Вирок № 58267968, 13.06.2016, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 667/695/16-к

н/п 1-кп/766/71/16

ВИРОК

іменем України

13 червня 2016 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого - судді: Котьо І.В.

секретаря: Головчиної А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народились в м. Херсоні , проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , має середньо-спеціальну освіту , заміжня , громадянки України , українки, не військовозобов'язаної ,

яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст.191, ч.1 ст. 357, ч.1 ст. 366 КК України ,

сторони кримінального провадження:

прокурор: Панчин О.С.

потерпілий: АТ «Державний ощадбанк»

представник потерпілого: ОСОБА_2

обвинувачений: ОСОБА_1

встановив:

ОСОБА_1 обіймаючи , згідно наказу начальника № 39/ОК від 27.11.2011 посаду старшого контролера-касира філії - Херсонське обласне управління АТ «Ощадбанк» територіального відділення без балансового відділення (далі - ТВБВ) № 10021/083, будучи ознайомленою 20 червня 2011 року з Посадовою інструкцією старшого контролера-касира ТВБВ № 10021/083 , привласнювала грошові кошти клієнтів банку за наступних обставин:

- в період часу з 01.01.2014 до 23.11.2015 (більш точний час та дата досудовим розслідуванням не встановлені), знаходячись в приміщенні ТВБВ № 10021/083 за адресою: м. Херсон, вул. Івана Богуна (колишня Ілліча) , 64 будучи зобов'язаною згідно зі ст. 19 Конституції України діяти лише на підставі та в межах повноважень, передбачених Конституцією України і законами України, маючи доступ до інформації по рахункам вкладників банку та самих рахунків, порушуючи вимоги ст. 2, 8, 17 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», пп. 1.3, 1.4, 1.22 р. 4 Інструкції про проведення касових операцій банками України, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 174 від 01.06.2011, якими встановлені загальні вимоги до оформлення розрахункових документів під час здійснення видаткових операцій банківськими установами, займаючи посаду старшого контролера-касира та виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції,зокрема: маючи право залучати робітників ТВБВ до перевірки по запобіганню легалізації доходів, які отримані злочинним шляхом; прийманню та видачі вкладів населення в національній та іноземних валютах, здійснюючи контроль за додержання касової дисципліни та участь в розробленні і впровадженні заходів щодо виявлення недоліків в касовій роботі, їх усуненню та запобіганню; на здійснення інвентаризації залишків за рахунками фізичних осіб, здійснюючи заходи щодо зменшення використання послуг банку кримінальних доходів/фінансування тероризму; проведення безготівкових операцій по вкладах населення, зарахування/списання з рахунків фізичних осіб, формування документів за операціями фізичних осіб. Діючи всупереч інтересам АТ «Державний ощадний банк України», переслідуючи прямий корисливий умисел направлений на порушення встановленого законом порядку обігу офіційних документів та на привласнення ввіреного їй чужого майна, яке знаходилося в її віданні, шляхом зловживання своїм службовим становищем, привласнила платіжні картки клієнтів АТ «Державний ощадний банк України», по відкритим ними рахункам , а саме по рахункам : № НОМЕР_1, відкритим на ім'я ОСОБА_4, № НОМЕР_2, відкритим на ім'я ОСОБА_5, № НОМЕР_3, відкритим на ім'я ОСОБА_6, № НОМЕР_4, відкритим на ім'я ОСОБА_7, які в подальшому використала для незаконного перерахування грошових коштів клієнтів банку та їх привласнення.

Вказане кримінальне правопорушення передбачає кримінальну відповідальність передбачену ч. 1 ст. 357 КК України, а саме: привласнення офіційних документів шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинене з корисливих мотивів .

Також ОСОБА_1 , переслідуючи єдиний прямий корисливий умисел на порушення встановленого законом порядку обігу офіційних документів та на привласнення ввіреного їй чужого майна, яке знаходилося в її віданні, шляхом зловживання своїм службовим становищем, склала завідомо неправдиві офіційні документи, шляхом вивантаження документів з АБС в текстовий формат, тобто роздрукування та внесення в них недостовірної інформації про бажання клієнта отримати грошові кошти за вкладами та внісши до них підписи, які не відповідають зразкам від імені наступних осіб, а саме :

29.07.2015 склала завідомо неправдиві меморіальні ордери та заяву на видачу готівки у сумі 52000 грн. від імені ОСОБА_8 та підробила його підпис;

09.01.2014 склала завідомо неправдиві меморіальні ордери та заяву на видачу готівки у сумі 3550 грн. від імені ОСОБА_3 та підробила його підпис;

28.02.2014 склала завідомо неправдиві меморіальні ордери та заяву на видачу готівки у сумі 20520 грн. від імені довіреної особи ОСОБА_9 та підробила його підпис;

23.05.2014 склала завідомо неправдиві меморіальні ордери та заяву на видачу готівки у сумі 73820 грн. від імені довіреної особи ОСОБА_9 та підробила його підпис;

02.02.2015 склала завідомо неправдиві меморіальні ордери та заяву на видачу готівки у сумі 3500 грн. від імені довіреної особи ОСОБА_9 та підробила його підпис;

05.02.2015 склала завідомо неправдиві меморіальні ордери та заяву на видачу готівки у сумі 20000 грн. від імені довіреної особи ОСОБА_9 та підробила його підпис;

01.04.2015 склала завідомо неправдиві меморіальні ордери та заяву на видачу готівки у сумі 5000 грн. від імені довіреної особи ОСОБА_9 та підробила його підпис;

15.05.2015 склала завідомо неправдиві меморіальні ордери та заяву на видачу готівки у сумі 10000 грн. від імені довіреної особи ОСОБА_9 та підробила його підпис;

22.07.2015 склала завідомо неправдиві меморіальні ордери та заяву на видачу готівки у сумі 1000 грн. від імені довіреної особи ОСОБА_9 та підробила його підпис;

24.07.2015 склала завідомо неправдиві меморіальні ордери та заяву на видачу готівки у сумі 5000 грн. від імені довіреної особи ОСОБА_9 та підробила його підпис;

10.08.2015 склала завідомо неправдиві меморіальні ордери та заяву на видачу готівки у сумі 3000 грн. від імені довіреної особи ОСОБА_9 та підробила його підпис;

01.09.2015 склала завідомо неправдиві меморіальні ордери та заяву на видачу готівки у сумі 4000 грн. від імені довіреної особи ОСОБА_9 та підробила його підпис;

18.09.2015 склала завідомо неправдиві меморіальні ордери та заяву на видачу готівки у сумі 2000 грн. від імені довіреної особи ОСОБА_9 та підробила його підпис;

21.05.2014 склала завідомо неправдиві меморіальні ордери та заяву на видачу готівки у сумі 1500 грн. від імені ОСОБА_10 та підробила його підпис;

03.09.2014 склала завідомо неправдиві меморіальні ордери та заяву на видачу готівки у сумі 151, 94 грн. від імені ОСОБА_10 та підробила його підпис;

29.10.2015 склала завідомо неправдиві меморіальні ордери та заяву на видачу готівки у сумі 2300 грн. від імені ОСОБА_10 та підробила його підпис;

08.01.2014 склала завідомо неправдиві меморіальні ордери та заяву на видачу готівки у сумі 1000 грн. від імені ОСОБА_11 та підробила її підпис;

13.01.2014 склала завідомо неправдиві меморіальні ордери та заяву на видачу готівки у сумі 1000 грн. від імені ОСОБА_11 та підробила її підпис;

06.02.2014 склала завідомо неправдиві меморіальні ордери та заяву на видачу готівки у сумі 3000 грн. від імені ОСОБА_11 та підробила її підпис;

16.06.2014 склала завідомо неправдиві меморіальні ордери та заяву на видачу готівки у сумі 10000 грн. від імені ОСОБА_11 та підробила її підпис;

07.10.2014 склала завідомо неправдиві меморіальні ордери та заяву на видачу готівки у сумі 3000 грн. від імені ОСОБА_11 та підробила її підпис;

11.11.2015 склала завідомо неправдиві меморіальні ордери та заяву на видачу готівки у сумі 2800 грн. від імені ОСОБА_12 та підробила його підпис, в результаті чого отримала можливість незаконно привласнити грошові кошти зазначених осіб.

Вказане кримінальне правопорушення передбачає кримінальну відповідальність передбачену ч. 1 ст. 366 КК України, а саме: складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Крім того , ОСОБА_1, діючи всупереч інтересам АТ «Державний ощадний банк України», переслідуючи прямий корисливий умисел направлений на привласнення чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, спрямований на незаконне привласнення ввіреного їй майна, яке знаходилося в її віданні, в порушення вимог п. 2.1 Інструкції, привласнила грошові кошти АТ «Державний ощадний банк України», використовуючи смарт-карту, на якій знаходиться електронний файл, що ідентифікує електронний підпис працівника банку, який здійснює банківські операції, з відсоткового рахунку № НОМЕР_7 ОСОБА_8 шляхом списання коштів в сумі 10750 грн. на карткові рахунки ОСОБА_6 (№ НОМЕР_6) та ОСОБА_4 (№ НОМЕР_1), а саме: на рахунок ОСОБА_6 перераховано: 03.04.2015 кошти в сумі 2000 грн., 04.04.2015 - 2 000 грн., 07.04.2015 - 2 000 грн., 14.04.2015 - 3000 грн., 20.04.2015 - 2000 грн., на картковий рахунок ОСОБА_4 перераховано : 28.04.2015 - 1750 грн., а також під час здійснення касової операції видачі готівки з рахунку ОСОБА_8 29.07.2015 на суму 52 000 грн. та відсотка в сумі 6,52 грн. на загальну суму 62 756,52 грн.

Окрім цього, ОСОБА_1 привласнила грошові кошти АТ «Державний ощадний банк України»:

- з рахунку № НОМЕР_5 вкладника ОСОБА_13, під час здійснення касової операції, а саме : видачі готівки на загальну суму 121717, 17 грн.;

- з рахунку № НОМЕР_8, вкладника ОСОБА_11, під час здійснення касової операції , а саме: видачі готівки на загальну суму 12363, 52 грн.

- з рахунку № НОМЕР_9, вкладника ОСОБА_10, під час здійснення касової операції видачі готівки на загальну суму 2300 грн.

- з рахунку № НОМЕР_10, вкладника ОСОБА_3, під час здійснення касової операції видачі готівки на загальну суму 13 987,8 грн.

- з рахунку № НОМЕР_11, вкладника ОСОБА_12, під час здійснення касової операції видачі готівки на загальну суму 2800 грн.

Врезультаті своїх єдиних умисних дій ОСОБА_1 протиправно привласнила грошові кошти АТ «Державний ощадний банк України» на загальну суму 215925,1 грн., спричинивши АТ «Державний ощадний банк України» матеріальну шкоду на зазначену суму, тобто у великих розмірах.

Вказане кримінальне правопорушення передбачає кримінальну відповідальність передбачену ч. 4 ст. 191 КК України, а саме: привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, якщо воно вчинено у великих розмірах.

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні визнала вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень та підтвердила в судовому засіданні місце , дати та спосіб вчинення нею привласнення офіційних документів шляхом зловживання своїм службовим становищем , складання завідомо неправдивих офіційних документів , привласнення майна АТ «Державний ощадний банк України» шляхом зловживання своїм службовим становищем на суму 215925,1 грн. Зазначила про добровільне відшкодування завданої шкоди. Мотивом для вчинення вказаних кримінальних правопорушень було наявність боргових зобов'язань які виникли в наслідок витрат пов'язаних з лікуванням невиліковної хвороби батька .

З урахуванням положень ст.348 , ч. 1,3 ст. 349 КПК України судом було визнано не доцільним дослідження доказів що до тих обставин які ніким не оспорюються.

Мотивів для зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом в ході судового розгляду не встановлено.

Обставинами які пом'якшують покарання обвинуваченій судом визнається щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне часткове відшкодування завданого збитку.

Обставин які обтяжують покарання обвинуваченій судом не встановлено.

Досліджуючи данні про особу обвинуваченої суд враховує те , що вона посередньо характеризується за місцем реєстрації Інспектором ВПП, має на утриманні двох неповнолітніх дітей .

Обираючи міру та вид покарання обвинуваченій , суд також враховує її ставлення до вчиненого яке будується на критичній оцінці її протиправної поведінки, визнанні вини і готовності нести кримінальну відповідальність за скоєне, мотивів вчинення вказаних кримінальних правопорушень ,наявності на утриманні неповнолітніх дітей , вважає необхідним призначити їй покарання у вигляді штрафу в межах санкцій визначених ч.1 ст. 357, ч.1 ст. 366 КК України , з позбавленням в межах санкції ч.1 ст. 366 КК України права обіймати посади , пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та у вигляді позбавлення волі в межах мінімальної санкції визначеної ч.4 ст. 191 КК України також з позбавленням в межах санкції цієї статті права обіймати посади , пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та з урахуванням положень ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим , визначити їй остаточне покарання у вигляді позбавлення волі , однак оскільки її виправлення та перевиховання можливе в умовах не пов'язаних з позбавленням волі , суд з урахуванням положень ст. 75 КК України вважає можливим звільнити обвинувачену від відбуття покарання з випробуванням ,а також з покладенням на неї обов'язків передбачених ст. 76 КК України .

Цивільний позов заявлений АТ «Державний ощадний банк України» щодо відшкодування шкоди на суму 195967.75 грн. відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України є обґрунтованим , однак з урахуванням добровільного часткового відшкодування шкоди підлягає частковому задоволенню в розмірі 192575.1 грн.

На думку суду даний вид покарання обраний у відношенні обвинуваченої є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів, а також буде співмірним по відношенню між тяжкістю вчиненого нею кримінального правопорушення і наслідками, які настали в результаті його вчинення.

Керуючись ст.ст. 371,374КПК України, суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 357, ч.1 ст. 366, ч.4 ст. 191 КК України .

Призначити ОСОБА_1 міру покарання за ч.1 ст. 357 КК України у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що дорівнює 510 грн., за ч.1 ст. 366 КК України у вигляді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що дорівнює 680 грн., з позбавленням права обіймати посади , пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на строк один (1) рік, за ч.4 ст. 191 КК України до п'яти (5) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади , пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на строк два (2) роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України остаточно призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим до п'яти (5) років позбавлення волі , з позбавленням права обіймати посади , пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на строк два ( 2) роки .

На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену від відбуття призначеного покарання , якщо вона протягом визначеного судом випробувального строку два (2) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов'язки .

На підставі ст. 76 КК України покласти на засуджену наступні обов'язки:

-не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Цивільний позов АТ «Державний ощадний банк України» про стягнення матеріальної шкоди задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» матеріальну шкоду в розмірі 192575.1 грн.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана через суд який ухвалив судове рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя : І.В. Котьо