Вирок № 58257499, 07.06.2016, Старобільський районний суд Луганської області

07.06.2016

ЄУН 431/1955/16-к

Провадження 1-кп/431/150/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 червня 2016 року м. Старобільськ

Старобільський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Сергєєва В.М.,

за участю секретаря Савкової Т.Є.,

з боку обвинувачення прокурора Хворостян Д.І.,

з боку захисту обвинуваченого ОСОБА_1,

та потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Старобільськ, кримінальне провадження за обвинувальним актом стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 1 квітня 2016 року Старобільським районним судом Луганської області за ч.1 ст.185 КК України до 80 годин громадських робіт, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2016 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, реалізуючи свій злочинний умисел, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, знаходячись поблизу перону залізничного вокзалу м. Старобільськ, шляхом вільного доступу, таємно викрав велосипед марки «Україна», зеленого кольору. Своїми діями він заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду, згідно висновку експерта №19/113/9-4/136-88е від 20 квітня 2016 року, у розмірі 1000 гривень 00 копійок. В подальшому ОСОБА_1 розпорядився викраденим майном на свій розсуд.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1П, вину у скоєному правопорушенні визнав повністю. Суду пояснив, що дійсно 13 квітня 2016 року приблизно о 20-00 год. він знаходився на пероні залізничного вокзалу м. Старобільськ. Там він побачив, а потім таємно викрав велосипед марки «Україна», зеленого кольору. В подальшому, ОСОБА_1 розпорядився викраденим майном на свій розсуд.

На підставі ч. 3 ст. 349 КК України, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, а також, що учасники процесу не оспорюють всі обставини справи, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільність дослідження доказів, стосовно обставин провадження, які ніким не оспорюються. Судом зясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. При цьому суд обмежився допитом обвинуваченого, потерпілого, дослідив матеріали які характеризують особу обвинуваченого.

Таким чином, суд визнає вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а його дії правильно кваліфікованими за ч.2 ст. 185 КК України, як умисні дії, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

Вирішуючи питання про вид і міру покарання, суд бере до уваги особу обвинуваченого: раніше судимого, не працюючого; ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення - відповідно до ст.12 КК України обвинувачений вчинив злочин середньої тяжкості; пом'якшуючи покарання обставини: повне визнання провини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину; обтяжуючих покарання обставин не вбачається і вважає за необхідне призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 185 КК України.

При цьому суд вважає, що щире каяття обвинуваченого, в даній ситуації, ґрунтується на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї провини, бажанням виправити ситуацію, а також готовністю підлягати кримінальній відповідальності.

У відповідності до ст. 50 КК України щодо поняття покарання та його цілей, позбавлення волі обвинуваченого на певний термін буде достатнім для його виправлення, і не потребує покарання в межах найбільшої санкції ч.2 ст. 185 КК України.

Між тим, з урахуванням характеру скоєного злочину та його наслідків, з урахуванням особи винного, його ставлення до скоєного та реального усвідомлення про наслідки скоєного кримінального правопорушення, суд дійшов до переконання, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання у виді позбавленні волі. ОСОБА_1, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обовязків, передбачених п.п.2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України.

Відповідно до ст.71 КК України суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю вироків.

Стягнути з ОСОБА_1 за проведення судово-товарознавчої експертизи за №19/113/9-4/136-88е від 20 квітня 2016 року у сумі 770 гривень 354 копійок в дохід держави (одержувач УК у Старобільському районі /Старобільський р-н/ 24060300 р/р 31116115700331, МФО 804013, банк ГУДКСУ у Луганській області інд.код 37858396).

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України, велосипед марки «Україна» зеленого кольору, який знаходиться на відповідальному збереженні у ОСОБА_2, залишити останньому.

Керуючись ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком покарання за вироком Старобільського районного суду Луганської області від 1 квітня 2016 року у виді 5 (пяти) діб остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 (трьох) років 5 (пяти) діб позбавлення волі.

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обовязки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично зявлятися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді особистого зобовязання залишити до набуття вироком чинності.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави одержувач УК у Старобільському районі /Старобільський р-н/ 24060300 р/р 31116115700331, МФО 804013, банк ГУДКСУ у Луганській області інд.код 37858396 процесуальні витрати понесені при провадженні судово товарознавчої експертизи у розмірі 770 (сімсот сімдесят) гривень 35 копійок .

Речовий доказ велосипед марки «Україна» зеленого кольору, який знаходиться на відповідальному збереженні у ОСОБА_2, залишити останньому.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду шляхом подання скарги через Старобільський районний суд Луганської області.

Суддя В.М.Сергєєв