Постанова № 58247662, 21.07.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2011 року о 12 год. 09 хв. Справа № 2а-0870/3435/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О., при секретарі Тєтєрєв В.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя

до ОСОБА_2

про стягнення незаконно отриманої допомоги на випадок безробіття,

ВСТАНОВИВ:

Правобережний районний центр зайнятості м. Запоріжжя (далі позивач або Правобережний РЦЗ) звернувся з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач або ОСОБА_2В.) про стягнення 2520 грн. 39 коп. виплаченої допомоги по безробіттю.

У позовній заяві зазначено, що 03.03.2009 відповідачу, як застрахованій особі, надано статус безробітного з призначенням виплати допомоги по безробіттю. Під час проведення аналізу баз даних державного реєстратора та Правобережного РЦЗ встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець. В ході розслідування даного випадку встановлено, що ОСОБА_2 з 09.12.1999 зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності. ОСОБА_3 пп.«б» п.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» відповідач відноситься до зайнятого населення. Оскільки з 09.12.1999 відповідач належав до зайнятого населення, тому він не мав права на отримання статусу безробітного і, як наслідок, на отримання допомоги по безробіттю. За період з 03.03.2009 по 31.01.2010 відповідач отримав від Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття допомогу по безробіттю у сумі 2520 грн. 39 коп. У звязку з тим, що відповідно до ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» ОСОБА_2 зобовязана повернути суму виплаченої їй допомоги по безробіттю, то 08.02.2011 відповідачу направлено лист за №286 з пропозицією повернення неправомірно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 2520 грн. 39 коп. в добровільному порядку у 15-денний строк з моменту отримання листа. Самостійно відповідач вказані кошти не повернув, що обумовило звернення позивача до суду.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позову наполягає, вказуючи, що згідно з вимогами ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідач повинен повернути гроші, отримані ним шляхом невиконання своїх обовязків та зловживанню ними.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову, пояснив, що з 07.09.2010 відповідно до постанови Запорізького окружного адміністративного суду припинено його підприємницьку діяльність. Підприємницькою діяльністю з метою отримання прибутку не займається вже тривалий час. Відповідач вважає, що надані позивачу відомості про відсутність у нього статусу самозайнятої особи є достовірними, оскільки, на його думку, саме вчинення господарських операцій з подальшим отриманням доходу є підприємницькою діяльністю. Про необхідність зняття з обліку як фізичної особи-підприємця він не знав.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

03.03.2009 ОСОБА_2 звернулась до Правобережного РЦЗ з метою пошуку роботи та отримання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

ОСОБА_3 вказаної заяви ОСОБА_2 03.03.2009 повідомила позивача про те, що як субєкт підприємницької діяльності не зареєстрована, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує. На вказаній заяві, як пояснив у судовому засіданні відповідач, ним власноручно вчинено підпис.

Наказом №НТ090303 від 03.03.2009 ОСОБА_2 надано статус безробітної і, відповідно до ст.ст.22, 23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.2.7., п.2.9 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого 20.11.2000 наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 за №915/5136 (далі «Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності») призначено допомогу по безробіттю.

Судом досліджено Витяг із наказів про прийняті рішення по ОСОБА_2 (ПК №085902909022400011). ОСОБА_3 наказу №НТ090601 від 01.06.2009 ОСОБА_2 розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю. Наказом №НТ090603 від 03.06.2009 скорочено виплату допомоги по безробіттю у звязку з недотриманням безробітною рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» на строк з 02.06.2009 по 01.07.2009. Наказом №НТ090713 від 13.07.2009 розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю. Наказом №НТ100202 від 02.02.2010 скорочено виплату допомоги по безробіттю у звязку з недотриманням безробітною рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» на строк з 01.02.2010 по 01.05.2010. Наказом №100421 від 21.04.2010 скорочено виплату допомоги по безробіттю у звязку з недотриманням безробітною рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» на строк з 02.05.2010 по 30.07.2010. Наказом №НТ100520 від 20.05.2010 припинено виплату допомоги по безробіттю у звязку з невідвідуванням безробітним державної служби зайнятості без поважних причин (протягом 30 календарних днів і більше). Наказом №НТ100520 від 20.05.2010 відповідача знято з обліку у звязку з невідвідуванням безробітною центру зайнятості протягом 30 і більше календарних днів без поважних причин після закінчення встановленого строку відвідування відповідно до абз.4 пп.2 п.20 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності».

Наказом № НТ110207 від 07.02.2011 прийнято рішення про повернення допомоги по безробіттю.

Виплата вищезазначених платежів підтверджується дослідженими у суді: Додатком до ПК про прийняті рішення щодо нарахувань та платежі; Довідкою про дохід за період з 03.03.2009 по 20.05.2010; даними про відвідування особою центру зайнятості, надані послуги, прийняті рішення (у яких наявні підписи відповідача).

ОСОБА_3 №144, складеного 07.02.2011 головним спеціалістом відділу організації працевлаштування ОСОБА_4 перевірені дані на особу: ОСОБА_2 щодо правомірності отримання статусу безробітного. За результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_2 на день взяття на облік як безробітної мала статус фізичної особи-підприємця.

Отже, позивачем обґрунтовано встановлено порушення ОСОБА_2 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.6.13 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності».

Судом досліджені надані відповідачем: акт Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя (вих.№4449/10/17 від 30.06.2010) про неподання податкової звітності ОСОБА_2 з 1 кварталу 2004 року; заяву про зняття з обліку платника податків, подану 16.08.2004 до податкового органу; постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2010 по справі №2а-5373/10/0870, якою припинено підприємницьку діяльність відповідача.

Разом з цим, відповідно до роздруківки інформації, отриманої позивачем через SQL-запит, та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.05.2011, наданого позивачем, ОСОБА_2 з 09.12.1999 зареєстрована фізичною особою-підприємцем і перебуває у стані припинення підприємницької діяльності.

Якщо особа не була працевлаштована або без сплати внесків на страхування на випадок безробіття здійснювала підприємницьку або іншу діяльність (виконувала роботи (послуги) за цивільно-правовими угодами, забезпечувала себе роботою самостійно), працювала за межами України за відсутності міжнародних договорів, що передбачають взаємне визнання страхового (трудового) стажу, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, то, відповідно до п.6.13 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», допомога по безробіттю їй не призначається.

ОСОБА_3 пп.«б» п.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».

Отже, ОСОБА_2 при подачі 03.03.2009 заяви про надання статусу безробітного та виплату допомоги по безробіттю не мала права на отримання вказаної допомоги як працевлаштована особа.

ОСОБА_3 з п.6.14 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості.

ОСОБА_3 з ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації. Якщо застрахована особа не здійснювала підприємницьку діяльність протягом шести календарних місяців з дня отримання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності (за винятком обставин, що унеможливлюють провадження підприємницької діяльності), виплачена сума коштів вважається використаною нею не за призначенням та підлягає поверненню в порядку, установленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики за погодженням з правлінням Фонду.

Судом досліджено довідку позивача про отримання ОСОБА_2 допомоги по безробіттю у період з 03.03.2009 по 20.05.2010, згідно якої відповідачем отримано допомоги у сумі 2520 грн. 39 коп.

Також, судом досліджено лист Правобережного РЦЗ (вих.№286 від 08.02.2011) адресованого ОСОБА_2 у якому: запропоновано у 15-денний термін з моменту отримання листа повернути допомогу по безробіттю у сумі 2520 грн. 39 коп.; зазначено реквізити банківської установи. Цим листом відповідач повідомлений, що у разі несплати вказаних коштів Правобережний РЦЗ буде вимушений звернутися до суду та правоохоронних органів.

На момент розгляду спору відповідач добровільно допомогу по безробіттю у сумі 2520 грн. 39 коп., отриману ним незаконно не повернув, у звязку з чим позовні вимоги про стягнення цієї суми є обґрунтованими, документально підтвердженими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.71, 94, 99, 158-163 КАС України; ст.1 Закону України «Про зайнятість населення»; ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»; п.6.14 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого 20.11.2000 наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307, зареєстрованого 14.12.2000 в Міністерстві юстиції України за № 915/5136, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (69097, АДРЕСА_1, 175, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя (р/р 37178001004259 банк: УДК у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУДКУ у Запорізькій області, ЄДРПОУ 35628345, МФО 813015) 2520 (дві тисячі пятсот двадцять) грн. 39 коп. виплаченої допомоги по безробіттю.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову виготовлено у повному обсязі 25.07.2011.

Суддя /підпис/ ОСОБА_5

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.О. Прасов