Ухвала суду № 58261591, 13.06.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 235/9710/15-ц Номер провадження 22-ц/775/1107/2016

Головуючий у 1 інстанції Величко О.В Єдиний унікальний номер 235/9710/15-ц

Доповідач Жданова В.С. Номер провадження 22-ц/775/1107/2016

Категорія 24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2016р. м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області у складі :

головуючого - судді Жданової В.С.

суддів : Соломахи Л.І., Халаджи О.В,

за участю секретаря Кіпрік Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 квітня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиті житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово - комунальні послуги з тепло та водопостачання за період з жовтня 2010 року по липень 2014 року в загальному розмірі 12688,15 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що відповідачі є споживачами комунальних послуг, які надаються позивачем до квартири за адресою: АДРЕСА_1, в якій відповідачі є зареєстрованими та проживають. Оплату за спожиті комунальні послуги відповідачі вносили частково в зв»язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 12688,15 грн., яка складається із заборгованості за централізоване опалення в розмірі 12321,04 грн., постачання гарячої води в розмірі 221,51., постачання холодної води в розмірі 145,60 грн. У зв'язку з невиконанням відповідачами своїх обов'язків щодо сплати комунальних платежів просив стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_1 солідарно заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги та за прострочення грошового зобов»язання 3% річних у розмірі 734,17 грн., компенсувати судові витрати в розмірі 1218 грн.

Відповідачі заявлений позов визнали частково, погоджувались із стягненням заборгованість в межах трирічного строку позовної давності.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 квітня 2016 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиті житлово-комунальні послуги задоволено у повному обсязі: стягнуто солідарно заборгованість за спожиті комунальні послуги 12688,15 грн. та 714,17 грн. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов»язання, вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції змінити, визначивши до стягнення суму заборгованості в межах трирічного строку. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції припустився порушення норм матеріального права, а саме - не застосував позовну давність 3 роки, що передбачено нормами ч...3,4 ст. 267 ЦПК України, яка на його думку підлягає застосуванню.

Відповідач ОСОБА_2 рішення суду першої інстанції не оскаржує.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, в наданій апеляційному суду письмовій заяві ( ЕП-2981/16) просять розглянути справу без їх участі. ( а.с. а.с. 75,76)

Вказані обставини відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України є підставою для розгляду справи без участі відповідачів, належним чином повідомлених про розгляд справи.

Представник позивача просить відхилити апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При розгляді справи суд вірно встановив правовідносини,що склалися між сторонами та вірно визначився з правовою нормою, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що відповідачі користувались комунальними послугами з тепло та водопостачання, які надавались позивачем до квартири відповідачів АДРЕСА_1 Відповідачі у вищезазначений період послуги оплачували частково, у зв'язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 12688,15 грн., яку належить стягнути з відповідачів солідарно. В порядку ст.. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов»язання відповідно до ст.. 625 ЦПК України належить стягнути 3% річних від простроченої суми, що складає 734,17 грн.

Задовольняючи позов у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі користувались комунальними послугами з тепло та водопостачання, але оплату здійснювали не в повному розмірі, тому на користь позивачів підлягає стягненню сума заборгованості та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов»язання. При цьому суд першої інстанції зазначив, що позовна давність позивачем не порушена, оскільки відповідачі не тільки оплачували щомісячні нарахування за надані послуги, але й проводили погашення заборгованості за минулий період, що свідчить про визнання ними нарахованого боргу за весь період.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи і вимогам діючого цивільного законодавства.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» передбачено обов»язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом

В частині 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» зазначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона / виконавець/ зобов»язується за завданням другої сторони / замовника/ надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов»язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 24.01.2006 р.№45, власник та наймач / орендар/ квартири зобов»язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 162 ЖК визначено, що плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд припустився порушення норм матеріального права, а саме - не застосував норми ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України є неспроможними з огляду на наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За частинами ч.1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідачі визнавали свої зобов»язання щодо оплати комунальних послуг та частково проводили погашення заборгованості. ( а.с.7 зворот, а.с. 77). Дослідивши в судовому засіданні копії та оригінали документів по операціям послуг ТОВ «Східенерго» у відділенні №1 ПАТ «Енергобанк» в м. Курахове вбачається, що відповідачі, крім нарахованої щомісячної оплати за спожиті послуги, проводили погашення заборгованості за минулі місяці, а саме : в листопаді 2007 р., червні 2010р, липні 2011, вересні 2011р, серпні 2011р., травні 2012 р., червені 2012р., серпні 2012р., лютому 2013 р.

Вбачається, що дії по погашенню заборгованості відповідачі вчиняли в межах строку позовної давності, що свідчить про переривання перебігу позовної давності.

Таким чином, довід апеляційної скарги про те, що до стягнення належить сума в межах трирічного строку, суперечить фактичним обставинам справи, підстав для застосування позовної давності не вбачається.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, яке таке, що відповідає вимогам ст.. 213 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України апеляційний суд ,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга на неї може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: