Ухвала суду № 58248547, 27.05.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

27 травня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Кривенди О.В., Панталієнка П.В., -розглянувши заяву приватного сільськогосподарського підприємства «Прогрес» (далі - ПСП) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2015 року у справі за позовом ПСП до виконавчого комітету Вознесенської міської рада Миколаївської області, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протиправними рішень та свідоцтв на право власності,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 травня 2015 року залишив без зміни постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року про часткове задоволення позову.

Не погоджуючись з цим рішенням суду касаційної інстанції, ПСП

18 травня 2016 року подав заяву до Верховного Суду України про перегляд цього рішення. Мотивами перегляду, як можна зрозуміти зі змісту заяви, є незаконність й необґрунтованість зазначеного рішення.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

За статтею 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 236 КАС сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень: 1) в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку; 2) Вищого адміністративного суду України з питань, передбачених статтею 1711 цього Кодексу.

У статті 237 КАС передбачено мотиви, з огляду на які може бути ініційований перегляд судових рішень Верховним Судом України. Зокрема, після касаційного перегляду адміністративна справа переглядається тільки з підстави неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (пункт 1 частина перша); неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів (пункт 2 частина перша); невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права (пункт 5 частина перша).

Заява ПСП не може вважатися такою, що відповідає цим вимогам. У ній не зазначено з якої підстави, визначеної статтею 237 КАС, вона подається, не наведено обґрунтування щодо неоднаковості правозастосування, не визначено (не виокремлено) її проявів і не мотивовано необхідності та доцільності втручання Верховного Суду України в оскаржене судове рішення касаційного суду.

Крім того, заява подана після встановлених статтею 238 КАС <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_04_27/pravo1/T052747.html?pravo=1> строків і клопотання про їх поновлення не заявлено.

З огляду на викладене, керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом приватного сільськогосподарського підприємства «Прогрес» до виконавчого комітету Вознесенської міської рада Миколаївської області, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протиправними рішень та свідоцтв на право власності, про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2015 року.

Суддя доповідач М.І. Гриців

Судді: О.В.Кривенда

П.В.Панталієнко