим органом протиправно нараховану позивачу пеню за порушення термінів розрахунків за вищезазначеними договорами у розмірі 5271,64 грн., водночас, решта суми заборгованості нарахована відповідачем обґрунтовано, оскільки позивачем не спростовано факту порушення граничних строків зарахування виручки в іноземній валюті в уповноважених банках.

Посилання представника позивача на те, що постанова Правління Національного Банку України від 03.09.2015 року № 581 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» набрала чинності з 04.09.2015 року і втратила чиність 04.12.2015 року, тому нарахування контролюючим органом пені позивачу відповідно до вказаної постанови, якою передбачено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів, є неправомірним, суд не бере до уваги, станом 28.12.2015 року (день початку нарахування позивачу пені контролюючим органом) була чинна постанова Правління Національного Банку України від 04.12.2015 року № 863 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках Україн», якою також було передбачено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

За вказаних обставин адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 24.03.2016 року № 0000711402 в частині нарахування пені у розмірі 5271,64 грн.

Згідно із частинами першою, третьою статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи те, що судом визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.03.2016 року № 0000711402 в частині нарахування пені у розмірі 5271,64 грн., тому на користь позивача слід присудити судовий збір у розмірі 79,03 грн.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 24 березня 2016 року № 0000711402 в частині нарахування пені у розмірі 5271,64 грн. (п'ять тисяч двісті сімдесят одна грн. 64 коп.)

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СМП» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 2, ідентифікаційний код 31401373) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код 39400859) судовий збір в розмірі 79,03 грн. (сімдесят дев'ять грн. 03 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої складено 13 червня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий - суддя О. О. Андрусенко