Ухвала суду № 58248426, 01.06.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

1 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Волкова О.Ф., Коротких О.А., -розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про зобов'язання вчинити певні дії,

установила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18 березня 2016 року на підставі статей 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) касаційну скаргу представника позивача залишив без руху та надав строк на усунення недоліків до 24 травня 2016 року.

У заяві про перегляд представник позивача просить скасувати зазначену ухвалу Вищого адміністративного суду України. Як можна зрозуміти з її змісту, заявник не погоджується з вимогою судді касаційної інстанції щодо визначеного розміру судового збору, належного до сплати за подання касаційної скарги.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

За статтею 236 КАС сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень: 1) в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку; 2) Вищого адміністративного суду України з питань, передбачених статтею 1711 цього Кодексу.

Згідно пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстав: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Заява представника позивача не може вважатися такою, що відповідає цим вимогам. У ній не зазначено, які одні й ті самі норми матеріального чи процесуального права застосовані неоднаково у подібних правовідносинах, не наведено обґрунтування неоднаковості правозастосування, не визначено (не виокремлено) її проявів і не мотивовано необхідності та доцільності втручання Верховного Суду України в оскаржене судове рішення касаційного суду.

Крім того, ухвала Вищого адміністративного суду України, про перегляд якої подана заява, була ухвалена цим судом відповідно до положень статей 213, 214 КАС, і в розумінні положень статей 235, 236, 237 КАС не може бути предметом перегляду Верховного Суду України.

Керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про зобов'язання вчинити певні дії для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 травня

2016 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.Ф. Волков

О.А. Коротких