Ухвала суду № 58262146, 06.05.2016, Веселівський районний суд Запорізької області

Справа № 313/548/16-ц

Провадження № 4-с/313/2/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.05.2016 року смт. Веселе

Веселівський районний суд Запорізької області у складі судді: Кравцова С.О. за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, представника заявника ОСОБА_2 ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу заявника ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на дії державного виконавця

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Запорізькій області, де зазначила наступне.

Ухвалою Веселівського районного суду Запорізької області (Головуючий суддя у справі ОСОБА_4О.) у цивільній справі № 313/350/16-ц від 24.03.2016 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено в повному обсязі, а саме, заборонено Головному управлінню Держгеокадастру в Запорізькій області код ЄДРПОУ 39820689, 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50 вчиняти дії направлені на передачу у власність чи користування земельної ділянки, кадастровий номер 2321255100:11:022:0003, площею 23,0 гектарів іншим особам, до набуття чинності судовим рішенням у даній справі.

31 березня 2016 року вказана ухвала про забезпечення позову була предявлена ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі Орган ДВС) для примусового виконання ухвали суду.

04.04.2016 року, державним виконавцем Зюбрицьким Антоном Валентиновичем на підставі п.6 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийняті до провадження виконавчого документа). Підставу для відмови у відкритті виконавчого провадження, згідно резолютивної частини постанови, державний виконавець обґрунтував невідповідністю виконавчого документа вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

Проте, відмовляючи у відкритті виконавчого провадження, державним виконавцем не обґрунтовано підстави відмови, так як взагалі не зазначено в якій частині виконавчий документ не відповідає вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» та не розяснив стягувачу порядок усунення виявленої невідповідності виконавчого документа, у звязку із чим заявник вважає, що державним виконавцем відмовлено у відкритті виконавчого провадження з формальних підстав, а саме невідповідності виконавчого документа вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», взагалі не вказавши та не розяснивши стягувачу в якій частині виконавчий документ необхідно привести у відповідність із вимогами закону, з метою повторного предявлення виконавчого документа на примусове виконання, тим самим позбавив стягувача можливості реалізувати своє право на звернення до органу державної виконавчої служби з метою примусового виконання рішення суду на користь стягувача.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що такі дії державного виконавця є неправомірними та такими що порушують законні права і інтереси заявника виходячи з наступного.

Відповідно до ст.14 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Пунктом 1 Постанови Пленуму ВССУ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» розяснено, що відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, з огляду на вищевикладене державний виконавець, приймаючи рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження, зобовязаний був розяснити стягувачу причини відмови у відкритті виконавчого провадження із зазначенням, в якій частині виконавчий документ необхідно привести у відповідність до вимог ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» .

Згідно з ч.1, 2 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Частинами 2, 3 ст. 384 ЦПК України передбачено, що скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Про подання скарги суд повідомляє відповідний відділ державної виконавчої служби не пізніше наступного дня після прийняття її судом.

Згідно ч.1 ст. 386 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.

Відповідно до п.14 Постанови Пленуму ВССУ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» передбачено, що ураховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, нірозділом VII ЦПК, ні Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (частина перша статті 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.

Відповідно до ч.4 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому цим Законом.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1, 11, 18, 26, 82 Закону України «Про виконавче провадження»; ст.ст. 360-7, 383-386 ЦПК України;

УХВАЛИВ:

1. Скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Запорізькій області - задовольнити

2. Визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_5, при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.04.2016 року неправомірними;

3. Постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_5 винесеної 04.04.2016 року за виконавчим провадженням № 50677400 скасувати;

4. Зобовязати державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_5 повторно розглянути питання про відкриття виконавчого провадження на підставі ухвали Веселівського районного суду Запорізької області про забезпечення позову у справі № 313/350/16-ц виданої 24.03.2016 року та прийняти відповідне рішення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом 5 днів з дня проголошення ухвали.

Особи, які брали участь в справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя С.О.Кравцов