Рішення № 58250885, 08.06.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/6412/15-ц Головуючий у І інстанції Пархоменко О. В.Провадження № 22-ц/780/3547/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 08.06.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

08 червня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Голуб С.А.,

суддів Приходька К.П., Таргоній Д.О.

за участі секретаря Дрозда Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Форвард» на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Банк Форвард про розірвання договору банківського рахунку

в с т а н о в и л а :

Позивач звернувся до суду із даним позовом, посилаючись на те, що 28 лютого 2013 року між ним, ОСОБА_2 та ПАТ ОСОБА_3 Стандарт був укладений договір банківського рахунку № 104485377. Певний час він належним чином виконував свої зобовязання за договором, але в 2014 році він вирішив закрити рахунки ПАТ ОСОБА_3 Стандарт». Він неодноразово намагався закрити рахунки в ПАТ ОСОБА_3 Стандарт, втім було розпочато процедуру ліквідації банку і його відділення закривались або його заяви не приймали.

Позивач вказує, що в 2015 році без його згоди його рахунки були передані на обслуговування в ПАТ БАНК Форвард, про що він дізнався лише із sms-повідомлення про необхідність сплатити заборгованість та величезну пеню. Він зясував, що засновником вказаного банку є зареєстроване в Російській Федерації Закрите Акціонерне Товариство ОСОБА_3 Стандарт, адреса: м. Москва, вул. Ткацька, 36, Російська Федерація.

18 березня 2015 року ним було подано заяву № 21/17-8-01116 про закриття банківського рахунку. Однак до цього часу банк відмовляє в закритті рахунку. Таку відмову банк ніяк не аргументує, лише надсилає вимоги про необхідність сплачувати борг, сума якого кожного разу збільшується, як нараховується вказана заборгованість йому невідомо.

Вважає, що такі дії (бездіяльність) банку суперечать чинному

законодавству і порушують його права громадянина України та чинне в Україні законодавство.

Незважаючи на те, що заяву про закриття рахунку було подано ще 18 березня 2015 року , вимога про закриття рахунку виконана не була. За захистом своїх прав він звертався до Національного банку України та прокуратури Святошинського району м. Києва.

Національний банк України своїм листом від 02.07.2015 року № 20-06008/45533 із посиланням на ст. 1075 ЦК України, Закон України Про банки та банківську діяльність та положення глави 20 ОСОБА_4 № 492 підтримав його позицію та запропонував звертатись за захистом своїх прав в судовому порядку відповідно до статті 16 ЦК України.

В звязку із викладеними обставинами позивач просив визнати Приватне акціонерне товариство Банк Форвард таким, що утворено за участі резидента держави-агресора; визнати договір банківського вкладу 104485377, укладений між позивачем та відповідачем розірваним достроково; зобовязати відповідача закрити всі рахунки позивача, відкриті в ПАТ Банк Форвард; заборонити діяльність на території України ПАТ Банк Форвард, як фінансової установи із капіталом держави-агресора та для запобігання подальшого фінансування російської агресії; стягнути з відповідача на користь позивача всі судові витрати за цією справою.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 14 квітня 2016 року позов задоволено частково.

Зобовязано Публічне акціонерне товариство Банк Форвард закрити рахунок № 26259002813662 від 28 лютого 2013 року, відкритий на імя ОСОБА_2.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Банк Форвард на користь держави судовий збір у сумі 1218,0 гривень.

В інший частині позов залишений без задоволення.

Відповідач оскаржив рішення суду з підстав ухвалення його з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд неповно з»ясував обставини справи. Суд не прийняв до уваги того факту, що станом на дату звернення позивача із завою до банку 18.03.2015 р. заборгованість по його картковому рахунку становила 1382,01 грн. Через це рахунок не міг бути закритий до її погашення. Крім того, позивач ні в заяві до банку, ні в позовній заяві не вказував номер рахунку. В позовній заяві він просив закрити всі рахунки позивача в банку. Разом із тим, суд вийшов за межі позовних вимог і зобов»язав відповідача закрити конкретно визначений рахунок відкритий на ім»я ОСОБА_2

Просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги вважає, що вона підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 28 лютого 2013 року банк отримав від позивача ОСОБА_2 пропозицію (оферту), що викладена у п. 1 заяви № 104485377 про укладення договору про надання та використання платіжної картки та в якій ОСОБА_2 пропонував Публічному акціонерному товариству ОСОБА_3 Стандарт на умовах, викладених у цій заяві укласти з ним Договір про надання та використання платіжної картки, в рамках якого просив випустити на його імя платіжну картку, відкрити йому поточний рахунок (валюта рахунку гривня), що буде використовуватися в рамках договору про картку, в тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням картки, для здійснення операцій за рахунком картки, сума яких перевищує залишок грошових коштів на рахунку картки, встановити йому ліміт, в межах якого він має право здійснювати операції з використанням картки за рахунок наданого банком кредиту під операції з карткою та здійснювати у відповідності до статті 1069 ЦК України кредитування рахунку картки.

На підставі даної заяви банк встановив клієнту ліміт в розмірі 5000,0 гривень, тобто виконав свої зобовязання щодо зазначеної в Договорі інформації щодо надання кредиту, виникнення та погашення заборгованості.

Станом на 18.11.2015 року заборгованість позивача перед банком складає 1382,01 гривень, яка позивачем не погашена.

Відповідач до суду із позовом про стягнення з позивача зазначеної заборгованості не звертався, що визнано в судовому засіданні представником відповідача.

У Публічному акціонерному товаристві Банк Форвард відкритий один поточний рахунок № 26259002813662 від 28 лютого 2013 року на імя ОСОБА_2.

18 березня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ Банк Форвард із письмовою заявою, яка зареєстрована за № 21/17-8-01116, в якій просив закрити всі його рахунки в російському банку, погоджувався оплатити послуги, але не штрафи, з якими він не погоджується.

Також 18 березня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ Банк Форвард із письмовою заявою, яка зареєстрована за вх. № 21/17-8-01117, в якій він просив не обслуговувати його рахунки в банку та видати йому заяву на закриття всіх рахунків в банку.

Також 18 березня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ Банк Форвард із письмовою заявою, яка зареєстрована за № 21/17-8-01119, в якій просив зберігати картку з номером 5220 64278024 1446 та застосувати всі дії, повязані із нею, мається на увазі заборонити рух коштів через рахунок даної карти; оригінал карти додається. Вищезазначені заяви були отримані працівником банку ОСОБА_5

Встановлено, що 03.06.2015 року ОСОБА_2 звертався із скаргою до Національного ОСОБА_6 України та прокуратури Святошинського району м. Києва з приводу вжиття заходів щодо бездіяльності ПАТ Банк Форвард з ненадання відповідей ОСОБА_2 на його заяви від 18.03.2015 року та притягнути винних осіб до відповідальності.

Листом від 02.07.2015 року № 20-06008/45533 Національний банк України з посиланням на норми статті 1075 ЦК України, главу 20 ОСОБА_4 про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 повідомив ОСОБА_2 про розгляд його звернення та надав відповідні розяснення з приводу закриття поточного рахунку у банківських установах України.

Встановлено, що банк на підставі рішення єдиного акціонера ПАТ ОСОБА_3 Стандарт № 3 від 19.08.2014 року про зміну найменування Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 Стандарт на Публічне акціонерне товариство Банк Форвард є правонаступником всіх прав та обовязків Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 Стандарт, який у свою чергу був правонаступником всіх прав та обовязків Відкритого акціонерного товариства ОСОБА_3 Стандарт, що підтверджується Витягом із Статуту ПАТ ОСОБА_3 Стандарт із змінами та доповненнями.

Згідно копії листа від 17.04.2015 року № 14/1-08-6714/1 банк направляв відповідь ОСОБА_2 на його заяви вх. № 21/17-8-01116, № 21/17-8-01117, № 21/17-8-01119.

Встановивши ці обставини, суд першої інстанції процитувавши ряд положень законодавства щодо захисту прав споживачів, а також ч.1 ст. 1075 України у відповідності до якої договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час, прийшов до висновку про задоволення позову в частині зобов»язання банку закрити рахунок.

При цьому суд не навів своїх аргументів щодо відхилення доводів відповідача про наявність у позивача заборгованості за картковим рахунком, що унеможливлює його закриття.

Тому судова колегія не може погодитись із такими висновками суду.

Відповідно до ст.. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

ОСОБА_6 зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Відповідно до ст..1068 ЦК України Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Відповідно до ст.. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Позивач у своїй заяві на відкриття рахунку зазначав, що з моменту укладання Договору по ОСОБА_7 я буду зобов»язаний в порядку та терміни, обумовлені Умовами по ОСОБА_7, сплачувати банку комісійну винагороду та інші платежі відповідно діючим в ОСОБА_6 по ОСОБА_7, а у випадку отримання кредиту в рамках Договору про ОСОБА_7 зобов»язуюсь погасити такий кредит відповідно до Умов по карткам, а також сплатити ОСОБА_6 відсотки за користування таким кредитом та інші платежі, передбачені діючими в ОСОБА_6 Тарифами по ОСОБА_7.(а.с.21)

Відповідно до п.12.1 Умов надання та обслуговування платіжних карток ПАТ «ОСОБА_8 Стандарт» відповідно до даних Умов Клієнт має право відмовитись від Договору, а саме: відмовитись від використання ОСОБА_7 і розірвати Договір. Для цього Клієнту необхідно:

12.1.1. надати в ОСОБА_7 письмову заяву по формі, встановленій ОСОБА_6, і одночасно повернути в ОСОБА_7, випущену в рамках Договору Вказана заява повинна бути надана в ОСОБА_7 не пізніше ніж за 45 календарних днів до передбачуваної дати розірвання. По спливу вказаного строку ОСОБА_7 повертає клієнту залишок коштів на Рахунку. Датою надання заяви вважається дата прийому заяви ОСОБА_6.

12.1.2. погасити Заборгованість перед ОСОБА_6.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором, ОСОБА_9 скористався наданим ОСОБА_6 кредитом і має прострочену заборгованість станом на 28.02.2016 р. у розмірі 1328 грн.

У відповідності до пункту 20.1 глави 20 ОСОБА_4 про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492 (далі ОСОБА_4), в редакція, яка діяла на час подання позивачем заяви про закриття рахунку, поточні рахунки клієнтів банків закриваються на підставі заяви клієнта.

Відповідно до 20.5. ОСОБА_4 закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, складеної в довільній формі із зазначенням таких обов'язкових реквізитів:

найменування банку;

найменування (прізвища, ім'я, по батькові), коду за ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) власника рахунку;

номера рахунку, який закривається;

дати складання заяви.

Відповідно до п.20.6. ОСОБА_4 за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком [з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо].

Датою закриття поточного рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день. Якщо на поточному рахунку власника немає залишку коштів, а заява подана в операційний час банку, то датою закриття поточного рахунку є день отримання банком цієї заяви.

У заяві про закриття поточного рахунку (паперовій копії заяви в електронній формі) головний бухгалтер банку або інша уповноважена особа банку зазначає дату та час отримання заяви, дату закриття рахунку та засвідчує це своїм підписом. Заява про закриття поточного рахунку зберігається в справі з юридичного оформлення рахунку.

У день закриття поточного рахунку банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.

Колегія суддів погоджується із доводами відповідача про те, що подані позивачем заяви не відповідали вимогами, які до них ставляться п. 20.5 ОСОБА_4, а саме не містили в собі таких обов»язкових реквізитів як номера рахунку, який закривається, а тому відповідач не міг їх сприймати як саме заяву про закриття рахунку до уточнення цих даних. Однак, на думку колегії суддів, для ОСОБА_6 не було перешкодою уточнити за номером картки номер рахунку, повідомити ОСОБА_9 про цей недолік заяви і задовольнити заяву при дотримання ОСОБА_9 інших умов договору.

Однак, оскільки у ОСОБА_9 існувала кредитна заборгованість за цим рахунком і він відмовлявся її сплачувати, у банку не було підстав для розірвання договору і закриття рахунку до погашення боржником цієї заборгованості .

Суд першої інстанції у своєму рішенні заперечення відповідача проти позову не проаналізував, а тому ухвалив помилкове рішення про задоволення позову.

З врахуванням наведеного, рішення суду підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволені позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Форвард» задовольнити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 квітня 2016 року в даній справі скасувати в частині задоволення позовних вимог і в цій частині ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Банк Форвард про розірвання договору банківського рахунку відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді