Вирок № 58257382, 13.06.2016, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/1635/16-к

Провадження № 1-кп/419/120/2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2016 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Іванової О. М.,

при секретарі - Краснопольському С.В.,

за участю: прокурора першого відділу військової

прокуратури Луганського гарнізону - Шута В. О.,

обвинувачених - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисника обвинувачених - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новоайдар Луганської області кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120161305000000137 від 21 лютого 2016 року за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Славута Хмельницької області, громадянина України, військовослужбовця військової частини польова пошта В6250, командира 1 механізованого взводу, у військовому званні старший лейтенант, маючого вищу освіту, не одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,-

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Жовтневе, Решетилівського району, Полтавської області, громадянина України, маючого повну середню освіту, військовослужбовця військової частини польова пошта В6250, командира 3 механізованого взводу, у військовому званні сержант, одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2016 року в період часу приблизно з 22 год. 30 хв. до 23 год. 30 хв., старший лейтенант ОСОБА_2, діючи разом із командиром 3 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини пп. В6250 сержантом ОСОБА_3, в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 58, 59, 119, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, будучи в стані алкогольного сп'яніння, маючи намір на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжувалося особливою зухвалістю, узявши з собою закріплені за ними автомати АКС - 74 НОМЕР_3 (за ОСОБА_3), АК - 74 НОМЕР_4 (за ОСОБА_2) та вибухові пристрої: РПГ - 22 № 01-314, РПГ - 22 № 01-22, гранату Ф-1, прийшли до будинку АДРЕСА_3, в якому перебували ОСОБА_5, ОСОБА_6, військовослужбовець військової частини польова пошта В6250 старший сержант ОСОБА_7, військовослужбовець військової частини польова пошта В6250 солдат ОСОБА_8.

Знаходячись всередині зазначеного будинку, ОСОБА_2, реалізуючи загальний злочинний намір, безпідставно, з хуліганських спонукань, порушуючи громадський порядок, із закріпленої за ним вогнепальної зброї АК - 74 НОМЕР_4, здійснив численні постріли, направлені в різні боки, влучаючи при цьому в стіни кімнат, стелю, підлогу та меблі, що призвело до пошкодження майна. Після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вказуючи своєю поведінкою на здатність подальшого застосування вогнепальної зброї та вибухових пристроїв, примусили ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити будинок АДРЕСА_3.

Продовжуючи реалізовувати злочинний намір, спрямований на хуліганські дії, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також залишили будинок, після чого ОСОБА_3, використовуючи вибуховий пристрій РПГ - 22 № 01-22, а ОСОБА_2, використовуючи вибуховий пристрій РПГ - 22 № 01-314, здійснили постріли, у зовнішню стіну будинку АДРЕСА_3. Крім того ОСОБА_3 кинув в середину будинку, через вікно гранату Ф-1, яка вибухнула. В результаті спільних хуліганських дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був пошкоджений зовні та всередині будинок АДРЕСА_3, чим завдано матеріальної шкоди власнику будинку ОСОБА_9.

Здійснюючи вказані дії, обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розуміли їх суспільну небезпечність, усвідомлювали можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від вказаних дій та бажали їх настання, тобто діяли з прямим умислом.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся, дав показання, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті. Зокрема, показав, що 20 лютого 2016 року в період часу приблизно з 22 год. 30 хв. до 23 год. 30 хв., будучи в стані алкогольного сп'яніння, діючи разом із ОСОБА_3, у будинку АДРЕСА_3 із закріпленої за ним вогнепальної зброї АК - 74, здійснив численні постріли направлені в різні боки, влучаючи при цьому в стіни кімнат, стелю, підлогу та меблі, що призвело до пошкодження майна, яке знаходилося у будинку АДРЕСА_3. В подальшому, використовуючи вибуховий пристрій РПГ - 22, здійснив постріл, у зовнішню стіну будинку АДРЕСА_3. В результаті чого будинок був пошкоджений зовні та всередині.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся, дав показання, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті. Зокрема, показав, що 20 лютого 2016 року в період часу приблизно з 22 год. 30 хв. до 23 год. 30 хв., будучи в стані алкогольного сп'яніння, діючи разом із ОСОБА_2, використовуючи вибуховий пристрій РПГ - 22, здійснив постріл, у зовнішню стіну будинку АДРЕСА_3. Крім того, кинув в середину будинку, через вікно гранату Ф-1, яка вибухнула. В результаті чого будинок був пошкоджений зовні та всередині.

Показання обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, суд находить їх достатніми та істинними.

Враховуючи, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Також судом учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачених та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особи обвинувачених, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення - злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 підлягають кваліфікації за ч. 4 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, групою осіб, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають кваліфікації за ч. 4 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, групою осіб, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї.

При призначенні покарання обвинуваченим, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи обвинувачених, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Вчинене обвинуваченими кримінальне правопорушення - злочин, відповідно до приписів ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий (арк. кр. пров. 97-98, Т.2), за місцем проживання та проходження служби характеризується позитивно (арк. кр. пров. 102, 109, Т.2), на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (арк. кр. пров. 108, Т.2).

Обставинами, що пом'якшують покарання відповідно до ст.66 КК України, суд визнає - щире каяття, повне визнання провини, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину під впливом подій, викликаних неправомірною поведінкою потерпілих, безпосередня участь у несенні служби у зоні АТО, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, що обтяжує покарання відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий (арк. кр. пров. 95-96, Т.2), за місцем проживання та проходження служби характеризується позитивно (арк. кр. пров. 103, 113, Т.2), на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (арк. кр. пров. 114, Т.2), має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_7, відносно якого батьківських прав не позбавлений.

Обставинами, що пом'якшують покарання відповідно до ст.66 КК України, суд визнає - щире каяття, повне визнання провини, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину під впливом подій, викликаних неправомірною поведінкою потерпілих, безпосередня участь у несенні служби у зоні АТО, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, що обтяжує покарання відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи викладене, тяжкість скоєного кримінального правопорушення - злочину, сукупність обставин, що пом`якшують покарання та обставину, яка обтяжує покарання, особи обвинувачених, їх відношення до скоєного, суд приймає до уваги положення ст. 65 КК України, вважає, що з метою виправлення обвинувачених, попередження з їх боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, їм слід призначити покарання, у вигляді позбавлення волі. Разом з тим, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинувачених без ізоляції від суспільства та прийняв рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням вимог ст. 75 КК України.

Цивільний позов під час кримінального провадження та до початку судового розгляду не пред`являвся.

Під час проведення досудового розслідування проводилася судова балістична експертиза № 19/113/6-3/65е від 15.03.2016 р., витрати за проведення якої підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, ч.2 ст. 373 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом визначеного судом строку 3 (три) роки не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України і призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом визначеного судом строку 3 (три) роки не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, і.н. НОМЕР_2, в дольовому порядку в дохід держави на р/р 31258219117798, код ЄДРПОУ 25574305, банк ДКСУ МФО 820172, одержувач: Луганський НДЕКЦ МВС України витрати на проведення судової балістичної експертизи № 19/113/6-3/65е від 15.03.2016 р., із ОСОБА_2 - 330,77 грн., з ОСОБА_3 - 330,77 грн.

Речові докази: автомат АКС - 74 НОМЕР_3, автомат АК - 74 НОМЕР_4, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Новоайдарського ВП ГУНП України в Луганській області - передати військовій частині польова пошта В6250 для подальшого використання за призначенням.

Речові докази: 2 тубуси ВП-22, 3 гільзи калібру 5,45 мм., ричаг та кільце від запалу УЗРГМ-2 №11983-583, 3 гільзи калібру 5,45 мм., 2 металеві кришки з РПГ, 2 металеві хвостовики від РПГ, металевий предмет зовні схожий на оболонку від кулі калібру 5,45 мм., металевий осколок, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Новоайдарського ВП ГУНП України в Луганській області - передати військовій частині польова пошта В6250 для подальшого знищення.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Новоайдарський районний суд Луганської області.

Обвинуваченим і прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Головуючий суддя: О. М. Іванова