Ухвала суду № 58261502, 13.06.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 6/243/189/2016

Номер справи 243/4723/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«13» червня 2016 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання - Нікіфорової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №19 Словянського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за Поданням Відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції Донецької області про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України, -

В С Т А Н О В И В:

10 червня 2016 року державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 звернувся до суду з Поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України, обґрунтовуючи подання тим, що у Відділі державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції Донецької області на виконанні знаходиться виконавчі провадження щодо примусового виконання судових рішень № 2-н-739-11 від 22 березня 2011 року, 2-н-739-11 від 22 березня 2011 року, 2-н/243/4442 від 01 жовтня 2015 року, 2-н/243/4442 від 01 жовтня 2015 року виданих Словянським міськрайонним судом Донецької області про стягнення боргів у сумі 33198,29 грн. на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в інтересах ВО «Словтепломережа» з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, яка зареєстрована та мешкає за адресою: Україна, АДРЕСА_1.

На підставі заяв стягувачів за виконавчими документами № 2-н-739-11 від 22 березня 2011 року, 2-н-739-11 від 22 березня 2011 року, 2-н/243/4442 від 01 жовтня 2015 року, 2-н/243/4442 від 01 жовтня 2015 року державними виконавцями у відповідності до ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження», були винесені Постанови про відкриття виконавчих проваджень, в яких боржнику було надано строк для самостійного виконання.

У зазначений строк для самостійного виконання боржником не було надано документального підтвердження про виконання зазначених виконавчих документів.

12 березня 2016 року було здійснено виїзд державним виконавцем за місцем мешкання боржника, в ході якого боржник був відсутній за місцем свого мешкання, тому був залишений виклик про явку до Відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції.

14 березня 2016 року боржник зявився до Відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції де надав свої пояснення за фактом не сплати комунальних боргів.

Станом на 10 червня 2016 року боржником борг на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» ів інтересах ВО «Словтепломережа» не сплачено.

Просить суд тимчасово обмежити право громадянки України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована та мешкає за адресою: Україна, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, на виїзд з території України до виконання судових рішень № 2-н-739-11 від 22 березня 2011 року, 2-н-739-11 від 22 березня 2011 року, 2-н/243/4442 від 01 жовтня 2015 року, 2-н/243/4442 від 01 жовтня 2015 року виданих Словянським міськрайонним судом Донецької області про стягнення боргів у сумі 33198,29 грн. на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в інтересах ВО «Словтепломережа».

Представник Відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2, який діє на підставі Довіреності № б/н (а.с.19), у судове засідання не з"явився, разом з Поданням надав до суду заву про розгляд справи за його відсутності, подання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити (а.с.20).

Суд, вивчивши надані матеріали, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, вважає, що Подання старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Судом встановлено, що на підставі судових рішень № 2-н-739-11 від 22 березня 2011 року, 2-н-739-11 від 22 березня 2011 року, 2-н/243/4442 від 01 жовтня 2015 року, 2-н/243/4442 від 01 жовтня 2015 року виданих Словянським міськрайонним судом Донецької області про стягнення боргів у сумі 33198,29 грн. з ОСОБА_1 (а.с.3-6).

27 січня 2014 року, 17 листопада 2015 року державними виконавцями Відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції було відкрито виконавчі провадження № 41673954, 41674038, 49368579, 49368613 про стягнення боргу 33198,29 грн. з ОСОБА_1 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Словтепломережа» (а.с.9-12).

Згідно відповіді на запит до Державної податкової служби України про джерела отримання доходів боржників-фізичних та про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах, та до Пенсійного Фонду України про осіб - боржників, які отримують пенсії та про осіб - боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи отримано відповідь, згідно якої така інформація відносно боржника відсутня (а.с.17-18).

12 березня 2016 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 було складено Акт державного виконавця від 12 березня 2016 року з якого вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1, квартиру ніхто не відчинив. Залишений виклик до Відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції на 14 березня 2016 року (а.с.13).

14 березня 2016 року ОСОБА_1 зявилася до Відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції де надала свої пояснення за фактом не сплати комунальних боргів (а.с.14).

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно із ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною ініціативою. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідним в демократичному суспільстві і в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров»я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в»їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цей сфері регулюється Законом від 21 січня 1994 року № 3857-XII «Про порядок виїзду з України і в»їзду в Україну громадян України» (далі Закон № 3857- XII).

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується судом за правилами цивільного судочинства в порядку, передбаченому ст. 377-1 ЦПК. За змістом цієї статті вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується в порядку, передбаченому цим Кодексом щодо боржників у виконавчому провадженні, за будь-якими виконавчими документами, передбаченими ст. 17 Закону № 606-XIV, примусове виконання яких здійснюється Державною виконавчою службою.

Відповідно до ч.1 ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів вирішується судом за місцезнаходженням Органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником Відділу державної виконавчої служби.

За змістом ч. 2 ст. 377-1 ЦПК вирішення питання про тимчасове обмеження конституційного права за поданням державного виконавця за відсутності останнього не є виправданим, оскільки саме він зобов»язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

Отже, з погляду значення словосполучення «ухилення від виконання зобов»язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857- XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606- XIV, позначає, з об»єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконані нею зазначених обов»язків. У зв»язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання субєкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов»язання».

Саме виконання боржником самостійно зобовязань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обовязків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов»язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути обєктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Державним виконавцем не надано доказів, які свідчили б про те, що боржник ухиляється від виконання зобов»язань, покладених на нього судом. Крім того, відсутні відомості про обізнаність боржника з наявністю відкритого виконавчого провадження та строками його добровільного виконання.

Звертаючись до суду, державним виконавцем було зазначено, що боржник не сплачує суму боргу, тим самим ухиляється від виконання зобовязань покладених на нього Рішенням суду, боржнику був встановлений строк, та повідомлено необхідність сплачувати суму боргу.

Відповідно до п.11.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, державний виконавець може звернутися до суду за місцезнаходженням Органу Державної виконавчої служби щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобовязань за рішенням.

Згідно п.п.ґ п.11.1.1 подання повинно містити підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобовязань.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям.

На час звернення до суду з поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням повинен відбутися, бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні, може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема: - утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Державним виконавцем не доведено ухилення ОСОБА_1 від сплати боргу.

В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 утримувалася від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання судових рішень; не надавала у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про доходи та майно; про рахунки у банках чи інших фінансових установах; не своєчасно з'являлася за викликом державного виконавця; не повідомляла письмово державного виконавця про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Отже, визначені у Поданні обставини не є підставою для обмеження боржника у праві виїзду за кордон, у відповідності до чого Подання Відділу Державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції Донецької області про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон не підлягає задоволенню.

На підставі зазначеного та керуючись ст. 10 ч. 2 ЦПК України, ст. 33 Конституції України, ст.377-1, 377-1 ч. 2 ЦПК України, п.11.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні Подання Відділу державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції Донецької області про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду громадянки ОСОБА_1 за межі України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала постановлена та підписана у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Головуючий:

Суддя Слов 'янського

міськрайонного суду ОСОБА_3