Постанова № 58264279, 10.06.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 444/219/16-п Головуючий у 1 інстанції: Оприск З.Л.

Провадження № 33/783/317/16 Доповідач: Головатий В. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2016 року суддя Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області Головатий В. Я., за участю скаржника ОСОБА_1, її захисника ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Жовківського районного суду Львівської області від 14.03.2016 року про притягнення останньої до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України,

встановив:

цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.

Згідно з постановою суду, ОСОБА_1, 20.01.2016 року о 17.40 год. в м. Львові по вул. Панча, 9, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 111-83», р. н. НОМЕР_3, під час об'їзду не врахувала безпечного інтервалу, внаслідок чого виїхала на зустрічну смугу та допустила зіткнення з автомобілем «Вольво XC 60», р. н. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3, який внаслідок інерційного руху зіткнувся з електроопорою, завдавши технічних ушкоджень автомобілям, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

В обґрунтування мотивів апеляції покликається на те, що суд першої інстанції не врахував того факту, що зіткнення автомобілів мало місце на смузі, по якій рухалась ОСОБА_1, оскільки вона не виїжджала на зустрічну смугу руху, а також вказує на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення та у постанові суду першої інстанції невірно зазначений пункт Правил дорожнього руху України, вимоги якого були порушені.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вислухавши думку скаржника на підтримання апеляційної скарги, суддя приходить по переконання, що апеляція скаржника підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія АП2 №082561 від 20 січня 2016 року (а.с. 2), схемою місця ДТП (а.с. 3), поясненнями ОСОБА_1 (а.с. 4), поясненнями ОСОБА_3 (а.с. 5).

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, не визнала та пояснила, що причиною дорожньо-транспортної пригоди стало екстрене гальмування автомобіля марки «Вольво XC 60», р. н. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого його занесло на зустрічну смугу руху, по якій рухалась ОСОБА_1

Захисник ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, а також пояснення ОСОБА_1 стосовно дорожньо-транспортної пригоди.

Потерпілий ОСОБА_3 заперечив проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та пояснив, що винною у дорожньо-транспортній пригоді була ОСОБА_1, яка виїхала на зустрічну смугу руху, внаслідок чого він змушений був здійснити екстрене гальмування та для того, щоб уникнути зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_1 - спрямувати автомобіль вправо, що спричинило зіткнення з електроопорою.

Представник ОСОБА_4 заперечила проти задоволення апеляційної скарги та підтримала пояснення потерпілого ОСОБА_3

Не заслуговує на увагу покликання апелянта на те, що зіткнення відбулось на смузі, по якій рухалась ОСОБА_1, оскільки це спростовується поясненнями ОСОБА_1 (а.с. 4) та поясненнями ОСОБА_3 (а.с. 5), даними після дорожньо-транспортної пригоди.

Суд першої інстанції правомірно визнав безпідставним висновок експертного дослідження від 10.03.2016 року, який складено за вихідними даними, взятими із заяви ініціатора дослідження ОСОБА_1, про те, що причиною настання дорожньо-транспортної пригоди стали невідповідні технічним вимогам п. п. 12.1 та 12.3 чинних Правил дорожнього руху України дії водія автомобіля марки «Вольво XC 60» р. н. НОМЕР_4 ОСОБА_3, які полягали у тому, що він задля уникнення зіткнення з автомобілем «ВАЗ 111-83» р. н. НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_1 не застосував своєчасного екстреного гальмування свого автомобіля і втративши над ним керованість, допустив його виїзд на зустрічну для себе смугу руху, у яку на той момент вже повернувся автомобіль «ВАЗ 111-83» р. н. НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_1, і з яким в подальшому відбулось зіткнення, оскільки цей висновок спростовується доказами наявними у матеріалах справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, а також поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Крім того, зазначений висновок експертного дослідження не спростовує того факту, що ОСОБА_1 для об'їзду перешкоди, а саме автомобіля марки «Опель Вектра» р. н. НОМЕР_6, виїхала на зустрічну смугу руху.

Необхідність призначення експертизи за клопотанням захисника ОСОБА_2 вважаю безпідставним, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 8 ст. 294 КпАП України, апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Як зазначив захисник, клопотання про призначення експертизи в суді першої інстанції не заявлялось, а також він не наддав суду апеляційної інстанції обгрунтованих доказів незаявлення цього клопотання у суді першої інстанції.

Відтак, суд апеляційної інстанції не вправі досліджувати нові докази та задовольняти клопотання захисника про призначення експертизи.

Також, враховуючи те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, а саме у тому, що керуючи автомобілем НОМЕР_2 під час об'їзду автомобіля марки «Опель Вектра» р. н. НОМЕР_7 виїхала на зустрічну смугу та допустила зіткнення з автомобілем марки «Вольво», р. н. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3, який внаслідок інерційного руху зіткнувся з електроопорою, завдавши технічних ушкоджень автомобілям, підтверджується матеріалами справи та є доведеною, приходжу до переконання, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що ОСОБА_1 порушила п. 13. 3 Правил дорожнього руху України, а саме те, що під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

З огляду на це, вважаю, що суд, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та наклав на неї адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з урахуванням вимог ст. 33 КпАП України.

Керуючись ст. 294 КпАП України,-

постановив:

постанову Жовківського районного суду Львівської області від 14.03.2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України залишити без змін, а її апеляцію - без задоволення.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Львівської області Головатий В. Я.