Ухвала суду № 58248434, 31.05.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

УХВАЛА

31 травня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Кривенди О.В., Маринченка В.Л., -розглянувши заяву міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі - Управління) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 квітня

2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бел Оіл» до Управління про визнання протиправними дії, скасування податкової вимоги та рішення,

установила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13 квітня 2016 року повернув касаційну скаргу Управління, оскільки скаржником не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Не погоджуючись з ухвалою суду касаційної інстанції, Управління подало до Верховного Суду України заяву про її перегляд з передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень статті 214 КАС. На думку заявника, неоднаковість в правозастосуванні підтверджується копіями судових рішень Вищого адміністративного суду України від 23 вересня

2015 року (справа № К/800/40998/15), Верховного Суду України від 26 січня

2016 року.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

За статтею 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 236 КАС сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень: 1) в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку; 2) Вищого адміністративного суду України з питань, передбачених статтею 1711 цього Кодексу.

За правилами пункту 2 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

За частиною першою статті 88 КАС суд, враховуючи майновий стан сторони, може звільнити від сплати судового збору.

Зі змісту оскарженого рішення видно, що причинами повернення касаційної скарги стали недодання документа, що підтверджує сплату судового збору, та ненадання доказів на підтвердження права на звільнення від сплати цього платежу з підстави, передбаченої законом. У рішенні, наданому для порівняння, суд за підстав, наведених у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, які за походженням подібні до зазначених в оскарженій ухвалі, звільнив від сплати судового збору, керуючись при цьому мотивами, які визнав достатніми для такого рішення.

З наведеного висновується, що суди не тлумачили зміст зазначеної норми закону, а застосовували її залежно фактичних обставин кожної із справ.

Посилання на ухвалу Верховного Суду України від 26 січня 2016 року є не прийнятним, оскільки це рішення в розумінні пункту 5 частини першої статті 237 КАС не є підставою для подання заяви про перегляд судових рішень.

Потрібно також зазначити, що обґрунтування заяви, характер вимог, вид та правова природа оскарженого і порівнюваних рішень не вказують на наявність ознак (проявів) неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального чи процесуального права у подібних правовідносинах.

З наведеного можна підсумувати, що заява не містить законних підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

З огляду на викладене, керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бел Оіл» до міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправними дії, скасування податкової вимоги та рішення для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 квітня 2016 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.В. Кривенда

В.Л. Маринченко