Вирок № 58257484, 30.05.2016, Старобільський районний суд Луганської області

30.05.2016

ЄУН 431/1953/16-к

Провадження 1-кп/431/149/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2016 року м. Старобільськ

Старобільський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Сергєєва В.М.,

за участю секретаря Савченко Я.В.,

з боку обвинувачення прокурора Носаль Т.О.,

з боку захисту обвинуваченого ОСОБА_1,

та потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду м. Старобільськ, кримінальне провадження за обвинувальним актом стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, раніше не судимого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Повторно, в ніч на 2 лютого 2016 року, більш точного часу на період досудового слідства не встановлено, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), перебуваючи з тильної сторони будинку, розташованого за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Молодіжна, буд. 56, реалізуючи свій злочинний умисел, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу скоїв крадіжку велосипеду чорного кольору марки "Україна", чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 500 гривень згідно висновку товарознавчої експертизи. У подальшому, ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд.

Повторно, 16 квітня 2016 року, близько 22 години 00 хвилин, ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), перебуваючи біля будинку № 53, розташованого за адресою: Луганська область, Старобільський район с. Чмирівка, вул. Повітрянофлотська, реалізуючи свій злочинний умисел, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу скоїв крадіжку пяти саджанців червоної ґрунтопокривної троянди, чим завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 150 гривень згідно довідки ТОВ «Ринок м. Старобільськ». У подальшому, ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд.

У такий спосіб, ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились як таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчинено повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.

До розгляду справи у попередньому відкритому засіданні, 28 квітня 2016 року між підозрюваним ОСОБА_1 з однієї сторони та потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_3 з другої сторони було укладено угоду про примирення. Із змісту якої вбачається, що сторони визначили істотні для кримінального провадження обставини; підозрюваний ОСОБА_1 зобовязується компенсувати в повному обсязі потерпілим вартість матеріальної шкоди та просить вибачення. Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 після виконання ОСОБА_1 зобовязань, не мають до нього претензій матеріального та морального характеру стосовно викраденого майна.

Також узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначено покарання у виді позбавлення волі строком на два роки із зарахуванням у строк покарання відповідно ч.4 ст.70 КК України не відбутого покарання за вироком Старобільського районного суду Луганської області від 25 квітня 2016 року та зі звільненням від відбування покарання відповідно ст.. 75 КК України. Наслідки укладення та затвердження угоди, передбаченіст. 473 КПК України; зрозумілі та розяснені наслідки невиконання угоди. Потерпілі повідомили, що укладена ними угода є добровільною, ні фізичного ні психологічного тиску не застосовувалось.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтримав укладену угоду про примирення, визнав свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України, а також публічно вибачився перед потерпілими, та просив суд затвердити укладену між ним та потерпілими угоду про примирення, пояснивши, що наслідки затвердження даної угоди йому відомі.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні зазначили, що вони підтримують угоду про примирення, укладену між ними та ОСОБА_1, а також вказали, що претензій до обвинуваченого ні морального, ні матеріального характеру не мають. Зіст. 473 КПК України ознайомлені, наслідки угоди їм зрозумілі. Угода укладена ними добровільно, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь яких інших обставин, ніж ті що передбачені в угоді.

Прокурор вважає можливим затвердження угоди про примирення в підготовчому судовому засіданні, як такої, що відповідає вимогам КПК України.

Суд в даному випадку не перевіряє фактичні обставини, вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, так як і не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення підготовчого судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про примирення.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3ст. 314 КПК Українипри прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 468 КПК Україниу кримінальному провадженні може бути укладено угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з положеннями ч. 3ст. 469 КПК Україниугода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), та його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст.185 КК України. Згідно з положеннямист. 12 КК України, злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 відносяться до злочинів середньої тяжкості.

Суд переконався, що укладення угоди про примирення між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а тому у суду не виникає необхідності витребувати документи, а також викликати в судове засідання інших осіб та опитувати їх для з'ясування добровільності укладеної угоди. Укладення угоди є правомірним, та таким, що відповідає інтересам потерпілого, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Також судом встановлено, що покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положеньКК України. Узгоджена сторонами міра покарання передбачена в межах санкції ч. 2 ст.185 КК Українита відповідає загальній меті призначення кримінального покарання, визначена з урахуванням характеру та тяжкості вчиненого злочину ОСОБА_1Е, даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом'якшують покарання, та є достатньою для виправлення обвинуваченої та запобігання вчинення нею нових злочинів.

Таким чином, перевіривши угоду про примирення між потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1Е, суд приходить до висновку, що умови угоди: не суперечать вимогам кримінально-процесуального кодексу України та кримінального кодексу України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи сторін та інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості, відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань, сторони дійсно примирились, що підтверджено в судовому засіданні, і як вбачаться з матеріалів кримінального провадження та погодили вид покарання.

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне затвердити угоду про примирення

на підставі ст.ст.468,469,471 КПК Українита призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджену сторонами міру покарання.

Згідно п.20 Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2015 року якщо суд переконається в тому, що угоду може бути затверджено, відповідно до ст.. 475 КПК він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання, а остаточне покарання визначає, керуючись правилами статей 70, 72 КК України.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України суд вважає за необхідне з набранням вироку чинності речові докази: пять саджанців червоної троянди, повернені на зберігання потерпілому ОСОБА_3; велосипед «Україна», повернений на зберігання потерпілому ОСОБА_2, залишити останнім.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи в сумі 770 гривень 35 копійок.

Керуючись ст.468, ст.ст.471,474,475 КПК України, ч. 1 ст.185, КК України, суд,

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 28 квітня 2016 року про примирення між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді 2 (два) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Старобільського районного суду Луганської області від 25 квітня 2016 року, більш суворим, призначеним за даним вироком, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 ( два) роки.

В силуст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом 2 ( два) років визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки передбачені пунктами 2, 3, 4ст. 76 КК України, а саме:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально- виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;

- періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 залишити до набрання вироком сили у виді особистого зобовязання.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України суд вважає за необхідне з набранням вироку чинності речові докази: пять саджанців червоної троянди, повернені на зберігання потерпілому ОСОБА_3; велосипед «Україна», повернений на зберігання потерпілому ОСОБА_2, залишити останнім.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи в сумі 770 гривень 35 копійок в доход держави.( Одержувач: УК у Старобільському районі/ 24060300, рахунок № 31116115700331, МФО 804013, банк ГУДКСУ у Луганській області, ідентифікаційний код 37858396).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Старобільський райсуд Луганської області.

Суддя: В.М. Сергєєв