Ухвала суду № 58268001, 09.06.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/791/1503/2016 Єдиний унікальний номер справи: 654/1469/16-ц

Головуючий в І інстанції Третьякова І.В. Доповідач: Приходько Л.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Приходько Л.А.

суддів: Бездрабко В.О.

Борка А.Л.

секретар Кутузова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, діючого в інтересах ОСОБА_3, на ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області від 25 квітня 2016 року у справі

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонавтотранс» до ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки з незаконного володіння, -

в с т а н о в и л а:

В квітні 2016 року ТОВ «Херсонавтотранс» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки з незаконного володіння. Одночасно позивач подав заяву про забезпечення позову, шляхом накладення заборони на відчуження земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, яка сформована шляхом об'єднання земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2; НОМЕР_3, та є частиною земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, та заборонити ОСОБА_3 здійснення будь яких будівельних робіт з будівництва нових споруд, реконструкції, капітального ремонту на об'єктах які розташовані на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1.

Заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 25 квітня 2016 року заяву про забезпечення позову задоволено. Накладено заборону на відчуження земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, яка сформована шляхом об'єднання земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2; НОМЕР_3, та є частиною земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу. Заборонено ОСОБА_3 здійснення будь яких будівельних робіт з будівництва нових споруд, реконструкції, капітального ремонту на об'єктах які розташовані на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, діючи в інтересах ОСОБА_3, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Під час розгляду справи представники ОСОБА_3 - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі за обставинами викладеними у скарзі. Просили ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Заперечуючи проти апеляційної скарги представник ТОВ «Херсонавтотранс» Проценко Л.С. зазначила, що на її думку ухвала суду є законною та обґрунтованою. Просила апеляційну скаргу відхилити ухвалу суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши додержання судом вимог закону, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (зі змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду № 2 від 12.06.2009 року), передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Перелік видів забезпечення позову зазначений у ст.152 ч.1 ЦПК України, проте цей перелік не є вичерпним і за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані і інші його види.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Херсонавтотранс» звернулося до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що відповідач за час розгляду справи може здійснити продаж спірного мана, або зробити інші дії, які призведуть до неможливості виконання рішення суду.

Обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення позову, представник позивача зазначив, що відповідачем в період часу з 16 по 18 квітня 2016 року на спірну земельну ділянку були завезені будівельні матеріали та розпочаті будівельні роботи забиті палі (сваі) для подальшого будівництва, даний факт встановлено актом обстеження земельної ділянки складеним 18 квітня 2016 року, що підтверджує наявну можливість відповідача розпорядитися майном на свій розсуд, та може призвести до порушення майнових прав позивача, у разі задоволення позову.

Враховуючи розмір заявлених позовних вимог та той факт, що можливе розпорядження відповідачем належним йому майном та проведення будівельних робіт утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову та те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов ґрунтовного висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, які є співмірними заявленим позовним вимогам.

Обмежень, зазначених в ч. 4 ст. 152 ЦПК України, судом не встановлено.

Також не спростовують висновки суду доводи апеляційної скарги щодо не з'ясування судом першої інстанції наявності спору між сторонами, так, як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на порушення відповідачем його права користування частиною земельної ділянки, право на користування якою належить Товариству на підставі Державного акту на право постійного користування землею. Враховуючи, що відповідач заперечує право позивача на користування спірною земельною ділянкою, суд першої інстанції дійшов грунтовного висновку про наявність спору між сторонами.

Посилання апелянта на те, що в матеріалах справи відсутні докази на підставі яких суд дійшов висновку про те, що земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 є частиною земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4, колегія суддів вважає необґрунтованими, та такими, що спростовуються інформацією наданою Відділом Держгеокадастру у Голопристанському районіХерсонської області в листі №18-2111-0.2-744/2-16 від 11 квітня 2016 року з якої вбачається, що відповідно до відомостей Державного земельного кадастру земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 розташована в межах частини земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_4 (а.с.25).

Ухвала постановлена судом з додержанням вимог закону і підстав для її скасування та відмови у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, діючого в інтересах ОСОБА_3, відхилити.

Ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області від 25 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.А. Приходько

Судді: В.О. Бездрабко

А.Л. Борко