Рішення № 58266388, 07.06.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3622/16

Головуючий у першій інстанції:

ОСОБА_1

Доповідач Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2016 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі :

головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Процик М.В., Дрішлюка А.І.,

при секретарі - Сідлецькій Ю.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 16 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів у розмірі 4000 дол. США, посилаючись на те, що 12.10.2015 року надав відповідачці в борг грошові кошти у розмірі 1000 дол. США, і оскільки добровільно повернути його вона відмовляється просив стягнути на відшкодування завдану моральну шкоду в розмірі 3000 дол.США.

В подальшому він кілька разів уточнював вимоги, остаточно просив стягнути з ОСОБА_3 26900 грн., які були безпідставно набуті відповідачкою. У позовній заяві посилався на те, що в жовтні 2015 року надавав ОСОБА_3 допомогу у оформленні спадкових прав на ? частину АДРЕСА_1, оскільки він вже допомагав іншій співвласниці ОСОБА_4 в оформленні цієї квартири. Відповідачка пообіцяла, що після вступу в спадщину і оформлення документів, вона продасть йому частку квартири, він разом із ОСОБА_5 продадуть квартиру, в звязку із чим 12.10.2015 року він передав відповідачці 1000 дол.США, але в подальшому відповідачка продала квартиру та відмовилась повертати його гроші.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 16.03.2016 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 20.11.2015 року ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ? частину АДРЕСА_2 (а.с.12).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.10) ОСОБА_3 належить ? частини АДРЕСА_2.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи оформленням спадкових прав ОСОБА_3 у якості представника за довіреністю займався ОСОБА_2, на підтвердження чого свідчать довіреності від 20.10.2015 року на ведення судових справ (а.с.34), а також від 20.10.2015 року на оформлення спадкових справ (а.с.34зв.)

12.10.2015 року ОСОБА_6 видала ОСОБА_2 розписку про те, що отримала від нього одну тисячу доларів США, в тексті розписки є дописка іншим кольором «+ 30%» (а.с.4, 37).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на ненадання доказів на підтвердження наявності між сторонами договірних відносин, а також на відсутність доказів отримання коштів.

Проте висновки суду не відповідають обставинам справи, судом невірно застосовані норми матеріального права, фактично оцінка наявним у справі письмовим доказам не надана, що свідчить про невідповідність рішення вимогам ст.ст.213,214 ЦПК України.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, відсутність доказів на підтвердження факту існування договірних відносин між сторонами не є перешкодою для застосування правил ст.1212 ЦК України, навпаки, відсутність договірних відносин за умов встановлення факту набуття майна є підставою для застосування правил вищезазначеної норми.

Вбачається з розписки, що ОСОБА_3 12.10.2015 року отримала від ОСОБА_2 кошти в розмірі 1000 доларів США, факт отримання нею коштів не заперечувався протягом часу розгляду справи (а.с.44), підтвердив такі обставини і її представник в суді апеляційної інстанції, відтак висновки суду про відсутність доказів на підтвердження факту отримання коштів не відповідають обставинам справи.

Жоден з письмових доказів у справі, в тому числі, у сукупності із суперечливими поясненнями обох сторін щодо мотивів та фактичних причини передачі коштів ОСОБА_2 і отримання їх ОСОБА_3, не дає підстав вважати встановленим, що між ними виникли такі правовідносини, які виключають можливість застосування вимог ст.1212 ЦК України, для якої мотив набуття майна правого значення не має.

Водночас в матеріалах справи відсутні жодні докази, які свідчать про наявність правових підстав, угоди, правого акту тощо, які б підтверджували правомірність набуття ОСОБА_3 коштів від ОСОБА_2 в такий спосіб, щоб такі не підлягали поверненню.

Сторони не заперечували, що ОСОБА_2 як представник здійснював дії по оформленню спадкових справ ОСОБА_3, такі обставини підтверджуються відомостями спадкової справи, наявністю у ОСОБА_2 оригіналу отриманого свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3, проте правовідносини представництва не предполагають отримання довірителем коштів від повіреного для виконання доручення, тому таке також не є правовою підставою отримання коштів відповідачкою.

Доводи про те, що насправді розписка свідчить про повернення того, що раніше було передано ОСОБА_2 ОСОБА_3, жодним доказом не підтверджено, із тексту самої розписки таке не вбачається.

Оскільки доказів на підтвердження повернення ОСОБА_3 коштів ОСОБА_2 не надано, то суд першої інстанції помилково не застосував до виниклих відносин правила про безпідставне набуття збереження майна без достатньої правової підстави, тому рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового про задоволення позову з огляду на викладені обставини.

За відомостями НБУ станом на 07.06.2016 року курс валют складає 2498,5658 гривень за 100 доларів США, тому стягненню підлягають 24980 гривень (1000х24,98=24980).

Керуючись ст.ст.304,п.2ч.1ст.307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 16 березня 2016 року скасувати, ухвалити нове.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 24980 грн., а також судові витрати в розмірі 249,80 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: