Ухвала суду № 58262892, 08.06.2016, Токмацький районний суд Запорізької області

328/1926/16-ц

08.06.2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Курдюкова В.М., при секретарі судового засідання Симоненко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Токмацького районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КУ "Токмацька центральна районна лікарня" про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути з КУ «Токмацька центральна районна лікарня» ( код ЄДРПОУ 01993003) на користь його 30000,0 грн. в якості відшкодування моральної шкоди, заподіяної йому внаслідок нещасного випадку, повязаного з виробництвом.

В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про заміну неналежного відповідача. Клопотання обгрунтовує наступним.

Згідно з аналізом судової практики у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої у зв'язку з ушкодженням здоров'я під час виконання трудових обов'язків, Відшкодування Фондом соцстраху моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їхніх сімей незалежно від часу настання страхового випадку, викладених у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.09.2011 року та на офіційному веб-порталі Судова влада України, пунктом 27 статті 77 ОСОБА_2 України від 20 грудня 2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік» та пунктом 22 статті 71 ОСОБА_2 України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію абзацу 4 статті 1, підпункту «є» пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28 та частини третьої статті 34 ОСОБА_2 України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 1105- XIV), якими обов'язок відшкодування моральної шкоди покладено на Фонд соцстраху.

Крім того, ОСОБА_2 України від 23 лютого 2007 року № 717-У «Про внесення змін до ОСОБА_2 України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі -Закон № 717- V ), що набрав чинності з 30 березня 2007 року, виключено частину третю статті 34 ОСОБА_2 № 1105- XIV , яка передбачала право потерпілого на відшкодування моральних збитків.

Отже, відтепер застраховані громадяни, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, позбавлені права на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соцстраху, яке вони мали відповідно до положень первинної редакції цього ОСОБА_2 України.

Конституційний Суд України в своєму Рішенні від 08 жовтня 2008 року у справі № 1-32/2008 зазначені зміни до ОСОБА_2 України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визнав такими, що відповідають Конституції України (є конституційними) з огляду на те, що право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральний збиток за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

При вирішенні питання про право потерпілого на відшкодування моральної шкоди суди правильно виходили із вимог статей 21, 28, 34 ОСОБА_2 № 1105-ХІУ в їх сукупності, якими передбачено, що право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати компенсації за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення їй стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК, але з наданих Позивачем матеріалів позовної заяви відсутній висновок МСЕК, який надає право на встановлення втрати працездатності.

Таким чином, у разі, коли право на відшкодування моральної шкоди виникало у позивача до 01 січня 2006 року, тобто до набрання чинності як ОСОБА_2 України «Про державний бюджет України на 2006 рік», так і ОСОБА_2 України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинено дію норм, що передбачали право потерпілих на відшкодування моральних збитків, за ОСОБА_2 України № 717-У потерпілі мали право на відшкодування моральної шкоди з Фонду соцстраху незалежно від моменту звернення до суду та дати ухвалення судового рішення з наступних підстав.

Така позиція судів узгоджується із судовими рішеннями Верховного Суду України, які є обов'язковими для всіх судів України (стаття 360-7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ і відповідає положенню статті 58 Конституції України.

Так, за загальним правилом про дію нормативно-правового акту в часі до кожної події, факту чи відносин застосовується той нормативно-правовий акт, який був чинним на момент, коли вказана подія, факт чи відносини мали місце, а не на момент пред 'явлення позову.

Також відповідно до частин першої та другої статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. ОСОБА_2 № 1105- XIV передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим особам як страхову виплату, тому покладання на відділення Фонду соцстраху обов'язку зі сплати такої страхової виплати не є цивільною відповідальністю зазначеного органу.

Крім того, відповідно до пункту 3 частини першої статті 268 ЦК України на вимогу про відшкодування збитків, завданих каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю (тобто і на вимогу про відшкодування моральної шкоди), позовна давність не поширюється. Аналогічні роз'яснення надано у пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з відповідними змінами).

Таким чином потерпілі мають право на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соцстраху, якщо стійку втрату працездатності у зв'язку з травмою на виробництві або професійним захворюванням вперше встановлено у період з 01 квітня 2001 року до 31 грудня 2005 року, тобто під час дії законодавчих актів, які надавали потерпілим таке право.

Відтак потерпілі не мають права на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання за рахунок Фонду соцстраху, не підлягають задоволенню їх вимоги про відшкодування моральної шкоди в разі, коли встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності потерпілому мало місце після 01 січня 2006 року.

Отже, висновки Фонду соцстраху в надісланому листі про те, що потерпілі не мають права на відшкодування моральної шкоди у зв'язку зі зміною спеціального закону в разі звернення до суду з позовними вимогами після 01 січня 2006 року, незалежно від моменту встановлення стійкої втрати працездатності, не ґрунтуються на законі, оскільки момент виникнення спірних правовідносин, до яких застосовується чинний на цей час закон (стаття 8 ЦПК України), і момент пред'явлення позову не є тотожними поняттями.

Згідно з частиною 1 статті 9 ОСОБА_2 України «Про охорону праці», відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до ОСОБА_2 України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Таким чином, вказаний в позовній заяві відповідач є неналежним та такий, який підлягає заміні.

Позивач заперечує проти задоволення клопотання.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити частково. Оскільки рішення у справі може вплинути на права та обов'язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, а позивач не погоджується на заміну відповідача, цю особу необхідно залучити до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

На підставі викладеного та керуючись ст.33, 35, 210 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Залучити до участі в справа в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відділення у м. Токмаку виконавчої дирекції у Запорізькій області Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Розгляд справи відкласти на 21.06.2016 року на 09.00 годину.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: