Ухвала суду № 58248436, 01.06.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

1 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.суддів:Волкова О.Ф., Кривенди О.В., -розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2016 року у справі за її позовом до управління Пенсійного фонду України в Черняхівському районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною та відновлення виплати пенсії,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20 квітня 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2016 року про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись з ухвалою суду касаційної інстанції, ОСОБА_4 подала до Верховного Суду України заяву про її перегляд з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права, що регулюють відносини пенсійного забезпечення суддів. На думку заявника, неоднаковість в правозастосуванні підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 серпня 2015 року (справа № К/800/38456/15).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 239 КАС у заяві про перегляд судових рішень зазначається обґрунтування підстав для перегляду судових рішень, передбачених статтею 237 КАС.

У судовому рішенні, наданому для порівняння, не міститься правового висновку відмінного від правової позиції оскарженого рішення. У цьому рішенні касаційний суд лише зазначив, що погоджується з правильністю і обґрунтованістю рішень цих судів. Копій рішень судів попередніх інстанцій із висновками про правозастосування до заяви не додано.

Зазначені обставини в розумінні положень пункту 1 частини першої статті 237, пункту 3 частини другої статті 239 КАС дають підстави вважати заяву необґрунтованою і такою, що унеможливлює допуск справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Черняхівському районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною та відновлення виплати пенсії для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2016 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді О.Ф. Волков

О.В. Кривенда