Ухвала суду № 58248429, 07.06.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

7 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаКривенди О.В.,

суддів:Маринченка В.Л., Самсіна І.Л., -

розглянувши заяву спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» (далі - Підприємство) про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за його позовом до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 11 березня 2014 року позов задовольнив.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 24 червня 2014 року постанову суду першої інстанції скасував, у позові відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 2 березня 2016 року постанову суду апеляційної інстанції залишив без змін.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Підприємство звернулося до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстав, передбачених пунктами 1, 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У заяві та доповненні до неї Підприємство посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції пункту 75.1 статті 75, статей 77, 78, 79, 81 Податкового кодексу України та невідповідність оскаржуваного судового рішення викладеному у постановах Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

На обґрунтування заяви додано копії рішень Вищого адміністративного суду України від 25 березня 2008 року, 5 липня і 20 вересня 2011 року, 19 лютого, 2 квітня, 28 травня, 11 листопада 2015 року, 21 січня 2016 року, які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, та копії постанов Верховного Суду України від 3 жовтня 2011 року, 27 січня 2015 року, 9 лютого 2016 року (№№ 21-212а11, 21-425а14, 21-5864а15 відповідно) - на підтвердження невідповідності оскаржуваного судового рішення викладеному у цих постановах висновку.

Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права чи невідповідність оскаржуваного судового рішення викладеному у постановах Верховного Суду України висновку.

Прийняття різних за змістом рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.

Так, згідно з оскаржуваною ухвалою, податкові повідомлення-рішення прийняті за наслідками проведення документальної планової виїзної перевірки Підприємства, яка була здійснена з його відома та дозволу.

Тоді як у наданих для порівняння рішеннях Вищого адміністративного суду України (ухвали від 19 лютого, 2 квітня, 11 листопада 2015 року) та постановах Верховного Суду України від 27 січня 2015 року, 9 лютого 2016 року оскаржені податкові повідомлення-рішення прийнято за результатами позапланових документальних невиїзних перевірок, у рішенні від 28 травня 2015 року - камеральної перевірки.

Отже, зазначені судові рішення ухвалені у спорах, що виникли за обставин, які не є подібними.

У справах, копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 25 березня 2008 року, 5 липня і 20 вересня 2011 року в яких долучені до заяви, правовідносин щодо проведення контролюючим органом перевірок виникли у 2005, 2007 роках і норми права, про які йдеться у заяві, не застосовувалися, оскільки Податковий кодекс України набрав чинності з 1 січня 2011 року.

Долучену як приклад ухвалу Вищого адміністративного суду України від 21 січня 2016 року не можна вважати такою, що дає підстави для допуску справи до провадження та перегляду її Верховним Судом України, оскільки цим рішенням не розв'язано спір по суті, а скасовано рішення судів попередніх інстанцій та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на не дотримання вимог закону щодо об'єктивності, всебічності та повноти розгляду справи, а відтак, ухвала не містить висновків щодо правомірності застосування норм матеріального права.

У долученій постанові Верховного Суду України від 3 жовтня 2011 року не міститься висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм права, оскільки не було встановлено неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої Підприємством заяви.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом спільного підприємства «Полтавська газонафтова компанія» до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 2 березня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Кривенда

Судді: В.Л. Маринченко

І.Л. Самсін