Вирок № 58251487, 13.06.2016, Новосанжарський районний суд Полтавської області

КОПІЯ

Справа № 542/756/16-к

Кримінальне провадження № 1-кп/542/97/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2016 року Новосанжарський районний суд Полтавської області

в складі:

головуючого судді Гаврилюка О.І.,

при секретарі судового засідання Коркішко А.М.,

з участю прокурора Дашівського С.І.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Нові Санжари обвинувальний акт за кримінальним провадженням з угодою про визнання винуватості, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016170270000179 від 09.04. 2016 року, відносно -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Богданівка Новосанжарського району, жительки АДРЕСА_1 українки, громадянки України, освіта середня, одруженої, не працюючої, на утриманні неповнолітніх дітей не має, згідно ст.89 КК України не судиму, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Новосанжарським РВ УМВС України в Полтавській області 25.10.2014 року,-

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 213 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 213 КК України, за таких підстав.

В один із днів літа 2015 року ОСОБА_1 виявила на пустирі поблизу АДРЕСА_1 кілька рослин коноплі, які виросли самосівом. У ОСОБА_1 виник умисел на незаконне придбання наркотичного засобу для особистих потреб без мети збуту.

Реалізуючи свій злочинний умисел на незаконне придбання, зберігання і виготовлення наркотичного засобу, ОСОБА_1, достовірно знаючи, що конопля відноситься до наркотичного засобу, обіг якого заборонено, умисно та незаконно придбала з метою використання в особистих потребах, без мети збуту, листя рослин коноплі, які перенесла для зберігання і висушування до господарства за місцем свого проживання у АДРЕСА_1, де після висихання подрібнила руками, та зберігала тривалий час для подальшого використання у власних потребах.

25.04.2016 року в ході проведення обшуку в господарстві за місцем проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 у приміщенні гаража було виявлено і вилучено чотири фрагменти пластикових пляшок із запахом диму, а під шифером біля входу до гаража - паперовий газетний згорток із сухою подрібненою речовиною зеленого кольору, схожою на коноплю.

Згідно висновку хімічної експертизи № 794 від 10.05.2016 року надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, вагою на суху речовину 16,465 г, а на двох фрагментах пластикових пляшок з горільцями мається нашарування особливо небезпечного наркотичного засобу - екстракту канабісу вагою 0,176 г.

Крім цього, ОСОБА_1, як фізична особа, починаючи з січня 2016 року умисно, з метою здійснення незаконних операцій з металобрухтом, у своєму господарстві за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 відкрила постійно діючий незаконний пункт прийому брухту чорних та кольорових металів. При цьому ОСОБА_1 не являється суб'єктом господарської діяльності, відомості про якого включено до переліку суб'єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом. З січня 2016 року до 25 квітня 2016 року, ОСОБА_1 у створеному нею прийомному пункті, систематично скуповувала у громадян брухт чорних та кольорових металів, схов якого здійснювала на території подвір'я та у будівлях свого господарства в АДРЕСА_1.

Придбаний від громадян металобрухт ОСОБА_1, застосовуючи автомобільний транспорт, вивозила до металоприйомних підприємств, де реалізовувала отримуючи при цьому прибуток.

Однак 25.04.2016 року в ході проведення обшуку в господарстві за місцем проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 на подвір'ї було виявлено і вилучено брухт чорних металів вагою 2920 кг, а у господарської будівлі та будинку брухт алюмінію вагою 91 кг, а також ручні електронні ваги та промислові ваги.

Крім цього, ОСОБА_1 не будучи суб'єктом підприємницької діяльності, не маючи спеціального дозволу на право здійснення торгівлі підакцизними товарами (нафтопродуктами), що передбачено п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, всупереч п. 3 абз. 8 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1442 від 20.12.1997 року, відповідно до яких «забороняється продаж бензину, дизельного палива та скрапленого вуглеводневого газу безпосередньо з автоцистерн, а також приватними особами у каністрах та іншій тарі», маючи умисел на незаконне зберігання з метою збуту і наступний їх збут, з метою отримання неконтрольованого державною доходу шляхом здійснення роздрібної торгівлі нафтопродуктами, з січня 2016 року незаконно, придбавала у невстановленому місці автомобільний бензин, який ОСОБА_1 розлила до ємностей різного об'єму та зберігала на території господарства за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, а в послідуючому реалізовувала місцевим жителям зі свого місця проживання.

25.04.2016 року в ході проведення обшуку в господарстві за місцем проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 у приміщенні сараю було виявлено та вилучено: 15 пластикових двадцятилітрових, 1 металеву двадцятилітрову, 2 пластикові шестилітрові, 9 пластикових п'ятилітрових, 3 пластикові дволітрові, 2 літрові, 1 півторалітрову ємності, а всього 374,5 літри, з речовиною із характерним запахом нафтопродуктів, схожих на запах бензину.

Згідно з висновками судово-хімічної експертизи № 48 від 20.05.2016 р., проведеної експертами Полтавського НДЕКЦ МВС України надана на дослідження рідина у різних ємностях відноситься до нафтопродуктів і є автомобільним бензином.

Тобто, своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні, виготовленні і зберіганні наркотичних засобів без мети збуту; прийомі брухту кольорових і чорних металів фізичною особою, та організації незаконного пункту прийому, схову та збуту металобрухту; незаконному придбанні з метою збуту та зберігання з цією метою підакцизних товарів, тобто ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 213 КК України.

Підозрювана під час досудового розслідування повністю визнала свою вину у зазначеному діянні.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України - один рік позбавлення волі, за ч. 1 ст. 204 КК України - штраф тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить сімнадцять тисяч гривень, за ч. 1 ст. 213 КК України - один рік обмеження волі. У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш сурового покарання більш суворим остаточно призначити покарання один рік позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням ст.76 КК України. На підставі ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, спеціальну конфіскацію підакцизного товару - бензину автомобільного об'ємом 374,5 л.

Підозрювана розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для сторін є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України, а для підозрюваного - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України.

Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин. Також, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 424 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок може бути оскаржене в касаційному порядку засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання; не роз'яснення засудженому наслідків укладення угоди.

Для підозрюваного - відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 4 п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, які передбачають у цій нормі права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заявлення клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів.

Вищевказане ОСОБА_1 роз'яснено і є зрозумілим.

Підозрюванана розуміє, що виконання зобов'язання іншою стороною в межах цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності на притягнення до кримінальної відповідальності, звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Підозрювана розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України, а саме: умисне невиконання засудженим угоди про примирення або про визнання винуватості.

В судовому засіданні встановлено, що угода відповідає вимогам ст.472 КПК України.

Органами досудового слідства дана правильна правова кваліфікація кримінального правопорушення вчиненного ОСОБА_1 тобто злочинів, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 213 КК України.

Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Укладення угоди було добровільним.

Очевидне виконання обвинуваченою взятих на себе за угодою зобов'язань.

Обвинувачена повністю визнала свою провину у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст.204, ч. 1 ст. 213 КК України.

У судовому засіданні у обвинуваченої ОСОБА_1 з'ясовано чи цілком вона розуміє: що вона має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують, а вона має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу; характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винною; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

З урахуванням всіх обставин по справі, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченою та прокурором на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, у приміщенні прокуратури за адресою смт. Нові Санжари вулиця Леніна 32, Новосанжарського району Полтавської області та призначити ОСОБА_1 погоджене сторонами покарання у вигляді одного року позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, на один рік, із застосуванням ст. 76 КК України.

Керуючись ст.ст. 373,374, 475 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26 травня 2016 р. між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12016170270000179 від 09.04.2016 р. на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, у приміщенні прокуратури за адресою смт. Нові Санжари вулиця Леніна 32, Новосанжарського району Полтавської області.

ОСОБА_1 визнати винною у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 309, ч.1 ст. 204, ч. 1ст. 213 КК України, та призначити покарання за ч. 1 ст.309 КК України - один рік позбавлення волі, за ч. 1 ст. 204 КК України - штраф тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч гривень, за ч. 1 ст. 213 КК України - один рік обмеження волі. У відповідності до ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш сурового покарання більш суворим остаточно призначити покарання один рік позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, на один рік. На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції.

Речові докази по справі - небезпечний наркотичний засіб - канабіс, з вмістом сухої речовини 16,465 г, фрагменти пластикових пляшок з горільцями з нашаруванням екстракту канабісу, фрагменти пластикових пляшок, які зберігаються у камері схову речових доказів Новосанжарьського ВП ГУНП в Полтавській області - знищити. Брухт чорного металу, брухт алюмінію, ваги промислові, ваги ручні електронні, вилучені кошти - реалізувати в дохід держави.

На підставі ст. 96-1,96-2 КК України застосувати за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, спеціальну конфіскацію підакцизного товару - бензину автомобільного об'ємом 374,5 л., вилучені кошти - реалізувати в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь р/р 31252272210055 ГУ ДКСУ в Полтавській області, Код ЄДРПОУ 25574067, МФО 831019 отримувач платежу Полтавський НДЕКЦ МВС України м. Полтава пров. Рибальський 8, витрати на проведення судово-хімічних експертиз 703,68 грн., експертизи нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів - 1231, 44 грн.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Новосанжарський районний суд, протягом 30 днів з дня проголошення.

Відповідає оригіналу.

Суддя О.І.Гаврилюк