Вирок № 58258600, 10.06.2016, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/268/16-к

Номер провадження 1-кп/623/75/2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2016 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Винниченка П.П.

за участю: секретаря Ткаченко Ю.Ю.,

прокурора Молодовського І.О.,

адвокатів Міщенко І.І., Ходячої В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

законного представника обвинуваченого ОСОБА_4,

потерпілого ОСОБА_5,

законний представник потерпілого ОСОБА_6,

представника служби у справах дітей Ізюмської міської ради Мойсеєнка В.А.,

представник цивільного відповідача ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізюм Харківської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 листопада 2015 року за № 12015220320003043 по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Торез Донецької області, громадянина України, українця, з початковою загальною середньою освітою, учня 9-а класу Ізюмської загальноосвітньої школи № 2, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого з батьками за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

23 листопада 2015 року, близько 12-00 години, неповнолітній ОСОБА_3, перебуваючи на третьому поверсі Ізюмської загальноосвітньої школи № 2 за адресою: вул. Кірова, 12, м. Ізюм Харківської області, у ході конфлікту з неповнолітнім ОСОБА_5, умисно завдав один удар в обличчя ОСОБА_5 кулаком правої руки, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи зліва на рівні 3-4 зубів, яке відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3, свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України визнав та пояснив, що сварка між ним та потерпілим виникла з вини останнього із-за того, що той сховав і не віддавав його телефон. Він розкаявся у скоєному та пообіцяв суду більше ніколи не скоювати правопорушень.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

Показами потерпілого ОСОБА_9, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які підтвердили факт сварки між потерпілим та обвинуваченим в ході якої ОСОБА_3 наніс один удар кулаком в обличчя потерпілого ОСОБА_9 після чого потерпілий довго тримався за щелепу. Свої покази вказані особи підтвердили підчас проведення за їх участю слідчих експериментів.

Висновком експерта № 479-ИЗ/15 від 2 грудня 2015 року з якого видно, що у неповнолітнього ОСОБА_5 15 років виявлено перелом нижньої щелепи зліва на рівні 3-4 зубів, що виникло від безпосередньої ударної дії тупим твердим предметом в строк вказаний в постанові. Дані тілесні ушкодження відносяться до середного ступеня тяжкості, як такі що потягли довгий строк розладу здоров`я.

За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України доведена повністю.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження

При призначенні виду і розміру покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину і характер суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до злочину невеликої тяжкості.

При призначенні покарання ОСОБА_3, відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує, що обвинувачений скоїв злочин у неповнолітньому віці, щиро розкаюється у вчиненні злочину, що є обставинами, які пом`якшують покарання.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, судом не встановлено.

На підставі викладеного, з врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, обставин справи, особи обвинуваченого, обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів необхідним і достатнім буде призначити покарання в межах санкції обвинувачення з застосуванням умов ст. 75, 104 КК України з звільненням від відбування призначеного покарання із зобов`язаннями, передбаченими ст. 76 КК України.

Цивільний позов по справі, заялений прокурором про відшкодування витрат на лікування потерпілого в умовах стаціонару підлягає задоволенню з законного представника неповнолітнього обвинуваченого, оскільки відповідач не оспорює цей позов.

Розглядаюячи питання цивільного позову, заявленого потерпілим до неповнолітнього обвинуваченого та його матері- законного представника, суд приходить до наступного висновку.

Матеріальна шкода, підтверджена документально, в сумі 4521 грн. 41 коп., підлягає стягненню безпосередньо з обвинуваченого - його законного представника, оскільки шкода здоров`ю потерпілого нанесена умисними діями обвинуваченого.

Розглядаюячи питання цивільного позову, заявленого потерпілим в частині стягнення моральної шкоди в сумі 10 000 грн., судом встановлено, що моральна шкода потерпіллому була завдана, суд вважає, що позов у цій частині підлягає задоволенню частково в сумі 5000 грн. з урахуванням обставин та матеріального стану сторін. При цьому суд приходить до висновку, що дана сума підлягає стягненню у солідарному порядку як з обвинуваченого - його законного представника так і зі школи, яка притягнена до участі в справі в якості співвідповідача.

До такого висновку, суд приходить з наступних причин: сварка і бійка школярів проходили безпосередньо у приміщенні школи на виду у великої кількості дітей, ні чергових ні дорослих не було в коридорі, належна медична допомога потерпілому не була надана і навіть не зафіксоване звернення по таку допомогу, що могло потягти більш важкі наслідки - в вище наведеному суд вбачає вину юридичної особи, якою є школа і тому покладає на неї стягнення про відшкодування моральної шкоди як співідповідача, який має забезпечувати належний порядок у навчальному закладі. Доводи представника школи про заперечення проти позову з тих підстав, шо в школі не має коштів, суд вбачає непереконливою.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити покарання - 1/один/ рік позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 104 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк 1 /один/ рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_3 в період іспитового строку, не виїжджати на постійне проживання за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміни місця навчання або проживання, з`являтись на контрольну реєстрацію.

Стягнути з ОСОБА_13 ( РНОКПП НОМЕР_1) на користь держави в особі КЗОЗ «Обласна дитяча клінічна лікарня № 1» ( р\р 35422201037974 в ГУДКУ Харківської області МФО 851011, код 02003706) кошти у сумі 1292 грн. в рахунок компенсації витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_5

Стягнути з ОСОБА_13 ( РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_5 4521 грн. 41 коп. матеріальної шкоди, пов`язаної з витратами на лікування.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_1) та Ізюмської загальноосвітньої школи 1-3 ст. № 2 на користь ОСОБА_5 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Запобіжний захід ОСОБА_3, до набрання вироком законної сили, не обирати.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонним суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя П.П.Винниченко